Рішення № 5509962, 07.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.09 Справа № 10/322/09

Суддя

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району, м. Запоріжжя

До відповідача : Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

Про стягнення 3 024 грн. 87 коп.

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники:

Від позивача: Давиденко Т.Є. дов. № 5153/27-19 від 11.09.2008р.

Від відповідача: не зявився

У судовому засіданні оголошено резолютивну частину рішення.

Заявлено позов про стягнення з відповідача 3 024 грн. 87 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію на підставі договору № 589 від 01.10.2002р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідач заявлені вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не зявився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Концерн “Міські теплові мережі” м. Запоріжжя уклав з відповідачем договір № 589 від 01.10.2002 року на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до умов Договору постачання теплової енергії здійснювалось на викуплене вбудоване приміщення по АДРЕСА_2. Теплопостачання на вищезазначене приміщення, здійснювалось на потреби опалення та гаряче водопостачання. Кількість спожитої теплової енергії визначалась розрахунковим способом на підставі договірних навантажень. Теплові навантаження були заявлені/надані самим відповідачем та зазначені у розрахунках теплового навантаження на опалення розроблених Приватне підприємство „Будсервіс” (ліцензія НОМЕР_2 від 15.12.1995р.). Всі розрахунки нарахувань відповідачу за теплову енергію були зроблені у відповідності з Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько побутові потреби в Україні, затверджені Держжитлокомунгоспом України від 14.12.1993 року (КТМ 204 України 244-94).

Відповідно до підпункту 1.2 Договору відповідач зобов`язаний оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Пунктами 6.2., 6.6. Договору передбачено, що розрахунковим періодом за спожиту теплову енергію є календарний місяць. Відповідач до 20 числа поточного наступного за звітним, сплачує позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії.

Пунктом 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є угода двох або більше сторін, направлена на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Пунктом 1 ст. 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним з моменту отримання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Підписавши та скріпивши печаткою договір № 589 від 01 жовтня 2002 року „Про постачання теплової енергії в гарячій воді” відповідач прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах.

Пунктом 1.2, Договору передбачено, що Енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3.

Відповідно п. 1.3 Договору теплова енергія постачалась з наступним максимальним тепловим навантаженням:

на опалення 0.002346 (прилад обліку опалення відсутній);

на гаряче водопостачання 0.004999 (за приладом обліку);

Загальне максимальне теплове навантаження об`єкта Гкал/год 0.007345.

Загальна опалювальна площа, 50.800000 м2 .

Таким чином, Сторони домовились про усі істотні умови Договору, а саме: предмет договору, кількість теплової енергії що поставляється, її вартість, порядок розрахунку та інше.

Ні яких претензій збоку відповідача стосовно неправомірності нарахувань за поставлену теплову енергію, розрахунку теплових навантажень, неотримання рахунків та актів виконаних робіт від позивача не надходило.

Згідно Рішення „Про початок опалювального сезону” у м. Запоріжжя, теплова енергія постачалася у наступні періоди.

- 2008 рік: березень на суму 235.19 грн., квітень на суму 102.67 грн., травень на суму 70.04 грн., червень на суму 21.92 грн., липень на суму 45.70 грн., серпень на суму 99.95 грн., вересень на суму 123.23 грн., жовтень на суму 92.72 грн., листопад на суму 292.85 грн., грудень на суму 386.70 грн.;

- 2009 рік: січень на суму 439.33 грн., лютий на суму 437.81 грн., березень на суму 406.87 грн., квітень на суму 180.26 грн., травень на суму 93.26 грн.

На загальну суму 3 024 грн. 87 коп.

Таким чином, станом на 01.06.2009 рік заборгованість Відповідача по Договору № 589 від 01.10.2002 року складає 3 024 грн. 87 коп.

Система опалення загальна з будинками.

Згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в строк, що встановлений законом, договором.

На підставі вищевикладеного позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3 024 грн. 87 коп. основного богу за поставлену теплову енергію на підставі договору № 589 від 01.10.2002р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Представником позивача в судовому засіданні від 07.09.2009 р. надано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 790 грн. , оскільки в цій частині заборгованість відповідачем сплачено. Просить стягнути залишок заборгованості в розмірі 2234 грн. 87 коп. Відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України клопотання прийнято судом до розгляду.

Враховуючи вище наведене суд вважає, вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 2234 грн. 87 коп.

В частині стягнення 790 грн. провадження у справі припиняється, у звязку зі сплатою відповідачем.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони .

Державне мито і витрати на ІТЗ судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 80 п.1.1 ,82, 84 ГПК України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ід. код НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі”, 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, ЄДРПОУ 32121458), 2 234 грн. 87 коп. основного боргу, 102 грн. витрат по держмиту, 315 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову провадження по справі припинити.

Рішення підписане 10.09.2009 р.

Суддя Алейникова Т.Г.