Рішення № 5509961, 19.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.09 Справа № 15/136/09

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток», юридична адреса 83030, м. Донецьк, вул. Майська 96-а, фактична адреса: 03680, м. Київ, вул. Козацька 120/4

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, 71100, АДРЕСА_1

про стягнення 7368,80 грн.

Суддя Горохов І.С.

Представники:

від позивача: Остапенко С.Л., представник довіреність б/н від 24.12.2009

від відповідача: не прибув

Сутність спору:

Розглянуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток», м. Донецьк до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, Запорізька область, м. Бердянськ про стягнення основного боргу в розмірі 6271,11 грн., пені 770,20 грн., 3% річних 99,47 грн., інфляційних витрат 228,02 грн.

Ухвалою господарського суду від 22.07.2009 порушено провадження у справі судове засідання призначено на 19.08.2009.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підставі зазначених у позові, а саме: між позивачем та відповідачем було укладено договір про купівлю-продаж пального та його відпустку за електронною карткою за лімітною схемою. На виконання умов договору позивачем було відпущено відповідачу дизельне пальне та бензин на загальну суму 18001,29 грн. Відповідачем оплату за отримане дизельне пального було здійснено частково. На день вирішення спору в суді заборгованість становить 6271,11 грн. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не прибув, представника не направив, про причини неявки не повідомив. Своїм правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про час та місце проведення судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Відповідно до п. 3.6 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місце проживання відповідача: 71100, АДРЕСА_2.

За клопотанням позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Справу розглянуто відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 01.12.2007 між Приватним підприємцем ОСОБА_2 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УТН - Восток»(продавець) було укладено договір № 683/07 купівлі-продажу пального та його відпуску за електронною карткою.

Відповідно до п. 1.2 1.3 умов договору, продавець зобовязується передати певну кількість пального у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти пальне і сплатити за нього певну грошову суму на умовах договору. Передача (відпуск) пального продавцем та його приймання (заправка) покупцем здійснюються відповідно до однієї з зазначених нижче схем відпуску пального, що обирається покупцем відповідно до умов договору. Передача та приймання пального здійснюється при предявлені покупцем, або уповноваженим ним користувачем, електронної картки або карток (далі разом або окремо - ЕК) на автозаправних станціях (далі - АЗС), що входять у систему безготівкових розрахунків за ЕК продавця.

Право власності на певну кількість пального переходить від продавця до покупця в момент його передачі, підтвердженням чому можуть виступати видаткові документи або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС.

Відповідно до п. 2.1 умов договору, ціна та вартість пального зазначається у рахунках, що надаються продавцем покупцю, а також відображається у видаткових документах на товар.

На виконання умов договору 30.12.2008 року на підставі видаткової накладної № Z04-94169 позивачем було відпущено відповідачу 481,75 літрів бензину А-95 (преміум), 475,92 літрів бензину А-95, 2497,19 літрів дизельного пального на загальну суму 18001,29 грн. Видаткова накладна підписана та скріплена печатками позивача та відповідача.

Відповідно до п. 4.3 умов договору, в разі якщо покупцем обрана лімітна схема відпуску пального, він зобовязується здійснювати остаточні розрахунки за пальне, що було фактично отримано протягом одного календарного місяця на підстав даних, щодо його вартості та кількості, що зазначені у видаткових документах (або у рахунках на сплату товару, що були надані у відповідності до умов цього договору) та у чеках терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС. Остаточний розрахунок здійснюється покупцем протягом 10 календарних днів місяця, що йде наступним за розрахунковим.

Станом на 25.12.2008 за відповідачем рахувався надлишок сплачених грошових коштів за отримане пальне в розмірі 11280,18 грн.

Також додатково за отримане пальне відповідачем було сплачено 27.03.2009 250 грн. 14.05.2009 100 грн., 22.05.2009 100 грн., що підтверджується банківськими виписками.

На день вирішення спору в суді залишок несплаченої заборгованості за пальне становить 6271,11 грн.

27.03.2009 на адресу відповідача надсилалась претензія № 04/01/102 з вимогою оплатити залишок заборгованості. Відповідь на претензію не отримано.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, строк виконання продавцем обовязку передати товар покупцеві встановлюється у договорі, а якщо замість договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Доказів опати залишку заборгованості відповідачем не надано.

За викладених обставин суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 6271,11 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог п. 10.1 договору в разі несвоєчасної сплати або несплати вартості пального, у відповідності до п. п. 4.1, 4.2, 8.3, 8.4 цього договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такої несвоєчасної сплати або несплати, від несвоєчасно сплаченої або несплаченої суми, що зазначена у відповідних рахунках, або від суми заборгованості, що встановлюється на підставі видаткових документів або у чеках терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання товару з АЗС у відповідності до п. 4.3 цього договору за кожний день такої несвоєчасної сплати або несплати.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд вважає наданий позивачем розрахунок пені та її нарахування за несвоєчасну сплату за отриманий товар обґрунтованим, а кошти в розмірі 770,20 грн. такими, що підлягають присудження до стягнення відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованим, а кошти такими, що підлягають присудженню до стягнення.

Враховуючи вище викладене, суд вирішив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Судові витрати на користь позивача підлягають присудженню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (71100, АДРЕСА_2, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток»(юридична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Майська 86-а, фактична адреса: 03680, м. Київ, вул. Козацька 120/4, код ЄДРПОУ 32183378) суму основного боргу в розмірі 6271,11 грн., пеню в розмірі 770,20 грн., 3% річних в розмірі 99,47 грн., інфляційні витрати в розмірі 228,02 грн., судові витрати в розмірі 417 грн. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов