Ухвала суду № 55078051, 19.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10448/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

19 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів за участю секретаряБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю., Собківа Я.М. Приходько К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів «НТК» Інститут монокристалів НАН України» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів «НТК» Інститут монокристалів НАН України» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2015 року УПФУ в Подільському районі м. Києва звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів «НТК» Інститут монокристалів НАН України» в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.03.2015 по 30.04.2015 в сумі 46 674,73 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів «НТК» Інститут монокристалів НАН України» на користь УПФУ в Подільському районі м. Києва суму заборгованості по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеною відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою обчисленою відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 46 674,73 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи, Державне підприємство «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України (ідентифікаційний код 14308827) є юридичною особою та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва.

Відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» Державним підприємством «Науково-дослідний інститут мікроприладів «НТК «Інститут монокристалів НАН України» зобов'язано сплачувати різницю фактичних витрат по відшкодуванню пенсій.

Згідно довідки № 4535/11 від 25.05.2015 УПФУ в Подільському районі м. Києва виявлено заборгованість Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів «НТК «Інститут монокристалів НАН України» по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій за період з 01.03.2015 по 30.04.2015 на суму 46 674,73 грн. (а.с.6).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується наявність за відповідачем заборгованості у вказаному розмірі, а відтак наявні підстави для стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 24 Закону України від 13.12.1991 № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 1977-ХІІ) встановлено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Як вбачається з матеріалів справи, за підприємством відповідача обліковуються особи, яким призначено пенсію згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Відповідно до пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 (далі - Порядок), за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації (пункт 3 Порядку).

Згідно пункту 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

У разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

При цьому, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством (пункт 8 Порядку).

Згідно повідомлень Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Державне підприємство «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України повинно відшкодувати кошти на виплату різниці між сумами пенсій за період з 01.03.2015 по 30.04.2015 в сумі 46 674,73 грн.

Листами від 06 квітня 2015 року № 3030/11 (а.с.8) та від 12 травня 2015 року № 4137/11 (а.с.14) Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва повідомило Державне підприємство «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України про необхідність перерахування коштів.

Вказані листи та повідомлення отримані уповноваженою особою Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України 09 квітня 2015 року та 18 травня 2015 року відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.13, 19).

Проте, станом на день розгляду спору в суді першої інстанції, сума на відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з березня по квітень 2015 року в розмірі 46 674,73 грн. відповідачем не сплачена.

При цьому, колегія суддів критично оцінює посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що позивачем до списку пенсіонерів у повідомленнях включено під № 121 ОСОБА_5, оскільки згідно наявних в матеріалах справи повідомлень (а.с.9-12) такий список складається всього із 119 осіб та така особа там відсутня.

Щодо доводів відповідача відносно того, що ДП «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» НАН України не зобов'язане відшкодовувати кошти на виплату різниці між сумами пенсій, призначених відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів, оскільки термін атестації відповідача як наукової установи закінчився ще в листопаді 2007, колегія суддів зазначає наступне.

Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» не ставить в залежність обов'язок підприємства, в тому числі його правонаступника відшкодовувати різницю пенсії щодо пенсіонерів, які були працівниками наукової установи, якою видано довідку про роботу на науковій посаді, що дає право на пенсію на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», від наявності статусу наукової установи у підприємства станом на час виплати вказаним працівникам пенсії.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно звернув увагу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року у справі № 2а-10891/12/2670 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України про стягнення 82 969,20 грн., яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2014 року.

Вказаними рішеннями судів встановлено, що Державне підприємство «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України є правонаступником Державного підприємства «Науково-дослідний Інститут мікроприладів» та встановлено наявність обов'язку у Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій, призначених відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v., no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007). Таким чином, суд приймає до уваги позицію, наведену у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, про правомірність стягнення УПФУ в Подільському районі м. Києва з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів «НТК «Інститут монокристалів НАН України» заборгованості на суму 46 674 грн. 73 коп., а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог є обґрунтованим.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів «НТК» Інститут монокристалів НАН України» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 20.01.2016

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.