Ухвала суду № 55082952, 12.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 695/3521/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Степченко М.Ю. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Степанюка А.Г., Шурка О.І,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.11.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просила:

- визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області щодо включення суми матеріальної допомоги на оздоровлення на суму 12 615, 38 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань на суму 6 713, 41 грн. та індексації заробітної плати на суму 6 308, 51 грн. для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та виплатити пенсію, починаючи з 16.09.2011 в установленому позивачу розмірі 90 % заробітної плати на підставі довідки фінансового управління Золотоніської районної державної адміністрації від 16.09.2015 № 5/04-29 про складові заробітної плати з урахуванням зазначених в ній сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати.

Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.11.2015 позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи з 16.09.2011 ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідно до довідки від 16.09.2015 № 5/04-29 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», виданої фінансовим управлінням Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області в графі «інші виплати» включені матеріальна допомога на оздоровлення у сумі 12 615, 38 грн., матеріальна допомога на соціально-побутові потреби у сумі 6 713, 41 грн., індексація грошових доходів 6 308, 51 грн. На всі виплати, що включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.12-13).

16.09.2015 позивач звернулась із заявою до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області з вимогою здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення, включивши додатково до заробітної плати для обчислення її пенсії суми допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Листом від 01.10.2015 управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області відмовлено позивачу в перерахунку пенсії з посиланням на те, що до складу заробітної плати державного службовця не входить ні матеріальна допомога на оздоровлення, ні матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, ні індексація, а тому для проведення перерахунку пенсії згідно довідки фінансового управління райдержадміністрації від 16.09.2015 № 5/04-29 не має підстав. Даною довідкою фінансового управління підтверджується, що до складу заробітної плати позивача за період з вересня 2006 року по серпень 2011 року входить матеріальна допомога на оздоровлення - у сумі 12 615, 38 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - у сумі 6 713, 41 грн., індексація заробітної плати у сумі - 6 308, 51 грн., з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011- страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 10-11).

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області безпідставно відмовило позивачу в проведенні перерахунку та виплаті пенсії у відповідності до ст.ст. 33, 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», оскільки з матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати ОСОБА_2 було сплачено страхові внески, що підтверджується довідкою фінансового управління Золотоніської районної державної адміністрації від 16.09.2015 № 5/04-29 про складові заробітної плати.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що матеріальна допомога (на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань тощо) не включається до складових заробітної плати, які враховуються при перерахунку пенсії, у зв'язку з чим підстав щодо включення даних сум для обчислення розміру пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» немає.

Колегія суддів частково не погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).

Вказана правова норма зобов'язує осіб, які звернулися до суду з адміністративним позовом після закінчення строку, встановленого ст. 99 КАС України, подавати заяву про його поновлення.

Отже, у разі відсутності заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду суддя повинен діяти в порядку, встановленому ст. 100 КАС України, тобто залишити такий адміністративний позов без розгляду, з посиланням на те, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку, що передбачено ч. 3 ст. 155 КАС України.

Судом першої інстанції не було постановлено ухвали про поновлення строку звернення до суду.

При цьому, позовні вимоги за період з 16.09.2011 по 15.04.2015 (з урахуванням дати звернення до суду 16.10.2015, згідно штампу вхідної кореспонденції суду), які заявлені поза межами строку звернення до суду, з урахуванням вищезазначених вимог КАС України та відсутності ухвали про поновлення строку звернення до суду підлягають залишенню без розгляду.

Стосовно позовних вимог за період з 16.04.2015 колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати. Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону визначено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Із змісту ст. 40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Форма довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» визначається постановою Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30.10.2008 № 19-11.

Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2010 постанову правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30.10.2008 № 19-11 визнано такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили щодо не включення до заробітної плати складових, які передбачені чинним законодавством.

У вказаній постанові судом зроблено висновок, що чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2010 у справі № 2а-4753/09/2670 залишена без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 № 5-1 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва» затверджена форма довідки про складові заробітної плати з врахуванням рішення суду, що набрало чинності з 09.11.2010.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак, які не включаються до складу заробітної плати державного службовця, повинні враховуватися при обчисленні розміру пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного суду України від 20.02.2012 у справі № 21-430а11, від 14.05.2013 у справі № 21-125а13, від 28.05.2013 у справі № 21-97а13, від 06.11.2013 у справі № 21-350а13.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що відмова управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії державного службовця з урахуванням у складі заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати на підставі довідки фінансового управління Золотоніської районної державної адміністрації від 16.09.2015 № 5/04-29 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» є протиправною.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив частково законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянтом надано докази, що частково спростовують правомірність оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно до п. 4 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 205 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції частково скасувати її, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та залишити частину позовних вимог без розгляду.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 202, 205, 206, 254 України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області - задовольнити частково.

Постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.11.2015 в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та виплатити пенсію, з 16.09.2011 в установленому позивачу розмірі 90 % заробітної плати на підставі довідки фінансового управління Золотоніської районної державної адміністрації від 16.09.2015 № 5/04-29 про складові заробітної плати з урахуванням зазначених в ній сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати починаючи з 16.09.2011 по 15.04.2015 скасувати та залишити дані позовні вимоги без розгляду.

В іншій частині постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.11.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Степанюк А.Г.,

Шурко О.І.

Повний текст виготовлено: 15.01.2016 року.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.