КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 362/2212/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Медведєв К.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
У Х В А Л А
Іменем України
14 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Твердохліб В.А.,Троян Н.М.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання бездіяльності противоправною та зобовязання вчинити дію,-
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2015 року, ОСОБА_2 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області та просив: визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яка полягає у не проведенні перерахунку та не виплаті ОСОБА_2 пенсії за вислугу років у звязку зі зміною розміру грошового забезпечення (посадового окладу) відповідної категорії військовослужбовців з 19.06.2011 року протиправною; визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яка полягає у не проведенні перерахунку та не виплаті ОСОБА_2 пенсії за вислугу років у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення (премії) відповідної категорії військовослужбовців з 01.04.2012 року протиправною; зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити позивачу пенсію за вислугу років з урахуванням посадового окладу 1600, 00 гривень з 19.06.2011 року та з урахуванням премії у розмірі 40% грошового забезпечення з 01.04.2012 року і надалі виплачувати пенсію в розмірах, встановлених законодавством.
Позовні вимоги мотивовано тим, що з 12.12.2006 року Київським обласним військовим комісаріатом позивачу було призначено пенсію за вислугу років. При цьому, з 01.01.2008 року було проведено перерахунок пенсії, виходячи з того, що по посаді, з якої позивача було звільнено, посадовий оклад встановлений у розмірі 1520 грн. в наступному посадовий оклад було встановлено у розмірі 1600 грн.
Позивач зазначає, що оскільки відповідач відповідного перерахунку не зробив, то позивач в судовому порядку вимагав здійснити перерахунок, і за рішенням суду такий перерахунок було зроблено з 01.06.2008 року, натомість тільки по 18.06.2011 року.
Позивач стверджує, що він в лютому 2015 року отримав пенсію у меншому розмірі ніж зазвичай, тому звернувся до відповідача з проханням надати інформацію про причини зменшення розміру виплачуваної пенсії, і під час спілкування з працівником відповідача дізнався, що пенсія виплачується із розрахунку 1520 грн.
Позивач вказує, що він 12.03.2015 року звернувся до відповідача з вимогою провести перерахунок призначеної пенсії з урахуванням посадового окладу 1600 грн., натомість відповідач відмовив. Крім того, відповідач при перерахунку пенсії не врахував, що особи, які займають посаду, з якої був звільнений позивач, отримують 40% премії. Тому позивач просить суд позов задовольнити.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, яка полягає у не проведенні перерахунку та не виплаті ОСОБА_2 пенсії за вислугу років у звязку зі зміною розміру грошового забезпечення (посадового окладу) відповідної категорії військовослужбовців з 01.02.2015 року протиправною.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років з урахуванням посадового окладу 1 600, 00 гривень з 01.02.2015 року.
Адміністративний позов в частині позовних вимог з 19.06.2011 року по 01.02.2015 року - залишити без розгляду.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.08.2010 року у справі між тими ж сторонами встановлено, що позивачу з 12.12.2008 року призначено пенсію за вислугу років.
У відповідності до довідки начальника управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України начальника юридичної служби Збройних Сил України №316/4509 від 07.07.2010 року, посадовий оклад начальника відділу методичної роботи та цивільно-правового забезпечення Управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України складає 1600 грн.
Вказані факти відповідно до ст. 72 КАС України не підлягають доказуванню.
Згідно розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі ФК78674 для позивача, наданого позивачем, йому пенсія обраховується із розрахунку посадового окладу 1520 грн., премія 10%.
12.02.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про розяснення причин зменшення розміру пенсії.
26.02.2015 року відповідачем повідомлено позивачу про те, що пенсія останньому виплачується відповідно до діючого законодавства.
12.03.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нараховувати і виплачувати пенсію з розрахунку 1600 грн., оскільки саме такий розмір посадового окладу встановлений законодавством.
26.03.2015 року відповідачем повідомлено позивачу про те, що позивачу вже було проведено перерахунок пенсії із розрахунку 1600 грн. з 01.06.2008 року. Сума по перерахунку за рішенням суду буде виплачена після надходження цільових коштів, призначених для фінансування цих витрат.
Згідно довідки від 18.01.2013 року № 3/1/166 Київського обласного комісаріату у звязку з уточненням грошового забезпечення ОСОБА_2 просить відповідача провести перерахунок пенсії з 01.04.2012 року з урахуванням посадового окладу 1 600, 00 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.
Згідно ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 17, ч. 1 ст. 24 і ч. 1 ст. 46 Конституції України, гарантуються рівність прав і свобод громадян, при цьому держава забезпечує соціальний захист військовослужбовців.
Стаття 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у звязку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у звязку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктами 1, 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. N 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, при цьому для перерахунку враховуються: посадовий оклад, оклад за військове звання та відсоткова надбавка за вислугу років у розмірах, установленим Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Таким чином, Кабінет Міністрів України делегував своє право керівникам державних органів, у тому числі й Міністру оборони України, визначати розміри посадових окладів, тому колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить висновку, що наказ № 377, яким затверджені схеми посадових окладів за основними типовими посадами керуючого та наукового складу офіцерів військово-навчальних закладів та наукових установ Збройних Сил України, є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ, оскільки змінює розмір однієї зі складових грошового забезпечення зазначених осіб (такий правовий висновок зроблено в постанові ВСУ від 18 червня 2013 року №21-165а13).
Отже, висновок щодо перерахунку пенсії у звязку зі зміною посадових окладів ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає правовій позиції Верховного Суду України, неодноразово висловленій у спорах цієї категорії (постанови від 24 квітня 2012 року № 21-84а12 та 16 січня 2013 року № 21-416а12).
Згідно схеми посадових окладів осіб офіцерського складу за посадами Генерального штабу Збройних Сил України, затвердженоюнаказом міністра оборони України від 26.08.2014 року № 565 розмір окладу для посади, яку займав позивач встановлено у розмірі 1600 грн. Що також підтверджується відповідною довідкою Київського обласного комісаріату від 18.01.2013 року № 3/1/166.
Отже, сума посадового окладу в розмірі 1 600, 00 грн. має бути врахована при визначенні суми пенсії позивача. Натомість відповідач не надано суду доказів того, що така сума врахована, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Постановою № 1294 Міністру оборони України також дозволено здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше 10 % посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення (підпункт 2 пункту 5).
Слід також звернути увагу, що вжито всіх процесуальних заходів щодо отримання підтвердження розміру премії, визначеної для особи, що займає посаду, яку раніше займав позивач. Натомість підтверджень такого розміру премії судом не отримано та іншими учасниками судового розгляду суду не надано.
Отже, в частині врахування премії у розмірі 40% грошового забезпечення для обрахунку пенсії позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Разом з тим, відповідно до частини другої ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Слід звернути увагу на те, що позивач про порушення своїх прав з боку відповідача мав дізнатись у момент отримання відповідних виплат у меншому ніж встановлено законом розмірі. Тобто, як зазначає позивач, у лютому 2015 року.
Згідно із частини першої ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом 29.04.2015, водночас визначає спірний період з 19.06.2011 року в частині врахування посадового окладу та з 01.04.2012 року в частині врахування премії у розмірі 40% від грошового забезпечення. При цьому доказів поважності пропущення строків звернення до адміністративного суду не подав.
З огляду на наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в частині вимог за період з 19.06.2011 року по 01.02.2015 року позивачем пропущено встановлений строк звернення до суду.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів поважності причини пропущення строку звернення позивача з вимогами, що виходять за межі шестимісячного строку, встановленого ст. 99 КАС України, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність залишення без розгляду вищезазначених вимог позивача за період з 19.06.2011 року по 01.02.2015 року.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2014 року у справі №К/800/52590/14.
Водночас, суд першої інстанції вважав за необхідне зазначити, що дата з якої потрібно здійснити перерахунок пенсії позивача є 01.02.2015, з огляду на наступне.
Позивач дізнався про порушення своїх прав в лютому 2015 року, як отримав пенсію, що зазначено в позовній заяві та підтвердженого його зверненнями до відповідача для розяснення причин зменшення пенсійних виплат.
Відтак, вирішуючи питання щодо строків поновлення порушених прав позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач мав усунути недоліки у виплаті пенсії у лютому 2015 року, то саме з 01.02.2015 року бездіяльність відповідача підлягає визнанню протиправною і саме з цієї дати відповідач має перерахувати та виплатити позивачу пенсію за вислугу років з урахуванням посадового окладу 1 600, 00 гривень.
За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Крім цього, відповідно до правил ст. 94 КАС України, ч. 6 ст. 186 КАС України та ст. ст. 4, 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI колегія суддів вирішує питання про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Якщо оскаржується судове рішення, прийняте після 01 вересня 2015 року, за результатами вирішення позовної заяви, поданої до 01 вересня 2015 року - застосовується нова ставка за подачу апеляційної скарги, яка, однак, обчислюється від розміру судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, відповідно до Закону України "Про судовий збір" в редакції від 19.09.2013 року, та сумі мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року.
Тобто загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить - 2 009, 70 грн, який належить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області - залишити без задоволення, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2015 року - без змін.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області ( адреса: 04071, вул. Ярославська, 40, м. Київ ) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 009, 70 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 19 січня 2016 року.
(Повний текст ухвали виготовлено - 14 січня 2016 року).
Головуючий суддя:
Судді:
.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Твердохліб В.А.
Троян Н.М.
Судове рішення № 55074895, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 362/2212/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: