Ухвала суду № 55074891, 14.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13134/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А.,Троян Н.М.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» до Київської міської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року, Приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС України та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в якому просить: зобов'язати КММ ДФС підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів відповідно до Додатку 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань; зобов'язати ГУДКС України у м. Києві перерахувати на користь ПП «Акрілат-Хімконтракт» (04212, м. Київ, вул. Богатирська, 3-Г, ідентифікаційний код 24744461, р/р 26000210323809 в АТ «Прокредит банк», МФО 320984) надмірно зарахованих при митному оформленні товару суми мита на 2 418,55 грн. та суми ПДВ на 7 925,40 грн.

Позивач мотивує свої позовні вимоги протиправністю відмови у поверненні надмірно сплачених мита і податку на додану вартість, оскільки в судовому порядку встановлено неправомірність рішення митного органу, яке зумовило помилкову та надмірну сплату сум митних платежів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Київської міської митниці ДФС в поверненні товариству приватному підприємству «Акрілат-Хімконтракт» сум надмірно сплачених мита у розмірі 2 418,55 грн. і податку на додану вартість в розмірі 7 925,40 грн.

Зобов'язано Київську міську митницю ДФС підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи в частині повернення на користь приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» (ідентифікаційний код 24744461) сум надмірно сплачених мита в розмірі 2 418,55 грн. і податку на додану вартість в розмірі 7 925,40 грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Як встановлено судом першої інстанції, що 28.03.2014 року ПП «Акрілат-Хімконтракт» разом з вантажною митною декларацією № 100250004/2014/091667 від 28.03.2014 року було пред'явлено для митного оформлення імпортний товар «лимонна кислота моногідрат Fine F6000», виробник «JUNGBUNZLAUER AUSTRIYA AG», країна виробництва Австрія, в кількості 240 мішків по 25 кг (нетто) на 6 дерев'яних палетах (всього нетто 6 000 кг), за кодом УКТЗЕД 2918140000.

В даній ВМД № 100250004/2014/091667 від 28.03.2014 року позивачем була задекларовані митна вартість товарів, що імпортуються, за ціною договору щодо товарів (тобто, за методом 1) в розмірі 6 120 євро або 91 357,55 грн. (згідно з офіційним курсом НБУ, встановленим станом на 28.03.2014 року в розмірі 14,927705 грн. за 1,00 євро), та що складається з фактурної вартості товару в розмірі 91 357,55 грн. та складової митної вартості нарахування до ціни договору - 13 434,93 грн., тобто, 104 792,48 грн.

Однак, за висновками контролюючого органу (Київської регіональної митниці) щодо ненадання декларантом (позивачем) додаткових документів, які б підтверджували митну вартість товарів, 31.03.2014 року митний орган відмовив позивачу в митному оформленні задекларованого товару шляхом оформлення картки відмови № 100250004/2014/00054.

В свою чергу підставою для такої відмови в митному оформленні задекларованого товару ПП «Акрілат-Хімконтракт» стало рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 31.03.2014 року № 100250004/2014/000029/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митний орган відкоригував митну вартість імпортного товару позивача в розмірі 104 792,48 грн. (по ціні 7 020 євро за 6 000 кг) на 9 480 євро за 6000 кг (тобто, по 1,5800 євро за 1 кг із застосуванням положень ст. 64 Митного кодексу України, за методом 6 («резервний метод»).

Як наслідок, в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 31.03.2014 року № 100250004/2014/00054 наведені вимоги, виконання яких забезпечувало прийняття митної декларації ПП «Акрілат-Хімконтракт», митного оформлення та пропуску товарів, задекларованих за ВМД № 100250004/2014/091667 від 28.03.2014 року, через митний кордон України, а саме; подання нової ВМД, заповненої з урахуванням рішення про визначення митної вартості від 31.03.2014 року № 100250004/2014/000029/2.

31.03.2014 року позивачем подано до Київської регіональної митниці нову вантажну митну декларацію № 10025004/2014/091731 від 31.03.2014 року, заповнену з урахуванням митної вартості товару, визначеної митним органом в розмірі 9 480 євро, та сплачено суми ввізного мита 9 287,63 грн. (тобто, 6,5 % від 142 886,67 грн. митної вартості товару) та ПДВ в розмірі 30 434,86 грн. (тобто, 20% від 142 886,67 грн. митної вартості товару з урахуванням ввізного мита).

Дані фактичні обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечувалися відповідачами.

Надалі, не погоджуючись із зазначеними вище рішеннями митного органу ПП «Акрілат-Хімконтракт» звернулося з відповідною позовною заявою до Окружного адміністративного суду м. Києва, за наслідками розгляду якої судом винесено постанову від 31.10.2014 року по справі № 826/15057/14 про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а саме: визнано протиправними та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 31.03.2014 року № 100250004/2014/000029/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 31.03.2014 року № 100250004/2014/00054.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2014 року по справі № 826/15057/14 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.01.2015 № К/800/68602/14 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на рішення судів першої та апеляційної інстанцій по справі 826/15057/14.

Таким чином, в силу норм ч. 1, 3 і 5 ст. 254 КАС України постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2014 року по справі № 826/15057/14 набрала законної сили.

У зв'язку з отриманням позитивних судових рішень про скасування рішень митного органу про коригування митної вартості товарів, ПП «Акрілат-Хімконтракт» направило на адресу Київської міської митниці ДФС України заяву за № 16 від 20.04.2015 року щодо підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів відповідно до Додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами державної казначейської служби, та надіслання на адресу підприємства копії такого висновку про повернення надмірно зарахованих при митному оформленні товару суми мита на 2 418,55 грн. та суми ПДВ на 7 925,40 грн. Дана заява позивача була отримана Київською міською митницею ДФС 06.05.2015 року.

Водночас, митний орган у встановлений строк висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів, як це передбачено згаданим вище Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20.07.2007 року № 618, не прийняв та не направив його до відповідного органу казначейської служби.

Натомість, листом від 28.05.2015 року № 3307/10/26-70-25-01-02 «Про повернення коштів» митний орган відмовив позивачу в поверненні коштів, мотивуючи це наступним: …Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від31.03.2014 № 100250004/2014/000029/2. Питання повернення коштів не було предметом розгляду вказаної вище судової справи, у зв'язку з чим правові підстави для повернення коштів з Держбюджету України, у сумі зазначеній у заяві ПП «Акрілат-Хімконтракт», у Київської міської митниці ДФС відсутні.

Разом з тим, листом Міністерства доходів і зборів України від 29.05.2014 №12496/7/99-99-19-05-02-17 повідомлено митницю, що скасування судом рішення про коригування митної вартості товарів свідчить про нечинність такого рішення з моменту його прийняття.

Таким чином, процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів залишається незавершеною. Завершення такої процедури має бути здійснено з урахуванням рішення суду, а висновок про наявність надмірної сплати до бюджету податків та їх розмір зроблено за результатами та в залежності від висновків про митну вартість товарів. Такий висновок може бути зроблений шляхом проведення процедур та застосування форм контролю, передбачених Митним кодексом України, зокрема за наслідками документальної перевірки.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 статті 17 Податкового кодексу України від 27.12.2010 № 2755-VI з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів декларант або уповноважена ним особа має право звернутись до контролюючих органів для проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

Проведення документальних перевірок відноситься до компетенції Головного управління ДФС у м. Києві відповідно до Переліку функцій, які здійснюють структурні підрозділи ДФС, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 12.11.2014 № 265 «Про функціональні повноваження структурних підрозділів Державної фіскальної служби України.».

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

У відповідності до п. 27 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 року (що наразі чинний, надалі - МК України) митні платежі: поняттям «митні платежі», з-поміж іншого, охоплюється мито і податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Підставою для нарахування згідно п. 1 ч. 1 ст. 50 МК України митних платежів є митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України.

За змістом норми ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу, яким також встановлюються методи визначення митної вартості зазначених товарів та умови їх застосування.

Зокрема, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8 розділу ІІІ Кодексу (ч. 1 ст. 52 МК України).

Одночасно за ч. 1 - 3 ст. 54 цього Кодексу органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 ст. 55 МК України).

Між тим згідно з ст. 24 зазначеного Кодексу декларант має право оскаржити рішення митного органу, в тому числі щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів.

Згідно із п. 14.1.115 ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

При цьому, як зазначає Верховний Суд України у своїй постанові від 25.11.2014 року за № 21-207а14: «Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів».

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Зокрема, згідно із ч. 1 - 4 ст. 301 чинного МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Також, відповідно до ч. 43.1 - 43.5 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

За змістом пункту 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, саме даний Порядок (надалі - Порядок № 618) на виконання вимог статті 43 ПК України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Так, відповідно до положень абз. 1 і 2 п. 1, п. 2, 3, 4 розділу ІІІ «Порядок повернення платникам податків митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами» Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом ДМСУ, Державного казначейства України (далі - ДКУ) від 20 липня 2007 року № 611/147 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1095/14362, чинного до 25.02.2014 року; далі - Порядок взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.

Такий висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви (п. 7 розд. ІІІ Порядку № 618).

Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Крім того, на момент виникнення спірних правовідносин діяв порядок взаємодії - Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений спільнимнаказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року № 882/1188, що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 р. за N 146/24923, набрав чинності з 25.02.2014 року та наразі діє).

Зокрема, відповідно до п. 5, 7 і 10 чинного Порядку взаємодії повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Обов'язкові реквізити такої заяви наведені в п. 6 цього Порядку.

Орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженоюпостановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242.

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

При цьому в силу приписів п. 8 зазначеного Порядку взаємодії орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Окрім того, згідно з ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що чинним законодавством відповідно до ст. 301 МК України та ст. 43 ПК Українивизначений механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Також, системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави для такого висновку. У разі незгоди з рішенням чи дією митних органів з питань перевірки достовірності документів, що підтверджують визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант (суб'єкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК, статті 43 ПК і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком № 618 та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митним органом, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

Наведена вище правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 12.05.2015 року, 27.04.2015 року, від 15.04.2014 року № 21-29а14, від 25.11.2014 року №, 21-338а14, від 12.11.2014 року № 21-491а14, та в силу вимог статті 2442 КАС України має бути врахована судами при постановленні судових рішень для забезпечення єдності судової практики.

Як вбачається з наявних матеріалів справи внаслідок коригування митним органом митної вартості товарів, що ввозились ПП «Акрілат-Хімконтракт» за ВМД № 100250004/2014/091667 від 28.03.2014 року, позивачем було надміру сплачено суми мита і податку на додану вартість на підставі рішення Київської міжрегіональної митниці від 31.03.2014 року № 100250004/2014/000029/2 про коригування митної вартості товарів, всього в розмірі 10 343,95 грн. (в тому числі 2 418,55 грн. - мита, 7 925,40 грн. - ПДВ).

При цьому в судовому порядку визнано протиправність рішення митного органу, яке зумовило надмірну сплату сум митних платежів (в тому числі податку на додану вартість), а тому такі суми платежів відповідно до вимог чинного законодавства підлягають поверненню в порядку і на умовах, встановлених у ст. 301 МК України, ст. 43 ПКУкраїни і ст. 45 БК України, з дотриманням процедури, врегульованої чинними Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії.

Матеріали даної справи містять докази дотримання позивачем наведеної процедури (як-от подання заяви до відповідного митного органу про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість позивача за встановленою формою). Протилежного відповідачами доведено не було.

З положень Порядку № 618 вбачається, що підставою для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплачених митних платежів може бути або невідповідність поданих документів вимогам цього порядку, або відсутність переплати.

У зв'язку з цим та враховуючи, що позивач діяв згідно вимог законодавства, а підстави для відмови у задоволенні його заяви про повернення коштів є вичерпними і в даному випадку відсутні, що свідчить про протиправну відмову Київської міської митниці ДФС в поверненні з державного бюджету надмірно сплачених коштів та вчинення дій щодо їх повернення.

За таким обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про протиправність відмови Київської міської митниці ДФС в поверненні ПП «Акрілат-Хімконтракт» суми надмірно сплаченого мита в розмірі 2 418,55 грн. і податку на додану вартість в розмірі 7 925,40 грн.

Одночасно з метою належного захисту прав позивача, та керуючись ч. 2 ст. 11, ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача та визнати протиправною відмову КММ ДФС в поверненні ПП «Акрілат-Хімконтракт» суми надмірно сплачених митних платежів, що оформлена листом від 28.05.2015 року № 3307/10/26-70-25-01-02.

Також, зважаючи на протиправність рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, не спростований відповідачами факт надмірної сплати сум мита і податку на додану вартість, та вчинення позивачем дій, передбачених ст. 301 МК України і ст. 43 ПК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком № 618, суд вважає доводи позивача про наявність підстав для зобов'язання КММ ДФС вчинити дії по підготовці висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи за формою яка наведена в додатку 1 до Порядку, затвердженого наказом ДМСУ, Державного казначейства України (далі - ДКУ) від 20.07.2007 року №611/147, в частині повернення сум надмірно сплачених мита в розмірі 2 418,55 грн. і податку на додану вартість в розмірі 7 925,40 грн., цілком обґрунтованими.

Що ж до позовних вимог позивача в частині зобов'язання ГУДКС України у м. Києві вчинити дії по перерахуванню сум коштів на користь ПП «Акрілат-Хімконтракт», то суд першої інстанції не вбачав правових підстав для їх задоволення у зв'язку з їх передчасністю.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, щодо часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивач надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Крім цього, відповідно до правил ст. 94 КАС України, ч. 6 ст. 186 КАС України та ст. ст. 4, 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI колегія суддів вирішує питання про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Якщо оскаржується судове рішення, прийняте після 01 вересня 2015 року, за результатами вирішення позовної заяви, поданої до 01 вересня 2015 року - застосовується нова ставка за подачу апеляційної скарги, яка, однак, обчислюється від розміру судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, відповідно до Закону України "Про судовий збір" в редакції від 19.09.2013 року, та сумі мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року.

Тобто загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить - 2 009, 70 грн, який належить стягнути з Київської міської митниці ДФС.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року - без змін.

Стягнути з Київської міської митниці ДФС ( адреса: 03680, бульвар І.Лепсе, 8-а, м. Київ ) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 009, 70 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 19 січня 2016 року.

(Повний текст ухвали виготовлено - 14 січня 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Троян Н.М.

Твердохліб В.А.