Рішення № 5507227, 14.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2009 р. Справа № 59/154-09

вх. № 5401/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кулішова М.В., за довіреністю № 20 від 10.11.2008р.;

відповідача - Баскіна О.М., за довіреністю № 1.3-02/41-5436 від 28.10.2008р.;

3-ї особи - не з"явився

розглянувши справу за позовом Черкаської спілки споживчих товариств, м. Черкаси

до відповідача-1: Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, м.Харків

відповідача-2: Головного управління Державного казначейства у Харківській області, м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління юстиції у Харківській області, м. Харків

про стягнення 454060,92 грн. та на дії Московського ВДВС

ВСТАНОВИВ:

08.07.2009р. позивач Черкаська обласна спілка споживчих товариств звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до відповідача-1 Московського ВДВС ХМУЮ, відповідача-2 ГУДК у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Головне управління юстиції в Харківській області. Позивач просить визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Московського ВДВС ХМУЮ по виконанню рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2004р. у справі №29/542-04; стягнути з Московського ВДВС ХМУЮ завдані позивачеві внаслідок невиконання рішення суду і втрати виконавчого документу збитки у розмірі 454060,92 грн.; зобовязати Московський ВДВС ХМУЮ вчинити дії по виконанню зазначеного вище рішення суду. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 11, 55, 86 Закону України «Про виконавче провадження». Стверджує, що відповідачем-1 допущена протиправна бездіяльність в частині невиконання рішення суду про стягнення коштів на користь позивача, а також втрачено виконавчий документ (наказ суду) внаслідок чого втратилась можливість виконання судового рішення і тим самим позивачеві завдано збитки у розмірі суми, яка підлягала стягненню за цим рішенням.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав письмові пояснення (вх.10467), в яких зазначив, що шкоду завдано позивачу в зв"язку з незаконним зняттям арешту з р/р боржника - ТОВ "Станкопромсервіс".

Відповідач-1 відзив на позов не надіслав. У судовому засіданні 05.08.2009р. представник відповідача-1 проти задоволення позову заперечує. Стверджує, що рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2004р. у справі №29/542-04 не виконане з обєктивних причин внаслідок зупинення виконавчого провадження у звязку з вилученням його матеріалів в рамках розслідування кримінальної справи №20070011; наказ господарського суду не втрачено ВДВС, а також вилучено під час проведення відповідної виїмки у зазначеній кримінальній справі. На підтвердження наведених обставин надав копії документів, які оглянуті судом та долучені до матеріалів справи. В судове засідання, призначене на 14.09.2009р. представник відповідача-1 не зявився, про дату час та місце розгляду справи, був повідомлений належним чином. Натомість надав клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишено судом без задоволення, як необґрунтоване.

Відповідач-2 проти задоволення позову заперечує. Вказує, що ГУДК у Харківській області не має відношення до спірних правовідносин, шкоди позивачеві не завдавало і тому обовязків по її компенсації не несе. На цій підставі просить в задоволенні позову по відношенню до відповідача-2 відмовити. В судовому засіданні представник відповідача-2 підтримує позицію, викладену у відзиві, наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Головне управління юстиції в Харківській області правом на участь представника у судовому засіданні не скористалася, витребуваних документів не надала. Про дату час та місце розгляду справи, була повідомлена належним чином.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.11.2004р. по справі №29/542-04 стягнуто з ТОВ „Станкопромсервіс” на користь Черкаської обласної спілки споживчих товариств (позивач по справі) 433000 грн. збитків; 14722,00 грн. збитків від інфляції, 4520,92 грн. річних та 1818 грн. судових витрат.

25.02.2005 року позивач направив заяву (№ 08-21) до відділу державної виконавчої служби Московського районного управління юстиції м. Харків (зараз Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (перший відповідач по справі) про відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2004р. по справі № 29/542-04 на підставі наказу суду від 10.01.2005р.

10.03.2005р. Постановою ВДВС було відкрито виконавче провадження (справа 557-05/С-2) про стягнення з ТОВ „Станкопромсервіс” на користь Черкаської облспоживспілки суми 454060,92 грн.

11.04.2005р. Постановою ВДВС було накладено арешт на грошові кошти боржника ТОВ „Станкопромсервіс” на всіх розрахункових рахунках, відкритих боржником у ВАТ АКБ „Інпромбанк”, МФО 351878.

19.01.2006р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 23.11.2004р. Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.2006р. по справі № 29/542-04 було змінено спосіб виконання рішення від 23.11.2004р. шляхом звернення стягнення на майно, що належить боржнику ТОВ „Станкопромсервіс” в сумі 454060,92 грн.

19.05.2006р. позивач знов направив заяву (№ 08-39) до 1-го відповідача щодо виконання ухвали господарського суду по справі № 29/542-04 від 22.03.2006р. шляхом звернення стягнення на майно ТОВ „Станкопромсервіс” в сумі 454060,92 грн. на користь позивача.

Позивач зазначає, що державним виконавцем не були прийняті належні заходи щодо арешту майна боржника та оголошення про заборону його відчуження.

Позивач неодноразово звертався до 1-го відповідача з листами від 07.11.2005р. № 08-120; від 07.06.2006р. № 08-52; від 30.10.2006р. № 08-65; від 27.04.2007р. № 08-13; від 03.03.2008р. № 08-52; від 12.01.2009р. № 08-04 про хід виконання наказу господарського суду Харківської області від 10.01.2005р. та ухвали суду від 22.03.2006р., які були залишені без відповіді 1-им відповідачем.

25.02.2009р. позивач звернувся до 1-го відповідача із скаргою в порядку ч. 1 ст. 85 ЗУ "Про виконавче провадження" на дії державного виконавця, в якій просив визнати дії державного виконавця щодо бездіяльності по виконанню наказу господарського суду від 10.01.2005р. по справі №29/542-04 неправомірними та просив відновити виконавче провадження по виконанню судового рішення, однак відповіді знов не отримав.

06.03.2009р. Головне управління юстиції у Харківській області (3-я особа по справі) направило позивачу лист-відповідь №1110/4355 на його лист-звернення № 08-04 від 12.01.2009р., в якому повідомило, що згідно з інформацією начальника Московського відділу державної виконавчої служби Харківського управління юстиції перевіркою книги обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцю по територіальній одиниці № 2 за 2005р., виконавче провадження по виконанню наказу, виданого 10.02.2005р. господарським судом Харківської області по справі № 29/542-04 про стягнення коштів у розмірі 454060,92 грн. з ТОВ "Станкопромсервіс" на користь позивача, який перебував в провадженні державного виконавця, але в ході розгляду звернення встановлено, що виконавчий документ втрачено.

14.05.2009р. позивач направив вимогу № 08-32 на адресу 1-го відповідача та 3-ї особи щодо завданої позивачу матеріальної шкоди (збитків) на суму 454060,92 грн., в якій зазначив, що з вини відділу державної виконавчої служби позивачу було завдано матеріалільної шкоди і що відділ державної виконавчої служби зобов"язаний сплатити позивачу завдані збитки. Вимога позивача була залишена без відповіді.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність осіб Московського відділу державної виконавчої служби Харківського управління юстиції по виконанню рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2004р. по справі № 29/542-04 про стягнення 454060,92 грн., та зобов"язанню Московського відділу державної виконавчої служби Харківського управління юстиції виконати всі передбачені ЗУ "Про виконавче провадження" процесуальні дії щодо примусового виконання рішення суду, то суд зазначає наступне:

Частиною 1 ст. 121-2 ГПК України встановлено право на оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби, відповідно до якої скарга на дії чи бездіяльність органів ДВС щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У п. 7. роз"яснення Президії Вищого Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначається, що за змістом ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів ДВС щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції. Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід"ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів ДВС.

Встановлений у ч. 1 ст. 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст. 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску.

Таким чином, порядок оскарження дій чи бездіяльності органів ДВС визначений статтею 121-1 ГПК України і позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльність осіб Московського відділу державної виконавчої служби Харківського управління юстиції по виконанню рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2004р. по справі № 29/542-04 про стягнення 454060,92 грн., та зобов"язанню ВДВС виконати всі передбачені ЗУ "Про виконавче провадження" процесуальні дії щодо примусового виконання рішення суду не можуть розглядатись судом в порядку позовного провадження.

Одже ГПК наділяє позивача правом на розгляд скарги і взагалі не передбачає права на звернення з окремим позовом з таких підстав, в зв"язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині позову.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з Московського відділу державної виконавчої служби Харківського управління юстиції за рахунок коштів державного бюджету завданої матеріалної шкоди (збитків) в сумі 454060,92 грн. суд виходить з наступного:

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

На підставі зазначених правових норм, з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992р. №6 та з урахуванням п. 6 Розяснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. №02-5/215 суд зазначає таке. Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1166 ЦК України статті 218 ГК України позивач в даній справі повинен довести наступні обставини: наявність обовязку відповідача вчинити чи вімовитись від вчиннення виконавчих дій, факт порушення цього обовязку; наявність та реальність можливості одержання суми 454060,92 грн.; наявність безпосереднього причинно-наслідкового звязку тобто прямої залежності витрат, здійснених позивачем від бездіяльності відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2009р. 3-я особа направила на адресу позивача лист, яким повідомила, що відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції Харківській області в ході проведення перевірки за фактом втрати вищезазначеного виконавчого провадження, яке перебувало в провадженні колишнього державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Темнохуд А.В. встановлено, що згідно інформації прокурора Дзержинського району м. Харкова порушено кримінальну справу № 20070011 за фактом підроблення документа, використання завідомо підробленого документа невідомою особою, а також службової недбалості службових осіб ВАТ "Інпромбанк" ознаками злочинів, передбачених ч.ч. 1,3 ст. 358, ч. 2 ст. 367 КК України. Згідно постанови Дзержинського районного суду від 22.02.2007р. старшим слідчим прокуратури було вилучено виконавче провадження та долучено до матеріалів кримінальної справи.

20.04.2007р. прокуратурою району змінено підстави порушення кримінальної справи з ч. 2 ст. 367 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України і кримінальна справа надіслана до Слідчого відділу Дзержинського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області.

В матеріалах справи наявний протокол вилучення від 27.02.2007р., відповідно до якого виконавче провадження № 557-05/С2 та оригінал наказу господарського суду Харківської області були вилучені старшим слідчим прокуратури Дзержинського району м. Харкова.

Вищевикладене також підтверджується листом Дзержинського районного відділу МВС Харківського міського управління від 02.07.2009р. № 60/5063, направленим на адресу позивача.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що факту порушення ВДВС, що вбачалось у втраті наказу господарського суду Харківської області, в зв"язку з чим втратилась можливість виконання судового рішення про стягнення 454060,92 грн. коштів на користь позивача, не було.

А крім того, суд зазначає, що приймає до уваги письмові пояснення позивача (вх.10467), що майнову шкоду завдано 1-им відповідачем позивачу, в зв"язку з незаконним зняттям арешту з розрахункового рахунку ТОВ "Станкопромсервіс", з яких вбачається, що підставою для задоволення позовних вимог позивач зазначає не факт втрати оригіналу наказу господарського суду, а факт зняття арешту з розрахункового рахунку, проте таких позовних вимог позивачем не було заявлено.

За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення 454060,92 грн. збитків є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 47, 49, 75, 8285, 121-2 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Черкаської обласної спілки споживчих товариств (18000, Черкаська область, м. Черкаси, Соснівський район, вул. Гоголя, 224, ідент. код 01740164, р/р 260031574 в ЧОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 354411) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 4710,61 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Черкаської обласної спілки споживчих товариств (18000, Черкаська область, м. Черкаси, Соснівський район, вул. Гоголя, 224, ідент. код 01740164, р/р 260031574 в ЧОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 354411) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

/Повний текст рішення

підписано 21.09.2009р.

Справа № 59/154-09/