Постанова № 55065399, 19.01.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2016 року Справа № 904/6214/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Крицькій Я.Б.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 начальник відділу правового забезпечення філії ПАТ КБ "Приватбанк", довіреність №684-О від 19.02.2014 року;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №б/н від 05.08.2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 року у справі №904/6214/15:

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол", м. Дніпропетровськ

про стягнення 71 964,61 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" заборгованість за договором банківського обслуговування б/н від 16.03.2011 року у сумі 71 964,61 грн. (31 367,64 грн. заборгованість за кредитом, 20 279,01 грн. заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 15 468,90 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 4 849,06 грн. заборгованість по сплаті комісії за користування кредитом).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 року у справі №904/6214/15 (суддя Соловйова А.Є.) позов задоволений повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" 31 367,64 грн. заборгованості за кредитом, 20 279,01 грн. процентів за користування кредитом, 15 468,90 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 4 849,06 грн. - комісії за користуванням кредитом, 1 827,00 грн. - судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням боржником (відповідачем) умов договору №б/н банківського обслуговування від 16.03.2011 року та Умов та Правил надання банківських послуг в частині своєчасного та повного повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом, сплати пені за прострочення платежів за договором та комісії за користування кредитом. Місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що відповідач після підписання заяви від 16.03.2011 про відкриття рахунку приєднався до "Умов та Правил надання банківських послуг" та "Тарифів Банку", тобто сторонами у справі фактично було укладено договір банківського обслуговування від 16.03.2011 року, у тому числі щодо встановлення кредитного ліміту. Місцевий господарський суд відхилив посилання відповідача на наявність його заяви про закриття поточного рахунку №26002060092286 та бездіяльність позивача щодо закриття зазначеного рахунку, з тих підстав, що вказані посилання не відноситься до предмету спору та доказування в даній справі.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 року у справі №904/6214/15 та постановити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, позивачем на надано належних доказів отримання відповідачем кредиту у сумі 31 367,64 грн. Надана позивачем виписка з 23.01.2014 року по 08.06.2015 року не підтверджується факт передачі відповідачу грошових коштів. Так, згідно вказаної виписки сума 31 367,64 грн. вказана тричі, при цьому кожного разу з іншим призначенням платежу: "перенос задолжености по кредитному договору №б/н от 16-03-ІХ", " перенос задолжености по кредитному договору №б/н от 16-03-07", "вынесения на прострочку кредита согласно кредитного договора". Апелянт зазначає, що ніколи не укладав з позивачем зазначених у виписці кредитних договорів, більш того "перенос заложености по кредитному договору" не є перерахуванням кредитних коштів від позивача відповідачу. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" стверджує, що не зверталось до позивача щодо отримання кредиту у розмірі 31 367,64 грн., а тим більше не зобовязувалось повернути вказану суму та сплатити відсотки за користування.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 року у справі №904/6214/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В., суддів: Кощеєва І.М., Чередка А.Є., розгляд скарги призначений у судове засіданні на 24.11.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати від 24.11.2015 року у зв'язку із виходом з лікарняного судді Коваль Л.А. - члена постійно діючої колегії суддів, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 року у справі №904/6214/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В., суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд скарги був відкладений з 24.11.2015 року на 03.12.2015 року.

Розпорядженням в.о. голови суду від 02.12.2015 року у зв'язку із перебуванням на лікарняному судді Коваль Л.А. - члена постійно діючої колегії суддів, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів: Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 року у справі №904/6214/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В., суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд скарги був відкладений з 03.12.2015 року на 19.01.2016 року.

Розпорядженням секретаря судової палати від 19.01.2016 року у зв'язку із виходом з лікарняного судді Коваль Л.А. - члена постійно діючої колегії суддів, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 року у справі №904/6214/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В., суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

У судових засіданнях, які відбулися 24.11.2015 року, 03.12.2015 року та 19.01.2016 року представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.

Крім того, 03.12.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" надало пояснення, в яких зазначило, що у період з 25.01.2014 року (з цього дня рахується заборгованість у сумі 31 367,64 грн.) на рахунок товариства були зараховані кошти 06.01.2015 року у сумі 1 890,00 грн. та 09.09.2015 року у сумі 25 000,00 грн. Кожного разу в день надходження коштів, позивач в односторонньому порядку перераховував кошти з призначенням платежу "Погашение по договору банковского обслуживания" на рахунок №29097050131987, який відповідач ніколи не відкривав. Відповідач вважає неправомірними вимоги до стягнення суми 31 367,64 грн., оскільки в рахунок погашення заборгованості позивач списав кошти у сумі 26 890,00 грн. (1 890,00 грн. + 25 000,00 грн.).

Представник Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

У судовому засіданні 19.01.2016 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 16.03.2011 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" (надалі - Клієнт), було підписано заяву про відкриття рахунку.

Згідно вказаної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" приєдналося до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі-Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua., які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 16.03.2011 року та зобовязалося виконувати умови договору.

Відповідно до договору від 16.03.2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26002060092286 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (надалі - Умови).

Згідно з пунктом 3.2.1.1.16 Умов при укладанні договорів і угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта (відповідача у справі) до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод, таким чином, прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Стаття 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначає, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Пунктом 3.2.1.1.1. Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, у межах, кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті відсотків та винагороди (п. 3.2.1.1.3 Умов).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) (п. 3.2.1.1.8 Умов).

Згідно довідки №08.7.0.0.0/150618114118 від 18.06.2015 року Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" встановлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" наступні кредитні ліміти: 17.09.2012 року 7 500,00 грн., 11.12.2012 року 12 000,00 грн., 04.02.2013 року 15 000,00 грн., 04.03.2013 року 17 000,00 грн., 09.09.2013 року 21 500,00 грн., 23.09.2013 року 36 500,00 грн., 16.10.2013 року 37 000,00 грн., 01.03.2014 року 37 000,00 грн., 02.03.2014 року 31 367,64 грн.

На виконання умов договору №б/н банківського обслуговування від 16.03.2011 року Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" надалися Товариству з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" кредитні кошти у межах ліміту, які використовувалися Клієнтом, що підтверджується банківською випискою по рахунку №26002060092286 (а.с. 67-73).

Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця, або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.1 Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.2 Умов, у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п. 3.2.1.4.1.3 Умов).

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4 Умов).

Згідно пункту 3.2.1.4.9 Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" умов договору №б/н банківського обслуговування від 16.03.2011 року в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісії та пені за прострочення виконання зобов'язань, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" заявлено до стягнення заборгованість по кредиту у сумі 31 367,64 грн., відсотки за користування кредитом за загальний період з 28.11.2013 року по 08.06.2015 року у сумі 20 279,01 грн., комісію за користування кредитом за загальний період з 03.02.2014 року по 08.06.2015 року у сумі 4 849,06 грн.

З огляду на Умови та правила надання банківських послуг, які є невідємною частиною договору № б/н банківського обслуговування від 16.03.2011 року, строк повернення кредиту у сумі 31 367,64 грн., відсотків за користування кредитом у сумі 20 279,01 грн. та комісії за користування кредитом у сумі 4 849,06 грн. є таким, що настав.

Доказів сплати кредиту у сумі 31 367,64 грн., відсотків за користування кредитом у сумі 20 279,01 грн. та комісії за користування кредитом у сумі 4 849,06 грн. відповідач суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 31 367,64 грн., відсотків за користування кредитом у сумі 20 279,01 грн. та комісії за користування кредитом у сумі 4 849,06 грн.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобовязань може забезпечуватись відповідно до договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3.2.1.5.1. Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Позивачем заявлена до стягнення з відповідача пеня за прострочення виконання зобов'язання за договором за загальний період з 09.01.2014 року по 08.06.2015 року у сумі 15 468,90 грн.

Пеня нарахована відповідно до умов договору, чинного законодавства, тому висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 15 468,90 грн. є обґрунтованим.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про відсутність належних доказів отримання відповідачем кредиту у сумі 31 367,64 грн., оскільки у виписці по рахунку сума 31 367,64 грн. вказана тричі, при цьому кожного разу з іншим призначенням платежу: "перенос задолжености по кредитному договору №б/н от 16-03-ІХ", " перенос задолжености по кредитному договору №б/н от 16-03-07", "вынесения на прострочку кредита согласно кредитного договора".

Так, згідно банківської виписки по рахунку №26002060092286 за період з 16.03.2011 року по 08.06.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" постійно здійснювалися розрахунки з використанням кредитних коштів (здійснювались операції як зняття коштів шляхом перерахування за різні товари та послуги так і операції з погашення кредитних коштів). Зокрема, 23.01.2014 року здійснено оплату ТОВ "АСТ Консалтінг" за шини за рахунком №93 від 18.09.2013 року на суму 36 500,00 грн. В подальшому, 28.01.2014 року внесено 5 000,00 грн. (призначення платежу: внесення коштів до статутного капіталу), 06.01.2015 року ТОВ "Сінгл Авто" перераховані кошти у сумі 1 890,00 грн. (оплата за послуги екскаватора).

Згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 18.03.2011 року з урахуванням проведеної операції 23.01.2014 року заборгованість за договором складала 36 367,64 грн., зарахування відбулося 28.01.2014 року у сумі 5 000,00 грн., починаючи з 01.02.2014 року заборгованість склала 31 367,64 грн.

Виписка по рахунку №26002060092286 містить відомості, зокрема, про такі операції: 13.02.2014 року "перенос задолжености по кредитному договору №б/н от 16-03-ІХ" (сума 31 367,64 грн.), 03.03.2014 року "перенос задолжености по кредитному договору №б/н от 16-03-07" (сума 31 367,64 грн.), 02.06.2014 року "вынесения на прострочку кредита согласно кредитного договора" (сума 31 367,64 грн.). Між тим, вказані операції не свідчать про отримання відповідачем кредиту у сумі 31 367,64 грн., а лише свідчать про виконання банківських операцій щодо підтвердження суми заборгованості за договором.

Матеріалами справи підтверджується, що заборгованість у сумі 31 367,64 грн. виникла у звязку з несвоєчасним погашенням кредитних коштів, якими було здійснено оплату ТОВ "АСТ Консалтінг" за шини за рахунком №93 від 18.09.2013 року на суму 36 500,00 грн., доказів які б підтверджували повернення вказаних кредитних коштів відповідачем до суду не надано.

Щодо пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" про те, що у період з 25.01.2014 року (з цього дня рахується заборгованість у сумі 31 367,64 грн.) на рахунок товариства були зараховані кошти 06.01.2015 року у сумі 1 890,00 грн. та 09.09.2015 року у сумі 25 000,00 грн., які в день надходження позивач в односторонньому порядку перераховував з призначенням платежу "Погашение по договору банковского обслуживания" на рахунок №29097050131987, який відповідач ніколи не відкривав, тому заборгованість по кредиту має бути зменшена на 26 890,00 грн. (1 890,00 грн. + 25 000,00 грн.), апеляційний господарський суд зазначає наступне.

06.01.2015 року на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" надійшли кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінгл Авто" у сумі 1 890,00 грн. згідно платіжного доручення №6029 з призначенням платежу: "оплата за послуги екскаватора згідно рахунку №2-38 від 31.12.2014 року", що підтверджується банківськими виписками та копією платіжного доручення, що містяться в матеріалах справи.

06.01.2015 року Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" суму у розмірі 1 890,00 грн. згідно платіжного доручення №HS026B005D зараховано в рахунок погашення по договору банківського обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" (а.с. 139).

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором №б/н від 16.03.2011 року (а.с. 49-50) 06.01.2015 року суму у розмірі 1 890,00 грн. зараховано в рахунок погашення пені (так, станом на 01.12.2014 року розмір пені складав 4 943,04 грн., 06.01.2015 року нарахована пеня у сумі 1 299,56 грн. та здійснено погашення у сумі 1 890,00 грн., тобто станом на 06.01.2015 року пеня складала 4 352,60 грн. (4 943,04 грн. + 1 299,56 грн. 1 890,00 грн.), що повністю відображено у розрахунку.

Зарахування коштів у сумі 1 890,00 грн., що надійшли на рахунок клієнта (відповідача) банком в рахунок погашення пені узгоджується із приписами статті 534 Цивільного кодексу України та пункту 3.2.1.4.10 Умов та правил надання банківських послуг.

Щодо перерахування суми 25 000,00 грн., які надійшли на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" 09.09.2015 року та були зараховані Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" згідно платіжного доручення №HS029B005NH зараховано в рахунок погашення по договору банківського обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №7 " Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" частиною першою статті 104 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості скасування або зміни рішення у зв'язку із зміною стану розрахунків між сторонами (наприклад, зменшення або збільшення заборгованості), якщо така зміна сталася після прийняття рішення місцевого господарського суду.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/6214/15 прийняте 08.09.2015 року, в той час як кошти у сумі 25 000,00 грн. зараховані в рахунок погашення по договору банківського обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" 09.09.2015 року, тобто після прийняття рішення у справі, тому відсутні підстави для зміни або скасування рішення в цій частині.

Зменшення суми заборгованості (списання позивачем суми 25 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості) після прийняття рішення у справі є підставою для звернення із заявою про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню в цій частині у порядку статті 117 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами статті 184 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

У статті 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі статтею 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 статті 640 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини стосовно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" після підписання заяви від 16.03.2011 року про відкриття рахунку приєднався до "Умов та Правил надання банківських послуг" та "Тарифів Банку", апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що між сторонами у справі укладено договір банківського обслуговування від 16.03.2011 року, який є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору, у тому числі щодо встановлення кредитного ліміту.

Відповідно до розділу 1 Умов та Правил, розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.09.2015 року у справі №921/155/15-г/8.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суд про те, що на наявність заяви відповідача про закриття поточного рахунку №26002060092286 та не закриття його позивачем не відноситься до предмету спору та доказування у даній справі.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол"

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача (апелянта).

Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 року у справі №904/6214/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 року у справі №904/6214/15 залишити без змін.

Повна постанова складена 19.01.2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко