Ухвала суду № 55057734, 13.01.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-5805/2011

Провадження № 22-ц/779/29/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.,

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 27 липня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з ОСОБА_2, ОСОБА_3

Позовні вимоги обґрунтувало тим, що 21 серпня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11201120000, згідно з умовам якого позичальник отримала кредит у розмірі 72 000,00 доларів США, що еквівалентно 363 600,00 грн., з кінцевим строком повернення до 18 серпня 2028 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,3 % річних.

Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №11201120000 від 21 серпня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір від 21 серпня 2007 року.

Крім того, в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №11201120000 від 21 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №1/11201120000-П від 21 серпня 2007 року.

Посилаючись на те, що зобовязання за кредитним договором належним чином не виконується, внаслідок чого станом на 09 березня 2011 року виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 838 474,57 грн., яка в добровільному порядку не погашена, банк просив позов задовольнити.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 27 липня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість у розмірі 838 474,57 грн. за договором про надання споживчого кредиту №11201120000 від 21 серпня 2007 року.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1 700,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 02 жовтня 2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду від 27 липня 2012 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що чергові платежі по кредиту були припинені, внаслідок чого утворилася прострочена заборгованість за кредитним договором.

Вказує, що з часу цієї прострочки до моменту подання позовної заяви пройшло більше одного року, а тому з наступного дня після прострочення позичальником зобовязань у позивача виникло право предявити до поручителя вимоги по сплаті заборгованості по кредиту, однак протягом року з дня прострочення позичальником основного зобовязання, банк не предявив до поручителя вимогу щодо сплати кредиту.

Вважає, що згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України договір поруки на момент подання банком позовної заяви був припинений, а тому правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по кредиту з поручителя не було.

У звязку з наведеним, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову до поручителя відмовити.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не зявилися, хоча про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку були повідомлені.

Представник ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, посилаючись на її безпідставність.

Вислухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 серпня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 72 000,00 доларів США, що еквівалентно 363 600,00 грн. з кінцевим строком повернення до 18 серпня 2028 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,3 % річних.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, 21 серпня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, відповідно до якого боржник передала в іпотеку нерухоме майно - незавершене будівництво житлового будинку по вул. Шкільна, 21 в с. Чукалівка, Тисменицького району, Івано-Франківської області.

Також у забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, в цей же день, між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель взяв на себе зобовязання солідарно відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобовязань у повному обсязі за кредитним договором та додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

У звязку із неналежним виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору, станом на 09 березня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 838 474,57 грн., яка складалася із заборгованості за кредитом 71 399,81 доларів США, що еквівалентно 566 564,63 грн., заборгованості по процентам 29 678,13 доларів США, що еквівалентно 235 498,93 грн., пені 4 588,60 доларів США, що еквівалентно 36 411,01 грн. та штрафних санкцій 63,01 доларів США, що еквівалентно 500 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Право вибору судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості інше) належить виключно позивачеві. При вирішення спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення ст. ст.1050, 1054 ЦК України і виходити з того, що якщо договором встановлено обовязок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Задовольняючи позов ПАТ «УкрСиббанк», суд першої інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив із наявності передбачених ст. ст. 526, 553, 554, 1054 ЦК України підстав для стягнення у солідарному порядку з відповідачів заборгованості за кредитним договором, у звязку із порушенням ОСОБА_2 його умов.

Апелянтом ОСОБА_2 оскаржується рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог банку та стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_3

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Так, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у випадку невиконання боржником обовязків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права (ст. 12 ЦК України).

Згідно зі ст. 626 ЦК України порука створює права для кредитора та обовязки для поручителя, безпосередньо на права та обовязки боржника цей вид забезпечення виконання зобовязань не впливає, оскільки зобовязання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються.

Таким чином, враховуючи, що зобовязання ОСОБА_3 перед банком виникли на підставі укладеного ним договору поруки і він є самостійним субєктом у відносинах з кредитором, колегія суддів вважає, що рішенням суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя права боржника ОСОБА_2 не порушуються, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду та відмови в позові до поручителя.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 27 липня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: Г.П. Мелінишин

ОСОБА_6