Рішення № 55043615, 07.10.2015, Франківський районний суд м. Львова

465/3495/14-ц

2/465/291/15

РІШЕННЯ

Іменем України

07.10.2015 р. Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої - судді Мартинишин М.О.

при секретарі -Кметь Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

до ОСОБА_1, ОСОБА_2

про стягнення заборгованості, -

встановив:

позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за Договором кредиту №620/30-324 від 16 липня 2008 р. та Договором поруки №620/30-325 від 16.07.2008 р., в сумі 471 669.48 гривень.Окрім того, просить стягнути з останніх судовий збір понесений при зверненні до суду із даним позовом у сумі 3654.00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 16 липня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на суму 451728,97 гривень зі сплатою процентної станки за кредитом 9,9% процентів річних до 31.07.2022 р., та подальшого встановлення згідно п.1.5. цього договору, з кінцевим терміном повернення до 31.08.2032 року. Отримавши вказану суму кредиту, позичальник не виконав своїх договірних зобов'язань щодо повернення тіла кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування таким, а тому станом на 23 травня 2014 року загальна сума заборгованості останньої перед банком становить 471 669.48 гривень. З метою забезпечення виконання даного кредитного договору, 16.07.2008 року між ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір поруки, згідно умов якого Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та інших витрат. На адресу відповідачів були направлені вимоги про сплату заборгованості, проте на зазначені вимоги вони не відреагували. Просить позов задоволити.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю, дав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просить позов задоволити.

Відповідачі у судове засідання не зявилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомленні про день, час та місце слухання справи, а тому суд вважає, що справу слід слухати у їх відсутності на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення, про що не заперечив представник позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 10-11 та 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів..

Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язаний надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Судом встановлено, що 16 липня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №620/30-324 на суму 451728,97 гривень, зі сплатою 9,9% процентів річних до 31.07.2022 р., та подальшого встановлення згідно п.1.5. цього договору, з кінцевим терміном повернення кредиту до 31.08.2032 року.

З метою забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору, 16.07.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №620/30-325.

Відповідно до ст. 553 ч.1 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов'язань не виконав, а тому згідно розрахунку вимог банку у зв'язку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості за вказаним кредитним договором, станом на 23 травня 2014 року виникла заборгованість по тілу кредиту, у сумі 434 789.17 грн., відсотках за користування кредитом у розмірі 30 959.91 грн., пені нарахованій за несплату заборгованості по кредиту у розмірі 1 577.11 грн., пені нарахованій за несплату заборгованості по відсотках у розмірі 1 947.24 грн.. Також банком нараховані інфляційні витрати за кредитом в розмірі 1 054.86 грн., та інфляційні витрати за відсотками в розмірі 1 341.20 грн.. Таким чином, загальна сума заборгованості становить 471 669.48 гривень.

29.05.2014 р. за вих. №№ 08.206-297/15670/1, 08.206-297/15670/2 на адресу відповідачів банком направлялися вимоги про сплату боргу, однак на такі останні жодним чином не відреагували, заборгованість не сплатили.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу приписів ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1049 ч.1 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до норм ст. 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлену додаткову(субсидіарну) відповідальність поручителя.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та інших витрат.

Станом на 07.10.2015р. відповідачі не внесли кошти на погашення заборгованості перед позивачем.

Відповідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, своєчасно не повернувши кредит та відсотки за користування таким, на вимоги банку про сплату заборгованості відповідачі не відреагували, а тому з метою виконання основного зобов'язання, суд вважає, що слід стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість в сумі 471 669.48 грн..

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогамист.88 ЦПК України з відповідачів слід стягнути судовий збір в користь позивача в розмірі 3654.00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 27, 31, 60, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 526, 533, 541, 543, 553, 554, 599, 610-612, 623-625, 1049, 1050, 1054 ЦК України суд,

вирішив:

позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за Договором кредиту №620/30-324 від 16 липня 2008 р. та Договором поруки №620/30-325 від 16.07.2008 р., в сумі 471669,48 грн. та судовий збір в розмірі 3654,00 грн., а всього разом 475323,48 грн.(чотириста сімдесят пять тисяч триста двадцять три гривень, сорок вісім копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мартинишин М.О.