Рішення № 5503086, 25.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.09 Справа № 7/262/08-28/233/09

Суддя Яцун О.В.

За позовом: Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне обєднання «ТАТА», м.Запоріжжя

До відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, Запорізька область, м.Василвка

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Куліков К.А. на підставі довіреності №37 від 06.10.2008р.

від відповідача: ОСОБА_3 на підставі довіреності №114 від 14.01.2008р.

Заявлені вимоги про стягнення з СПД ФО ОСОБА_1 33250грн.00коп. збитків, 9805грн.53коп. інфляційних втрат та 1041грн.23коп. 3% річних за неналежне виконання умов договору.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області №470 від 01.06.2009р. у звязку із скасуванням Постановою Вищого господарського суду України 37/262/08 від 14.05.2009р. постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 20.01.2009р. та рішення господарського суду Запорізької області від 24.07.2008р. у справі №7/262/08, справу №7/262/08 передано на розгляд судді Яцун О.В.

Ухвалою суду від 01.06.2009р. справу №7/262/08 прийнято суддею Яцун О.В. до свого провадження, справі присвоєно номер №7/262/08-28/233/09, судове засідання призначено на 16.06.2009р., сторін було зобовязано надати пояснення по суті спору з документальним підтвердженням та нормативним обґрунтуванням з урахуванням постанови ВГСУ від 14.05.2009р.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні 16.06.2009р. заявив клопотання про доповнення позовних вимог, які по суті є збільшенням розміру позовних вимог. У відповідності до клопотання позивач просить суд стягнути з СПД ФО ОСОБА_1 33.250грн.00коп. збитків, 14330грн.75коп. інфляційних втрат, 1997грн.73коп. 3% річних за неналежне виконання грошового зобовязання.

Клопотання заявлено у відповідності до ст. 22 ГПК України, прийнято судом до розгляду та задоволено.

На підставі чого, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача (СПД ОСОБА_1) 33.250грн.00коп. збитків, 14330грн.75коп. інфляційних втрат, 1997грн.73коп. 3% річних за неналежне виконання грошового зобовязання.

Представник відповідача пороти заявлених позовних вимог заперечує, в обґрунтування заперечень посилається на те, що позивач документально не довів спричинення йому збитків саме на підставі договору від 23.02.2007р.

З метою підготовки рішення в повному обємі в судовому засіданні було оголошено перерву до 25.06.2009р.

В судовому засіданні 25.06.2009р. представникам сторін у відповідності до ст.85 ГПК України було оголошено рішення суду в повному обємі.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Згідно зі ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконанням зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 23.02.2007 року між суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (виконавець) та приватним підприємством "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА" (замовник) укладено договір на виконання робіт, за умовами якого замовник доручив виконати і зобов'язався прийняти та оплатити, а виконавець зобов'язався виконати і передати ремонтно-будівельні роботи складських приміщень із виготовлення металевих конструкцій.

За правовою природою, укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Як передбачено п.п.2.1, 2.2 укладеного між сторонами договору строк його дії встановлено до 20 травня 2007 року. Терміни виконання робіт встановлюються в 2 етапи. І етап до квітня 2007 року, II - до 15 травня 2007 року.

Вартість обумовлених робіт складає 37500,0 грн. (п.3.1 Договору).

Розділом 4 Договору сторони погодили такий порядок оплати виконаних робіт: до 26 лютого 2007 року замовник здійснює передплату в розмірі 40% від суми договору, що складає 15000,0 грн., ще 30% від суми договору, що складає 11250,0 грн. замовник перераховує за виконання І етапу виконаних робіт протягом банківського дня після їх отримання, але не пізніше 23 квітня 2007 року. Решту 30% від суми договору, що складає 11250,0 грн. замовник перераховує за виконання II етапу виконаних робіт протягом банківського дня після їх отримання, але не пізніше 18 травня 2007 року.

На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 33250,0 грн., а саме: платіжним дорученням від 23.02.2007 року було перераховано 15000,0 грн. з призначенням платежу - передплата за виконання робіт згідно рахунку № 7 від 23.02.2007р.; платіжним дорученням від 23.04.2007 року перераховано 11250,0 грн. з призначенням платежу - за ремонтно-будівельні роботи згідно договору від 23.02.2007 року; платіжним дорученням від 16.05.2007 року перераховано ще 7000,00грн. з призначенням платежу - за ремонтно-будівельні роботи згідно договору від .02.2007 року.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Разом з тим, відповідач в установлені договором строки (п.2.2) ремонтно-будівельні роботи складських приміщень із виготовленням металевих конструкцій не виконав, чим порушив умови договору.

Крім того, у встановлений договором строк 20.05.2007р. виконані роботи підрядником до здачі замовнику предявлені не були.

В звязку з порушенням та невиконанням прийнятих зобовязань, на адресу відповідача був направлений лист-вимога №1144 від 30.11.2007р. з проханням повернути перераховану на його рахунок попередню оплату у сумі 33250грн.

Разом з тим, повернення грошових коштів відповідач не здійснив, тобто сальдо на користь позивача станом на 29.05.2008р. складає 33250грн.

Невиконання СПД ФО ОСОБА_1 прийнятих на себе зобовязань за договором на виконання робіт від 23.02.2007р. та неповернення отриманої попередньої оплати у розмірі 33250грн. стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення збитків у розмірі 33250грн.

Дана вимога підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

У відповідності до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушені.

За приписами ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадах, передбачених законом.

Згідно з нормами цивільного законодавства (ст.623), у разі невиконання або неналежного виконання зобовязання на боржника покладено обовязок відшкодування кредиторові завданих цим збитків. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не отриманий ним прибуток, який би він одержав, якщо обовязок було б виконано.

Стаття 614 ЦК України передбачає, що відповідальність за порушення зобовязань покладається на особу при наявності вини (умислу або необережності). У відповідності з нормами цивільного законодавства притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою для цивільно-правової відповідальності. Складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є субєкт та обєкт правопорушення, а також субєктивна та обєктивна сторони. Субєктом цивільного правопорушення є боржник (відповідач) (зобовязання виконати ремонтно-будівельні роботи складських приміщень із виготовленням металевих конструкцій). Обєктом правопорушення зобовязальні правовідносини кредитора та боржника. Субєктивну сторону становить вина боржника, а обєктивну протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обовязку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний звязок між протиправною поведінкою боржника та збитками. При цьому розмір збитків має довести кредитор. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів звільняє боржника від відповідальності.

Частиною 2 ст.883 ЦК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання обовязків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про причинний звязок між протиправними діями (бездіяльністю) відповідача та сумою 33250грн. перерахованої на рахунок відповідача, які в даному випадку є збитками понесеними позивачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 33250грн.00коп. нормативно обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню.

Крім того, за порушення прийнятих на себе зобовязань позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 14330грн.75коп. та 1997грн.73коп. 3% річних за неналежне виконання грошового зобовязання.

Разом з тим, заявлені вимоги задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Таким чином, виходячи із норми ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат передбачено лише у разі прострочення виконання грошового зобовязання.

Відповідно до умов договору на виконання робіт, відповідач взяв на себе зобовязання виконати та передати ремонтно-будівельні роботи складських приміщень із виготовленням металевих конструкцій.

Тобто ст. 625 ЦК України до даних правовідносин не застосовується.

З урахуванням вищезазначеного, вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 14330грн.75коп. та 1997грн.73коп. 3% річних заявлені позивачем безпідставно та задоволенню не підлягають.

Доводи позивача в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеними обставинами.

На підставі зазначеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки доказів виконання ним прийнятих зобовязань за договором на виконання робіт від 23.02.2007р. або повернення отриманих грошових коштів суду не надано.

На виконання постанови Вищого господарського суду від 14.05.2009р. судом було встановлено, що правовідносини сторін регулюються нормами ст. ст.837,883 ЦК України.

Позивач уточнив підстави заявлених позовних вимог, просить суму 33250грн. стягнути саме як збитки.

Зясовано склад правопорушення.

У відповідності до зазначених норм відповідач прийняв на себе зобовязання щодо виконання певних робіт.

Разом з тим, при розгляді справи було зясовано, що підрядник (відповідач) прийнятих на себе зобовязань щодо виконання ремонтно-будівельних робіт складських приміщень із виготовленням металевих конструкцій суду не здійснив, чим порушив умови договору.

Позивач в обґрунтування завданих йому збитків посилається на умови договору, згідно до яких ним були перераховані грошові кошти на рахунок відповідача як передоплата.

Факт отримання грошових коштів відповідач не спростовує, посилається на п.4 договору «порядок оплати виконаних робіт».

Відповідно до якого до 26 лютого 2007 року замовник здійснює передплату в розмірі 40% від суми договору, що складає 15000,0 грн., ще 30% від суми договору, що складає 11250,0 грн. замовник перераховує за виконання І етапу виконаних робіт протягом банківського дня після їх отримання, але не пізніше 23 квітня 2007 року. Решту 30% від суми договору, що складає 11250,0 грн. замовник перераховує за виконання II етапу виконаних робіт протягом банківського дня після їх отримання, але не пізніше 18 травня 2007 року.

Тобто, сума попередньої оплати складає 15000грн.00коп., а все інше це оплата за виконані роботи.

Враховуючи, що оплата здійснювалась, то і роботи виконанні.

В той же час, підстав для набуття цих коштів відповідач не довів, доказів виконання робіт (ремонтно-будівельних робіт складських приміщень) по договору від 23.02.2007р. суду не надав.

Акти приймання-передачі виконаних робіт (а.с. 45-48 том 1) містять перелік робіт який не відповідає п.1.1 договору від 23.02.2007р.

До того ж, в актах не має посилання на зазначений договір.

Крім того, вказані акти у встановленому порядку сторонами не підписані.

Факт перерахування грошових коштів в сумі 32.500грн. на саме на підставі договору підряду матеріалами справи доведений.

Враховуючи, що нормами чинного законодавства передбачено, що у разі невиконання або неналежне виконання обовязків за договором будівельного підряду підрядник відшкодовує збитки в повному обсязі, суд визнав заявлені вимоги щодо стягнення збитків обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49,ст.ст.82-85 ГПК України, ст.526,693,837,883 ЦК України, ст. ст. 175, 193,224,225 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Райффайзен Банк «Аваль»м.Василівка, МФО 313827) на користь Приватного підприємства «Наукове промислово-Комерційне обєднання «ТАТА»(69032, м.Запоріжжя, вул. Макаренко, б.13, п/р 26009301166632 в без балансовому відділенні «Комунарське відділення ПІБ»м.Запоріжжя, МФО 313355, код ЄДРПОУ 19264196) 33250(тридцять три тисячі двісті пятдесят)грн..00коп. збитків, 332(триста тридцять дві)грн.50коп. державного мита та 79(сімдесят девять)грн.13коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 25 червня 2009р.