Рішення № 55015214, 11.01.2016, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6661/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

11 січня 2016 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Кондрацької Н.М.

при секретарі: Мелещенко О.В.,

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Черкаської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказуючи на те, що 14.05.2008 між АТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 був складений кредитний договір № 2303/0508/45-002, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти для споживчих потреб у розмірі 74000 доларів США з розрахунку 11.9 % річних за користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту з 14.05.2008 і до 14.05.2038 включно. Факт отримання кредиту підтверджується заявою на видачу готівки за № 2634231/0413 від 14.05.2008. З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_2 (іпотекодавець) за договором іпотеки № 2303/0508/45-002-Z-1 від 14.05.2008 передав у іпотеку нерухоме майно: а саме трикімнатну квартиру, яка знаходиться у м. Черкаси, по вул. Сержанта Смірнова, 1 кв.№39, за загальною площею 76,7 кв.м та житловою площею 30,4 кв. м., яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі - продажу, що посвідчений ПНЧМНО ОСОБА_3В за № 1903 від 14.05.2008. Між АТ «Сведбанк», та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» 25.05.2012 було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює АТ «Сведбанк», як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «Сведбанк», правонаступником якого є АТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість АТ «Сведбанк) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (зареєстрований за №1307 від 25.05.2012 приватним нотаріусом ОСОБА_4Г.). Таким чином, керуючись договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набуло статус нового кредитора згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та відповідно всіх процесуальних прав та обов'язків нового кредитора. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором 2303/0508/45-002 від 14.05.2008 . Відповідно до розділу 3. договору позичальник зобов'язується: відносно до пункту 3.2 договору, починаючи з місяця наступного за звітним, щомісячно «10»-го числа кожного календарного місяця включно, частково погашати заборгованість за кредитом у розмірі на рахунок, вказаний у пункті 1.2 кредитного договору шляхом внесення готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного/карткового рахунку грошових коштів у валюті отриманого кредиту. Починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, забезпечити погашення отриманого кредиту шляхом внесення готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого точного/карткового рахунку грошових коштів у валюті отриманого кредиту на рахунок, вказаний в п. 3.1 кредитного договору, у період з 1-го по -те число (включно) кожного календарного місяця. Відповідно до пункту 3.3. сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом до «20» кожного календарного місяця включно. Або в день повного дострокового погашення кредиту шляхом внесенння готівки у касу банку або безготівкового перерахування зі свого поточного рахунку. Позичальник відповідає перед кредитором за виконання своїх зобов'язань своїм майном та коштами, які може бути звернено стягнення, згідно до умов розділу 2 договору.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором повністю виконував, надавши відповідачеві кредит, в розмірі та строки передбачені кредитним договором.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що попереджався, у звязку з чим, станом на 14.07.2015 за відповідачем наявна заборгованість по кредитному договору № 2303/0508/45-002 у сумі 1649689,72 гривень, з яких:- тіло кредиту в сумі 1548617,22 гривень; - відсотки в сумі 79106,41 гривень; - пеня в сумі 20602,90 гривень; сума за ставкою 3 % від простроченої заборгованості по тілу та по відсотках кредиту,відповідно,- 73,87 та 1289,32 гривень, З них прострочена заборгованість по кредитному договору № 2303/0508/45-002 , станом на 14.07.2015:-тіло кредиту - 3071,19 гривень;- відсотки - 63761,65 гривень.

Позивач зазначає, що згідно цих даних і сплив тривалий строк з моменту надання кредиту, і банк набуває право на дострокове стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Розділ 2 договору, п.2.3 встановлює, що «при непогашенні заборгованості перед банком у строки, передбачені договором, банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки, та/або звернутися до суду. У випадку звернення стягнення на предмет застави і при недостатності суми, що виручена від реалізації предмету застави, для повного задоволення своїх вимог, банк має право одержати суму, якої бракує для повного задоволення своїх вимог, за рахунок іншого майна позичальника відповідно до чинного законодавства України.

Враховуючи вище зазначене позивач просить в рахунок погашення заборгованості в сумі 1649689,72 грн., з яких: 1548617,00 грн. тіло кредиту, 79106,41 грн. відсотки, 20602,90 грн. пеня,

73,87 грн. та 1289,32 грн. суми за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу та по відсотках кредиту. З них прострочена заборгованість по кредитному договору № 2303/0508/45-002, станом на 14.07.2015: -3071,19 грн. тіло кредиту, -63761,65 грн. відсотки звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно договору № 2303/0508/45-002-Z-1 від 14.05.2008, який знаходиться на праві власності ОСОБА_2, а саме: трикімнатна квартира № 39 яка знаходиться у м. Черкаси, по вул. Сержанта Смірнова, 1 за загальною площею 76,7 кв.м та житловою площею 30,4 кв.м, яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі - продажу, що посвідчений ПН ЧМНО ОСОБА_3В за № 1903 від 14.05.2008, визнати за Публічним акціонерним товаристві «Дельта Банк» право власності на вказану квартиру, також всі судові витрати по справі покласти на відповідача.

Ухвалою суду з занесення до журналу судового засідання залучено третя особу Орган опіки та піклування Черкаської міської ради.

В судове засідання позивач зявився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. 24.12.2015 подав до суду заяву про долучення до справи актуальної довідки, а саме розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідача, станом 09.12.2015, в якій враховано позивачем всі виплати відповідачем по кредиту та процентам, зокрема остання 09.12.2015 в сумі 800 доларів США з яких 701,89 доларів США- зараховано на погашення тіла кредиту, і 98,33 доларів США на погашення процентів. Таким чином заборгованість за кредитним договором становить 69410 доларів США 11 центів,- по тілу кредиту, що в гривневому еквіваленті, згідно курсу НБУ долара США до гривні, з розрахунку 22,913187 грн. за один долар США станом на 09.12.2015 становить 1590406грн. 83 коп.( з них прострочена заборгованість 170 доларів США 52 центи); - 3454 дол. США 88 центів, що в гривневому еквіваленті, згідно курсу НБУ долара США до гривні, з розрахунку 22,913187 грн. за один долар США станом на 09.12.2015 становить 79162грн. 31 коп.,- прострочена заборгованість по процентам; - 30878 грн.82 коп. пеня за прострочку сплати кредиту та процентів, за період з 10.12.2014 по 09.12.2015; - 95 грн.-3% річних, за затримку сплати кредиту; - 1740 грн.35 коп. -3% річних, за затримку сплати процентів по кредиту. Вказав, що сума боргу не змінилася. Зазначив, що платежі які здійснюються відповідачем розносяться на тіло кредиту та процентів, тіло кредиту зменшилося на 701,89 долар США.

Відповідач та його представники в судове засідання зявились та повідомили, що надані банком розрахунки є неповними. Внесені кошти на погашення кредиту розносились не у відповідності до черговості, яка зазначена в договорі. Сума простроченої заборгованості є невеликою. А також ОСОБА_2 28.09.2015 подав до суду заперечення проти даної позовної заяви вказуючи на те, що за умовами кредитного договору № 2303/0508/45-002 від 14.05.2008 кредитні кошти надавались відповідачу в іноземній валюті і квартира за № 39 яка знаходиться у м. Черкаси, по вул. Сержанта Смірнова, 1 виступає як забезпечення по даному кредитному договору, площа якої не перевищує 140 кв. м., а також використовується відповідачем та його дружиною як постійне місце проживання. У відповідача у власності не має іншого нерухомого майна. Зазначає, що на дану квартиру не може бути примусово звернуте стягнення, так як він за час користування кредитними коштами належним чином виконував графік погашення кредитної заборгованості та своєчасно сплачував банку необхідні кошти. Можливі незначні відхилення від графіку погашення заборгованості з боку відповідача могли бути тільки з причин, які від нього не залежали (тимчасові заборони Національним банком України на продаж іноземної валюти чи обмеження суми її продажу, різке підняття курсу долара США по відношенню до гривні). Тому просить на підставі викладеного відмовити позивачу в даній позовній заяві.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов не визнала.

Вислухавши пояснення та дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 14.05.2008 між АТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2303/0508/45-002, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти для споживчих потреб у розмірі 74000 доларів США з розрахунку 11.9 % річних за користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту з 14.05.2008 і до 14.05.2038 включно.

Відповідно до вимог ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_2 кредит у розмірі 74 000 дол. США з розрахунку 11,9 % річних за користування кредитом на строк з 14.05.2008 до 14.05.2038 включно.

Факт отримання кредиту підтверджується заявою на видачу готівки за № 2634231/0413 від 14.05.2008.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_2 за договором іпотеки № 2303/0508/45-002-Z-1 від 14.05.2008 передав у іпотеку нерухоме майно: а саме трикімнатну квартиру, яка знаходиться у м. Черкаси, по вул. Сержанта Смірнова, 1 кв.№39, за загальною площею 76,7 кв.м та житловою площею 30,4 кв. м., яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі - продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3В за № 1903 від 14.05.2008.

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. На підставі ст.514 ЦК України та вказаного Договору до ПАТ «ОСОБА_4 банк» перейшло право вимоги, що виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

Між АТ «Сведбанк», та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» 25.05.2012 було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює АТ «Сведбанк», як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «Сведбанк», правонаступником якого є АТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість АТ «Сведбанк) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (зареєстрований за №1307 від 25.05.2012 приватним нотаріусом ОСОБА_4Г.). Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно витягу з додатку №1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» останнє набуло право вимоги за кредитним договором 2303/0508/45-002 від 14.05.2008 .

Відповідно до вимог статті ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону тощо.

Відповідно до вимог ст.530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного Кодексу України порушення зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Відповідач не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 14.07.2015 складає 1649689,72 гривень, з яких: тіло кредиту в сумі 1548617,22 гривень; відсотки в сумі 79106,41 гривень; пеня в сумі 20602,90 гривень; сума за ставкою 3 % від простроченої заборгованості по тілу та по відсотках кредиту,відповідно,- 73,87 та 1289,32 гривень, з них прострочена заборгованість по кредитному договору № 2303/0508/45-002 , станом на 14.07.2015: тіло кредиту - 3071,19 гривень; відсотки - 63761,65 гривень.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст.572 ЦК України, ст.ст. 1,33 Закону України «Про іпотеку» в силу застави (іпотеки) кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою (іпотекою), одержати задоволення за рахунок заставленого майна.

Частиною 5 ст. З Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», п. 5.1 договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За умовами п. 12 договору за вибором іпотекодержателязастосовуєтьсяодин з наведених нижчеспособів зверення стягненняна предмет іпотеки:

за рішенням суду;

за виконавчим написом нотаріуса;

згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким вважається застереження про задоволення вимог іпотекодержателя передачі права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення основного зобов»язання у порядку встановленою ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» у випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої в цьому підпункті 12.3. договору, договорі пр задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. При цьому, вважається, що предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за вартістю, що визначена після прийняття іпотекодержателем рішення про обрання перебдаченого цим підпунктом договору способу звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі висновку експерту суб»єкта оціночної діяльності; шляхом Іпотекодержателем продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Разом із тим, згідност.35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилаєіпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця,письмову вимогу про усунення порушення.У цьому документізазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотекиу разі невиконання цієї вимоги.Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не дотримав виконання вимогст.35 Закону України «Про іпотеку»та п.11 Іпотечного договору та передчасно звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, чим порушив право відповідача на сплату заборгованості за кредитним договором у визначеному вище порядку та у встановлені строки. Так, лист-вимога ОСОБА_2 датована 21.07.2015, вихідна дата позовної заяви 28.07.2015, а зареєстрована остання канцелярією Придніпровського районного суду м. Черкаси 3.08.2015.

Відповідно до ч.2 та ч.3статті 35 Закону України «Про іпотеку», положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до судуу встановленому законом порядку. Вимога,встановленачастиноюпершоюцієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею12цьогоЗакону,безпопереднього повідомлення іпотекодавця,якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Позивач не надав суду доказів того, щовін звертався у передбаченому законом порядку до судуз позовом до відповідача про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, як не надав і доказів того, щовикликана необхідністю направлення попереднього письмового повідомлення боржнику затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно ч.І ст. 35 Закону України «Про іпотеку», позивачем 21.07.2015 була надіслана відповідачу письмова вимога, в якій запропоновано погасити заборгованість за кредитним договором, а також попереджено, що у випадку невиконання вимоги банк буде вимушений захищати свої майнові права шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса або звернення до суду з вимогою про примусове стягнення простроченої (поточної) заборгованості за кредитним договором.

Однак, договору між сторонами про задоволення вимог іпотекодержателя укладено не було, а у договору іпотеки зазначено лише загальне правило про таку можливість, а відтак, не зазначивши в договорі всі умови переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя, а зауваживши лише про загальну можливість цього, відсутні й підстави для визнання права власності на предмет іпотеки.

Крім того, за змістом вищевикладених умов договору іпотеки задоволення вимог шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», є способом позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За рішенням суду звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається за правилами ст.39 Закону України «Про іпотеку», згідно з якою у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають застосуванню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.38 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у випадку, якщо іпотеко держатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачив би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, у рахунок виконання основного зобов'язання (ст.37 Закону України «Про іпотеку»), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст.39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

Пунктом 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що з урахуванням положень ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з наведеним суд виходить із того, що не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором.

Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.

Отже, заявлені позивачем вимоги не є належним способом захисту, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.22 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір», який діяв до 01.09.2015 року, від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осібу справах, пов»язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Згідно ч.3ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи безпідставність заявлених позовних вимог судовий збір також не підлягає стягненню і з відповідача та має бути віднесений за рахунок держави.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 57-60, 88, 169, 212, 215, 224-226 ЦПК України, 526, 530, 554, 610, 1054 ЦК України, п.22 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір», п.п. 38, 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суд,

В И Р І Ш И В:

У позові Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Черкаської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_5