КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________
Справа № 686/6713/14-ц
Провадження № 22-ц/792/161/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2016 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,
при секретарі Шевчук Ю.Г.,
з участю представниці відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» про стягнення пені за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 серпня 2014 року,
встановила:
У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» (далі ПАТ «КБ «Даніель») про стягнення пені.
ОСОБА_2 зазначив, що між сторонами були укладені договори строкового банківського вкладу «Класичний», за умовами яких він передав в управління банку: 35 000 грн. за договором № Т-3385-05 від 8 травня 2012 року на строк зберігання з 8 травня 2012 року по 13 травня 2013 року під 21,5% річних; 35 000 грн. за договором № Т-3419-05 від 16 травня 2012 року на строк зберігання з 16 травня 2012 року по 21 травня 2013 року під 21,5% річних; 50 000 грн. за договором № Т-3760-05 від 13 серпня 2012 року на строк зберігання з 13 серпня 2012 року по 18 серпня 2013 року під 24,5% річних. У звязку з настанням строків виконання ПАТ «КБ «Даніель» зобовязання за договорами банківського вкладу позивач повідомив останнього про намір забрати свої кошти, проте всупереч умов договорів банк не повернув йому депозитних вкладів і нарахованих відсотків. Рішеннями Хмельницького міськрайонного суду від 23 січня 2014 року та 7 лютого 2014 року стягнуто з ПАТ «КБ «Даніель» на користь позивача суми банківських вкладів, процентів і майнову шкоду. Правління Національного банку України постановою від 16 січня 2014 року ввело в ПАТ «КБ «Даніель» тимчасову адміністрацію. Відповідач повернув йому суми вкладів і нарахованих процентів лише 21 березня 2014 року, тому в силу ч. 5 ст. 10 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі Закон № 1023-ХІІ) ПАТ «КБ «Даніель» має сплатити позивачеві пеню за весь час прострочки виконання зобовязання, тобто за період з 1 грудня 2013 року по 15 січня 2014 року.
У звязку з цим, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ПАТ «КБ «Даніель» на свою користь 129442 грн. 63 коп. пені.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 серпня 2014 року позов задоволено та вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд виходив з того, що відповідач прострочив виконання зобовязання за договорами банківських вкладів, а тому з нього на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню неустойка.
В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «Даніель» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неправильне застосування та порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Позивач ОСОБА_2, який у встановленому порядку оповіщений про час і місце судового засідання, до суду не зявився. Він подав апеляційному суду письмове заперечення проти апеляційної скарги.
Заслухавши учасницю процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Суд першої інстанції не застосував закон (ч. 3 ст. 551 ЦК України), який підлягав застосуванню.
У звязку з порушенням судом норм матеріального права рішення суду про стягнення пені підлягає зміні.
Встановлено, що 8 травня 2012 року ПАТ «КБ «Даніель» і ОСОБА_2 уклали договір строкового банківського вкладу «Класичний» № Т-3385-05, за умовами якого позивач передав в управління банку грошові кошти в сумі 35 000 грн. на строк зберігання з 8 травня 2012 року по 13 травня 2013 року під 21,5% річних.
16 травня 2012 року сторони уклали договір строкового банківського вкладу «Класичний» № Т-3419-05, за умовами якого ОСОБА_2 передав в управління банку грошові кошти в сумі 35 000 грн. на строк зберігання з 16 травня 2012 року по 21 травня 2013 року під 21,5% річних.
Крім того, 13 серпня 2012 року ПАТ «КБ «Даніель» і ОСОБА_2 уклали договір строкового банківського вкладу «Класичний» № Т-3760-05, за умовами якого позивач передав в управління банку грошові кошти в сумі 50 000 грн. на строк зберігання з 13 серпня 2012 року по 18 серпня 2013 року під 24,5% річних.
Пунктом 5.1 указаних договорів було визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за договором банк сплачує вкладнику неустойку в розмірі, передбаченому чинним законодавством України.
15 і 21 травня, 9 серпня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з вимогою про повернення вкладів і виплату нарахованих відсотків, однак банк залишив ці заяви позивача без задоволення.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 16 січня 2014 року № 14 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16 січня 2014 року № 1 про початок процедури виведення ПАТ «КБ «Даніель» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 17 січня 2014 року.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2014 року стягнуто з ПАТ «КБ «Даніель» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором строкового банківського вкладу «Класичний» від 8 травня 2012 року № Т-3385-05, а саме: 34 017 грн. 93 коп. банківського вкладу з урахуванням індексу інфляції, 4 284 грн. 60 коп. процентів, 615 грн. 44 коп. трьох процентів річних від простроченої суми, 223408 грн. 62 коп. пені за період з 14 травня 2012 року по 30 листопада 2013 року.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2014 року стягнуто з ПАТ «КБ «Даніель» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором строкового банківського вкладу «Класичний» від 16 травня 2012 року № Т-3419-05, а саме: 33 842 грн. банківського вкладу з урахуванням індексу інфляції, 4 059 грн. 28 коп. процентів, 578 грн. 39 коп. трьох процентів річних від простроченої суми, 211629 грн. 58 коп. пені за період з 22 травня 2012 року по 30 листопада 2013 року.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 лютого 2014 року стягнуто з ПАТ «КБ «Даніель» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором строкового банківського вкладу «Класичний» від 13 серпня 2012 року № Т-3760-05, а саме: 47 430 грн. 93 коп. банківського вкладу, 4 521 грн. 72 коп. процентів, 546 грн. 99 коп. інфляційних нарахувань, 548 грн. 94 коп. трьох процентів річних від простроченої суми, 210014 грн. 33 коп. пені за період з 19 серпня 2012 року по 31 грудня 2013 року, 300 грн. моральної шкоди.
21 березня 2014 року ОСОБА_2 одержав кошти: 34187 грн. 78 коп. за договором № Т-3385-05 від 8 травня 2012 року, 34187 грн. 77 коп. за договором № Т-3419-05 від 16 травня 2012 року, 48203 грн. 37 коп. за договором № Т-3760-05 від 13 серпня 2012 року.
Апеляційний суд Хмельницької області рішенням від 5 листопада 2014 року стягнув з ПАТ «КБ «Даніель» на користь ОСОБА_2: 7804 грн. 42 коп. процентів за вищевказаними договорами строкового банківського вкладу «Класичний» за період з 1 грудня 2013 року по 20 березня 2014 року; 636 грн. 42 коп. інфляційних нарахувань за грудень 2013 року і січень 2014 року; 350 грн. 92 коп. трьох процентів річних від простроченої суми за період з 1 грудня 2013 року по 15 січня 2014 року, - а всього 8791 грн. 76 коп.
Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються наявними в справі письмовими доказами.
Частиною 1 статті 1058 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
В силу ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
Як передбачено ч. 5 ст. 10 Закону № 1023-ХІІ, у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобовязання, не звільняє його від виконання зобовязання в натурі.
Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ПАТ «КБ «Даніель» прострочило виконання зобовязання за договорами банківських вкладів, а тому з нього на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню неустойка згідно з ч. 5 ст. 10 Закону № 1023-ХІІ.
Враховуючи розмір простроченого зобовязання та кількість днів прострочення, розмір пені становить:
- 53803 грн. 04 коп. (за договором строкового банківського вкладу «Класичний» від 8 травня 2012 року № Т-3385-05 за період з 1 грудня 2013 року по 15 січня 2014 року);
- 52261 грн. 32 коп. (за договором строкового банківського вкладу «Класичний» від 16 травня 2012 року № Т-3419-05 за період з 1 грудня 2013 року по 15 січня 2014 року);
- 23378 грн. 27 коп. (за договором строкового банківського вкладу «Класичний» від 13 серпня 2012 року № Т-3660-05 за період з 1 по 15 січня 2014 року).
Здійснений судом розрахунок пені (а.с. 9) ґрунтується на фактичних обставинах справи та є правильним.
Твердження ПАТ «КБ «Даніель» про необґрунтованість цього розрахунку не відповідає дійсності.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1023-ХІІ: споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не повязаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника (п. 22); продукція будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (п. 19); послуга діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (п. 17); виконавець субєкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (п. 3).
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон № 2664-ІІІ) фінансова послуга операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Залучення фінансових активів із зобовязанням щодо наступного їх повернення відноситься до фінансових послуг (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2664-ІІІ).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що договір банківського вкладу є договором про надання послуг, а вкладник за цим договором споживачем фінансових послуг. В свою чергу, банк є їх виконавцем і несе відповідальність за неналежність надання цих послуг, передбачену ч. 5 ст. 10 Закону № 1023-ХІІ.
Отже, посилання ПАТ «КБ «Даніель» на те, що Закон № 1023-ХІІ не регулює спірні правовідносини, є безпідставними.
В цій частині рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Разом із тим, визначаючи розмір пені, який має бути присуджений з відповідача на користь ОСОБА_2, суд припустився помилки.
Як передбачено ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Розмір пені, що підлягає стягненню з ПАТ «КБ «Даніель» на користь банку, склав 129 442 грн. 63 коп. Він значно перевищує розмір заборгованості за процентами, інфляційними нарахуваннями та процентами від простроченої суми за цей період (8791 грн. 76 коп.), а заборгованість по вкладам (депозитам) відсутня.
Названі обставини давали суду першої інстанції підстави для зменшення розміру пені, однак суд всупереч положень ч. 3 ст. 551 ЦК України не вирішив цього питання.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що розмір нарахованої банком пені слід зменшити до 2000 грн. по кожному з договорів банківського вкладу. Всього з ПАТ «КБ «Даніель» на користь позивача підлягає стягненню 6000 грн. пені (2000х3).
Саме до цього зводиться правовий висновок, що висловлений Верховним Судом України в постанові від 3 вересня 2014 року (справа № 6-100цс14), який згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обовязковим для судів, що зобовязані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 серпня 2014 року в частині стягнення пені змінити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» на користь ОСОБА_2 6000 грн. пені.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_3
Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 27
Судове рішення № 55004052, Апеляційний суд Хмельницької області було прийнято 13.01.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 686/6713/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: