Рішення № 5497251, 13.05.2008, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа №2-748/08

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2008 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого у справі судді Нікуліної Л.П. при секретарі Кирилюк І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку, -

встановив:

Закрите акціонерне товариство „Український мобільний зв'язок" в особі представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку з посиланням на ті обставини, що між ЗАТ „Український мобільний зв'язок" та відповідачем було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку №2455429 від 22.09.2005 року та додаткову угоду до нього №2163308 від 22.09.2005 року. Згідно з умовами договору, додаткової угоди та Правил користування мережами стільникового зв'язку ЗАТ „УМЗ" як складовою частиною договору, ОСОБА_1 зобов'язаний був сплатити вартість наданих послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, а саме не пізніше 15 липня 2007 року. Вартість наданих ЗАТ „УМЗ" послуг не була сплачена відповідачем у встановлений строк. Згідно з вищевказаними договором та п.п. 1.2. додаткової угоди до нього, на підставі ст. 546 ЦК України, у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань ОСОБА_1 була нарахована договірна санкція в розмірі 442 грн. 38 коп. Після чого, 08.08.2007 року відповідачеві було направлено претензію на загальну суму 524 грн. 07 коп., яка складається з заборгованості за послуги зв'язку - 77 грн. 61 коп.. заборгованості по сплаті збору до Пенсійного фонду України - 4 грн. 08 коп., договірної санкції 442 грн. 38 коп., з проханням терміново погасити прострочену заборгованість, однак на рахунки ЗАТ „УМЗ" грошові кошти від відповідача не надійшли.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач до суду не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином- про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причину неявки суду не повідомив.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ „Український мобільний зв'язок" та відповідачем було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку №2455429 від 22.09.2005 року та додаткову угоду до нього №2163308 від 22.09.2005 року. (а.с. 10-! 2}

Згідно з умовами договору, додаткової угоди та Правил користування мережами стільникового зв'язку ЗАТ ..УМЗ" ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити вартість наданих послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, а саме не пізніше 15 липня 2007 року. Вартість наданих ЗАТ „УМЗ" послуг не була сплачена відповідачем у встановлений строк, у зв'язку з чим 08.08, 2007 року відповідачеві було направлено претензію на загальну суму 524 грн. 07 коп., яка складається з заборгованості за послуги зв'язку - 77 грн. 61 коп., заборгованості по сплаті збору до Пенсійного фонду України - 4 грн. 08 коп., договірної санкції - 442 грн. 38 коп.. з проханням терміново погасити прострочену заборгованість, однак на рахунки ЗАТ „УМЗ" грошові кошти від відповідача не надійшли, (а.с. 4-5)

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 610 ЦК України визначає, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання є порушенням зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно з п. 15-12, 15-14, 15-15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою КМУ №1740 від 03.11.98 p., збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачують підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується у розмірі 7, 5 відсотка вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплаченої споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв'язку. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується платниками збору оператору одночасно з оплатою ними зазначених послуг.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Таким чином, в ході судового розгляду встановлено, що відповідач має заборгованість за послуги мобільного зв'язку перед позивачем, що підтверджується наданими до суду письмовими доказами, у зв'язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за послуги зв'язку у розмірі 77 грн. 61 коп., заборгованість по сплаті збору до Пенсійного фонду України в сумі 4 грн. 08 коп., договірну санкцію у сумі 442 грн. 38 грн., а всього на загальну суму 521 грн.07 коп.

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачені судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 51 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 546, 610, 625 ЦК України, ст. ст. 10. 11. 60, 88. 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК Україна, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства ..Український мобільний зв'язок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок" /код ЄДР 14333937, п/р 26008526 в АППБ "ОСОБА_2 Аваль" м. Києва, МФО 300335/ заборгованість в сумі 524 /п'ятсот двадцять чотири/ грн. 07 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок" /код ЄДР 14333937, п/р 26008526 в АППБ "ОСОБА_2 Аваль" м. Києва, МФО 300335/ судовий збір в сумі 51 /п'ятдесят одна/ грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 /тридцять/ грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Харківської області через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційоного суду Харківської області або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

його отримання не було і зазначений документ позивачем не оскаржувався. Сплачуючи через два дні вартість отриманого у власність автомобіля, позивач також не навів жодних претензій щодо його комплектності та якості.

Суд не приймає, як належний та допустимий доказ відповідь Харківського обласного товариства захисту прав споживачів, копія якої міститься у матеріалах справи, оскільки за змістом такої відповіді фактично проведення повної перевірки доводів заяви ОСОБА_3 зазначена громадська організація не проводила, а надала свою відповідь з обгрунтуванням виключно документами позивача та їх дослідженням. При цьому під час розгляду справи позивач не зміг пояснити суду, чому відповідь Харківського обласного товариства захисту прав споживачів вих. № 1 від 16.01.2007 року містить такі, що протиречать поясненням позивача відомості стосовно терміну часу виявлення факту недоукомплектації автотранспортного засобу CITROEN (Ситроен), модель jamper 35 LH.

Відповідно роз'яснень, які містяться у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України» від 12.04.2006р. № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» (зі змінами та доповненнями) вирішуючи питання про характер правовідносин між споживачем та продавцем (виготівником, виконавцем) наявність підстав і умов їх виникнення про права і обов'язки сторін суд має виходити з норм Цивільного кодексу України, ЗУ «Про захист прав споживачів» і прийнятих згідно з ним актів законодавства.

За змістом п. 15 статті 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» недолік - це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Статтею 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановлено обсяг та порядок реалізації прав споживачів у разі придбання товару неналежної якості. Так у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк або відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Згідно абзацу 2 частини 1 зазначеної норми права у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

В обґрунтування позовних вимог у частині стягнення з відповідача неустойки у сумі 320616, 00 грн. позивач посилається на приписи абзацу 3 п. 9 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» в силу якої при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані створювати обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Зазначена норма Закону кореспондується з ч. 5 ст. 709 ЦК України, що містить аналогічні наслідки невиконання вимоги про усунення недоліків товару та ненадання на час їх усунення аналогічного товару.

Під час розгляду справи позивач пояснив, що з письмовою заявою, що міститься у матеріалах справи та за змістом якої позивач відмовляється від доукомплектації автомобіля та вимагає повернення грошових коштів у сумі 38640, 95 грн., позивач звернувся до відповідача один раз у грудні 2006 року. Фактично з метою виконання доукомплектації автомобіль CITROEN (Ситроен), модель jamper 35 LH до ВАТ «Завод

імені Фрунзе» з 27.05.2006 року позивач жодного разу не доставляв, продовжуючи користуватися автомобілем відповідно його цільового призначення. Вимоги про надання на час доукомплектації автомобіля іншого транспортного засобу позивач до ВАТ «Завод імені Фрунзе» не заявляв, т.я. автомобілем користувався і вважає відповідача некомпетентним у проведенні відповідного обсягу робіт.

Таким чином суд приходить до висновку, що судовим розглядом справи встановлено і з матеріалів справи вбачається, що вимоги про доукомплектацію автомобіля позивач у адресу відповідача не направляв. Докази вручення такої вимоги у матеріалах справи відсутні.

Статтею 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено обов'язкові умови нарахування неустойки з питання стягнення якої, з урахуванням змінених позовних вимог звернувся до суду позивач, а саме: прострочення усунення недоліків товару та одночасно невиконання вимоги надати в користування аналогічний товар. Але вимоги про надання аналогічного товару позивач не заявляв, продовжуючи використовувати свій автомобіль за цільовим призначенням.

З урахуванням наведеного правових підстав для нарахування неустойки за прострочення продавцем термінів для усунення недоліків товару судовим розглядом справи не встановлено.

В силу висновків Верховного Суду України, що містяться у п. 10 Постанови Пленуму N 5 від 12.04.96 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» споживачеві, який звернувся із заявою про безоплатне усунення недоліків товару, на його вимогу надається (з доставкою) на час ремонту аналогічний товар (але без урахування моделі). Перелік таких товарів наведено в додатку N 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 p. N 172. За кожний день затримки виконання вимоги про надання в користування на час ремонту зазначеного у згаданому переліку товару та за кожний день затримки усунення недоліків понад чотирнадцятиденний або встановлений за домовленістю сторін строк споживачеві сплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару на час пред'явлення вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі.

В силу статті 59 ЦПК України обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування. Згідно статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час судового розгляду справи позивачем не доведено обставини, з якими Закон України «Про захист прав споживачів» ( ст. 8), Цивільний Кодекс України (ч. 5 ст. 709 ЦК) пов'язує можливість нарахування та стягнення неустойки за прострочення усунення недоліків товару.

Отже позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з відповідача неустойки у сумі 320616, 00 грн., моральної шкоди у сумі 5000, 00 грн. є не обґрунтованими законодавчо, тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, статтями ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 1, 8 ЗУ "Про захист прав споживачів", суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Завод імені Фрунзе» про захист прав споживачів, стягнення витрат на доукомплектацію автомобіля та законної неустойки відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне рскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.