Ухвала суду № 54968353, 22.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 р.Справа № 554/11736/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 14.09.2015р. по справі № 554/11736/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві

про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

14 вересня 2015 року постановою Октябрського районного суду м. Полтави адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві у перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру.

Зобовязано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, як непрацюючому пенсіонеру з 01.04.2015 року.

У апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що виплата пенсії ОСОБА_1 у розмірі 85 відсотків призначеного розміру проведена з 01 квітня 2015 року як працюючому пенсіонеру на підставі норм Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII, оскільки за даними персоніфікованого обліку ОСОБА_1 працював в ПП "Голанд-Інвест" в період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року та отримував заробітну плату.

ОСОБА_1 письмових заперечень на апеляційну скаргу не подав.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 2003 року перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві та отримує пенсію за віком.

06 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві із заявою, в якій просив повідомити про причини проведення останнім перерахунку пенсії позивачу як працюючому пенсіонеру (а.с.9).

20 квітня 2015 року на адресу позивача направлено лист за вих. №1047/К-04, яким Управлінням ПФУ Октябрського району в м. Полтаві ОСОБА_1 повідомлено, що за даними персоніфікованого обліку останній в період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року працював на ПП "Голанд-Інвест", вказане підприємство свою діяльність не припинило і перебуває на обліку як платник внесків з 29.11.2005 року. У звязку з викладеним, провести перерахунок пенсії позивача, як непрацюючої особи, немає можливості (а.с.7).

Не погодившись з такими діями Управління ПФУ Октябрського району в м. Полтаві, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі статті 47 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", у розмірі 85 відсотків від призначеного відсутні, відповідачем не доведено що станом на 01 квітня 2015 року ОСОБА_1 продовжував працювати.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (далі - Закон №1058-IV), законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

02.03.2015 прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII, який набрав чинності з 01.04.2015.

Вказаним Законом внесено зміни до ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, абзац другий частини першої статті 47 цього Закону замінено п'ятьма абзацами такого змісту:

"Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", „Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З 1 січня 2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення".

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Тобто, визначено, що підставою для зменшення розміру пенсії є саме факт роботи на інших посадах/роботах та раніше призначена пенсія особі відповідно до ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму.

Відповідно до п. 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення і перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 1 до Положення, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними.

З копії трудової книжки позивача не вбачається, що у період з 01 квітня 2015 року останній був працевлаштований та працював на будь-яких посадах/роботах (а.с.8). Зворотнє відповідачем не доведено всупереч вимозі частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Матеріалами справи підтверджено лише той факт, що ОСОБА_1 працював у період з 10 лютого 2005 року по 30 грудня 2008 року у СТОВ "Спілка селян "Тростянець" (а.с.8), а також з липня 2007 року по грудень 2008 року на ПП "Голанд-Інвест" (а.с.10), однак зазначені обставини не впливають на визначення розміру пенсії, належної з 01 квітня 2015 року до виплати позивачу, з огляду на норму абзацу 2 частини 1 статті 47 Закону №1058-IV.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не доведено перебування позивача у статусі працюючого пенсіонера у період з 01 квітня 2015 року, не надано доказів на підтвердження того факту, що розмір пенсії, яку отримує позивач, перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість твердження суду першої інстанції щодо наявності підстав для поновлення виплати ОСОБА_1 пенсії у повному обсязі.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги про те, що за даними персоніфікованого обліку ОСОБА_1 працював в ПП "Голанд-Інвест" в період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року та отримував заробітну плату, висновків суду не спростовують, оскільки не можуть слугувати підставою для застосування до позивача норми абз. 2 частини 1 статті 47 Закону №1058-IV. За змістом зазначеної норми Закону, призначена особі пенсія виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру з 01 квітня 2015 року лише у період роботи на інших посадах/роботах пенсія. Тобто, доведеним має бути факт працевлаштування пенсіонера у період саме з 01 квітня 2015 року і тільки такий факт є значущим при вирішенні питання про перерахунок пенсії на підставі абз. 2 частини 1 статті 47 Закону №1058-IV.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві - залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 14.09.2015р. по справі № 554/11736/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 25.12.2015 р.