Рішення № 54955185, 12.01.2016, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/16480/15-ц

2/357/590/16

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Подрєзова Г. О. ,

при секретарі Александрова А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Держгеокадастру у Білоцерківському районі, 3-я особа Білоцерківське міськрайонне управління юстиції про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки;

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Держземагенства у Білоцерківському районі, 3-я особа Білоцерківське міськрайонне управління юстиції в Київській області про визнання недійсним договору оренди землі укладеного 31.03.2014року начальником управління Держземагенства у Білоцерківському районі та ОСОБА_2 про передачу в оренду земельної ділянки площею 143,8059га цільового призначення для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за адресою Розаліївська сільська рада Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер 3220485800:01:007:0037, строком на 21 рік, мотивуючи тим, що позивачу наказом Головного управління Держземагенства у Київській області від 20.09.2013року було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки в оренду. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був розроблений ПП «Паралель плюс» та 17.10.2013року був погоджений управлінням Держземагенства у Білоцерківському районі . Також, 17.10.2014року управлінням Держземагенства у Білоцерківському районі надано висновок про наявні обмеження з використання земельної ділянки. 17.03.2014року позивачем було укладено договір на створення проектно-технічної документації з Державним підприємством «Київський науково дослідний та проектний інститут землеустрою» на підставі якого було виготовлено технічну документацію з нормативно грошової оцінки вказаної земельної ділянки. Але, при зверненні до Головного ОСОБА_3 Держземагенства у Київській області для отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки, з»ясувалося, що наказом Головного ОСОБА_3 Держземагенства у Київській області від 02.10.2013р. ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою , а наказом від 22.11.2013р. було затверджено документацію із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки земельної ділянки площею 143,8059га цільового призначення для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за адресою Розаліївська сільська рада Білоцерківського району Київської області. Тобто, було виявлено, що земельна ділянка, щодо якої позивачем виготовлена технічна документація , була передана в оренду відповідачу ОСОБА_2, що змусило позивача звертатися до Київського окружного адміністративного суду з позовом про скасування наказів Головного ОСОБА_3 Держземагенства у Київській області від 02.10.2013р. та від 22.11.2013р. , як таких що є протиправними. 26.12.2014р. постановою Київського окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 було задоволено, вказані накази визнані протиправними та скасовані. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду постанова від 26.12.2014р. залишена без змін, а згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.10.2015р. касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015р. залишено без задоволення. Але, так як 31.03.2014р. на підставі вищенаведених протиправних наказів, начальником ОСОБА_3 Держземагенства в Білоцерківському районі було укладено договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_2 та підписано акт приймання передачі земельної ділянки, а тому договір оренди землі від 31.03.2014р. , який був зареєстрований 28.04.2014р. Реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, підлягає визнанню недійсним на підставі ст.93 ЗК України, ст.ст.203,215 ЦК України та ст.16 Закону України «Про оренду землі», ст.13 Закону України «Про оцінку земель». Посилаючись на вказані обставини, просив суд позов задовольнити та визнати недійсним договір оренди землі від 31.03.2014р., укладений начальником ОСОБА_3 Держземагенства у Білоцерківському районі з ОСОБА_2, скасувати його державну реєстрацію та зобов»язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 за довіреністю позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 Дергеокадастру у Білоцерківському районі за довіреністю, в попередньому судовому засіданні послався на розпорядження КМ України від 31 березня 2015 р. N 294-р «Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» , позов визнав повністю, а у судове засідання не з»явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, під розписку.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно рекомендованого повідомлення про вручення (приєднане до матеріалів справи).

3-я особа Білоцерківське міськрайонне управління юстиції в Київській області представника в судове засідання не направив, хоч про час і місце розгляду справи також був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача в попередньому судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Позивач ОСОБА_1 діючий в особі представника за довіреністю довів в судовому засіданні ті обставини, що він на підставі наказу Головного ОСОБА_3 Держземагенства у Київській області від 20.09.2013р. № КИ/3220485800:01:007/00006029 уклав договір на виконання робіт з ПП «Паралель Плюс Експерт» з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області площею 143,8059га. Згідно з висновком ОСОБА_3 Держземагенства у Білоцерківському районі Київської області від 17.10.2013року 06.17/1087 проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, загальною площею 143,8059га за рахунок земель запасу сільськогосподарських угідь ріллі в адміністративних межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району був погоджений. А 18.10.2013р. на підставі проекту землеустрою, виготовленого ПП «Паралель Плюс Експерт» земельна ділянка площею 143,8059га кадастровий номер 3220485800:01:007:0037 була зареєстрована ОСОБА_3 Держземагенства у Білоцерківському районі.

На адвокатський запит до ОСОБА_3 Держземагенства у Білоцерківському районі в інтересах ОСОБА_1 було отримано копію договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220485800:01:007:0037 , укладеним між Головним управлінням Держземагенства у Київській області в особі начальника управління Держземагенства у Білоцерківському районі ОСОБА_4 з ОСОБА_2 від 31.03.2014року.

З метою захисту своїх порушених прав ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного ОСОБА_3 Держземагенства у Київській області, 3-я особа ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 2.10.2013р. № КИ 3220488600:01:007/00006551 щодо відведення земельної ділянки в оренду та наказу від 22.11.2013р. про затвердження документації із землеустрою та передачі ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки №КИ 3220488600:01:007/00009258.

В судовому засіданні представник позивача послався на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2014р., згідно з якою адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015р., згідно з якою постанова залишена без змін.

Відповідно до Ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.10.2015року справа К/800/15060/15 касаційна скарга ОСОБА_2 на вказану постанову Київського окружного адміністративного суду та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду залишена без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 58 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з ч.1 ст. 60 цього Кодексу кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.61 цього Кодексу обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди землі від 31.03.2014р., укладеного з ОСОБА_2 послався на вищезазначене рішення суду та встановлені ним обставини порушення вимог земельного законодавства при видачі Головним управлінням Держземагенства у Київській області наказу від 02.10.2013р. № КИ 3220488600:01:007/00006551 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та від 22.11.2013року № КИ 3220485800:01:007/00006029 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» ОСОБА_2 , тобто на те, що при укладенні договору оренди від 31.03.2014р. з ОСОБА_2 не було дотримано вимог ст..ст.93 ч.1 та 116 ЗК України.

Відповідно до ч.1 ст. 93 ЗК України - право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.116 цього Кодексу - громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Суд враховуючи вищенаведене приходить до висновку, що наявність рішення уповноваженого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду є визначальним для укладення договору оренди.

Оскільки в даному випадку, такі рішення уповноваженого органу визнані протиправними та скасовані за рішенням суду, а тому відсутні підстави вважати , що договір оренди, укладений на підставі протиправних рішень є дійсним.

Крім цього, підставою недійсності договору оренди землі від 31.03.2014р. позивач зазначив відсутність, на час його укладення, нормативно грошової оцінки наданої в оренду земельної ділянки.

Дані обставини представник позивача обґрунтував тим, що в п. 53 договору оренди землі від 31.03.2014р. зазначено орендар має замовити за власний рахунок проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та протягом шести місяців з дати підписання сторонами договору, подати орендодавцю витяг із затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки разом з проектом додаткової угоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині зазначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України «Про оцінку земель», та розміру орендної плати, визначеного та її основі, із зазначенням дати набрання чинності додатковою угодою, яка відповідає даті набрання чинності рішенням про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до пункту 271.2 ст.271 Податкового Кодексу України.

Відповідно до ст..15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), істотними умовами договору оренди землі є: обєкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ч.1 ст.21 цього Закону - орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а згідно з ч.2 цієї статті - розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно ч.5 ст.5 цього Закону -нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено обов'язкове проведення грошової оцінки земельних ділянок - нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.10.2013р. форма власності земельної ділянки, що за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки виконаного ПП «Паралель Плюс Експерт» визначена в розмірі 143,8059га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 3220485800:01:007:0037 відноситься до категорії земель сільського господарського призначення, форма власності державна власність.

З чого випливає, що орендна плата в оспорюваному договорі оренди було встановлено без проведення нормативної грошової оцінки, а тому договір оренди землі підлягає визнанню недійсним у зв»язку з недодержанням сторонами в момент вчинення цього правочину встановленого законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.203 зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Таким чином, оскільки законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, то договір оренди в якому відсутня належна нормативна грошова оцінка земельної ділянки, суперечить приписам чинного законодавства і підлягає визнанню недійсним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 01.07.2015р. про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2015р. у справі № 916/1736/14, від 08.04.2015р. у справі №3-41гс15 та від 20.05.2015р. у справі №3-70гс15.

Згідно з ч.1 ст.360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов»язковим для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Ст.16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів, до яких віднесено п.2 визнання правочину недійсним, п.4 відновлення становища, яке існувало до порушення.

Як було встановлено в судовому засіданні на підставі договору оренди землі від 31.03.2014р. , витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.05.2014р. індексний номер 31196448 відповідачу ОСОБА_2 було передано в оренду земельну ділянку площею 143,8059га в строкове платне користування для ведення фермерського господарства, строком на 21рік.

Враховуючи те, що визнання правочину недійсним пов»язане з анулюванням майнових наслідків його вчинення і встановленням наслідків, передбачених законом.

Так, договір оренди землі від 31.03.2014р. був зареєстрований 28.04.2014р. державним реєстратором ОСОБА_5 реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в Київській області за номером 12803499 від 02.05.2014р., що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, а земельна ділянка передана за актом приймання-передачі б/н ОСОБА_2, а тому є підстави для застосування наслідків недійсності правочину, в тому числі скасування його державної реєстрації та зобов»язання відповідача ОСОБА_2 повернути земельну ділянку.

Також, наданий суду представником відповідача ОСОБА_3 Держгеокадастру у Білоцерківському районі наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про припинення договору оренди земельної ділянки» від 03.12.2015року № 10-8396/36-15-СГ, згідно з яким ОСОБА_3 Держгеокадастру у Білоцерківському районі зобов»язано укласти з ОСОБА_2 угоду про припинення договору оренди земельної ділянки шляхом його розірвання, до уваги суд не бере., оскільки наслідком визнання правочину недійсним не може бути його розірвання, що обґрунтовується наступним.

Так, за змістом ст..93 ЗК України відповідач набуває право використувавати земельну ділянку та обов»язок сплачувати орендну плату не з моменту прийняття рішення компетентним органом про передачу її в оренду, а з моменту укладення договору оренди землі.

Правочин , який порушує публічний порядок (ст.. 228 ЦК України) є недійсним з моменту його вчинення, такий правочин , відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.

Для захисту майнових прав, з урахуванням принципів добросовісності, справедливості та розумності, суд вважає за необхідне задовольнити і позовні вимоги в частині щодо повернення ОСОБА_2 земельної ділянки переданої йому в оренду, на підставі ст..16 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє обґрунтування та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст..ст. 15,58, 60,61, 212-215,218,223 ЦПК України, ст..ст. 93,116 ЗК України, ст..ст. 16,203,215,632 ЦК України, ст..ст. 1,5,13 Закону України «про оцінку земель», ст..ст. 15,21 Закону України «Про оренду землі», суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 31.03.2014року, укладений органом державної влади Головним управлінням Держземагенства у Київській області в особі начальника ОСОБА_3 Держземагенства у Білоцерківському районі (орендодавець) з ОСОБА_2 (орендар) згідно з яким орендодавець передав орендарю у строкове, платне користування земельну ділянку площею 143,8059га цільового призначення для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за адресою Розаліївська сільська рада Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер 3220485800:01:007:0037, строком на 21 рік. Скасувати державну реєстрацію від 28.04.2014року договору оренди землі від 31.03.2014року про надання в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки площею 143,8059га цільового призначення для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за адресою Розаліївська сільська рада Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер 3220485800:01:007:0037, строком на 21 рік, відповідно до рішення Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в Київській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 12803499. Зобов»язати ОСОБА_2 повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області земельну ділянку площею 143,8059га кадастровий номер 3220485800:01:007:0037, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_6