КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2015 року справа №810/3342/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду із вимогами про визнання протиправними та скасування рішень Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.03.2014 р. №100250002/2014/000103/2;03.03.2014№100250002/2014/000116/2; від 12.03.2014 №100260002/014/000121/2; №100260002/014/000122/2;11.03.2014 100250002/2014/000118/2;12.03.2014№100250002/2014/000123/2; №100250002/2014/000120/2; №100250002/2014/000124/2; від 18.03.2014 №100250002/2014/000136/2; №100250002/2014/000137/2; №100250002/2014/000139/2; №100250002/2014/000138/2; від 16.04.2014 р. №100250002/2014/000173/2; 100250002/2014/000171/2; від 23.04.2014 р. №100250002/2014/000181/2; 100250002/2014/000182/2; від 29.04.2014 р. №100250002/2014/000197/2 та №100250002/2014/000198/2.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що ним до митного органу був наданий повний пакет документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів у відповідності до ст.53 МК України, однак, незважаючи на це митним органом були прийняті рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, у зв?язку з чим він вважає свої права порушеними та звернувся із даним позовом до суду.
У призначений для розгляду справи час представник відповідача, повідомлений належним чином про дату та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, надав письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити та пояснив, що ТОВ «Фоззі Фуд» не були надані всі документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, зокрема, печінки мороженої свиней торгівельної марки Vion Sale West, країна виробництва Нідерланди та країни виробництва Данія. Стверджує, що після проведення заходів, передбачених ст.54 МК України було встановлено, що подані декларантом документи до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім того, відносно контракту від 26.12.2013 р. №182, митним органом було зазначено, що відповідно до п.8 передбачені умови оплати з моменту отримання товару, проте в наданих інвойсах зазначається умови оплати -30 днів без визначення конкретної дати або події оплати, що з точки зору митного органу є неправомірним.
Умовами п.3 контракту було передбачено порядок поставки товару іншій ніж той, який вказаний в товаросупровідних документах. В довідках про транспортні витрати відсутня інформація, що підтверджує числові значення митної вартості товарів, не вказано вартість окремих складових транспортних витрат таких, як завантаження, розвантаження, не зазначено номер CМR, що унеможливило ідентифікувати оцінювані товари.
В довідці про транспортні витрати було зазначено, що вантаж позивача не страхувався, проте до митного оформлення був наданий страховий поліс компанії «Граве Україна» та договір страхування від 15.07.14 р. №101014611, в п.1.1 розділі 1 якого зазначені певні умови страхування, а саме наявність додатку 31 Повідомлення, в якому вказано опис вантажу, маршрут, номери інвойсу страхової суми та відповідно до розділу 3 договору сума страхування відповідно додатку Бордеро додаток №2. Повідомлення та Бордеро додані до контракту, але не містять інформації. В довідках про транспортні витрати відсутня інформація, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, не вказано вартість окремих складових транспортних витрат таких як завантаження, розвантаження, номер CМR. Згідно наказу Мінфіна України від 24.05.2012 р. №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення» встановлено перелік документів, які підтверджують транспортні витрати. До зазначених документів можуть належати рахунок фактура; банківські та платіжні документи з підтвердженням факту оплати транспортно-експедиційних послуг; калькуляція транспортних витрат. В наданій роздруківці із сайту стосовно вартості печінки мороженої свинячої відсутня інформація щодо вартості свинячої печінки з походженням із Нідерландів та Данії. Інформація надана з мережі інтернет від 03.04.2014 р., де зазначено вартість печінки мороженої 0,65 дол.США/кг на умовах поставки FOB з невідомого місця завантаження, що унеможливило визначення митної вартості для даного товару, так як не враховані всі витрати при поставці товару в Україну. Копії митних декларацій країни- відправника не містять відміток митного органу.
Відповідно до МКУ органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю щодо до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. На підставі спрацювання системи аналізу ризиків можливе заниження митної вартості товару у зв?язку з тим, що заявлена митна вартість товару нижча, ніж мінімальна економічно обґрунтована ціна на даний товар за інформацією Центру моніторінгу товарних ринків були здійснені відповідні заходи, а саме декларанту надіслано електронне повідомлення та запропоновано надати: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи виробника товару); копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Для підтвердження вартості транспортування декларанту, відповідно до ч.2 ст.53 МКУ, запропоновано надати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Щодо наданих експертних висновків Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 18.03.2014 р. №Ц-104, 18.03.2014 р. №Ц-103, то вказані висновки, на думку митного органу, не можуть бути підґрунтям у вирішенні питання визначення митної вартості, оскільки експертом вартісний аналіз проводився на підставі документів, зазначених у п.6 висновку фірми-виробника товару, орієнтовану на ТОВ «Фоззі Фуд». Експертом не здійснено аналіз цін на ідентичні товари та подібні (аналогічні) товари, не вказані підприємства постачальники, продукція яких використовувалась для визначення цінової інформації.
З урахуванням викладеного, митний орган просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши подані документи та матеріали, встановивши фактичні обставини справи з вивченням доказів, на які посилаються сторони, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке:
26.12.2013 р., між ТОВ «Фоззі Фуд» та «Danish Crown A/S» був укладений договір купівлі-продажу товарів №182, на підставі якого позивачем була імпортована в Україну морожена свиняча печінка код УКТЗД НОМЕР_1 у зв?язку з чим до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів були подані митні декларації. Для підтвердження задекларованої митної вартості товарів позивач надав наступні документи: карту обліку особи, яка здійснює операції з товарами (код 1602); міжнародні автомобільні накладні (код 2730); документи, що підтверджують вартість перевезення товару (код 3007); рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг; рахунки-фактури; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу; договір перевезення; страховий поліс; ветеренарні свідоцтва форм №№1-2; сертифікат походження товару; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; інформацію про позитивні результати фітосанітарного контролю товару; резервну позицію; сертифікат якості; заявку на перевезення вантажу; лист про помилку в інвойсі; попередню митну декларацію. Вказаний пакет документів був поданий по всім поставкам.
Після вивчення зазначених документів відповідач, засобами електронного зв?язку, надіслав в порядку ст.53 МКУ запит про надання додаткових документів, а саме: виписки із бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, які підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; за бажанням інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Декларантами позивача листами №445 від 03.03.2014 р., №459 від 05.03.2014 р. № 492 від 12.03.2014 р. № 480 від 11.03.2014 р. №493 від 12.03.2014 р. №490 від 12.03.2014 р. ; №495 від 12.03.2014 р. №546 від 18.03.2014 р. № 545 від 18.03.2014 р. №547 від 18.03.2014 р. № 544 від 18.03.2014 р. №785 від 16.04.2014 р. №778 від 16.04.2014 р. №481 від 23.04.2014 р. №907 від 29.04.2014 р. №902 від 29.04.2014 р. на виконання вимоги митного органу були надані: прайс-листи, комерційні пропозиції, копія листа Держслужби статистики України, копія митної декларації країни відправника, а також вказано, що запитувані у позивача документи вже подавалися до митної декларації.
Відповідно до ч. З ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів прийняв письмові рішення про коригування митної вартості товарів відповідно до положень статті 55 Кодексу.
Митна вартість товарів була визначена за резервним методом з урахуванням положень ст.64 МКУ. Процедура консультацій між митним органом та декларантом проведена шляхом електронних повідомлень.
ТОВ «Фоззі-Фуд» скористалось можливістю випуску товарів у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України.
Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке:
статтею 7 МКУ передбачено, що державну митну справу становлять визначені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять.
Частиною 1 ст.49 МКУ передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які мають базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 54 МКУ встановлює, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Пунктом 5 статті 54 МКУ передбачено: митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Суд звертає увагу, що митний орган може вимагати, а декларант має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Перелік документів, які подаються декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження заявленої митної вартості товару, визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У випадках, встановлених Кодексом, митний орган має право запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи, визначені частинами третьою - четвертою статті 53 цього Кодексу.
Згідно пункту 3 статті 53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Отже аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що на митний орган покладено обов'язок здійснювати контроль правильності визначення митної вартості товарів під час якого, зокрема, митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості товарів.
Частинами 1-3 ст. 57 МКУ встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 57 МКУ передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, -ч.1-2 ст.64 МКУ. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Отже, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості таких товарів якщо митним органом виявлено, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, при цьому вказане рішення повинно мітити відомості перелік яких встановлений частиною другою статті 55 МКУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються (п.8 ст.55 Митного кодексу).
Підсумовуючи вищевикладене, беручи до уваги виключну компетенцію митних органів в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, відповідач мав право вимагати надання позивачем додаткових документів у чітко визначених законом випадках.
Зі змісту п.7. ст.55 МК випливає, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
З матеріалів справи встановлено, що позивач використав можливість випустити товари із застосування заходів гарантування передбачених п.7. ст.55 Митного кодексу.
Згідно наявних документів, декларантами позивача листами №445 від 03.03.2014 р., №459 від 05.03.2014 р. № 492 від 12.03.2014 р. № 480 від 11.03.2014 р. №493 від 12.03.2014 р. №490 від 12.03.2014 р. ; №495 від 12.03.2014 р. №546 від 18.03.2014 р. № 545 від 18.03.2014 р. №547 від 18.03.2014 р. № 544 від 18.03.2014 р. №785 від 16.04.2014 р. №778 від 16.04.2014 р. на виконання вимоги митного органу були надані прайс-листи, комерційні пропозиції, копія листа Держслужби статистики України, копія митної декларації країни відправника товару. Як було встановлено судом, у митного органу під час здійснення митного контролю виникли сумніви в правильності митної оцінки товарів, що переміщувались через митний кордон України згідно поданих митних декларацій з підстав, зазначених у мотивувальній частині рішення.
Із оспорюваних рішень вбачається, що вони за своїм змістовим наповненням не відповідають вимогам ч.2 ст. 55 МКУ, позаяк не містять обовязкових як для даного виду рішень відомостей. Крім того, суд вважає безпідставним неприйняття до уваги відповідачем додаткових документів, надісланих позивачем засобами поштового зв?язку для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів. Крім того, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що надання додаткових документів не усунуло сумніви з приводу підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, оскільки не зазначено з яких мотивів митний орган дійшов висновку про не підтвердження заявленої митної вартості товарів з урахуванням наданих документів. Висновки відповідача про заниження митної вартості товарів мають лише характер припущень, а використана система управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб при її спрацюванні виявила тільки можливість заниження митної вартості товарів.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та визнання протиправними і скасування рішень відповідача про коригування митної вартості товарів.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості від 03.03.2014 р. №100250002/2014/000103/2; від 07.03.2014 №100250002/2014/000116/2; 12.03.2014 р. № №100260002/014/000122/2; №100260002/014/000121/2; 11.03.2014 100250002/2014/000118/2; 12.03.2014 №100250002/2014/000123/2; №100250002/2014/000120/2; №100250002/2014/000124/2; від 18.03.2014 №100250002/2014/000136/2; №100250002/2014/000137/2; №100250002/2014/000139/2; №100250002/2014/000138/2; від 16.04.2014 р. №100250002/2014/000173/2; 100250002/2014/000171/2; від 23.04.2014 р. №100250002/2014/000181/2; 100250002/2014/000182/2; від 29.04.2014 р. №100250002/2014/000197/2 та №100250002/2014/000198/2.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Брагіна О.Є.
Судове рішення № 54951520, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 24.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/3342/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: