Ухвала суду № 54937747, 11.01.2016, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9831/15-ц

Провадження № 2/185/248/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2016 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря Муржиєвої І.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

03 вересня 2015 року позивач звернувся з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 16 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та позичальником ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 0320/0408/45-003, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 35 000 доларів США з розрахунку 12,5% річних на строк до 16 квітня 2028 року.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2 передав в іпотеку трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору іпотеки № 0320/0408/45-003-Z-1 від 16 квітня 2008 року.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого АТ «Сведбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ОСОБА_3 стає новим кредитором у зазначених зобов'язаннях.

Відповідач не виконує належним чином умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 28 липня 2015 року утворилася заборгованість у сумі 758 974 грн 13 коп, з яких сума заборгованості за кредитом 685 105 грн 65 коп, сума заборгованості за відсотками 73 868 грн 48 коп.

Тому позивач просить в рахунок виконання основного зобов'язання відповідача щодо оплати зазначеної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 шляхом визнання права власності на нього за ПАТ «Дельта Банк».

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся за місцем реєстрації (АДРЕСА_1), за місцем проживання, зазначеним у кредитному договорі (АДРЕСА_2), а також шляхом розміщення оголошення у пресі, причину неявки не повідомив. Заяви про розгляд справи у його відсутність від відповідача не надходило. Зі згоди представника позивача суд проводить заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню на підставі ст.ст.526, 527, 530 ЦК України.

Судом встановлено, що 16 квітня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 укладений кредитний договір на купівлю житлової нерухомості № 0320/0408/45-003 (а.с.7-10).

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 35000 доларів США, зі сплатою 12,50% річних терміном до 16 квітня 2028 року. Кредитні кошти призначені для здійснення позичальником розрахунків по договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_2 передав у іпотеку нерухоме майно, а саме трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором іпотеки № 0320/0408/45-003-Z-1 від 16 квітня 2008 року, укладеним між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 За згодою сторін вартість предмету іпотеки оцінюється в 176 875 грн (а.с.14-19).

Предмет іпотеки належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу ОСОБА_4 16 квітня 2008 року.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та публічним акціонерним товариством «Дельта банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги (а.с.25-33).

На підставі вказаного договору до позивача перейшло право вимоги, яке виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

Через неналежне виконання умов кредитного договору позичальником утворилась заборгованість станом на 28 липня 2015 року у сумі 34 401 долар США 44 центи, що згідно курсу НБУ складає 758 974 грн 13 коп, у тому числі тіло кредиту 31 053 долари США 26 центів, що в еквіваленті складає 685 105 грн 65 коп, відсотки 3348 доларів США 18 центів, що в еквіваленті складає 73 868 грн 48 коп (а.с.20).

Відповідно до вимог законодавства позивачем було направлено письмову вимогу про виконання зобов'язання, попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.21).

У добровільному порядку вимога банку відповідачем не була виконана.

Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із ч.3 ст.36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку».

За умовами договору іпотеки, іпотекодержатель має право обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки (пункт 10.3).

Пунктами 12.3.1, 12.3.2 договору іпотеки передбачено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя , як того вимагає Закон України «Про іпотеку».

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з положень ч.2 ст.16 ЦК України, ч.3 ст.33, ст.36, ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку», не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Як передбачено ст.512, 516 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Доказів сплати ним заборгованості на користь первісного кредитора відповідач не надав.

Також у матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували або ставили під сумнів право позивача на звернення в суд з даним позовом.

07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відповідно до п.1 ч.1 цього Закону, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника чи майнового поручителя, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

- загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, квартира за адресою АДРЕСА_4 є предметом іпотеки, виступає як забезпечення зобов'язання громадянина України ОСОБА_2 за споживчим кредитом, наданим йому в іноземній валюті доларах США. Площа цієї жилої квартири складає 52,9 кв.м. У даній квартирі зареєстровано місце постійного проживання відповідача ОСОБА_2 (а.с.50).

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на інше нерухоме житлове майно 1/2 частку квартири за адресою АДРЕСА_5.

Тому Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» у даному випадку не може бути застосований.

Оскільки позовна заява подана від імені уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» (а.с.43), яка на день здачі на пошту позовної заяви 31 серпня 2015 року (а.с.44) була звільнена від сплати судового збору, відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України судовий збір на користь держави слід стягнути з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду.

Витрати позивача на подання оголошення у пресу про виклик відповідача у судове засідання в сумі 630 грн слід стягнути з відповідача на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд .

В И Р І Ш И В

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

В рахунок виконання основного зобов'язання ОСОБА_2 щодо оплати заборгованості за кредитним договором № 0320/0408/45-003 від 16 квітня 2008 року у розмірі 758 974 грн 13 коп, з яких сума заборгованості за кредитом 685 105 грн 65 коп, сума заборгованості за відсотками 73 868 грн 48 коп, звернути стягнення на предмет іпотеки: трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 шляхом передачі іпотекодержателю публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» права власності на вказане майно.

Визнати за публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» право власності на предмет іпотеки: трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судові витрати в сумі 630 (шістсот тридцять) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення

Суддя: ОСОБА_5