Рішення № 54911709, 07.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/2907/14 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/783/7479/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Я. А.

Категорія:30

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Бермеса І.В., Гірник Т.А.

секретар: Симець В.І.,

за участі в судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_2 «ПРОСТО-Страхування» ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4 ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування» на користь ОСОБА_4 41573,35 грн. матеріальної шкоди. Вирішено питання судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Дане рішення оскаржило ОСОБА_2 «ПРОСТО-Страхування».

В апеляційній скарзі просять рішення змінити та стягнути з АТ «ПРОСТО-Страхування» на користь ОСОБА_4 13982,34 грн. страхового відшкодування, у задоволенні інших позовних вимог відмовити. Вважають рішення необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що правова позиція суду про те, що він не враховує надані відповідачем та отримані за результатами судової експертизи докази є безпідставною, так як саме ці належні, вичерпні докази висновок №91906 від 02.04.2015 року та висновок судової транспортно-трасологічної експертизи №3420/15-52 прямо свідчать про наявність в автомобіля попередніх пошкоджень, отриманих перед страховим випадком від 7.12.2013 року. Щодо посилання суду на неподання відповідачем в ході розгляду справи доказів про відшкодування позивачу завданої шкоди за минулий страховий випадок, зазначають, що в судовому засіданні суд відхилив клопотання позивача щодо представлення цих документів відповідачем, мотивуючи це тим, що зазначені документи не стосуються предмету цього судового розгляду. Тобто, зазначене твердження суду є таким, що суперечить його ж позиції про відсутність необхідності у долученні цих документів до справи. Крім цього, зазначають, що суд допустив інші порушення норм матеріального права, застосувавши при розгляді спору та прийнятті рішення ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який не поширюється на правовідносини добровільного страхування майнових інтересів власників транспортних засобів, які діють на підставі Закону України «Про страхування». Також, зазначають, що при відкритті провадження у справі суд допустив порушення норм процесуального права, розглянувши у подальшому справу, яка йому не підсудна.

В судове засідання позивач не зявився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, зважаючи на те, що такий повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду не представлено, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України та те, що інтереси позивача у судовому засіданні захищав представник.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача на підтримання апеляційної скарги, представника позивача в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, посилаючись на ст.ст. 16, 22, 23, 526, 979, 1166-1168 ЦК України, ст. 20 п.3 Закону України «Про страхування», Закон України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі, тобто відшкодовується як реальна шкода, як втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника, особою, яка безпосередньо завдала шкоду. Оскільки до обовязків страховика, згідно умов договору страхування входить здійснення виплати, у випадку страхового випадку, відтак з страховика на користь страхувальника належить стягнути 41573,35 грн. страхового відшкодування, згідно висновку №398 експертного авто товарознавчого дослідження від 24.11.2014 року.

Крім цього, відмовляючи у задоволенні вимоги позивача про стягнення моральної шкоди суд зазначив, що покликання позивача на нанесену йому моральну шкоду суд до уваги не бере оскільки позивач не довів наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Шкода, нанесена позивачу, не загрожувала життю чи здоров'ю останнього. Відшкодування матеріальної шкоди є відповідною сатисфакцією позивачу у даних правовідносинах. Крім того, суд не взяв до уваги доводи представника відповідача про те, що позивач намагається отримати страхове відшкодування за два страхових випадки, та висновок експерта про ідентичність пошкоджень, оскільки відповідачем не надано суду належних доказів, що застрахований автомобіль, перед укладенням угоди, згідно огляду, попередньо мав технічні пошкодження, та відповідач відшкодував позивачу завдану шкоду за минулий страховий випадок. Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позов в частині відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити повністю, оскільки згідно експертизи, сума страхового відшкодування яка підлягає до стягнення становить 41573,35 грн. Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди суд відмовляє, оскільки позивачем не доведено нанесення моральної шкоди, крім того, відшкодування моральної шкоди не узгоджувалась сторонами при укладенні договору страхування.

Колегія суддів вважає, що висновки суду не у повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону, а частина обставин, які суд вважав встановленими не доведена.

Як вбачається із матеріалів справи та сторонами не оспорювалось 7.12.2013 року під час дії укладеного між сторонами Договору добровільного страхування транспортних засобів №223595 серії АТК від 7.12.2012 року в м.Львові за адресою вул. Глибока/вул. Японська мав місце страховий випадок, під час якого був пошкоджений застрахований автомобіль, належний позивачу «BMW» ВС 9309 ВН. 9.12.2013 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку (Договір Т.1 а.с. 4, 184-195, оригінал та копії страхової справи Т.1 а.с. 112-143, 183, 180-181, 209-233).

За заявою відповідача 15.01.2014 року був складений висновок експертного авто товарознавчого дослідження №3/14, за яким було визначено вартість матеріального збитку власнику згаданого автомобіля (16478,31 грн.) та вартість відновлюваного ремонту автомобіля без (24931,54 грн.) та з (14976,29 грн.) врахуванням експлуатаційного зносу (Т.1 а.с. 216-233).

3.02.2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування у звязку зі страховим випадком, що мав місце 7.12.2013 року та просив перерахувати 23831,54 грн. через касу банку ВТБ (заява Т.1 а.с. 213).

Однак, крім цього, 2.04.2014 року аварійним комісаром за результатами дослідження спеціаліста причин та обставин пошкодження автомобіля позивача було складено висновок №91906, яким було встановлено, що пошкодження переднього бампера з лівої сторони по формі, направленню та місцю розташування ідентичні в справах 91906 та 7096-40601-12, пошкодження ж заднього бампера з правої сторони по формі, направленню та місцю розташування ідентичні в справах 91906 та на фото від 15.05.2013 року. Тобто пошкодження вказаних частин автомобіля ідентичні до тих, які мали місце у інших страхових випадках, що відбулись перед цим (7.12.2013 року) (висновок а.с. 45-52).

8.04.2014 року відповідачем було складено страховий акт № 91906 згідно якого розмір страхового відшкодування склав 13982,34 грн., згідно проведеного експертом нового розрахунку шкоди, що виникла внаслідок страхового випадку 7.12.2013 року, на підставі наявних матеріалів страхової справи (страховий акт, розрахунок шкоди, матеріали страхової справи Т.1 а.с. 183, 54, 112-143, 180-181, 209-233).

У звязку з цим відповідачем 29.04.2014 року було повідомлено позивача про те, що розмір відшкодування буде зменшено на підставі п. 2.11.3.9 (15) Договору страхування, згідно розрахунку експерта АТ «Просто страхування» на вартість ремонтно-відновлювальних робіт по передньому та задньому бамперах та складає 13982,34 грн. Крім цього, вказано, що розмір страхового відшкодування буде здійснено відповідно до заяви позивача через касу відділення ПАТ ВТБ Банк (лист а.с. 141).

Кошти позивачем у касі Банку, відповідно до своєї заяви, не отримано.

Крім цього, висновком транспортно-трасологічної експертизи №3420/15-52 від 21.04.2015 року, що була проведена за ухвалою суду, підтверджено, що ряд пошкоджень автомобіля позивача, що були враховані при визначенні матеріального збитку завданого автомобілю спеціалістом 15.01.2014 року при складанні висновку експертного авто товарознавчого дослідження №3/14, були наявними у автомобіля позивача до страхового випадку 7.12.2013 року, а відповідно не могли бути спричиненими 7.12.2013 року. Також, пошкодження в лівій частині переднього бампера автомобіля, а саме Г-подібний відбиток та три смугастих відбитка навколо одного з датчиків парктроніку, лівіше від переднього номерного знака, зафіксовані на фотознімках, які відповідають ДТП від 17.09.2012 року, 26.11.2012 року та 7.12.2013 року збігаються між собою за формою, розмірами, орієнтуванням (експертиза Т.1 а.с. 146-155).

Зважаючи на вказане до задоволення підлягає вимога позивача про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 13982,34 грн., що фактично складає розмір завданого позивачу збитку внаслідок страхового випадку, що мав місце 7.12.2013 року та був розрахований із врахуванням висновку експертного авто товарознавчого дослідження №3/14 від 15.01.2014 року за винятком пошкоджень, що мали місце до цього випадку та включає в себе вартість ремонтно-відновлювальних робіт 1643,8 грн., вартість необхідних матеріалів 1877,99 грн. та 11560,55 грн. вартість нових вкладників, що підлягають заміні під час ремонту (без врахування зносу) за мінусом франшизи 1100 грн.

При цьому колегія суддів не бере до уваги розмір матеріальної шкоди у розмірі 41573,35 грн., що визначена у висновку №398 від 24.11.2014 року експертного дослідження (Т.1. а.с. 78-97), оскільки таким висновком розраховано вартість збитку автомобіля позивача з врахуванням усіх пошкоджень, що мав автомобіль на 7.12.2013 року, а не тих що були спричинені саме 7.12.2013 року.

Зважаючи на вказане, доводи апеляційної скарги, зміст ст.ст. 979, 990 ЦК України, ст.ст. 16, 17, 25 Закону України «Про страхування», рішення суду підлягає зміні, а саме слід зменшити розмір стягнення матеріальної шкоди з відповідача на користь позивача з 41573,35 грн. до 13982,34 грн.

Відповідно до задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги слід розподілити судові витрати.

Крім цього, з мотивувальної частини рішення слід виключити посилання суду на Закон України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки правовідносини, що виникли між сторонами вказаним законом не регулюються так як виникли відповідно до договору Добровільного страхування транспортного засобу.

Вказаним слід задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.2-4, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, -

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування» задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2015 року в частині часткового задоволення позову та стягнення з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування» в користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди та судових витрат змінити, зменшити розмір стягнення матеріальної шкоди із 41573,35 грн. до 13982,34 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 «Просто страхування» в користь держави 139,82 грн. судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 519,51 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

Виключити з мотивувальної частин рішення посилання суду на Закон України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 «Просто страхування» 725,26 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: І.В. Бермес

ОСОБА_6