Ухвала суду № 54905310, 18.12.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/11933/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І.Б. Провадження № 22-ц/773/1660/15 Категорія: 27 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.Я.,

суддів Данилюк В.А., Киці С.І.,

секретар с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2015 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Постановлено стягнути із ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 29 листопада 2007 року в розмірі 67 810,74 грн., з яких: заборгованість за кредитом 20 366,15 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом 17 399,70 грн., комісія за користування кредитом 13 044,89 грн., пеня 17 000 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням в частині стягнутої суми пені, позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення через порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення суми пені в повному розмірі.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобовязання за кредитним договором, а тому суд задовольнив частково позов банку та стягнув з відповідача в користь позивача заборгованість, при цьому зменшив суму пені, оскільки вона значно перевищує розмір збитків.

В судове засідання особи, які беруть участь у справі не зявилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому апеляційний суд розглядав справу у їх відсутності.

Дослідивши обставини справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суд дав правильну правову оцінку, що 29 листопада 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір № DN81AR03110133, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 49 225,70 грн., зобовязувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (а.с.7-9).

З розрахунку заборгованості за договором (а.с.4-6) судом встановлено, що станом на 16 липня 2015 року у позичальника перед банком утворилась заборгованість в розмірі 134 144,28 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 20 366,15 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом 17 399,70 грн., заборгованості з комісії за користування кредитом 13 044,89 грн., пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 83 333,54 грн.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3, порушуючи умови договору, свої зобовязання за договором належним чином не виконував в частині погашення заборгованості за кредитом та сплати відсотків за користування ним.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, судом встановлено, і дана обставина не спростована відповідачем, що ОСОБА_3 належним чином взятих на себе зобовязань, що випливають з умов договору кредиту, не виконує.

Разом з тим, частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обовязку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром суми пені, оскільки суд до такого висновку прийшов з урахуванням всіх обставин справи, зокрема те, що відповідачем частково погашено суму боргу та сума пені значно перевищує суму основного боргу та із застосуванням тих норми чинного законодавства, які підлягали до застосування.

Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, оскільки є власним тлумаченням позивачем норм чинного законодавства та обставин справи, не підтвердженні належними та допустимими доказами і були предметом дослідження судом першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 в дохід державного бюджету витрати за подання судового оголошення в розмірі 180 (сто вісімдесят) гривень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: