Рішення № 54888136, 18.02.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 лютого 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

у складі : головуючого судді Мацунича М.В.

суддів : Ігнатюка Б.Ю., Панька В.Ф.

з участю секретаря : Дашковської С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Ідея Банк на рішення Рахівського районного суду від 19 листопада 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Ідея Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року ПАТ Ідея Банк яке являється правонаступником ПАТ Плюс Банк, ВАТ Плюс Банк, ВАТ АКБ Прикарпаття звернувся в суд із вищенаведеним позовом, який мотивував тим, що 14.01.2008 року між ВАТ АКБ Прикарпаття та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № Г18.031.70188. Згідно якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 6720,00 гривень зі сплатою 20.10% річних за користування кредитними коштами, строком на 12 місяців по 14.01.2009 року. Узяті за даним договором зобовязання не виконувала, і станом на 10.12.2013 року утворилась заборгованість по кредитним платежам на загальну суму 27325,81 гривень. Останній платіж по сплаті заборгованості було здійснено 15.11.2011 року. Оскільки боржниця добровільно не бажає погасити виниклу заборгованість, а тому просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Рахівського районного суду від 19 листопада 2014 року відмовлено ПАТ Ідея Банк в задоволенні позову в звязку з тим, що не виникло право на звернення до суду за захистом порушеного права як правонаступника.

ПАТ Ідея Банк, подав апеляційну скаргу на рішення суду в якій просить скасувати таке, і ухвалити нове рішення про задоволення позову. При цьому посилається на те, що рішення суду не відповідає вимогам норм матеріального права й ухвалено в порушення норм процесуального права.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, представник ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 заперечила, доводи апеляційної скарги з підстав необґрунтованості такої та просила відхилити таку.

Представник апелянта в судове засідання не зявився, але подав заяву про розгляд справи у відсутності представника апелянта. Просить апеляційну скаргу задоволити в повному обємі.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення сторони та обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального й процесуального права при винесенні оспорюваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до вимог статей 212 - 214 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним рішення є тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й, всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності й підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам закону ухвалене в справі рішення суду не відповідає. Та через це підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

За правилами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Виходячи зі змісту кредитного договору № Г18.031.70188 від 14.01.2008 року такий укладено між ВАТ АКБ Прикарпаття та ОСОБА_1, строком на 12 місяців, а.с. 97.

Протоколом № 24 від 16.11.2007 року Загальних зборів акціонерів ВАТ АКБ Прикарпаття змінено найменування банку на нове найменування, а саме: ВАТ Плюс Банк. Протоколом № 30 від 17.11.2009 року Загальних зборів акціонерів ВАТ Плюс Банк перетворено банк у ПАТ Плюс Банк. Протоколом № 35 від 11.08.2011 року позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ Плюс Банк змінено найменування банку на нове найменування, а саме: ПАТ Ідея Банк, а.с. 118, 119, 120-121.

Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. А ст. 108 ЦК України передбачено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Виходячи з визначення терміну реорганізація банку зазначеному в ст. 2 ЗУ Про банки і банківську діяльність, це - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам.

Як зазначено в пункті 5 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення ЗУ Про акціонерні товариства приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств із відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Виходячи з аналізу наведених норм, слід дійти до висновку, що зміна назви банку не є реорганізацією банку шляхом перетворення, а тому не потребує застосування процедури припинення юридичної особи. Та дана обставина не являється підставою зміни кредитора в кредитному зобовязанні.

За цих обставин, висновок суду першої інстанції із приводу того, що до ПАТ Ідея Банк не перейшло право вимоги як кредитора в кредитному зобовязанні є таким, що не відповідає вимогам матеріалів справи та нормам матеріального права.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повинен відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу виконувати взяті на себе зобов'язання належним чином (ст. 526 ЦК України).

Виходячи з розрахунку заборгованості за кредитним договором № Г18.031.70188 від 14.01.2008 року за ОСОБА_1 значиться заборгованість станом на 10.12.2013 року на загальну суму 27325,81 гривень, а.с. 3.

За правилами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

А в ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У ході судового розгляду ОСОБА_1 в порядку вимог ч. 3 ст. 267 ЦК України подала заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки кредитний договір закінчив свою дію 14.01.2009 року, а.с. 64.

Як убачається з детального розрахунку по кредиту № Г18.031.70188 від 14.01.2008 року, останній платіж ОСОБА_1 здійснила 15.11.2011 року в розмірі 200 гривень (номер порядковий 93). Але до цієї дати також неодноразову здійснювала платежі з погашення дебіторського заборгованості в період з 16.05.2009 року по 15.09.2011 року, а.с. 79-80.

Виходячи зі змісту статей 256, 257 позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

За правилами частин 1 і 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Після переривання ОСОБА_1 строку позовної давності - 15.11.2011 року перебіг позовної давності почався заново. А ПАТ Ідея Банк звернулось до суду з вимогою про захист свого цивільного права 15.01.2014 року, тобто в межах три річного строку загальної позовної давності.

Зважуючи на викладене, колегія суддів констатує, що ПАТ Ідея Банк не пропустило строк позовної давності. А звідси, подана ОСОБА_1 в порядку вимог ч. 3 ст. 267 ЦК України заява про застосування наслідків спливу позовної давності є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним й обґрунтованим, а це у відповідності до вимог ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування, та ухвалення в звязку із цим нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно вимог ст. 88 ЦПК України на користь ПАТ Ідея Банк підлягає стягненню з ОСОБА_1 сума у розмірі 409,89 гривень у відшкодування судових витрат, а.с. 2, 123.

Виходячи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 309, 314, 316 і 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

р і ш и в :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Ідея Банк, задоволити.

Рішення Рахівського районного суду від 19 листопада 2014 року, скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Ідея Банк, код 19390819, заборгованість за кредитним договором № Г18.031.70188 від 14.01.2008 року на загальну суму 27325,81 гривень, з яких: 6720 гривень прострочений борг; 15392,60 гривні прострочені проценти; 229,77 гривень строкові проценти; 4213,44 гривень прострочена плата за обслуговування кредиту і 770 гривень віндикаційних витрат, а також 409,89 гривень судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним законної сили.

Головуючий : ____ Судді : ____

____