Ухвала суду № 54880843, 22.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/16713/2015 Головуючий у І інстанції Заєць Т.О.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.

Суддів: Побірченко Т.І., Слюсар Т.А.

За участю секретаря Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Національна енергетична компанія "Укренерго " в особі відокремленого підрозділу " Держенергонагляду у Центральному регіоні ", треті особи : ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство " Страхова група " Ю.Бі.Ай. ", третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих злочином,

в с т а н о в и л а

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства Національна енергетична компанія "Укренерго " в особі відокремленого підрозділу " Держенергонагляду у Центральному регіоні " , третя особа, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків завданих злочином.

Зазначав, що 17 січня 2015 року о 19 год. 21 хв., рухаючись по проспекту Корольова зі сторони вул. Жолудева в напрямку перехрестя вул. Булгакова в м. Києві водій ОСОБА_3, перебуваючи з ДП НАК " Укренерго" в особі відокремленого підрозділу " Держенергонагляду у Центральному регіоні " у трудових відносинах та керуючи автомобілем ""КІА MAGENTIS" , номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності товариству, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не дотримався безпечної швидкості руху і допустив зіткнення з автомобілем Chevrolet Lacetti номерний знак НОМЕР_2 під його керуванням, який належить на праві власності ОСОБА_2, чим порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3., 2.5., 2.10, 9.10, 10.1, 10.5, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди він отримав тілесні ушкодження , а автомобіль - механічні пошкодження і розмір майнової шкоди складає 126 670, 67 грн.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначено покарання у виді 1 року обмеження волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

У зв'язку з тим , що ДП НАК " Укренерго" в особі відокремленого підрозділу " Держенергонагляду у Центральному регіоні" застрахувало свою цивільну відповідальність завдану третім особам згідно полісу № АС /9944205 і ПрАТ " Страхова група " Ю.БІ.АЙ " зобов'язувалася її відшкодувати в розмірі 50000 грн., але цієї суми недостатньо для повного відшкодування майнової шкоди , а тому просив стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 76 670, 76 грн.

Під час ДТП згідно з висновку судово-медичної експертизи № 200/Е від 21.03.2015 йому було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді закритої травми лівого кульшового суглобу: крайовий перелом верхівки великого вертлюга лівої стегнової кістки ( без зміщення уламків), яке відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості, у зв'язку з чим його було госпіталізовано до травматологічного відділення Київської міської клінічної лікарні № 1 і він втратив працездатність на 48 днів, а тому просив стягнути з відповідача на його користь 150 000 грн. моральної шкоди

23 вересня 2015 року позивач подав до суду заяву про залишення позовної заяви в частині стягнення матеріальної шкоди без розгляду відповідно до вимог ст. 31 ЦПК України.

До участі в справі була залучена , як третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2, яка просила стягнути з Державного підприємства Національна енергетична компанія "Укренерго " в особі відокремленого підрозділу " Держенергонагляду у Центральному регіоні " на її користь матеріальної шкоди у розмірі 76 670, 67 грн., яка заподіяна їй внаслідок пошкодження належного їй автомобіля Chevrolet Lacetti номерний знакНОМЕР_2 з підстав , викладених у позовній заяві ОСОБА_1

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства Національна енергетична компанія "Укренерго " в особі відокремленого підрозділу " Держенергонагляду у Центральному регіоні " , треті особи : ОСОБА_3, ОСОБА_2, ПрАТ " Страхова група" Ю.БІ.АЙ" про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином залишено без розгляду, в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Національна енергетична компанія " Укренерго " в особі відокремленого підрозділу " Держенергонагляду у Центральному регіоні ", треті особи : ОСОБА_3, ОСОБА_2, ПрАТ " Страхова група " Ю.БІ.АЙ " по відшкодування шкоди завданої злочином.

Об'єднано в одне провадження позовну заяву ОСОБА_2 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП з первісним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Національна енергетична компанія " Укренерго " в особі відокремленого підрозділу " Держенергонагляду у Центральному регіоні " , треті особи : ОСОБА_3, ОСОБА_2, ПрАТ " Страхова група " Ю.БІ.АЙ " про відшкодування шкоди, завданої злочином.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 і третьої особи ОСОБА_2.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду у розмірі 76 670, 67 грн., оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача завдану моральну шкоду у розмірі 150 000 грн., посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального права.

ОСОБА_3 та ПАТ " Страхова група " Ю.Бі.Ай. " належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду у судове засідання не з'явилися і причину неявки суду не повідомили , а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 і третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити з підстав , викладених у них, представника відповідача ОСОБА_5, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майнуфізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових ) обов'язків.

Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 5 постанови №6 від 27.03.92 " Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди " при розгляді справ про відшкодування шкоди за ст.441 ЦК суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст.440 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Судом встановлено, що 17 січня 2015 року о 19 год.21 хв., рухаючись по проспекту Корольова зі сторони вул. Жолудева в напрямку перехрестя вул. Булгакова в м. Києві водій ОСОБА_3, перебуваючи з ДП НАК " Укренерго" в особі відокремленого підрозділу " Держенергонагляду у Центральному регіоні " у трудових відносинах та керуючи автомобілем ""КІА MAGENTIS" , номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності товариству, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння не дотримався безпечної швидкості руху і допустив зіткнення з автомобілем Chevrolet Lacetti номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, чим порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3., 2.5., 2.10, 9.10, 10.1, 10.5, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначено покарання у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбуття основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік та на підставі ст. 76 КК України зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції.

Цивільний позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто на його користь з ДП Національна енергетична компанія " Укренерго" 15 000 моральної шкоди, а в решті позовних вимог відмовлено. ( а.с. 8,9).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2015 року вирок Святошинського районного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 скасовано.

Призначено новий розгляд за позовом ОСОБА_1 до ДП НЕК " Укренерго" в особі відокремленого підрозділу " Держенергонагляд у Центральному регіоні", третя особа, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства в Святошинському районному суді м. Києва зі стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви. В решті вирок - залишено без змін ( а.с.10-16).

Згідно із звітом № 1773 з оцінки транспортного засобу від 06 березня 2015 року , проведеного ФОП ОСОБА_6 вартість відновлювального ремонту автомобіля Chevrolet Lacetti , держномер НОМЕР_2 складає 69 086, 69 грн., а вартість матеріального збитку, завданого власнику внаслідок пошкодження його при ДТП - 44 522, 44 грн.( а.с. 109)

Як встановлено судом, ОСОБА_3 працював в ДП НЕК " Укренерго " на посаді водія у відокремленому підрозділі " Держенергонагляд у Центральному регіоні " ДП НЕК " Укренерго" .

Наказом №143 к/п від 04 грудня 2014 року по Відокремленому підрозділі " Держенергонагляду у Центральному регіоні" Державного підприємства " Національна енергетична компанія " Укренерго" перенесено у 2015 році у порядку і на умовах , встановлених законодавством , для працівників відокремленого підрозділу " Держенергонапгляд у Центральному регіоні" державного підприємства " Національна енергетична компанія " Укренерго" робочий день з п'ятниці 2 січня на суботу 17 січня ( а.с. 75).

Згідно п. 5.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку Держенергонагляду для працівників відокремлених підрозділів Держенергонагляду у регіонах при 5-денному, 40- годинному робочому тижні з двома вихідними днями (субота, неділя), встановлюється такий режим роботи: час початку робочого дня - 08:00 год., закінчення робочого дня 17.00 год. ( крім п'ятниці) , закінчення робочого дня у п'ятницю - 15:45 год., обідня перерва: початок о 12:00 год., закінчення о 12:45 год. (а. с. 34-35).

Наказом № 173 від 11.09.2013 начальника Відокремленого підрозділу " Держенергонагляд у Центральному регіоні" , у зв'язку з тим , що ОСОБА_3 працює тільки у робочий час з 8 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. доплату водію 2 класу відділу забезпечення діяльності , планування та звітності ІДЕН у м. Києві ОСОБА_3 з 02.09.2013 року припинено нараховувати. (а. с. 31-32, 37).

З пояснень ОСОБА_3 наданих в суді першої інстанції випливає, що 17.01.2015 року він завершив роботу о 17:00 і поставив автомобіль КІА MAGENTIS д.н.з. НОМЕР_3 на стоянку по вул. Симиренка. Приблизно о 19:00 взяв машину з автостоянки і поїхав у магазин, тобто самовільно використав його у своїх особистих цілях , і в це же день трапилося ДТП (а. с. 83).

Суд правильно встановив, що ДТП сталася у неробочий час, через 2 години після завершення ОСОБА_3 роботи і використав його у власних цілях , оскільки доказів в підтвердження того , що шкода заподіяна працівником відповідача ОСОБА_3 під час виконання ним трудових обов'язків суду не надано і таких доказів не добуто під час розгляду справи.

Відмовляючи у задоволені позову, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходилася з відповідачем в трудових відносинах, проте шкода заподіяна нею не у зв'язку з виконанням трудових ( службових) обов'язків та у неробочий час, а тому виходив з того, що відсутні підстави для покладення обов'язку з відшкодування шкоди ( моральної і матеріальної) на роботодавця - відповідача.

При цьому суд правильно виходив з правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 28 січня 2015 року у справі № 6 -229 цс 14 , яка є обов'язковою відповідно до ст. 360-7 ЦПК України для всіх судів України.

Отже, ОСОБА_3 з вини якого сталася ДТП зобов'язаний нести відповідальність за заподіяну шкоду перед позивачами.

Посилання в апеляційній скарзі на те , що вироком суду встановлено , що ОСОБА_3 в день вчинення ДТП керував транспортним засобом на підставі шляхового листа і з відома керівництва підприємства , а тому майнову та моральну шкоду повинен відшкодувати відповідач , не може бути взято судом до уваги, так як ч. 4 ст. 61 ЦПК України передбачено , що вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушенняобов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Представник відповідача не заперечував , що 17 січня 2015 року був робочий день на підприємстві і водію ОСОБА_3 був виданий подорожній лист для здійснення службової діяльності , але дорожньо-транспортна пригода сталася в неробочий час при самовільному використанні автомобіля в особистих цілях.

Доказів , які б свідчили про те , що ОСОБА_3 вчинив ДТП під час виконання своїх трудових обов'язків або виконував роботу , яка виходила за межі трудового договору або за дорученням керівництва підприємства суду не було надано , а тому підстав до стягнення з відповідача майнової та моральної шкоди судом не встановлено.

Судом з'ясовані обставини , які мають значення для правильного вирішення справи, а тому посилання в апеляційній скарзі на неповне з'ясування судом обставин справи є безпідставним.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду .

Керуючись ст. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В АЛ И ЛА

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: