Рішення № 5487486, 14.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2009 р. Справа № 62/05-09

вх. № 4739/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Овчаренко Н.В., дов. 31.12.2008 р.

Представник 1-го відповідача - не з"явився

Представник 2-го відповідача - не з"явився

Представник 3-го відповідача - ОСОБА_2 - СПДФО, Надія, дов. б/н від 05.08.2009р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпропетровської філії, смт. Золочів

до 1.Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4, м. Балаклія

2. Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5, м. Балаклія

3. Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Балаклія

про стягнення 3026,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпропетровської філії звернувся до господарського суду із позовною заявою про солідарне стягнення з відповідачів - СПДФО ОСОБА_5, СПДФО ОСОБА_4 та СПДФО ОСОБА_2 3026,99 грн. заборгованості, 507,40 грн. відсотків та 295,59 грн. пені. Позовні вимоги мотивуються невиконанням першим відповідачем (СПДФО ОСОБА_4) зобов"язань за договором кредиту №ДК59-14 від 24.03.08р., а також невиконанням другим та третім відповідачами (СПДФО ОСОБА_5 та СПДФО ОСОБА_2) зобов"язань за договором поруки №16 від 24.03.08р.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримує і просить суд задовольнити його у повному обсязі. Надав письмові пояснення, в яких зазначив, що видача кредитів ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" здійснюється уповноваженими особами товариства на підставі відповідного програмного забезпечення. Про наявність положення про видачу кредитів або інших документів, які встановлюють порядок їх видачі, представнику позивача не відомо.

Представник СПДФО ОСОБА_2 в судовому засіданні та наданому через канцелярію суду 02.09.09р. відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього, проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що особа, яка з боку позивача

підписала договір кредиту №ДК 59-14 від 24.03.08р. та договір поруки №16 від 24.03.08р. - ОСОБА_6, не мав права їх підписувати.

Представники СПДФО ОСОБА_4 та СПДФО ОСОБА_5 у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надали.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

24.03.08р. між ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» в особі Баклійського відділення Харківської філії (правонаступником якої, згідно протоколу загальних зборів учасників №20 від 08.09.08р., є позивач) та СПДФО ОСОБА_4 укладено договір кредиту №ДК59-14, відповідно до п.1.1 якого Кредитор (позивач) зобов'язався надати Позичальникові (СПДФО ОСОБА_4) грошові кошти (кредит) на розвиток власного бізнесу у розмірі 4000,00грн., а Позичальник зобов"язався повернути кредит та сплатити відсотки за його користування на умовах, передбачених цим договором.

Кінцевою датою повернення кредиту, відповідно до п.2.1. Кредитного договору, є 25.12.08р.

Відповідно до п.4.3. Кредитного договору, повернення кредиту і сплата відсотків за ним здійснюється СПДФО ОСОБА_4 (позичальником) готівкою через касу позивача (кредитора) або шляхом нарахування перерахування на його поточний рахунок через банк, у порядку та терміни відповідно до наступного графіка:

25.04.08р. 544,00грн.;

26.05.08р. 544,00грн.;

25.06.08р. 544,00грн.;

25.07.08р. 544,00грн.;

26.08.08р. 544,00грн.;

25.09.08р. 544,00грн.;

27.10.08р. 544,00грн.;

25.11.08р. 544,00грн.;

25.12.08р. 555,00грн.;

Всього сума, яка підлягає сплаті за даним графіком з урахуванням відсотків за користування кредитом складає 4907,40грн.

Позивач свої зобов"язання за кредитним договором №ДК59-14 від 24.03.08р. виконав в повному обсязі, надавши СПДФО ОСОБА_4 кредит у сумі 4000,00грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим касовим ордером №60 від 24.03.08р. За користування кредитом позичальник відповідно до умов договору зобовязаний сплатити відсотки у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту - 25.12.09р. у розмірі 2,5% від суми кредиту на місяць.

Як встановлено в процесі розгляду даної справи, СПДФО ОСОБА_4 свої зобов'язання з Кредитним договором виконувала не своєчасно та не в повному обсязі. Так, СПДФО ОСОБА_4 до каси позивача, згідно прибуткових касових ордерів №509, №510 від 29.04.08р., №644, №643 від 27.05.08р., №791, №792 від 25.06.08р. та №967,№966 від 04.08.08р. в якості погашення кредиту та відсотків за його користування було сплачено 2176,00грн., з яких 1776,00 грн. в якості оплати

основної суми кредиту, а 400,00грн. сплата відсотків за його користування. Факт часткового погашення заборгованості підтверджується також поясненнями позивача наданими у судовому засіданні та у позовній заяві.

Внаслідок порушення СПДФО ОСОБА_4 зобов'язань за Кредитним договором №ДК59-14 від 24.03.08р. щодо своєчасного та повного повернення кредиту, а також сплати відсотків за його користування, у неї утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день подачі позовної заяви (17.06.09р.) складає 2731,40грн., з яких 2224,00 грн. основної суми кредиту, а 507,40грн. відсотків за його користування.

Фінансовим кредитом, відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.01р., є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з СПДФО ОСОБА_4 заборгованості за даним договором по поверненню кредиту в сумі 2731,40грн., з яких 2224,00 грн. основної суми кредиту, а 507,40грн. відсотків за його користування.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №ДК59-14 від 24.03.08р. з боку СПДФО ОСОБА_4, між позивачем та СПДФО ОСОБА_5 (2-й відповідач) та СПДФО ОСОБА_2 (3-й відповідач) було укладено договір поруки №16 від 24.03.08р., згідно якого поручителі (СПДФО ОСОБА_5 та СПДФО ОСОБА_2 зобов'язались перед кредитором (позивач) відповідати за виконання боржником (СПДФО ОСОБА_4.) зобов'язань за кредитним договором №ДК59-14 від 24.03.08р. щодо повернення кредиту, сплати позивачеві відсотків за користування цим кредитом, а також збитків, штрафів та пені, передбачених умовами цього Кредитного договору.

Відповідно до п.3.2. договору поруки, у випадку невиконання боржником (СПДФО ОСОБА_4 зобов'язань за Кредитним договором, боржник і поручителі (СПДФО ОСОБА_5 та СПДФО ОСОБА_2) відповідають перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники.

Пунктом 3.4. договору поруки встановлено, що при невиконанні (частковому невиконанні) боржником (СПДФО ОСОБА_4) своїх зобов'язань за Кредитним договором, поручителі (СПДФО ОСОБА_5 та СПДФО ОСОБА_2) зобов'язуються здійснити виконання порушеного боржником (СПДФО ОСОБА_4.) зобов'язання за Кредитним договором протягом двох банківських днів із дня пред'явлення пред'явлення до нього вимоги кредитором (позивачем) або повідомлення боржника (СПДФО ОСОБА_4) про неможливість сплати зазначених сум.

Через порушення СПДФО ОСОБА_4 зобов'язань за Кредитним договором №ДК59-14 від 24.03.09р. щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, позивач звернувся до поручителів (СПДФО ОСОБА_5 та СПДФО ОСОБА_2) з претензійними листами №26 від 20.11.08р. та №21 від 20.11.08р. з вимогою повернути заборгованість за кредитним договором, а також заборгованість по відсоткам протягом трьох днів з моменту отримання даного листа. Факт направлення вимоги підтверджується також наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією зведеного реєстру поштових відправлень зі штемпелем поштового відділення «Укрпошти» 20.11.2008р., та не заперечується ОСОБА_2 у судовому засіданні. Вказані листи-вимоги позивача були залишені СПДФО ОСОБА_5 та СПДФО ОСОБА_2 без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником

Статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому

ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на наведене вище, та приймаючи до уваги, що СПДФО ОСОБА_4 не своєчасно та не в повному обсязі виконувала взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором №ДК59-14 від 24.03.08р. щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за даним договором по поверненню кредиту в сумі 2731,40грн., з яких 2224,00 грн. основної суми кредиту, а 507,40грн. відсотків за його користування. З урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а вказані суми солідарному стягненню з СПДФО ОСОБА_4, СПДФО ОСОБА_5 та СПДФО ОСОБА_2 на користь позивача.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 295,59 грн. пені за непогашення у строк платежів за кредитним договором №ДК59-14 від 24.03.08р.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 6.1. Договору за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом, оплаті відсотків за користування кредитом, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня, нарахована позивачем за несвоєчасне внесення відповідачем платежів, передбачених Договором, складає 295,59 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по поверненню кредиту та сплаті процентів за його користування, в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені за неповернення кредиту в сумі 295,59 грн., відповідають вимогам договору, чинному законодавству України та підлягають задоволенню, а вказані суми солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача.

Посилання СПДФО ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього на те, що ОСОБА_6 не мав права підписувати від імені ТОФ "Фінансова компанія "Надія України" договір кредиту №ДК 102-25 від 15.05.08р. та договір поруки №42 від 19.05.08р. не відповідають дійсним обставинам справи з огляду на таке.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 укладаючи договір кредиту №ДК 59-14 від 24.03.08р. та договір поруки №16 від 24.03.08р. діяв на підставі довіреності від 03.01.08р. та положення про Балаклійське відділення Харківської філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України", а також розпорядження №30 від 24.03.08р.

Відповідно до довіреності від 03.01.08р., виданої менеджеру з надання кредитів ОСОБА_6 генеральним директором ТОВ "Фінансова компанія "Надія України", вказаній особі надається право укладати від імені ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" договори кредиту, поруки, додаткові угоди до зазначених договорів, підписувати будь-які інші документи, пов"язані з виконанням зазначених договорів.

Договір кредиту №ДК 59-14 від 24.03.08р. та договір поруки №16 від 24.03.08р. не визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.

З огляду на наведене, суд критично оцінює посилання відповідача на затвердження Положення про Балаклійське відділення Харківської філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" неналежним чином, як на обставину, що свідчить про відстуність повноважень ОСОБА_6 на укладення договору кредиту №ДК 59-14 від 24.03.08р. та договору поруки №16 від 24.03.08р. та на наявність підстав для припинення провадженння у справі за відсутністю предмета спору.

Крім того, листом №53 від 09.09.2009р. ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" за підписом генерального директора Баркова А.В. повідомила, що всі договори поруки та кредиту, укладені ОСОБА_6 схвалені генеральним директором товариства.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги є законнимита обгрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. покласти на відповідачів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.526, 553, 554, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний НОМЕР_1), Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 (АДРЕСА_2 Ідентифікаційний НОМЕР_2 та Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_3 Ідентифікаційний НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Дніпровської філії (53224, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул..Електрометалургів,46-а, к.3, п/р26505218614500, ЗКПО 35183716, МФО 351005 ВКІБ «УкрСиббанк», код банку 09807750) 2224,00грн. заборгованості по сплаті

кредиту, 507,40 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 295,59 грн. пені, 102,00 грн.. держмита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62/05-09 підписано 15.09.09р.