Рішення № 5488346, 25.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2009 р. Справа № 37/222-09

вх. № 6451/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Сидорова Ю.В. за довіреністю №10 від 03.04.2009 р.

відповідача - ФОП ОСОБА_2

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Транс", м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 28241,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-Транс" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 26368,20 грн. - боргу; 1450,25 грн. інфляційного збільшення заборгованості та 422,61 грн. - з розрахунку 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що позивач поставив відповідачу товар, але останній оплатив його вартість товару тільки частково у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.

Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 25.09.2009 р. за вх. № Д896, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу з додатком. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач, через канцелярію господарського суду 25.09.2009 р. за вх. № 11467, надав заяву про залучення до матеріалів акту звірки взаєморозрахунків на 21.09.2009 р., яка господарським судом задовольняється та акт звірки взаєморозрахунків на 21.09.2009 р. залучається до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Між сторонами 31 березня 2008 року було укладено договір поставки № 3103/08-х (надалі - договір).

Відповідно до п.2.1. договору позивач протягом строку дії цього договору зобов'язувався за замовленнями відповідача, за умовами їх підтвердження, поставляти та передавати через мережу АЗС у власність відповідача смарт-карти та нафтопродукти в асортименті (товар) та надати послуги (мийки, СТО, шиномонтаж), а відповідача зобов'язувався приймати товар та/або послуги на АЗС і оплачувати його/їх на умовах договору.

Так, позивач свої зобов'язання з поставки нафтопродуктів виконав в повному обсязі, що підтверджується накладними №2629 від 01.04.2008р., №2034 від 30.04.2008р., №3779 від 31.05.2008р., №6383 від 30.06.2008р., №9548 від 31.07.2008р., №11074 від 31.08.2008р., №14943 від 30.09.208р., №17190 від 31.10.2008р., №19445 від 30.11.2008р., №21597 від 31.12.2008р. та довіреностями на отримання нафтопродуктів: серія ЯМТ №514101 від 03.04.2008р., серія ЯМТ №514103 від 20.06.2008р., серія ЯМТ № 514104 від 20.07.2008р,., серія ЯМТ №514105 від 20.08.2008р., серія ЯМТ № 514106 від 28.11.2008р., серія ЯМТ № 514107 від 22.12.2008р. За таких обставин позивач здійснив поставку товару на суму 301808,20 грн.

Відповідно до п.7.1. договору відповідач був зобов'язаний сплатити позивачу вартість поставленого товару, що не оплачена авансом, в строк 10 календарних днів з моменту отримання товару. При цьому, якщо вартість поставленого та неоплаченого товару (розмір товарного кредиту) перевищує 30000,00 грн. (ліміт товарного кредиту), зазначений вище строк оплати товару змінюється, та вартість отриманого товару, яка перевищує, встановлений ліміт товарного кредиту, повинна бути сплачена протягом 1-го банківського дня з моменту поставки такого товару, а строк оплати товару в межах ліміту товарного кредиту підлягає оплаті протягом 2 (двох) днів з моменту поставки такого товару.

Пунктом 9.1. договору було передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього договору винна сторона відшкодовує спричинені таким невиконанням або неналежним виконанням збитки у порядку та в розмірах, передбачених чинним законодавством та цим договором.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків на 21.09.2009 р. складений між сторонами. Так, станом на 21.09.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 24768,20 грн.

Враховуючи те, що відповідачем після подання позову до суду була сплачена заборгованість у розмірі 1600,00 грн. (банківська виписка № 581 від 13.08.2009 р.; банківська виписка № 649 від 04.09.2009 р.; банківська виписка № 683 від 15.09.2009 р.), господарський суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 1600,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1. ч.1. ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем свої зобов'язань за договором поставки № 3103/08-х від 31.03.2008 р. господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу - 24768,20 грн.; інфляційного збільшення заборгованості - 1450,25 грн. та 3 % річних - 422,61 грн. є обґрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами, в звязку чим вони підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 282,41 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61017, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, п/р НОМЕР_2 в ВАТ "Райффазен Банк Аваль", МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Транс" (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2; поштова адреса: 03680, м. Київ, вул. Виборзька, 103; код ЄДРПОУ 32489155, п/р 26009010038930 в ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Києві, МФО 322313) - 24768,20 грн. боргу; 1450,25 грн. інфляційного збільшення заборгованості; 422,61 грн. 3 % річних; 282,41 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення боргу у розмірі 1600,00 грн. припинити.

Суддя

Рішення підписано 28.09.2009 р.