Ухвала суду № 54835190, 03.12.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

№755/1138/15-к

1-кп/755/1209/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2015 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Сазонової М.Г.,

при секретарі: Мишку В.І.,

за участі прокурора - Новицького М.І.,

захисника - ОСОБА_1

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши в залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 30 червня 2015 року скасовано та призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 289 КК України зі стадії підготовчого засідання.

Вищевказане кримінальне провадження, згідно автоматизованої системи документообігу суду, передано головуючому судді 20 листопада 2015 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 20 листопада 2015 року у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 03 грудня 2015 року о 09 годині 30 хвилин за участю сторін кримінального провадження.

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за можливе призначення справи до судового розгляду.

Захисник ОСОБА_1 не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та просив змінити обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави на домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав свого захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника про зміну відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановлену цим Кодексом.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі "Абрамян проти Росії" від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню "обвинувачення" особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі "Камасінскі проти Австрії" № 9783/82, п.79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 р. у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції", п.52).

Проте, під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, оскільки в даному обвинувальному акті зазначені лише фактичні обставини справи, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, котрий йому інкримінується.

Таким чином, прокурором у відповідності до вимог кримінального процесуального закону зазначеній особі фактично не висунуто обвинувачення у вчиненні відповідного злочину, що унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження та можливість забезпечення справедливого судового розгляду відповідно до Європейської Конвенції з прав людини, у зв'язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам п. 5 ч. 2 ст.291 КПК України, п.3,7 ч.2 ст. 291 КПК України.

При вирішенні клопотання захисника про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу суд виходив з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішуючи вказане питання судом враховується той факт, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких та передбачає покарання на строк до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої, обраний запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого йому в вину діяння, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду. Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними та триваючими, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За таких обставин, судом не вбачається підстав для задоволення клопотання сторони захисту в інтересах ОСОБА_2 щодо зміни йому запобіжного заходу на домашній арешт.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 314-316, 331, 369 КПК України, суд,

у х в а л и л и в:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040014202 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та додані до нього документи, повернути прокурору прокуратури Дніпровського району м. Києва Новицькому Михайлу Ігоровичу для виконання вимог зазначених в мотивувальній частині ухвали.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту її проголошення..

Головуючий суддя: