Вирок № 54811332, 16.09.2013, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/255/2013

Справа № 428/4610/13-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Рогач Т.В.,

за участю прокурора: Ісаєвої А.В.,

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013030370001360 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

1) 19.01.1998 року Новоайдарським районним судом по ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі, 07.07.1999 року звільнений умовно-достроково на строк 1 рік;

2) 11.02.2002 року Сєвєродонецьким міським судом по ч.1 ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 1 рік;

3) 11.08.2003 року Сєвєродонецьким міським судом по ч.3 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ст.70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, 08.12.2007 року звільнений умовно-достроково на строк 1 рік 3 місяці 15 днів, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, будучи раніше судимим, судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і знову, повторно, скоїв корисливий злочин при наступних обставинах. 11 серпня 2011 року, приблизно о 02 годині 40 хвилин, ОСОБА_3, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, поєднаний з проникненням у приміщення, проходячи повз офісу ФОП «Тур», розташованого за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Гагаріна, 51/52, побачив розбите вікно в приміщенні офісу, після чого, через розбите вікно проник в приміщення, де реалізуючи свій злочинний намір таємно викрав чуже майно, а саме:

1. Компютерний маніпулятор «миша», марки «Genius NS 120 metallic», вартістю 59,55 грн., що належить потерпілому ОСОБА_2;

2. Зарядний пристрій до мобільного телефону марки «Samsung TCH 237ESE», вартістю 29,86 грн., що належить потерпілому ОСОБА_2;

3. Мобільний телефон «Samsung Е-530», вартістю 280 грн., що належить потерпілому ОСОБА_1;

4. Трубку до радіотелефону «Senao SN-358B», вартістю 300 грн., що належить потерпілому ОСОБА_2.

Однак не зміг довести свій злочинний намір до кінця з причин, незалежних від його волі, і о 2 годині 50 хвилин був затриманий на місці вчинення злочину працівниками чергової групи Міжрайонного відділу Державної служби охорони.

У результаті злочинних дій ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_2, було завдано матеріальну шкоду на суму 389,41 грн., потерпілому ОСОБА_1 280 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України визнав повністю та суду пояснив, що він дійсно 11.08.2011 року вчинив крадіжку з офісу, розташованого по вул.Гагаріна 51/52, шляхом проникнення в приміщення офісу через розбите вікно. З офісу він викрав майно, перелічене в обвинувальному акті. Коли намагався покинути приміщення даного офісу, то був затриманий працівниками ДСО. В теперішній час він повністю розкаюється в скоєному, подумав та вирішив сказати правду. Недозволені методи зі сторони працівників міліції під час досудового розслідування до нього не застосовувались. Просив суд строго його не наказувати, та враховувати при призначенні покарання стан його здоровя, а саме те, що у нього хворе серце та він хворіє туберкульозом.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він приватний підприємець і займається юридичною діяльністю. Він орендує офіс на першому поверсі, за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Гагаріна 51/52. 11.08.2011 року йому зателефонували працівники міліції та повідомили, що в його офісі розбито вікно. Коли він приїхав до свого офісу, то побачив працівників міліції, працівників ДСО та раніше невідомого йому обвинуваченого. Біля офісу лежали речі, які належать йому: радіотелефон «Сенао», зарядний пристрій до мобільного телефону «Самсунг», миша компютерна. Ним була написана заява про злочин. В подальшому зазначені речі йому були повернуті. Матеріальних претензій до обвинуваченого він немає. Обвинуваченого просив наказувати не суворо.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він разом з потерпілим ОСОБА_2 орендує офіс, розташований за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Гагаріна 51/52. 11.08.2011 року йому зателефонував ОСОБА_2 і повідомив, що вночі в їх офіс проникли, та працівники міліції затримали злодія. Коли він приїхав в офіс, то побачив розбите вікно, також виявив пропажу належного йому мобільного телефону «Самсунг Е 530». В подальшому цей телефон був йому повернутий працівниками міліції. Матеріальних претензій до обвинуваченого він не має. Обвинуваченого просив наказувати не суворо.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, розяснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілих та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням в приміщення, але не доведеним до кінця, з причин, не залежних від його волі, вчинене повторно, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких правопорушень, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судився за вчинення умисних корисливих правопорушень, і знов вчинив умисне корисливе правопорушення, за місцем проживання характеризується посередньо, а також суд враховує думку потерпілих, які просили суворо не наказувати обвинуваченого.

Обставинами, які помякшують покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та стан здоровя обвинуваченого, який хворіє на туберкульоз (Т.1 а.п.222) та перебуває на обліку у лікаря-терапевта з діагнозом ВСД по кардіальному типу, неврастенічний синдром (Т.3 а.п.16).

Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочину.

З урахуванням вищевикладених обставин провадження, особи обвинуваченого, який раніше неодноразово судився, і знов вчинив умисне корисливе правопорушення, суд вважає, що обвинуваченому повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі в умовах ізоляції його від суспільства.

Разом з тим, враховуючи вищезазначені обставини, а також наявності декількох вищевказаних обставин, які помякшують покарання та істотно знижують міру тяжкості скоєного обвинуваченим ОСОБА_3 правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає за можливе при призначенні йому покарання, застосувати правила ст.69 КК України, призначивши йому покарання нижче нижчої межі, передбаченої санкцією ч.3 ст.185 КК України.

Крім того, суд вважає можливим при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі обмежитися при цьому фактично відбутим ним покаранням, строк відбуття якого слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 11.08.2011 року.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання, з застосуванням ст.69 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 1 (один) місяць 5 (пять) днів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду, негайно.

Речові докази:

- компютерну оптичну «мишу», марки «Genius NS 120 metallic»; зарядний пристрій до мобільного телефону марки «Samsung TCH 237ESE»; трубку радіотелефону «Senao SN-358B», які належать ОСОБА_2, передані під розписку потерпілому ОСОБА_2 залишити останньому;

- мобільний телефон «Samsung Е-530», який належить ОСОБА_1 та переданий під розписку потерпілому ОСОБА_1 залишити останньому;

- дактилокарту на імя ОСОБА_1 на одному аркуші формата А-4 та дактилокарту на імя ОСОБА_3 на одному аркуші формата А-4, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати:

- за виробництво товарознавчої експертизи №1771/178 від 25.08.2011 року в сумі 619 грн. 08 коп., стягнути з ОСОБА_3 на користь НІЕКЦ при ГУМВС, банк УДК в м.Луганськ ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31252272210167, ОКПО-25574305, призначення платежу 25010100 за експертні послуги, код платежу 00-10869;

- за виробництво товарознавчої експертизи №2197/224 від 29.09.2011 року в сумі 393 грн. 96 коп., стягнути з ОСОБА_3 на користь НІЕКЦ при ГУМВС, банк УДК в м.Луганськ ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31252272210167, ОКПО-25574305, призначення платежу 25010100 за експертні послуги, код платежу 00-10869.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченому розяснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

СуддяО.М. Горбатенко