Вирок № 54811333, 19.09.2013, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/316/2013

Справа № 428/5199/13-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Рогач Т.В.,

за участю прокурора: Зінченко Ю.А.,

потерпілого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013030370002203 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, перебуваючого в цивільному шлюбі з ОСОБА_3, яка знаходиться на 36 тижні вагітності, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2013 року, в нічний час, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_2, маючи злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, з корисливих намірів, знаходячись в автомобілі таксі, на якому підробляв в той день приватним перевезенням, шляхом вільного доступу таємно викрав смартфон «LG P 705 Optimus L7 Black», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 385-130/7 від 18.06.2013 року 1508,80 грн., який знаходився в чохлі чорного кольору «Melko P 700 Optimus L7 Black», вартістю згідно того ж висновку експерта 92 грн., з сім-картою «МТС» та картою памяті «Micro SD - 8 Gb», які не становлять матеріальної цінності для потерпілого, що були залишені в його автомобілі пасажиром ОСОБА_1, після чого присвоїв їх, та з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, не вжив будь-яких заходів на повернення вищевказаного майна власнику. Вказане майно він приніс додому, за місцем свого мешкання, для особистого користування.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2, потерпілому ОСОБА_1 було завдано майнову шкоду на загальну суму 1600,80 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнав повністю та суду показав, що він підробляє в таксі «Двійки». На зміну він заступив 07.06.2013 року, закінчувалась зміна 08.06.2013 року о 09-00 годині. 08.06.2013 року близько 03-00 годин в районі кафе «Асторія» по пр-ту Хіміків до нього підійшов раніше невідомий йому чоловік, який попросив відвести його за адресою: вул.Гагаріна 117-А. Це був потерпілий ОСОБА_1. Він відвіз потерпілого за вказаною адресою і останній вийшов з машини. Після цього диспетчер таксі дав йому другий заказ, і коли він забирав пасажирів, вони вказали йому на телефон, який лежав між пасажирським сидінням і дверима. Він взяв даний телефон і відразу відключив його, щоб ніхто не зміг додзвонитись на нього. Потім він оглянув цей телефон і зрозумів, що він належить чоловікові, якого відвозив на вул.Гагаріна 117-А, тобто потерпілому. Телефон був чорного кольору фірми «LG», в шкіряному чорному чохлі. Він вирішив залишити телефон собі для особистого користування. В той же день, приблизно о 09-00 годині, він був в районі ринку «Радість», розібрав телефон і викинув з нього сім-карту. Потім він поїхав додому і показав телефон своїй дівчині ОСОБА_3. Коли він знайшов зазначений телефон, він міг повернути його власнику, зателефонувавши на любий номер вбитий у телефоні, але не зробив цього, так як вирішив залишити телефон собі. У вчиненому кримінальному правопорушенні він розкаюється, просить суд, строго його не наказувати, та не позбавляти його волі.

Потерпілий ОСОБА_1 допитаний в судовому засіданні показав, що він 07.06.2013 року о 23-00 годині разом з товаришем ОСОБА_4 прийшли в бар «Восток», де стоячи за барной стойкою, розпивали горілку. При ньому знаходився мобільний телефон «LG P 705» чорного кольору, з сім-картою, в шкіряному чохлі чорного кольору, який лежав на барній стойці. Потім, він пішов додому і по путі виявив пропажу свого телефону. Він був в стані алкогольного спяніння, тому не памятає в якій годині він пішов з бару та куди він пішов після бару «Восток», і як попав додому. Сім-карта «МТС» та карта памяті для нього матеріальної цінності не становлять. Матеріальних претензій до обвинуваченого у нього немає. Покарання обвинуваченому просив призначити не суворе.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, розяснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень середньої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судився, за місцем проживання характеризується посередньо, а також суд враховує думку потерпілого, який просив суворо не наказувати обвинуваченого.

Обставинами, які помякшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді громадських робіт.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт строком на 80 (вісімдесят) годин.

Речові докази:

- смартфон «LG P 705 Optimus L7 Black» та чохол чорного кольору «Melko P 700 Optimus L7 Black», які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1 залишити останньому.

Процесуальні витрати:

- за виробництво товарознавчої експертизи № 385-130/7 від 18.06.2013 року в сумі 489 грн. 44 коп., стягнути з ОСОБА_2 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченому розяснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

СуддяО.М. Горбатенко