Вирок № 54805201, 25.05.2015, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/126/2015

Справа № 428/5726/14-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Плясулі О.В.,

за участю прокурорів: Ахмедова Р.А., Цибулі О.М.,

захисникаЧернобая С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014130000000197 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого на Попаснянському вагонно-ремонтному заводі, слюсарем зі зборки металевих конструкцій, не одруженого, раніше не судимого, не є депутатом, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

На початку квітня 2014 року, більш точну дату встановити в ході досудового розслідування не виявилося можливим, ОСОБА_2, що мав організаторські здібності, будучи головою Союзу ветеранів повітряно-десантних військ Луганської області, маючи намір до відкритого протистояння з державною владою України, розробив план по створенню, не передбаченого законами України, збройного воєнізованого формування «Народне Ополчення Луганщини», з метою вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, а саме заволодіння окремими територіями та їх утримання, захоплення адміністративних будівель, заволодіння автотранспортом, скоєння розбійних нападів, депортацію населення з регіону знаходження даного збройного формування, знищення живої сили супротивника та його матеріальних коштів, з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї, блокування доріг та інших транспортних комунікації, тощо.

Усвідомлюючи, що створення не передбаченого законами України збройного воєнізованого формування пов'язане з виконанням протягом тривалого часу великого обсягу різних дій на території м. Луганська та Луганської області, ОСОБА_2 прийняв рішення про необхідність створення ієрархічного, стійкого і організованого об'єднання декількох осіб, члени якого повинні зорганізуватися під його керівництвом, для реалізації плану, з розподілом функцій, виконуваних кожним з учасників такого об'єднання, у зв'язку з чим у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на створення непередбаченого законами України збройного воєнізованого формування «Народне Ополчення Луганщини», керівництво такою організацією, участь у ній, а також участь у злочинах, вчинюваних такою організацією.

Так, на початку квітня 2014 року, більш точну дату встановити у ході досудового розслідування не представилося можливим, ОСОБА_2, здійснюючи створення непередбаченого законами України збройного воєнізованого формування, присвятив у розроблений ним план злочинної діяльності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, і запропонував їм спільну реалізацію злочинного умислу, спрямованого на створення збройного воєнізованого формування, керівництво таким формуванням, участь у ньому, а також участь у злочинах, вчинюваних таким формуванням, на що отримав від ОСОБА_5 та ОСОБА_4 згоду. Після чого ОСОБА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 вступили між собою в злочинну змову, приступили до спільної реалізації умислу, спрямованого на створення непередбаченого законами України збройного воєнізованого формування «Народне Ополчення Луганщини».

Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_4, діючи спільно, розробили загальний план злочинних дій по створенню збройного воєнізованого формування, до якого входило проведення мітингів на території міста Луганська та Луганської області, спрямовані на протистояння державній владі України, а також агітацію до вступу у «Народне Ополчення Луганщини», з подальшим захопленням адміністративної будівлі Служби Безпеки України та заволодіння" вогнепальною зброєю, яка знаходиться у зазначеній будівлі.

Так, 06 квітня 2014 року приблизно об 15.00, реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, а також з групою осіб, які виступали проти державної влади України, здійснили захоплення адміністративної будівлі Служби безпеки України, заволоділи автоматичною зброєю, яка знаходилась у приміщенні будівлі, з метою її подальшого використання у діяльності збройного воєнізованого формування. Після захоплення адміністративної будівлі Служби безпеки України ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проголосили себе «Армією Юго-Востока», таким чином створили не передбачене законами України збройне воєнізоване формування «Армія Юго-Востока», штаб якого базувався у захопленій будівлі СБУ, з метою заволодіння окремими територіями та їх утримання, захоплення адміністративних будівель, заволодіння автотранспортом, скоєння розбійних нападів, депортацію населення з регіону знаходження даного збройного формування, знищення живої сили супротивника та його матеріальних коштів, з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї, блокування доріг та інших транспортних комунікації, тощо, та прийняли на себе керівництво збройним формуванням.

З метою належного керівництва збройним формуванням «Армія Юго-Востока», ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були створені структурні підрозділи, які входили до «Армії Юго-Востока», а саме батальйон «Призрак», під керівництвом ОСОБА_4, підпорядкований ОСОБА_2 батальйон «Заря», командиром якого було призначено ОСОБА_6, та підрозділ «Прапор», керівником якого був ОСОБА_3

З метою розмежування територій та сфер впливу між вказаними структурними підрозділами збройного воєнізованого формування «Армія Юго- Восток» були визначені місця їх дислокації, а саме:

- батальйон «Заря» дислокувався на базі захопленого батальйоном Луганського обласного військкомату, за адресою м. Луганськ, вул. Краснодонська, 6, основними задачами якого було захоплення адміністративних будівель міста Луганська та Луганської області, встановлення на території Луганська та Луганської області блокпостів, з метою обмеження руху транспортних засобів, ведення бойових дії, вчинення інших тяжких та особливо тяжких злочинів.

- підрозділ «Прапор» дислокувався у захопленій будівлі Антрацитівської міської ради, за адресою м. Антрацит, вул. Леніна, 1 та у захопленій будівлі Державного інституту азотної промисловості, розташованого за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1, основними задачами якого були захоплення адміністративних будівель вказаних міст та на території Луганської області, встановлення на прилеглих територіях блокпостів, патрулювання та охорона захоплених адміністративних будівель, ведення бойових дій та скоєння інших тяжких та особливо тяжких злочинів.

- батальйон «Призрак», базувався на захопленій батальйоном території Лисичанського склозаводу «Пролетарій», за адресою м. Лисичанськ, вул. Мічурина, 1, основними задачами якого були проведення навчально-тренувальної підготовки особового складу батальйону, заволодіння окремими територіями та їх утримання, силова підтримка окремих владних структур «Армії Юго-Востока», знищення живої сили супротивника та його матеріальних коштів, з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї.

З початку створення не передбаченого законами України збройного воєнізованого формування «Армія Юго-Востока», ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у підконтрольних їм містах Луганської області почали проводити роботу, повязану з набором особового складу воєнізованого збройного формування, проводити навчально-тренувальну підготовку з особовим складом, та визначати функції та дії кожної особи, яка входила до структурного підрозділу «Армії Юго-Востока», з метою подальшого вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, а саме заволодіння окремими територіями та їх утримання, силової підтримки окремих владних структур формування, захоплення адміністративних будівель, заволодіння автотранспортом, скоєння розбійних нападів, депортацію населення з регіону знаходження даного збройного формування, знищення живої сили супротивника та його матеріальних коштів, з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї, блокування доріг та інших транспортних комунікації, тощо.

У подальшому було встановлено, що на початку червня 2014 року (точний час та дату під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим) в структурний підрозділ збройного формування не передбаченого законами України, діючого на території міста Попасна Луганської області, створеного ОСОБА_4, на добровільній основі увійшов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мав умисел приймати активну участь в діяльності даного збройного формування, при цьому розуміючи, що діяльність зазначеного формування спрямована на: заволодіння окремими територіями та їх утримання, силову підтримку окремих владних структур, депортацію населення з регіону знаходження даного збройного формування, знищення живої сили супротивника та його матеріальних коштів, з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї.

Вступивши в зазначене збройне формування, ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, розуміючи незаконність діяльності формування, став приймати активну участь в ньому, а саме виконував вказівки осіб, які були рангом вище нього.

З початку липня 2014 року до 20.07.2014, ОСОБА_1, діючи в складі збройного формування, керуючись прямим умислом, чергував на блокпосту розташованому на перехресті доріг Попасна-Первомайськ-Артемівськ-Троїцьке Луганської області, за вказівкою здійснював розвідувальну діяльність з ціллю збору інформації про кількість підрозділів Збройних сил України, зупиняв та проводив огляд транспортних засобів.

Для виконання покладених на нього обовязків ОСОБА_1 отримував боєприпаси, а саме патрони зразка 1943 року, які призначені для стрільби зі стрілецької зброї вітчизняного виробництва: автоматів - АК; АКМ; АКМС; ручних кулеметів РПК; РПКС, а також деяких моделей нарізної мисливської зброї (карабіни «Сайга», «Архар» та інші). Таким чином ОСОБА_1М„ усвідомлюючи, що діє всупереч установленого законом порядку поводження з боєприпасами, незаконно придбав, зберігав та носив при собі патрони до моменту його затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.

31 липня 2014 року о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_1, було затримано у порядку ст. 208 КПК України, при складанні відповідного протоколу, під час особистого обшуку у слідчому кабінеті Старобільського РВ ГУМВС України у Луганській області, працівниками міліції у присутності понятих було виявлено та вилучено 7 патронів, які належать підозрюваному.

Згідно висновку експерта № 199 від 05.08.2014, патрони вилучені у ОСОБА_1, є бойовими припасами - 7,62 мм., патронами зразка 1943 року, які призначені для стрільби з наступної військової стрілецької зброї: автомати-АК-74; АКС-74; АКС-74У; ручні кулемети, РПК; РПКС, а також з деяких моделей нарізної мисливської зброї (карабіни «Сайга», «Архар» та ін.), надані на експертизу патрони для стрільби придатні.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України визнав повністю та суду показав, що він дійсно входив до складу незаконного збройного формування «Народне Ополчення Луганщини» і стояв на блокпосту в період часу з 09.07.14 р по 20.07.2014 року там, де вказано в обвинувальному акті, в його функції входило зупиняти транспортні засоби і перевіряти документи в осіб, які перебувають в них, проте будь-яких дій, пов'язаних із застосуванням насильства щодо громадян він не скоював, усвідомив їм скоєне. В даний час він розуміє дійсно незаконні і антидержавні дії і методи їх здійснення членами таких формувань. На момент його затримання бійцями правоохоронних органів і силових структур України - 31.07.2014 року він перебував за місцем свого проживання і будь-яких правопорушень не скоював. У ході досудового розслідування він добровільно, з метою активного сприяння розкриттю скоєного ним злочину надав у розпорядження слідчих органів таблицю незаконного озброєного формування «Попаснянського батальйону», яка була складена 14.07.2014 року, з зазначенням осіб, які до нього входили, їх номерів телефонів, адресів мешкання, та воїнської спеціальності, куди він особисто входив у якості старшого розвідника. У вчиненому кримінальному правопорушенні він розкаюється, просить суд строго його не наказувати, та не позбавляти волі.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України, його винуватість повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Зі свідчень допитаного судом свідка ОСОБА_7 випливає, що обвинувачений ОСОБА_8 є його хрещеником, проживає разом зі своїм батьком пенсіонером, по сусідству з ним. Він, як і обвинувачений, будучи жителем м. Попасна, чув про те, що, нібито, ОСОБА_1 з кінця червня-початку липня 2014 входив до складу так званого ополчення, та сам бачив його в місті в камуфляжних штанях, однак зі зброєю не бачив і про це ніколи ні від кого не чув.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він є жителем ІНФОРМАЦІЯ_2 і, не будучи знайомий з обвинуваченим ОСОБА_1, особисто бачив останнього на блокпосту, розташованому на виїзді з м. Попасна в камуфляжній формі, однак без зброї, де той здійснював чергування , входячи до складу незаконного збройного формування «ОСОБА_10 Востока», який було сформовано в травні 2014 року і куди входили деякий жителі м Попасна.

Зі свідчень допитаного судом свідка ОСОБА_11 випливає, що йому відомо, що в травні 2014 року в м.Попасна було сформовано незаконне збройне формування «ОСОБА_10 Востока», в яке входило багато жителів м.Попасна, які пересувалися по м. Попасна з автоматичною вогнепальною зброєю в руках, а також чергували на блокпосту, розташованому на виїзді з м.Попасна. Там же, на вказаному блокпосту він бачив і жителя ІНФОРМАЦІЯ_7 - обвинуваченого у справі ОСОБА_1, який ніс там чергування, в камуфляжній формі, однак зброї при ньому він не бачив.

Свідок ОСОБА_12, допитаний в судовому засіданні, пояснив що, в його присутності, а також у присутності другого понятого, 31.07.2014 року був проведений огляд обвинуваченого у справі ОСОБА_1 і у останнього в зовнішній кишені куртки було виявлено та вилучено сім патронів, при цьому обвинувачений пояснював, що, нібито, знайшов дані патрони в лісі біля блокпоста, де ніс службу.

Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14, допитані в судовому засіданні дали свідчення, аналогічні показанням свідка ОСОБА_12

Крім цього винуватість ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується:

- даними таблиці «Попаснянський батальйон» складеної 14.07.2014 року, згідно якої ОСОБА_1 входив до незаконного озброєного формування «Попаснянський батальйон» в якості старшого розвідника.

(т. 1 а.п. 27-31);

- даними висновку експерта № 199 від 05.08.2014 року, згідно якого патрони вилучені у ОСОБА_1, є бойовими припасами - 7,62 мм., патронами зразка 1943 року, які призначені для стрільби з наступної військової стрілецької зброї: автомати-АК-74; АКС-74; АКС-74У; ручні кулемети, РПК; РПКС, а також з деяких моделей нарізної мисливської зброї (карабіни «Сайга», «Архар» та ін.), надані на експертизу патрони для стрільби придатні.

(т.1 а.п.66-69);

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, свідків та дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повнйістю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 260 КК України, як участь в діяльності не передбаченого законами України збройного формування, та за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, придбання, зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, які відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких правопорушень, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судився, за місцем проживання характеризується посередньо, займається суспільно-корисною працею.

Обставинами, які помякшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, яки обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного суд вважає, що обвинуваченому повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим суд, при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, враховуючи тяжкість правопорушень, враховує дані про особу обвинуваченого, який до часу його затримання бійцями правоохоронних і силових структур України, перебував за місцем свого проживання і будь-яких правопорушень не здійснював, в складі незаконних збройних формувань перебував незначний проміжок часу з початку липня по 20 липня 2014 року, будь-яких дій, пов'язаних з застосуванням насильства щодо громадян він не здійснював, у наступний час зрозумів справжні незаконні і антидержавні дії і методи їх скоєння членами таких формувань. Активно сприяв розкриттю правопорушення, зокрема добровільно надавши органам досудового слідства письмові докази (т.1 а.п. 27-31). Будь-яких інших фактів, які б підтверджували скоєння ОСОБА_1 незаконних дій щодо окремих осіб, або дій, які зумовили настання тяжких наслідків, матеріали досудового і судового проваджень не містять.

Також суд враховує те, що на момент вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, стаття 176 КПК України складалася з чотирьох пунктів і тільки 7 жовтня 2014 року Верховна Рада України прийняла ОСОБА_15 України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини», яким доповнила ст.176 КПК України п'ятим пунктом, де зазначено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України. ОСОБА_15 набрав чинності 31 жовтня 2014 р., у зв'язку з його опублікуванням у газеті «Голос України» № 209.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, окрім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення змісту частини першої ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно- правових актів) від 9 лютого 1999 р. № 1-рп/99 роз'яснив, що положення частини першої ст.58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У мотивувальній частини рішення Конституційного Суду України зазначено, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. ОСОБА_15 принцип закріплений у частині першій ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту, застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Також зазначено, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно- правовому акті.

Про це йдеться і в ч.1 ст.5 КПК України, якою передбачено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з вимогами КПК України, чинними на початок виконання такої дії або прийняття такого рішення.

У Законі України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини» №1689-УІІ 7 жовтня 2014 р. відсутня пряма вказівка про надання зворотної дії у часі вимогам, передбаченим у частині 5 статті 176 КПК України.

Отже, правові підстави для застосування щодо ОСОБА_1 змісту ч.5 ст. 176 КК України відсутні.

В звязку із викладеним, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, застосувавши ст.75 КК України, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також застосувати до нього вимоги п.п.2-4 ст.76 КК України, та не вбачає підстав для призначення ОСОБА_1 більш суворого покарання, вважаючи, що призначення і відбування покарання з випробуванням в цьому конкретному провадженні забезпечує належним чином профілактику здійснення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючисьст. ст.370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.260, ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.260 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

- за ч.1 ст.263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

На підставі п.п.2-4 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну міста проживання;

- періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з-під варти негайно у залі суду.

Речові докази:

- таблиця «Попаснянський батальйон» складена 14.07.2014 року, долучена до матеріалів провадження залишити при матеріалах провадження;

- 3 патрони калібру 7,62 мм, які зберігаються у збройовій кімнаті Старобільського РВ ГУМВС України в Луганській області знищити.

Процесуальні витрати:

- за виробництво балістичної експертизи № 199 від 05.08.2014 року в сумі 245 грн. 70 коп., стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченому розяснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

Суддя О.М. Горбатенко