Вирок № 54805202, 08.06.2015, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/112/2015

Справа № 428/4011/14-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Плясулі О.В.,

за участю прокурора: Лєщінської О.Я.,

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014130370001436 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АРК Крим, селище Новоселівка, громадянина України, українця, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, поставленого на облік у Сєвєродонецькому міському центрі зайнятості населення як безробітний, де отримує грошову допомогу, раніше судимого:

1) 23.12.1998 року Сєвєродонецьким міським судом за ст.141 ч.2 (в редакції 1960 р.) до позбавлення волі на строк 2 роки, із конфіскацією 1/2 майна, звільнений 21.12.2000 року зі Свердловської ВК Луганської області по відбуттю строку покарання;

2) 30.08.2002 року Сєвєродонецьким міським судом за ст. 185 ч.2, 69 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, звільнений 11.02.2004 року з Брянківської ВК Луганської області за постановою суду від 04.02.2004 року згідно ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 25 днів;

3) 19.09.2008 року Сєвєродонецьким міським судом за ст.185 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік, звільнений 18.09.2009 року з Чернухінської ВК Луганської області по відбуттю строку покарання;

4) 26.02.2010 року Сєвєродонецьким міським судом за ст. 186 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений 07.04.2014 року з Чернухінської ВК Луганської області по відбуттю строку покарання; зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2014 року ОСОБА_1 прийшов до свого знайомого ОСОБА_2 до майстерні з ремонту взуття за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова 4, з лівої сторони дому. Приблизно о 13 годині 00 хвилин, до ОСОБА_2 прийшов його знайомий ОСОБА_3 Під час спільного вживання спиртних напоїв у ОСОБА_1 виник злочинний намір на заволодіння чужим майном, реалізуючи який, діючи із корисливих мотивів, шляхом обману, повторно, під приводом необхідності зробити телефонний дзвінок своєму другу, попросив у ОСОБА_3 мобільний телефон «Nokia 5228» чорно-білого кольору, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 369/7 від 12 травня 2014 року, 350 гривень 00 копійок. ОСОБА_3, будучи впевнений в добросовісності прохання ОСОБА_1, передав йому мобільний телефон, в результаті чого ОСОБА_1 заволодів даним мобільним телефоном, з яким вийшов на вулицю, та розпорядився ним на свій розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 350 гривень 00 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України визнав повністю, суду пояснив, що повністю підтверджує викладене в обвинувальному акті. У скоєному правопорушенні він розкаюється, просить суворо його не наказувати, та призначити йому покарання у вигляді штрафу, оскільки він знаходиться на обліку у Сєвєродонецькому міському центрі зайнятості населення як безробітний, де отримує грошову допомогу. Крім того, у наступний час від центра зайнятості він отримав направлення на працевлаштування, де також буде отримувати заробітну плату.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, розяснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.190 ч.2 КК України, як незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, вчинені повторно, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень середньої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судився, разом з тим до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується посередньо, зареєстрований в Сєвєродонецькому міському центрі зайнятості населення як такий, що шукає роботу.

Обставинами, які помякшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді штрафу в дохід держави у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 190 ч.2 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Речових доказів у кримінальному провадженні немає. Долю процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот пятдесят) гривень 00 копійок.

Процесуальні витрати:

- за виробництво судово-товарознавчої експертизи № 369/7 від 12 травня 2014 року в сумі 343 грн. 98 коп., стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909;

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченому розяснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

Суддя О.М. Горбатенко