Вирок № 54804457, 18.12.2014, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/253/2014

Справа № 428/753/14-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарях: Андрусишин Н.Т., Рогач Т.В.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю прокурорів: Федотова П.П., Каліберди К.С.,

захисників:ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

потерпілих: ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014130370000119 за обвинуваченням:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 20, мешкає за адресою: Старобільський район, с. Малохатка, вул. Леніна 3/1, раніше судимого:

1)13.11.2009 року Кремінським районим судом за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 104,75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробуванням, терміном на 1 рік;

2)21.04.2010 року за ст.125 ч.1, ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 71 КК України приєднано покарання за вироком Кремінського районного суду від 13.11.2009 року, остаточно до відбуття призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, звільнений з місць позбавлення волі 16.12.2011 року умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 7 місяців 18 днів,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.185, ч.2 ст. 15 ст. 289 ч.2, ч.3 ст.15 ст. 185 ч.2 КК України, суд

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, РФ, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова 13/40, раніше судимого:

13.06.2007 року Залізничним районим судом м. Сімферополь за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 23.09.2011 року умовно-достроково на невідбутий термін 10 місяців 16 днів, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 15 ст. 289 ч.2, ч.3 ст.15 ст. 185 ч.2 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Епізод № 1.

11.01.2014 року, приблизно о 18-00 годині, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8, маючи злочинний намір на викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, будучі в стані алкогольного спяніння, повторно, за попередньою змовою, шляхом вільного доступу проникли до салону автомобілю ВАЗ 21051 державний реєстраційний номер м5547ВГ, розташований біля будинку № 5, по вул. Сметаніна, м. Сєвєродонецька, звідки таємно викрали авто-магнітолу «PIONEER» модель DEH-P8158UB, згідно висновку товарознавчої експертизи № 33-10/7 від 15.01.2014 року, вартістю 208,32 грн. та автомобільний зарядний пристрій, який не має матеріальної вартості, які належать потерпілому ОСОБА_6 В результаті злочинних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_6 була спричинена матеріальна шкода на суму 208,32 грн..

Епізод № 2.

11.01.2014 року, приблизно о 18 годині 15 хвилин, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8, маючи злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, за попередньою змовою, будучі в стані алкогольного спяніння, шляхом вільного доступу, проникли до салону автомобілю НОМЕР_1, розташований біля будинку № 5, по вул. Сметаніна, м. Сєвєродонецька, вартістю, згідно висновку авто-товарознавчої експертизи № 15 від 23.01.2014 року, 11397 грн., де пошкодили кришку замку запалювання, після чого, реалізуючи свій злочинний намір, замкнули контакти дротів запалення, внаслідок чого двигун автомобілю завівся, та намагались незаконно заволодіти зазначеним автомобілем, але не змогли зрушити з місця у звязку із тим, що рульове колесо автомобілю було заблоковане, таким чином свій злочинний намір до кінця не довели. Усвідомивши той факт, що не мають змоги керувати вищевказаним автомобілем, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за обоюдною згодою, виключили двигун та покинули автомобіль.

Епізод № 3.

11.01.2014 року, приблизно о 19 годині 20 хвилин, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8, маючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, повторно, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, будучі в стані алкогольного спяніння, шляхом розбиття скла правої передньої двері, проникли до салону автомобілю ВАЗ-21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, розташований біля будинку № 24, по вул. Єгорова, м. Сєвєродонецька, звідки намагались таємно викрасти авто-магнітолу «SONY model no CDX-GT270», вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи № 27-8/7 від 14.01.2014 року, 250 грн., яка належала потерпілому ОСОБА_5, але свій злочинний намір до кінця не довели у звязку із тим, що були застигнуті на місці скоєння кримінального правопорушення потерпілим ОСОБА_5, який затримав ОСОБА_8, а ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 на початку судового слідства винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ст. 289 ч.2, ч.3 ст.15 ст. 185 ч.2 КК України, визнав частково, та пояснив, що дати, час та місце вчинення ним разом з ОСОБА_8 правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.15 ст.185 ч.2 КК України, він не заперечує. Він познайомився з ОСОБА_8 11.01.2014 року. Вони разом розпивали «самогон». Коли спиртне закінчилося, вони пішли купити ще. Проходячи біля пологового будинку по вул. Сметаніна м. Сєвєродонецька він побачив автомобіль ВАЗ 21051 та вирішив з нього що-небудь викрасти. В автомобіль він потрапив через відкриті дверцята. Він сів на сидіння водія та намагався вирвати магнітолу «PIONEER». В цей час до автомобілю підійшов ОСОБА_8 та постукав у скло. Він відкрив праві передні дверцята. ОСОБА_8 запитав в нього, що він робить. Він відповів, що хоче взяти автомагнітолу. ОСОБА_8 також спробував вирвати автомагнітолу, але в нього не вийшло. Під час даних спроб він торкався керма. Потім ОСОБА_8 щось крикнув та побіг від автомобілю, а він побачив, що в їх сторону хтось йде. Він подумав, що це хазяїн машини і що він може догнати їх на машині. Тоді він виламав панель під замком запалювання та вирвав проводи, щоб автомобіль не можна було завести, та сунувши за пазуху авто магнітолу, яку йому таки вдалося вирвати, побіг від автомобілю. Наміру на угон автомобілю в них не було, це питання із ОСОБА_8 вони не обговорювали. До того ж він не вміє кермувати автомобілем.

В автомобіль ВАЗ-21099 він потрапив, видавивши скло з боку правого пасажирського сидіння спереду. Він пересів на місце водія, та почав виривати магнітолу. В цей час він побачив, що в автомобілі на задньому пасажирському сидінні хтось є. Його схопили ззаду та притиснули. Зараз він знає, що це був потерпілий ОСОБА_5 Через розбите скло він бачив, що ОСОБА_8 схопив інший хлопець. Після цього потерпілий вийшов з машини, підійшов до нього та, висмикнувши його з машини, наніс удар в голову. Під час бійки магнітола з першої машини, що була в нього за пазухою, випала на землю. Він вирвався та втік. Він чув, що ОСОБА_8 теж били. Свою провину у замаху на викрадення автомобілю він визнавав під час досудового слідства, бо йому погрожували слідчі. Прізвища слідчих він не знає, жодних скарг з цього приводу не подавав. Позов потерпілого ОСОБА_5 він визнає.

В судовому засіданні 27.11.2014 року обвинувачений ОСОБА_7 змінивши свої раніше дані показання, заявив, що він винним себе в скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ст. 289 ч.2, ч.3 ст.15 ст. 185 ч.2 КК України визнає повністю, не заперечує фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Визнає, що він скоїв дані правопорушення разом з ОСОБА_8 Суму матеріальних збитків не заперечує і в своїй частині відшкодував шкоду потерпілому ОСОБА_5. В скоєному розкаявся, просить суд його строго не наказувати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 на початку судового слідства винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ст. 289 ч.2, ч.3 ст.15 ст. 185 ч.2 КК України, визнав частково, та пояснив, що з ОСОБА_7 він познайомився 11.01.2014 року. Вони розпивали «самогон», а коли спиртне закінчилося, вирішили піти і купити ще. Коли вони проходили біля пологового будинку по вул. Сметаніна м. Сєвєродонецька, ОСОБА_7 заліз до автомобілю ВАЗ 21051. Він підійшов до автомобілю, та постукав у скло. Коли ОСОБА_7 йому відкрив дверцята, він спитав, що той робить. ОСОБА_7 відповів, що хоче забрати магнітолу. Він також спробував вирвати магнітолу, але в нього не вийшло. Тут він побачив, що до них хтось наближається. Він подумав, що це хазяїн машини, крикнув ОСОБА_7 та побіг. ОСОБА_7 побіг за ним. Наздогнавши його, ОСОБА_7 крикнув, що вирвав проводи запалювання та замкнув кермо, тому їх не наздоженуть.

Потім, вони намагалися викрасти з автомобілю ВАЗ 21099 авто магнітолу, але їм в цьому завадив потерпілий ОСОБА_5 та інший хлопець, які його затримали.

В судовому засіданні 27.11.2014 року обвинувачений ОСОБА_8., змінивши свої раніше дані показання, заявив, що він винним себе в скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ст. 289 ч.2, ч.3 ст.15 ст. 185 ч.2 КК України визнає повністю, не заперечує фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Визнає, що він скоїв дані правопорушення разом з ОСОБА_7 Суму матеріальних збитків не заперечує, але у наступний час відшкодувати його не зможе, оскільки знаходиться під вартою, не працює. В скоєному розкаявся, та просить суд його строго не наказувати.

Крім повного визнання обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ст. 289 ч.2, ч.3 ст.15 ст. 185 ч.2 КК України, їх винуватість повністю підтверджується зібраними в провадженні наступними доказами.

Так потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 11.01.2014 року, він приїхав до пологового будинку по вул. Сметаніна м. Сєвєродонецька на належному йому автомобілі ВАЗ 21051 державний реєстраційний номер м5547ВГ. Автомобіль він залишив із незаблокованим кермом. Коли він повернувся до автомобілю, то побачив, що з машини викрадено авто магнітолу, кермо заблоковано, а проводи запалювання вирвані та скручені. Він зрозумів, що машину намагалися угнати.

Матеріальних претензій до обвинувачених він не має. Покарання просить призначити їм не суворе.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 11.01.2014 року, приблизно о 19 годині 15 хвилин, він на своєму автомобілі ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_3, приїхав до своїх знайомих за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова будинок № 24. Автомобіль він залишив біля 2-го підїзду, ввімкнувши сигналізацію, та пішов до знайомих. Приблизно о 19 годині 35 хвилин він почув з вулиці, що спрацювала сигналізація його автомобілю. Вийшовши на вулицю, він побачив, що праве переднє скло автомобілю розбите, а в самому автомобілі знаходяться двоє невідомих йому хлопців. Зараз він знає, що ці хлопці - обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Він підскочив до автомобілю, схопив обвинувачених за коміри та наніс по одному удару кожному. ОСОБА_7 вдалося вирватися та втекти. Після цього приїхав його друг, та вони викликали працівників міліції. Обвинувачені були в середньому стані алкогольного спяніння. Він наполягає на відшкодуванні матеріальної шкоди. Покарання просив призначити обвинуваченим на розсуд суду.

Крім цього винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджується:

- рапортом від 11.01.2014 року про прийняття повідомлення від ОСОБА_5 про замах на вчинення крадіжки майна з автомобілю в районі перехрестя вулиць Енергетиків-Єгорова м. Сєвєродонецька.

Т.1 а.п. 6;

- даними протоколу огляду місця події від 11.01.2014 року та фототаблицею до нього, згідно яких оглянуто ділянка місцевості в районі будинку № 24 по вул. Єгорова м. Сєвєродонецька та розташований на ній автомобіль ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, чорного кольору. Виявлено пошкодження скла правої передньої двері автомобілю у вигляді розбиття, в салоні автомобілю виявлено авто-магнітолу без передньої панелі. На відстані 170 см від автомобілю виявлено авто-магнітолу в корпусі чорного кольору.

т.1 а.п. 9-13;

- висновком експерта № 27-8/7 від 14.01.2014 року, згідно якого ринкова вартість авто-магнітоли «SONY model no CDX-GT270», на момент скоєння кримінального правопорушення, за умови вільного ціноутворення на території України, може складати 250 (двісті пятдесят) гривень 00 копійок.

т.1 а.п. 31-34;

- рапортом від 11.01.2014 року про прийняття повідомлення про крадіжку майна з автомобілю в районі пологового будинку м. Сєвєродонецька.

т.1 а.п. 40;

- даними протоколу огляду місця події від 11.01.2014 року та фототаблицею до нього, згідно яких оглянуто земельну ділянку в районі пологового будинку м. Сєвєродонецька та розташований на ній автомобіль ВАЗ 21051, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, жовтого кольору. Виявлено відсутність авто-магнітоли на передній панелі приладів автомобілю.

т.1 а.п. 43-46;

- висновком експерта № 33-10/7 від 15.01.2014 року, згідно якого залишкова вартість авто-магнітоли марки «PIONEER» модель DEH-P8158UB, станом на момент скоєння кримінального правопорушення, за умови вільного ціноутворення на території України, може складати 208 (двісті вісім) гривень 32 копійки.

т.1 а.п.80-83;

- висновком авто-товарознавчої експертизи № 15 від 23.01.2014 року, згідно якого середня ринкова ціна автомобілю ВАЗ 21051, реєстраційний номер НОМЕР_5, ідентифікаційний номер (VIN) XTA210510D0461955, на момент скоєння кримінального правопорушення, складає 11397 (одинадцять тисяч триста девяносто сім) гривень 50 копійок.

т.1 а.п. 98-99;

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачених, потерпілих та дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по епізоду № 1 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно, групою осіб за попередньою змовою, кваліфіковані вірно.

Дії обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по епізоду № 2 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.289 КК України, як виконання всіх дій, які особа вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, незалежних від його волі тобто закінченому замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, скоєне повторно, за попередньою змовою, групою осіб, кваліфіковані вірно.

Дії обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по епізоду № 3 за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як замах на вчинення злочину, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, тобто в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєного групою осіб за попередньою змовою, кваліфіковані вірно.

Часткове визнання своєї винуватості на початку судового слідства обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8, суд оцінює критично, як спробу останніх помякшити таким чином свою участь, або уникнути кримінальної відповідальності за скоєні кримінальні правопорушення по даній справі.

При призначенні ОСОБА_7 покарання, суд враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України, за епізодами №№ 1,3 до правопорушень середньої тяжкості, за епізодом № 2 до тяжких правопорушень, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше судився, суспільно-корисною працею не займається, його роль у інкримінованих по даній справі кримінальним правопорушенням, разом із тим, суд враховує думку потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні обвинувачених.

Обставинами, які помякшують покарання ОСОБА_7, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю скоєних їм злочинів, а також відшкодування останнім шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням в своїй частині.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_7, згідно ст. 67 КК України, суд визнає скоєння кримінальних правопорушень в стані алкогольного спяніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи вищезазначені обставини, а також наявності декількох вищевказаних обставин, які помякшують покарання та істотно знижують міру тяжкості скоєних обвинуваченим ОСОБА_7 правопорушень, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає за можливе при призначенні йому покарання, застосувати правила ст.69 КК України, призначивши йому покарання нижче нижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.289 КК України, а також не застосовувати до нього додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

При призначенні ОСОБА_8 покарання, суд враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України, за епізодами №№ 1,3 до правопорушень середньої тяжкості, за епізодом № 2 до тяжких правопорушень, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше судився, суспільно-корисною працею не займається, його другорядну роль при вчиненні кримінальних правопорушень, а також суд враховує думку потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні обвинувачених.

Обставинами, які помякшують покарання ОСОБА_8, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_8, згідно ст. 67 КК України, суд визнає скоєння кримінальних правопорушень в стані алкогольного спяніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_8 повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи вищезазначені обставини, а також наявності декількох вищевказаних обставин, які помякшують покарання та істотно знижують міру тяжкості скоєних обвинуваченим ОСОБА_8 правопорушень, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає за можливе при призначенні йому покарання, застосувати правила ст.69 КК України, призначивши йому покарання нижче нижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.289 КК України, а також не застосовувати до нього додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Цивільний позов у кримінальному провадженні, заявлений потерпілим ОСОБА_5 до обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок скоєння кримінального правопорушення, підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно заяви потерпілого ОСОБА_5 від 27.11.2014 року, ним від обвинуваченого ОСОБА_7 в рахунок відшкодування спричиненої шкоди, отримано 250 (двісті пятдесят) гривень.

Таким чином, зважаючи на документальне підтвердження майнової шкоди, з обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_5 підлягає стягненню солідарно сума майнової шкоди, спричиненої вчиненням кримінального правопорушення в розмірі 250 грн.

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючисьст. ст.370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2, ст.15 ч.2, ст. 289 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

- за ст. 15 ч.3, ст.185 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ст.185 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців;

- за ст. 15 ч.2, ст. 289 ч.2 КК України, з застосуванням ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців, без конфіскації майна;

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю скоєних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців, без конфіскації майна, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, строк відбування покарання рахувати з 18 грудня 2014 року.

Зарахувати ОСОБА_7 в строк відбування покарання період його тримання під вартою з моменту затримання - 13.01.2014 року по 18.12.2014 року.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2, ст.15 ч.2, ст. 289 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

- за ст. 15 ч.3, ст.185 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ст.185 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців;

- за ст. 15 ч.2, ст. 289 ч.2 КК України, з застосуванням ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці, без конфіскації майна;

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю скоєних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяці, без конфіскації майна, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, строк відбування покарання рахувати 18 грудня 2014 року.

Зарахувати ОСОБА_8 в строк відбування покарання період його тримання під вартою з моменту затримання - 11.01.2014 року по 18.12.2014 року.

Речові докази:

- авто-магнітолу «PIONEER» модель DEH-P8158UB та автомобільний зарядний пристрій, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Сєвєродонецького МВ ГУМВС України в Луганській області повернути потерпілому ОСОБА_6 за приналежністю;

- авто-магнітолу «SONY model no CDX-GT270», яка знаходиться у камері зберігання речових доказів Сєвєродонецького МВ ГУМВС України в Луганській області повернути потерпілому ОСОБА_5 за приналежністю.

Процесуальні витрати:

- за виробництво товарознавчої експертизи № 27-8/7 від 14.01.2014 року в сумі 489 грн. 44 коп., стягнути з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909, по 244 грн. 72 коп. з кожного;

- за виробництво товарознавчої експертизи № 33-10/7 від 15.01.2014 року в сумі 489 грн. 44 коп., стягнути з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909, по 244 грн. 72 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8, солідарно, на користь ОСОБА_5, у відшкодування майнової шкоди 250 (двісті пятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченим розяснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

Суддя О.М. Горбатенко