Ухвала суду № 54801511, 28.09.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/25/14-к

пр.№ 1-кп/464/8/15

У Х В А Л А

28.09.2015 року Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Дулебка Н.І.,

суддів Борейка С.В., Мички Б.Р.,

секретар Кріль Х.О.,

за участі: прокурорів Лучківа Ю.В., Криштановича С.С.,

потерпілого - ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

представника цивільного позивача ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

обвинувачених ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_4, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,

перекладача ОСОБА_20,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про продовження тримання під вартою ОСОБА_13, обвинуваченого за ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4, обвинуваченого за ч.3 ст. 289, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_15, обвинуваченого за ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_14, обвинуваченого за ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_17, обвинуваченого за ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 146, ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_16, обвинуваченого за ч.4 ст. 189, ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України,

встановив:

У провадженні Сихівського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення вищевказаних осіб, а також ОСОБА_18 за ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_19 за до яких застосовано інший запобіжний захід.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим, оскільки вважає, що жодні обставини, що вплинули на застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження на даний час не змінилися.

Захисники, підсудні заперечили проти продовження тримання під вартою та вказали, що жодних ризиків при застосуванні запобіжного заходу не було встановлено, натомість існують обставини для обрання більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, застави або домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_8 заявив клопотання про зміну ОСОБА_13 запобіжного заходу на більш м'який, зокрема заставу або домашній арешт, мотивуючи таке тим, що ОСОБА_13 хворіє та потребує стаціонарного лікування. Крім цього, покликався на позитивні характеристики підсудного, наявність міцних соціальних зв'язків. Захисники та підсудний ОСОБА_13 підтримали доводи клопотання, що викладене у письмовій заяві.

З'ясувавши думку учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.3 ст. 331 КПК України, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути зазначене питання.

Відповідно до матеріалів справи, строк застосування запобіжного заходу ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16 спливає 5 жовтня 2015 року.

При вирішенні клопотань судом встановлено та враховано, що ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, серед яких є особливо тяжкі, за які передбачене покарання до дванадцяти років позбавлення волі, таких, що вчинені із застосуванням насильства та погрозою застосування такого; дані про особи обвинувачених, зокрема:

-щодо ОСОБА_4, який має судимість, не працює;

-щодо ОСОБА_15, який згідно ст. 89 КК України судимості не має, не працює;

-щодо ОСОБА_14, який не працює, має судимість;

-щодо ОСОБА_17, який є громадянином ОСОБА_21 Федерації, не має місця реєстрації на території України, проживав до затримання у своєї співмешканки у м. Одеса;

-щодо ОСОБА_16, який судимості не має, не працює;

а також враховано вік, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що існують підстави вважати, що підсудні можуть переховуватися від суду, продовжити вчинення кримінальних правопорушень, перешкоджати об'єктивному з'ясуванню обставин справи, що вказує на те, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи його продовження не зменшилися, а інші обставини, що підлягають врахуванню судом при вирішенні питання щодо запобіжного заходу на даний час не змінилися, що виправдовує тримання осіб під вартою. Із цих підстав, суд також приходить до переконання, що застосування іншого запобіжного заходу вищевказаним особам на даний час є неможливим.

Строк застосування запобіжного заходу слід продовжити до 5 грудня 2015 року.

При вирішенні клопотань щодо запобіжного заходу ОСОБА_13 суд враховує встановлені в ході судового розгляду обставини та приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді до ОСОБА_13 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого неодноразово продовжувався.

Відповідно до положень ч.4 ст. 201, ч.2 ст. 331 КПК України розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу та про продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, передбаченому для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, стан здоров'я обвинуваченого.

В судовому засіданні допитана як свідок лікар-терапевт СІЗО №19 Львівської області ОСОБА_22 ствердила, що ОСОБА_13 при поступленні в СІЗО скаржився на захворювання нирок, невролого-урологічної системи, у зв'язку з чим взятий на диспансерний облік. У зв'язку з цим, ОСОБА_13 декілька разів оглядали спеціалісти різних лікувальних закладів, які дали рекомендації щодо стаціонарного лікування. Також вказала, що в СІЗО Львівської області немає лікаря уролога чи нефролога, тому підтримувати стан здоров'я ув'язненого в СІЗО можливо, проте для ефективного лікування необхідно пройти стаціонарне обстеження та лікування в профільному лікувальному закладі.

Згідно з положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність, арешт особи вважається законним за наявності серед іншого обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Вирішуючи клопотання щодо запобіжного заходу ОСОБА_13 суд враховує те, що ОСОБА_13 хворіє на хронічні захворювання, серед яких хронічний пієлонефрит, хронічний простатит, що згідно з лікарськими висновками, вимагає стаціонарного лікування у профільному медичному закладі, є громадянином ОСОБА_21 Федерації, отримав дозвіл на імміграцію в Україну та постійне місце проживання в Україні, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 та матір ІНФОРМАЦІЯ_3, яка потребує постійного стороннього догляду, позитивно характеризується, вважається таким, що судимості не має.

Крім цього, в ході судового розгляду встановлено, що показання потерпілих та свідків щодо причетності ОСОБА_13 до вчиненні інкримінованих злочинів та його участь, інформація, що міститься в письмових доказах, є досить суперечливою, у зв'язку з чим в учасників судового розгляду виникли обґрунтовані сумніви в правильності пред'явленого обвинувачення.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_13 у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, за наявності на даний час суперечливих даних про вчинення таких злочинів та враховуючи його стан здоров'я, необхідність стаціонарного лікування, характеризуючі дані, не перешкоджає змінити запобіжний захід на більш м'який.

У зв'язку з цим, клопотання захисника ОСОБА_8 необхідно задовольнити та запобіжний захід, застосований до ОСОБА_13, слід змінити на домашній арешт з наданням можливості проходити курс лікування, з роз'ясненням обов'язків, передбачених КПК України.

Керуючись статтями 177, 178, 181, 183, 331 КПК України, суд,

ухвалив:

Строк тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_8, продовжити до 5 грудня 2015 року.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_9, змінити з тримання під вартою на домашній арешт забороні з 08.00 год до 20.00 год залишати місце реєстрації та постійного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_10, з покладенням строком на два місяці, обовязків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

1.прибувати до суду за кожним викликом;

2.не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду;

3.повідомляти суд про можливу зміну свого місця проживання (перебування);

4.носити електронний засіб контролю.

5. здати на зберігання до відділу Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді