Рішення № 54792091, 23.12.2015, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3332/15-ц

Провадження № 2/175/1292/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

за участю секретаря Рись Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Ювілейному цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно одержаних коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент» про визнання недійсною розписки,-

в с т а н о в и в:

В серпні 2015 року ТОВ «Континент» звернувся до суду з позовною заявою про стягнення безпідставно одержаних коштів, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на їх користь безпідставно одержані грошові кошти з урахуванням індексу інфляції у розмірі: основний борг - 77550,00 грн., інфляційні 191315,85 грн., а всього 268865,85 грн., та судовий збір у розмірі 2688,66 грн.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Континент» вказав на те, що 21 березня 2006 року ОСОБА_2, діючи від їх імені передав, а ОСОБА_1 отримала грошові кошти у розмірі 77550,00 за земельну ділянку, на підтвердження чого ОСОБА_1 написала власноручно розписку та підписала її у присутності двох свідків. ОСОБА_1 отримала в повному обсязі грошові кошти з метою в подальшому укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Зрозумівши, що укладання основних договорів купівліпродажу у найближчий час неможливо, вони вирішили відмовитися від придбання земельних ділянок. ОСОБА_1 було запропоновано повернути отримані нею грошові кошти у розмірі 77550,00 грн., але вона відмовилася. ТОВ «Континент» звернулося до суду з позовною заявою про визнання права власності на відповідну земельну ділянку. Суд виніс рішення, яким задовольнив вимоги ТОВ «Континент». Право власності на зазначену земельну ділянку було зареєстровано за ТОВ «Континент» відповідно до чинного законодавства України. Але згодом ОСОБА_1 змінила своє рішення стосовно відчуження належної їй земельної ділянки та звернулася до суду з метою повернути право власності на земельну ділянку, не повертаючи грошей ТОВ «Континент». 08 червня 2010 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська було скасовано рішення Третейського суду. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.11.2010 року ухвала від 08.06.2010 року залишена без змін. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.11.2013 року ОСОБА_1 було відмовлено з підстав спливу строків позовної давності. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.11.2014 року скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано недійсними та скасовано Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 927075 від 22 квітня 2009 року площею 0,8183 га, серії ЯЖ №927027 від 22 квітня 2009 року площею 0,8183 га, серії ЯЖ № 927099 від 22 квітня 2009 року площею 0,8182 га, та серії ЯЖ № 927051 від 22 квітня 2009 року площею 0,8183 га, що розташовані на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, які зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №№ 020912000131, 020912000129, 020912000112, 020912000130 та видані Товариству з обмеженою відповідальністю «Континент» на підставі рішення Третейського суду від 25.09.2006 року по справі № 10-12/виконавчий лист № 2в-10-12 від 25.09.2006 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,2731 га, що зареєстровано за № 020712000015 відділом Держкомзему в Дніпропетровському районі має кадастровий номер 1221455800:01:072:0215 та складається з земельних ділянок: за кадастровим номером 1221455800:01:072, державний акт серії ЯЖ №927075, реєстраційний номер 020912000131, зареєстрованого 22 квітня 2009 року, площею 0,8183 га; за кадастровим номером 1221455800:01:072, державний акт серії ЯЖ №927027, реєстраційний номер 020912000129, зареєстрованого 22 квітня 2009 року площею 0,8183 га; за кадастровим номером 1221455800:01:072, державний акт серії ЯЖ 927099, реєстраційний номер 020912000112, зареєстрованого 22 квітня 2009 року площею 0,8182 га; за кадастровим номером 1221455800:01:072, державний акт серії ЯЖ 927051, реєстраційний номер 020912000130, зареєстрованого 22 квітня 2009 року, площею 0,8183 га. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 04.06.2014 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 року залишено без змін. Таким чином, ТОВ «Континент» було позбавлено права власності на вищевказані земельні ділянки на підставі рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 року. В звязку із скасуванням права власності ТОВ «Континент» на земельну ділянку та визнання права власності на цю ділянку за ОСОБА_1, правова підстава, на підставі якої відповідачка одержала від них грошові кошти у розмірі 77550,00 грн. відпала. Загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням індексу інфляції складає: 77550,00 грн. х 346,7% (за період з 21.03.2006 року по 10.08.2015 року (3430 днів)):100% = 268865,85 грн. Станом на 10.08.2015 року загальна сума, що підлягає стягненню з ОСОБА_1, складає 268865,85 грн. Таким чином, ТОВ «Континент» звернувся до суду з позовом про повернення цих грошових коштів.

В листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом, в якому просила поновити їй строк позовної давності для можливості захисту її прав та визнати недійсною розписку від 21 березня 2006 року.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказала на те, що директор TOB «Континент» посилається на отримання нею грошей за розпискою від 21.03.2006 року, за змістом якої зазначено лише - ОСОБА_1, позикодавець не зазначений, ані його прізвища, ані його паспортних даних. В період з 2006 року TOB «Континент» не зверталося до неї з вимогами про повернення коштів за розпискою, на протязі 9 років до неї позовних вимог не пред'являлось, саме з цих підстав вона і не зверталася до суду про визнання розписки недійсною. Поважні причини, як правило характеризуються тим, що не залежали від волі осіб, які мали вчинити відповідну процесуальну дію. Отже, вважає, що з поважних причин нею пропущений строк позовної давності, а тому просить суд поновити їй строк позовної давності для можливості захисту прав та на підставі ст.ст. 203, 215 ЦПК України визнати розписку недійсною.

Представник ТОВ «Континент» за довіреністю ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені в позові. Зустрічні позовні вимоги не визнала.

Адвокат ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Зустрічні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Частиною 1 ст. 14 ЦПК України, встановлено, щосудові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Як встановлено в судовому засіданні, у 2006 році ТОВ «Континент» маючи намір придбати земельні ділянки розташовані на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, уповноважив своїх представників на пошук ділянок, укладання договорів, сплату грошових коштів за них, шляхом видачі відповідних доручень. Так, у січні 2006 року ТОВ «Континент» видав довіреність на імя ОСОБА_2, та надав йому право вести розрахунки за рахунок коштів ТОВ «Континент» за земельні ділянки з їхніми власниками за умови попереднього погодження суттєвих умов цих угод з ТОВ «Континент».

21 березня 2006 року ОСОБА_2, діючи від імені ТОВ «Континент» (а.с.11) передав, а ОСОБА_1 отримала грошові кошти у розмірі 77550,00 грн. за земельну ділянку, на підтвердження чого ОСОБА_1 написала власноручно розписку та підписала її у присутності двох свідків (а.с.12). Таким чином, ОСОБА_1 отримала в повному обсязі грошові кошти з метою в подальшому укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки .

Факт отримання грошей відповідачкою та написання розписки саме нею, відповідачкою не оспорюється.

Згодом, у зв»язку з існуючим мораторієм на продаж земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, позивачі вирішили відмовитися від придбання земельних ділянок. ОСОБА_1 було запропоновано повернути отримані нею грошові кошти у розмірі 77550,00 грн., але вона відмовилася, тому ТОВ «Континент» звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Левлекс» з позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку площею 3,270 га, яка розташована на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Левлекс» від 25 вересня 2006 року були задоволені позовні вимоги ТОВ «Континент» і право власності на вищезазначену земельну ділянку було зареєстровано за ТОВ «Континент» відповідно до чинного законодавства України (а.с.13-14).

Згодом ОСОБА_1 звернулася до суду з метою повернути право власності на земельну ділянку. Так,ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2010 року, яке ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2010 року було залишено без змін, скасовано вищевказане рішення Третейського суду (а.с.18).

Наступним кроком ОСОБА_1 в поверненні їй земельної ділянки було звернення до суду у лютому 2013 року з позовними вимогами до ТОВ «Континент» про визнання недійсними та скасування державних актів на земельні ділянки, витребування земельної ділянки, в задоволенні яких рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2013 року ОСОБА_1 було відмовлено з підстав спливу строків позовної давності (а.с.19-20). Однак не погодившись з вищевказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Так, рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2014 року, яке ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 04 червня 2014 року залишено без змін, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: поновлено ОСОБА_1 строк позовної давності для звернення до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент» про визнання недійсними та скасування державних актів на земельні ділянки, витребування земельної ділянки, визнання права власності; визнано недійсними та скасовано Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 927075 від 22 квітня 2009 року площею 0,8183 га, серії ЯЖ №927027 від 22 квітня 2009 року площею 0,8183 га, серії ЯЖ № 927099 від 22 квітня 2009 року площею 0,8182 га, та серії ЯЖ № 927051 від 22 квітня 2009 року площею 0,8183 га, що розташовані на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, які зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №№ 020912000131, 020912000129, 020912000112, 020912000130 та видані Товариству з обмеженою відповідальністю «Континент» на підставі рішення Третейського суду від 25.09.2006 року по справі № 10-12/виконавчий лист № 2в-10-12 від 25.09.2006 року; визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,2731 га, що зареєстровано за № 020712000015 відділом Держкомзему в Дніпропетровському районі має кадастровий номер 1221455800:01:072:0215 та складається з земельних ділянок: за кадастровим номером 1221455800:01:072, державний акт серії ЯЖ №927075, реєстраційний номер 020912000131, зареєстрованого 22 квітня 2009 року, площею 0,8183га, за кадастровим номером 1221455800:01:072, державний акт серії ЯЖ №927027, реєстраційний номер 020912000129, зареєстрованого 22 квітня 2009 року площею 0,8183 га, за кадастровим номером 1221455800:01:072, державний акт серії ЯЖ 927099, реєстраційний номер 020912000112, зареєстрованого 22 квітня 2009 року площею 0,8182 га, за кадастровим номером 1221455800:01:072, державний акт серії ЯЖ 927051, реєстраційний номер 020912000130, зареєстрованого 22 квітня 2009 року, площею 0,8183 га (а.с.21-26).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ТОВ «Континент» було позбавлено права власності на вищевказані земельні ділянки на підставі рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2014 року, тому у звязку із скасуванням права власності ТОВ «Континент» на земельну ділянку та визнанням права власності на цю ділянку за ОСОБА_1, у позивача виникла правова підстава щодо повернення ОСОБА_1 безпідставно набутих нею коштів у розмірі 77550,00 грн.

Згідно Постанови судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 2 липня 2014 року розписка посвідчує факт передання грошової суми. Чинним законодавством передбачені наслідки виявлення відсутності достатніх правових підстав для набуття майна або втрати відповідних підстав.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, згідно якої особа зобов'язана повернути майно тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення ст. 1212 ЦК України про повернення майна набутого без достатніх правових підстав або за підставами, які згодом відпали, застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Положення вищевказаної статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України, дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦПК України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України, звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст. 1212 ЦК України, тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України, може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Як свідчить аналіз матерiалiв справи, відповідач набув майно за існування достатніх правових підстав, та у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству.

За таких обставин, ураховуючи, що доказів визнання укладеного правочину (розписки від 21 березня 2006 року) недійсним або його розірвання не надано, суд дійшов висновку про безпідставність посилань ОСОБА_1 на те, що оспорювана нею розписка є недійсним правочином в розумінні ст. 203, 215 ЦК України, а тому зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають у звязку з їх недоведеністю та безпідставністю, а позовні вимоги ТОВ «Континент» в частині стягнення на їх користь з ОСОБА_1 основної суми за розпискою в розмірі 77550,00 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 1214 ЦК України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей, нараховуються проценти за користування ними.

Що стосується індексу інфляції, то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Континент» слід стягнути індекс інфляції за період з 21 березня 2006 року по 10 серпня 2015 (межі позовних вимог) у розмірі 138089 грн. 76 коп., з огляду на наступне.

Відповідні індекси розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті «Урядовий кур'єр». Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України «Про інформацію» є офіційними.

Розраховується за формулою: [Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період [Втрати від інфляції] = [Сума боргу] х [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]

Індекси інфляції за період прострочення («УК» - газета «Урядовий кур'єр»):

МесяцИндекс инфляцииИсточник информацииМарт 200699,70% Апрель 200699,60% Май 2006100,50% Июнь 2006100,10% Июль 2006100,90% Август 2006100,00% Сентябрь 2006102,00% Октябрь 2006102,60% Ноябрь 2006101,80% Декабрь 2006100,90% Январь 2007100,50% Февраль 2007100,60% Март 2007100,20% Апрель 2007100,00% Май 2007100,60% Июнь 2007102,20% Июль 2007101,40% Август 2007100,60% Сентябрь 2007102,20% Октябрь 2007102,90% Ноябрь 2007102,20% Декабрь 2007102,10% Январь 2008102,90% Февраль 2008102,70% Март 2008103,80% Апрель 2008103,10% Май 2008101,30% Июнь 2008100,80% Июль 200899,50% Август 200899,90% Сентябрь 2008101,10% Октябрь 2008101,70% Ноябрь 2008101,50% Декабрь 2008102,10% Январь 2009102,90%"УК" № 23 від 10.02.2009 р.Февраль 2009101,50%"УК" № 43 від 11.03.2009 р.Март 2009101,40%"УК" № 63 від 08.04.2009 р.Апрель 2009100,90%"УК" № 80 від 07.05.2009 р.Май 2009100,50%"УК" № 101 від 10.06.2009 р.Июнь 2009101,10%"УК" № 120 від 08.07.2009 р.Июль 200999,90%"УК" № 143 від 08.08.2009 р.Август 200999,80%"УК" № 164 від 09.09.2009 р.Сентябрь 2009100,80%"УК" № 185 від08.10.2009 р.Октябрь 2009100,90%"УК" № 208 від10.11.2009 р.Ноябрь 2009101,10%"УК" № 229 від09.12.2009 р.Декабрь 2009100,90%"УК" № 3 від09.01.2010 р.Январь 2010101,80%"УК" № 24 від 09.02.2010 р.Февраль 2010101,90%"УК" № 44 від 10.03.2010 р.Март 2010100,90%"УК" № 64 від 08.04.2010 р.Апрель 201099,70%"УК" № 83 від 08.05.2010 р.Май 201099,40%"УК" № 102 від 08.06.2010 р.Июнь 201099,60%"УК" № 123 від 08.07.2010 р.Июль 201099,80%"УК" № 146 від 10.08.2010 р.Август 2010101,20%"УК" № 165 від 08.09.2010 р.Сентябрь 2010102,90%"УК" № 187 від 08.10.2010 р.Октябрь 2010100,50%"УК" № 209 від 09.11.2010 р.Ноябрь 2010100,30%"УК" № 230 від 08.12.2010 р.Декабрь 2010100,80%"УК" № 3 від 11.01.2011 р.Январь 2011101,00%"УК" № 23 від 08.02.2011 р.Февраль 2011100,90%"УК" № 43 від 10.03.2011 р.Март 2011101,40%"УК" № 64 від 08.04.2011 р.Апрель 2011101,30%"УК" № 83 від 11.05.2011 р.Май 2011100,80%"УК" № 103 від 08.06.2011 р.Июнь 2011100,40%"УК" № 122 від 08.07.2011 р.Июль 201198,70%"УК" № 144 від 09.08.2011 р.Август 201199,60%"УК" № 164 від 08.09.2011 р.Сентябрь 2011100,10%"УК" № 187 від 11.10.2011 р.Октябрь 2011100,00%"УК" № 208 від 09.11.2011 р.Ноябрь 2011100,10%"УК" № 229 від 08.12.2011 р.Декабрь 2011100,20%"УК" № 4 від 11.01.2012 р.Январь 2012100,20%"УК" № 23 від 07.02.2012 р.Февраль 2012100,20%"УК" № 44 від 07.03.2012 р.Март 2012100,30%"УК" № 65 від 10.04.2012 р.Апрель 2012100,00%"УК" № 82 від 11.05.2012 р.Май 201299,70%"УК" № 100 від 07.06.2012 р.Июнь 201299,70%"УК" № 120 від 10.07.2012 р.Июль 201299,80%"УК" № 141 від 08.08.2012 р.Август 201299,70%"УК" № 162 від 08.09.2012 р.Сентябрь 2012100,10%"УК" № 183 від 09.10.2012 р.Октябрь 2012100,00%"УК" № 205 від 08.11.2012 р.Ноябрь 201299,90%"УК" № 227 від 08.12.2012 р.Декабрь 2012100,20%"УК" № 4 від 09.01.2013 р.Январь 2013100,20%"УК" № 26 від 08.02.2013 р.Февраль 201399,90%"УК" № 46 від 12.03.2013 р.Март 2013100,00%"УК" № 66 від 09.04.2013 р.Апрель 2013100,00%"УК" № 83 від 14.05.2013 р.Май 2013100,10%"УК" № 102 від 08.06.2013 р.Июнь 2013100,00%"УК" № 121 від 10.07.2013 р.Июль 201399,90%"УК" № 142 від 08.08.2013 р.Август 201399,30%"УК" № 163 від 10.09.2013 р.Сентябрь 2013100,00%"УК" № 184 від 09.10.2013 р.Октябрь 2013100,40%"УК" № 205 від 07.11.2013 р.Ноябрь 2013100,20%"УК" № 228 від 10.12.2013 р.Декабрь 2013100,50%"УК" № 3 від 09.01.2014 р.Январь 2014100,20%"УК" № 25 від 08.02.2014 р.Февраль 2014100,60%"УК" № 45 від 12.03.2014 р.Март 2014102,20%"УК" № 65 від 09.04.2014 р.Апрель 2014103,30%"УК" № 83 від 13.05.2014 р.Май 2014103,80%"УК" № 103 від 11.06.2014 р.Июнь 2014101,00%"УК" № 121 від 09.07.2014 р.

МесяцИндекс инфляцииИсточник информацииИюль 2014100,40%"УК" № 144 від 09.08.2014 р.Август 2014100,80%"УК" № 164 від 09.09.2014 р.Сентябрь 2014102,90%"УК" № 185 від 08.10.2014 р.Октябрь 2014102,40%"УК" № 208 від 08.11.2014 р.Ноябрь 2014101,90%"УК" № 229 від 09.12.2014 р.Декабрь 2014103,00%"УК" № 5 від 14.01.2015 р.Январь 2015103,10%"УК" № 24 від 10.02.2015 р.Февраль 2015105,30%"УК" № 44 від 11.03.2015 р.Март 2015110,80%"УК" № 65 від 09.04.2015 р.Апрель 2015114,00%"УК" № 84 від 14.05.2015 р.Май 2015102,20%"УК" № 102 від 10.06.2015 р.Июнь 2015100,40%"УК" № 122 від 09.07.2015 р.Июль 201599,00%"УК" № 144 від 08.08.2015 р.Август 201599,20%"УК" № 165 від 09.09.2015 р.

Розрахунок втрат від інфляції за період прострочення:

Місяці простроченняІндекси інфляції, що перемножуютьсяІндекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїВтрати від інфляціїберезень 2006 серпень 2015 роки 99,60% ? 100,50% ? 100,10% ? 100,90% ? 100,00% ? 102,00% ? 102,60% ? 101,80% ? 100,90% ? 100,50% ? 100,60% ? 100,20% ? 100,00% ? 100,60% ? 102,20% ? 101,40% ? 100,60% ? 102,20% ? 102,90% ? 102,20% ? 102,10% ? 102,90% ? 102,70% ? 103,80% ? 103,10% ? 101,30% ? 100,80% ? 99,50% ? 99,90% ? 101,10% ? 101,70% ? 101,50% ? 102,10% ? 102,90% ? 101,50% ? 101,40% ? 100,90% ? 100,50% ? 101,10% ? 99,90% ? 99,80% ? 100,80% ? 100,90% ? 101,10% ? 100,90% ? 101,80% ? 101,90% ? 100,90% ? 99,70% ? 99,40% ? 99,60% ? 99,80% ? 101,20% ? 102,90% ? 100,50% ? 100,30% ? 100,80% ? 101,00% ? 100,90% ? 101,40% ? 101,30% ? 100,80% ? 100,40% ? 98,70% ? 99,60% ? 100,10% ? 100,00% ? 100,10% ? 100,20% ? 100,20% ? 100,20% ? 100,30% ? 100,00% ? 99,70% ? 99,70% ? 99,80% ? 99,70% ? 100,10% ? 100,00% ? 99,90% ? 100,20% ? 100,20% ? 99,90% ? 100,00% ? 100,00% ? 100,10% ? 100,00% ? 99,90% ? 99,30% ? 100,00% ? 100,40% ? 100,20% ? 100,50% ? 100,20% ? 100,60% ? 102,20% ? 103,30% ? 103,80% ? 101,00% ? 100,40% ? 100,80% ? 102,90% ? 102,40% ? 101,90% ? 103,00% ? 103,10% ? 105,30% ? 110,80% ? 114,00% ? 102,20% ? 100,40% ? 99,00%378,065%77 550,00 293189,76138089,76

Суд звертає увагу на те, що у цивільно-процесуальному законодавстві, кожна сторона зобовязана довести у суді свою точку зору, обґрунтувати її, надати всі необхідні докази, якими вона вважає довести свою правоту. Суд вважає, що ТОВ «Континент» в повному обсязі довели, що вони зазнали збитків завданих ОСОБА_1 та потребують відшкодування інфляційних збитків.

Таким чином, загальна сума, яка належить до сплати позивачу, визначається наступним чином: сума основного боргу за розпискою у розмірі 77550,00 грн., інфляційні збитки у розмірі 138089 грн. 76 коп., а всього необхідно стягнути 215639 грн. 76 коп.

Згідно ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Континент» судовий збір у розмірі 2156 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 625, 1212, 1214 ЦК України, ст. 10, 57-60, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно одержаних коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент» безпідставно набуті грошові кошти в сумі 77550 грн., інфляційні витрати у сумі 138089 грн. 76 коп., судовий збір у розмірі 2156 грн. 40 коп., а всього стягнути 217796 грн. 16 коп.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент» про визнання недійсною розписки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Озерянська Ж.М.