Ухвала суду № 54790081, 29.12.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 464/12905/13-к

Провадження № 1/461/13/15

У Х В А Л А

29.12.2015 року. м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі колегії суддів:

головуючого-судді Юрківа О.Р

суддів Городецької Л.М.

ОСОБА_1

при секретарі Бориславському Р.А.,

за участю прокурора Добровольського П.Б., Замараєва Р.М.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6,ОСОБА_7

ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та звільнення з-під варти підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, -

В С Т А Н О В И В :

захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заявили клопотання про зміну запобіжного заходу та звільнення з-під варти підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 покликаючись на тривалість розгляду кримінальної справи, відсутність ризиків передбачених нормами КПК України, сімейний стан, та важкий стан здоровя підсудних та членів їх родин, а також у звязку з тим, що максимально визначений строк позбавлення волі за інкриміновані підсудним злочини становить 15 років. Враховуючи вимоги абз.1 ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі строк попереднього увязнення, який має бути зарахований судом в разі призначення покарання у виді позбавлення волі перевищує 15 років. Оскільки строк попереднього увязнення відбутий підсудними перевищує співвідношення, визначене абз.1 ч.5 ст.72 КК України, просять звільнити підсудніх з під варти у залі суду, та змінити запобіжний захід на більш мякий.

Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення оскільки необхідність у запобіжному заході у виді взяття під варту підсудних, крім ОСОБА_13, не відпала, обставини з моменту обрання запобіжного заходу не змінилися, розгляд справи здійснюється новим колегіальним складом суду, судове слідство знаходиться на стадії допиту потерпілих, підсудні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, перебуваючи на волі, можуть ухилятися від судового слідства та перешкоджати встановленню істини у справі, впливати на інших учасників кримінального провадження потерпілих та свідків.

Таким чином, суд враховує ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів в конкретних обставинах місця і часу їх вчинення, стійкість звязків співвиконавців злочинів, оцінює суворість покарання, що загрожує особам у разі доведення та визнання їх винними, з урахуванням ст.12 КК України. Також суд враховує міцність відповідних соціальних звязків у місці постійного проживання підсудних, суспільний резонанс та публічний інтерес справи, розмір шкоди, завданої злочинами.

Відповідно до ст.148 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, з метою запобігти спробам ухилитись від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Згідно ст.150 КПК України, при вирішенні питання про застосування чи зміну запобіжного заходу враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоровя, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Відповідно до ст.165 КПК України запобіжний захід скасовується або змінюється, коли відпаде необхідність у запобіжному заході або у раніше обраному запобіжному заході.

Також, суд бере до уваги і правову позицію ЄСПЛ врішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи, що на думку суду має місце в цій справі.

Суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Крім цього, положення ст.5 Конвенції передбачають, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями зявитися на судове засідання.

Таким чином, суд вважає за необхідне відзначити, що достатніх гарантій з цього приводу суду не надано, та не здобуто таких гарантій в ході розгляду даної справи.

Колегія суддів бере до уваги факт перебування підсудних під вартою понад 10 років, проте у даному складі суду розпочато новий розгляд справи, яка у звязку із своєю складністю та обємом, потребує детального дослідження, відтак і тривалого розгляду.

Разом з тим, Законом України від 26.11.2015 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» визначено частину пятустатті 72 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної ОСОБА_6 України, 2001р., № 25-26, ст.131) викласти в такій редакції: - «зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього увязнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.

У разі якщо до винесення вироку строк попереднього увязнення, відбутий особою, перевищуватиме співвідношення, визначене абзацом першим цієї частини, максимально можливий строк позбавлення волі, передбачений Особливою частиною цього Кодексу для злочину (злочинів), у якому (яких) підозрюється така особа, така особа має бути негайно звільнена судом з-під варти за ініціативою суду або за ініціативою особи, яка звільняється, або її захисника (законного представника) чи прокурора. Таке звільнення допускається на стадії судового розгляду кримінального провадження і на стадії досудового розслідування такого кримінального провадження».

Підсудні ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16 обвинувачуються у скоєнні злочинів санкції яких передбачають довічне позбавлення волі.

Згідно ст.70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання вЗагальній частиніцього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк попереднього увязнення, відбутий підсудними ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, не перевищує співвідношення, визначене абзацом першим частини 5статті 72 Кримінального кодексу України, максимально можливий строк позбавлення волі - довічне позбавлення волі, передбачений саме Особливою частиною Кримінального кодексу для злочину, у якому підозрюються підсудні, тому вони не підлягають негайному звільненню судом з-під варти.

Що стосується підсудного ОСОБА_13, який обвинувачується у скоєнні злочинів за ч.4 ст.187, ч.5.ст. 185 КК України, максимально можливий строк позбавлення волі якими визначено 15 років, на даний час строк попереднього увязнення складає 11 років 5 місяців 2 дні, суд вважає необхідним підсудного звільнити з-під варти в залі суду негайно, змінивши запобіжний захід на підписку про невиїзд з постійного місця проживання відповідно до частини 5статті 72 Кримінального кодексу України .

Враховуючи наведене, особи підсудних, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, з врахуванням того, що більш мякі запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підсудних, крім підсудного ОСОБА_13, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотань захисників.

Керуючись ст.ст.148-151, 155,165,165-1, 274 КПК України /в редакції 1960 року/, ст.72 КК України, суд ,-

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та звільнення з-під варти підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 відмовити за безпідставністю.

Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу та звільнення з-під варти підсудного ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Змінити підсудному ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши підсудного ОСОБА_13 з-під варти в залі суду.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя О.Р ОСОБА_16

суддя Л.М. Городецька

суддя А.В.Государський