Рішення № 5478295, 22.04.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" квітня 2009 р. справа № 20-2/421

За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

(99058, АДРЕСА_1)

до Комунального підприємства “Орбіта”

(99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої революції, 52/36а)

про визнання недійсним договору на господарське обслуговування в частині

калькуляції розрахунку вартості експлуатаційних витрат для торгівельних

павільйонів на ринку “Юмашевський” на 01.02.2007,

за зустрічним позовом: Комунального підприємства “Орбіта”

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у сумі 4563,00 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача ОСОБА_2, довіреність ВЕТ №967339 від 18.08.2007;

відповідача Таратуткіна Віта Володимирівна, довіреність №185 від 03.11.2008.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до комунального підприємства “Орбіта” (далі КП „Орбіта”) про визнання недійсним договору на господарське обслуговування в частині калькуляціїрозрахунку вартості експлуатаційних витрат для торгівельних павільйонів на ринку “Юмашевський” на 01.02.2007.

Ухвалою від 21.09.2007 позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №20-2/421.

09.06.2008 (вх. №1342) відповідач звернувся до господарського суду із зустрічною заявою до позивача про стягнення заборгованості у розмірі 4563,00 грн.

Ухвалою від 17.06.2008 зустрічна позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та вирішено розглядати її спільно зі справою №20-2/421.

У судовому засіданні 03.03.2009 представник КП „Орбіта” подав заяву про збільшення позовних вимог зустрічного позову, просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 43788,60 грн. Вказана заява прийнята судом.

Крім того, при поданні зазначеної заяви КП „Орбіта” заявило клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на торгівельний павільйон № 20/5, який належить ФОП ОСОБА_1 на праві власності.

З урахуванням положень статті 66 Господарського процесуального кодексу України суд залишив клопотання без задоволення у звязку з необґрунтованістю та відсутністю доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а запропоновані заходи не повязані з предметом зустрічного позову.

У судовому засіданні 23.03.2009 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, просить визнати недійсним договір на господарське обслуговування №74А від 12.04.2002, укладений між сторонами, в цілому. Вказана заява прийнята судом.

Ці позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 мотивовані тим, що на відносини, які склалися між сторонами, поширюються норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а договір, що є предметом спору у даній справі, не містить всіх істотних умов, встановлених статтею 26 цього Закону, зокрема, вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, що надаються, їх вартість та одиниці виміру. За таких обставин, на думку позивача, у звязку з тим, що договір не містить всіх істотних умов, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги»він є неукладеним, та в порядку статей 203 та 215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним.

У відзиві на уточнення до позову відповідач уточнені позовні вимоги не визнав, вважає, що правовідносини, що склалися між сторонами не підпадають під дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а регулюються виключно Правилами торгівлі на ринках.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1.1 останньої редакції Статуту комунального підприємства «Орбіта», затвердженого рішенням Гагарінської районної в м. Севастополі ради від 07.10.2005 №12/29С (дата державної реєстрації 10.01.2006) комунальне підприємство створене Гагарінською районною в місті Севастополі радою для забезпечення суспільних потреб, шляхом систематичного здійснення виробничої, торгової і іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.

12.06.1997 між Севастопольською міською державною адміністрацією та комунальним підприємством «Орбіта»укладений договір №148 про право користування землею на умовах оренди (далі Договір №148).

Відповідно до розділу 1 Договору №148 Севастопольська міська державна адміністрація розпорядженням №451-р від 17.03.1997 надає, а КП «Орбіта»приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,7339 га, розташовану в районі вул. Юмашева у м. Севастополі.

Земельна ділянка надається на умовах оренди строком на 10 років для реконструкції та обслуговування будівель та споруд торгового ринку.

У порядку пункту 5.2 Договору №148 договір є пролонгованим на наступний строк.

Згідно свідоцтв про право власності, виданих 25.12.2003, 27.12.2005 та 27.12.2005 Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, громадянину ОСОБА_1 на праві приватної власності належать: торгівельний павільйон промтоварів АДРЕСА_2 (а.с. 124); торгівельний павільйон АДРЕСА_3 (а.с. 125) та торгівельний павільйон АДРЕСА_4 (а.с. 126).

12.04.2002 між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та КП «Орбіта»(Виконавець) укладений договір №74А на господарське обслуговування (далі Договір) (а.с. 8).

Договір регулює на добровільній основі взаємовідносини сторін по наданню господарських послуг у звязку з розміщенням павільйону ФОП ОСОБА_1 на території ринку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (розділ 1 Договору).

Згідно пункту 2.1 Договору КП «Орбіта»взяло на себе зобовязання, зокрема: здійснювати контроль за дотриманням санітарних та протипожежних норм та правил; здійснювати регулярне прибирання прилеглої до павільйону Замовника території, обладнувати місця збору сміття, організовувати його вивезення, здійснювати постачання до павільйону Замовника електричної енергії, обладнувати зовнішнє освітлення ринку; затверджувати калькуляцію на послуги по господарському обслуговуванню павільйону Замовника, яка є невідємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 2.2.3 Договору ФОП ОСОБА_1 зобовязалася щомісячно, до 5-го числа чергового місяця, перераховувати на розрахунковий рахунок Виконавця або вносити до його каси плату за послуги по господарському обслуговуванню згідно затвердженої калькуляції (з урахуванням змін цін та витрат), про що Виконавець повідомляє Замовника за 30 днів.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до закінчення строку оренди земельної ділянки під ринок (пункт 3.1 Договору).

Крім того, пунктом 3.5 Договору сторони узгодили ліміти споживання електричної енергії та встановили відповідальність за їх перевищення.

Протягом дії Договору відповідачем було затверджено декілька калькуляцій, які визначали ціну Договору. Останнім листом від 05.02.2007 відповідач повідомив позивача, що у звязку зі збільшенням з січня 2007 року оплати за обслуговування ринку іншими організаціями та збільшення вартості оренди землі на ринку з 01.02.2007, збільшується вартість господарського обслуговування за Договором до 58,60 грн. за 1 торгове місце.

До витрат, вказаних у статтях калькуляції розрахунку вартості господарського обслуговування для торгових павільйонів на Юмашевському ринку з 01.02.2007, відносяться: прямі матеріальні витрати; витрати на оплату праці (крім управлінського персоналу); нарахування на заробітну плату; амортизація; загальновиробничі витрати; виробнича собівартість; адміністративні витрати; інші витрати; рентабельність та податок на додану вартість.

Згідно висновку додаткової судової економічної експертизи №193 від 27.06.2008, призначеної по аналогічній справі №5020-7/206-11/276-5/406-11/382 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Орбіта»про визнання недійсним договору на господарське обслуговування № 78 від 16.07.2002 в частині калькуляції-розрахунку вартості експлуатаційних витрат для торговельних павільйонів на ринку „Юмашевський” на 01.02.2007, склад витрат вказаної калькуляції-розрахунку відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відсутність у Договорі та калькуляції розрахунку вартості господарського обслуговування, на думку позивача, всіх істотних умов договору, встановлених статтею 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», і стало підставою для звернення ФОП ОСОБА_1 з позовом до господарського суду про визнання Договору недійсним в цілому.

Вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного продажу на них сільгосппродуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства визначаються Правилами торгівлі на ринках, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року N 57/188/84/105 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 року за N 288/6576(далі Правила).

Таким чином, всі правовідносини, повязані з діяльністю ринку, є специфічними, та регулюються між учасниками таких відносин спеціально затвердженими правилами.

Згідно пункту 2 Правил ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Пунктом 10 Правил передбачено, що для потреб і зручностей продавців і покупців на території ринку або поруч можуть відкриватися магазини, підприємства громадського харчування, побутового обслуговування, телефонного зв'язку, каси продажу квитків на транспорт, готелі.

Пунктами 31-35 Правил, зокрема, встановлено, що адміністрація ринку зобов'язана: забезпечити постійне вивезення відходів і сміття; забезпечити регулярне проведення спеціальних санітарних заходів за щомісячним графіком: знищення комах, гризунів, шкідників (дезінфекція, дезінсекція, дератизація); створити на ринку необхідні умови для здійснення правоохоронними і контрольними органами діяльності згідно з їх повноваженнями; підтримувати територію ринку в належному санітарно-технічному і протипожежному стані, забезпечувати розвиток матеріально-технічної бази ринку, оснащувати його необхідним обладнанням та інвентарем, засобами вимірювальної техніки; справляти ринковий збір, контролювати його оплату продавцями та перераховувати цей збір до місцевого бюджету в терміни та в обсягах, передбачених чинним законодавством.

Згідно абзацу другого пункту 19 Правил тарифи на послуги ринку, що пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до абзацу першого статті 23 Правил продавці на ринках зобов'язані сплачувати ринковий збір, плату за утримання торговельного місця в належному стані й інші послуги ринку.

Таким чином, діюче законодавство покладає на адміністрацію ринку обвязки щодо забезпечення діяльності ринкового господарства за рахунок продавців, які здійснюють на його території торгівлю.

Згідно зі статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» (далі Декрет) ринковий збір є платою за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків. На доповнення до наведенного формулювання у пункті 1 Указу Президента України «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору» від 28.06.1999 N 761/99 (далі Указ) зазначається, що ринковий збір - це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, у тому числі в павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо.

Поняття торгового місця визначено в абзаці третьому пункту 13 Правил та пункті 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 12-торг "Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26 липня 2005 року N 209 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 року за N 942/11222 (далі Інструкція). Торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 44 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»до повноважень органів місцевого самоврядування відноситься вирішення питань щодо встановлення відповідно до законодавства правил торгівлі на ринках.

Згідно абзацу третьому пункту 13 Правил торгівлі на ринках м. Севастополя, затверджених рішенням Севастопольської міської Ради від 06.04.2004 №1879, одне торговельне місце на прилавках (столах) рівняється одному погонному метру, при продажі продукції (товарів) з транспортного засобу, причепа, візків, у тому числі ручної, в контенейрах, кіосках, палатках та ін. двом повним або неповним квадратним метрам площі, яка займається.

Також згідно з Інструкцією до торгових місць на ринках не належать магазини та об'єкти ресторанного господарства

Національні стандарти України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» розділяють поняття таких видів торговельних обєктів як «магазин»та «павільйон». Відмінність павільйону від магазину полягає у тому, що павільйон розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції.

Таким чином, обовязок продавців на ринках по сплаті ринкового збору, плати за утримання торговельного місця в належному стані й інших послуг ринку розповсюджується і на продавців, павільйони яких розташовані на території ринку. При цьому обовязковість укладання між адміністрацією ринку та підприємцями, що здійснюють торгівлю на території ринку, договору на господарське обслуговування Правилами не встановлена.

Крім того, торговельне місце для павільйонів (інших стаціонарних малих архітектурних форм), що знаходяться у власності таких підприємців, визначається не за принципом рухомості обєкту, а за принципом займаної ними площі на ринку залежно від розмірів торгових місць.

Але, як вважає позивач, послуги, що надаються відповідачем за Договором на господарське обслуговування, є саме житлово-комунальними послугами, надання та споживання яких регулюється Законом України «Про житлово комунальні послуги»(далі Закон).

Статтею 1 Закону надане визначення терміну житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно частини першої статті 13 Закону різновидом житлово-комунальних послуг є:

- комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

- послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Пунктом 1 частини третьої статті 20 Закону встановлений обовязок споживача щодо укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору.

Виконавець, у свою чергу, зобовязаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором (пункт 3 частини другої статті 21 Закону).

Істотні умови договору про надання житлово-комунальних послуг встановлені частиною першою статті 26 Закону, зокрема, такий договір повинен містити вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу.

Таким чином, особливістю договору на надання житлово-комунальних послуг є обовязковість його укладення між виробником (виконавцем) та споживачем цих послуг.

У свою чергу, обовязковість укладання договору на господарське обслуговування між підприємством, що здійснює експлуатацію ринку, та особами, павільйони яких розташовані на території ринку, нормами діючого законодавства не передбачено, такий договір укладається за вільним волевиявленням сторін та на їх власний розсуд.

Таким чином, оскільки правовідносини сторін регулюються спеціальними законами, а спірний договір не є обовязковим до укладення, твердження позивача про те, що на відносини, які склалися між сторонами розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги»є помилковим.

Статтею 6 Цивільного кодексу України (далі Кодекс) встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 626 Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною першою статті 628 Кодексу передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 632 Кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 638 Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У частині першій статті 215 Цивільного кодексу України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За таких обставин, у звязку з тим, що між КП «Орбіта»та ФОП ОСОБА_1 укладений договір, який непередбачений актами цивільного законодавства, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, суд вважає позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсним спірного договору безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог зустрічного позову про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 43788,60 грн. суд зазначає наступне.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 2.2.3 Договору ФОП ОСОБА_1 зобовязалася щомісячно, до 5-го числа чергового місяця, перераховувати на розрахунковий рахунок КП „Орбіта” або вносити до його каси плату за послуги по господарському обслуговуванню згідно затвердженої калькуляції (з урахуванням змін цін та витрат), про що КП повідомляє Замовника за 30 днів.

Згідно з калькуляцієюрозрахунком вартості експлуатаційних витрат для торгівельних павільйонів на ринку “Юмашевський” на 01.02.2007 вартість господарського обслуговування одного торгівельного місця складає 58,60 грн.

Відповідно до переліку павільйонів, які знаходяться на ринку „Юмашевський”, ФОП ОСОБА_1 належить 34 торгівельних місця у торгівельних павільйонах на ринку “Юмашевський”, вартість господарського обслуговування яких на місяць складає 1992,40 грн.

Відповідач зобов`язання з оплати господарського обслуговування за період з лютого 2007 року по березень 2009 року виконав частково, у зв`язку з чим станом на 01.03.2009 у нього утворилась заборгованість у розмірі 43788,60 грн. Докази погашення зазначеної заборгованості у розмірі 43788,60 відсутні.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги КП „Орбіта” такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати ФОП ОСОБА_1 по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на ФОП ОСОБА_1

Витрати КП „Орбіта” по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на ФОП ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2.Зустрічний позов задовольнити повністю.

3.Стягнути з Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (99058, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про рахунки в установах банку відсутні) на користь Комунального підприємства “Орбіта” (99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої революції, 8, код ЄДРПОУ 20702980, відомості про рахунки в установах банків відсутні) заборгованість у розмірі 43788,60 грн. (сорок три тисячі сімсот вісімдесят вісім грн. 60 коп.), витрати по сплаті державного мита в сумі 437,89 грн. (чотириста тридцять сім грн. 89 коп.), а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 27.04.2009.

Розсилка:

1.ФОП ОСОБА_1

(99058, АДРЕСА_1)

2.КП “Орбіта”

(99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої революції, 52/36а)

3.Справа