Рішення № 5487460, 14.09.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" вересня 2009 р. справа № 20-5/158

За позовом: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро „Чорноморець” (99011 м. Севастополь, вул. В. Морська, 1)

Третя особа: Регіональне відділення Фонду державного майна по м. Севастополю (м. Севастополь, м-н Повсталих, 6)

Про стягнення заборгованості в сумі 37697,25 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач: (СПД ОСОБА_1) - ОСОБА_2 - представник, довіреність № ВМІ 024857 від 03.07.2009;

Відповідач: (Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець") - Турчин Дмитро Сергійович - представник, довіреність № 8-1-128 від 19.05.2009;

Третя особа: (Регіональне відділення Фонду державного майна по м. Севастополю) - не зявився.

Суть спору:

Позивач, СПД ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідача, Державного підприємства “Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування”, про стягнення заборгованості у розмірі 37697, 25 грн., з яких: 10313,01 грн. грошові кошти з орендної плати, 27384,24 грн. вартість здійснених невідокремлених поліпшень орендованого майна.

Ухвалою суду від 17.08.2006 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучений Фонд комунального майна Севастопольської міської ради.

Ухвалою суду від 19.09.2006 Фонд комунального майна Севастопольської міської виключений із числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Цією ж ухвалою до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна у м. Севастополі.

Представники відповідача заявили клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення реорганізації Державного підприємства “Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування”.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 27.09.2006 провадження по справі № 20-5/158 було зупинено до закінчення реорганізації ДП “Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування”.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі на підставі того, що на даний час процедура реорганізації закінчена.

Ухвалою суду від 01.11.2007 провадження по справі поновлено.

Ухвалою суду від 15.11.2007 суд замінив відповідача - ДП Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування” правонаступником ДП „Центральне конструкторське бюро „Чорноморець”.

В процесі розгляду справи представник позивача заявив клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 29.01.2008 провадження по справі було зупинено до закінчення проведення судової будівельно-технічної експертизи.

09.04.2008 на адресу суду від Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. проф. Н.С. Бокаріуса надійшли матеріали справи № 20-5/158, а також лист про непроведення експертизи у звязку з тим, що експертиза сплачена не була.

Ухвалою суду від 22.04.2008 провадження по справі поновлено, розгляд справи призначений на 06.05.2008.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про призначення по справи повторної судової будівельно-технічної експертизи, та просив проведення експертизи доручити Севастопольському відділенню Харківського НДІ судових експертиз ім. проф. Н.С. Бокаріуса.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 06.05.2008 провадження по справі було зупинено до закінчення проведення судової будівельно-технічної експертизи.

06.08.2009 на адресу суду від Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. проф. Н.С. Бокаріуса надійшли матеріали справи № 20-5/158, а також висновки технічної експертизи № 407 від 20.07.2009.

Ухвалою суду від 11.08.2009 провадження по справі поновлено.

В процесі розгляду справи позивач уточнив суму вартості здійснених поліпшень орендованого майна та просить стягнути вказану суму в розмірі 11664,24 грн.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2002 між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна.

Відповідно до умов договору, відповідач передає, а позивач приймає у тимчасове платне користування нерухоме майно:

-окрема трьохповерхова будівля адміністративно-господарського корпусу;

-стенд випробувальний з причалом та берегоукріпленням № 2,

-окрема будівля глибоководного стенду „Автоклав”, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, що перебувають на балансі відповідача.

Строк дії договору встановлений сторонами до 31.12.2005.

Розмір орендної плати за базовий місяць оренди склав 537,13 грн. (п. 3.2 договору).

Додатковою угодою до договору оренди від 04.03.2002 сторони дійшли згоди про виключення з переліку обєктів оренди окремої трьохповерхової будівлі адміністративно-господарського корпусу літ. „С”. У звязку з чим, розмір орендної плати за базовий місяць оренди був встановлений на рівні 180,54 грн. (т. 1, а.с. 15).

Додатковою угодою до договору оренди від 12.03.2002, сторони дійшли згоди на те, що відповідач виконує зобовязання позивача перед Кредитною спілкою „Егіда” за договором поруки № 1 від 27.10.2000 та додатку від 14.11.2001 до договору поруки № 1, яки є підставою зобовязань до кредитних договорів, укладених з працівниками відповідача, в рахунок орендної плати до договору оренди нерухомого майна від 01.03.2003.

Як вбачається із матеріалів справи строк дії договору сплинув 31.12.2005.

За період оренди з 01.03.2002 по 31.12.2005 з погашеної суми боргу відповідача було зараховане 9157,91 грн., сума в розмірі 10313,01 грн. залишилась не зарахованої.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Об'єктом оренди можуть бути:

·державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

·нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

·інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Твердження відповідача про те, що додаткові угоди до договору оренди від 01.03.2002 не можуть прийняти до уваги на підставі того, що вони не були узгоджені з Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Севастополю, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до діючого законодавства України, зокрема Закону України „Про оренду державного та комунального майна” не передбачено узгодження сторонами по договору оренди умов додаткових угод з Фондом державного майна України.

Статтею 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено отримання дозволу органу, уповноваженого управляти державним майном та Фонду державного майна по м. Севастополю на укладення договору оренди державного майна. Такий дозвіл, у порядку встановленому законом, позивачем був отриманий у Міністерства промислової політики України.

Про укладання договору оренди та додаткових угод до нього позивач повідомляв Регіональне відділення Фонду державного майна по м. Севастополю. Будь-яких заперечень від Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Севастополю до позивача не надходило.

Також, відповідач заперечує проти додаткової угоди від 12.03.2002, з посиланням на недійсність укладений між Кредитною спілкою „Егіда” та відповідачем угод договору поруки від 27.10.2000 та додаткової угоди від 14.11.2001.

На підставі вимог цивільного законодавства України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Проте, вказані договору відповідачем у судовому порядку не оскаржувались.

Судом, також, не приймається до уваги твердження відповідача про те, що вимоги позивача не повинні розглядатись, та повинні бути визнані погашеними, на підставі того, у 2004 році в період порушення провадження про банкрутство Державного підприємства “Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування”, позивач не звернувся з даними вимогами в порядку ст. 14 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, конкурсні кредитори протягом тридцяти днів з дня публікації в офіційному друкарському органі оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство, зобов'язані представити в господарський суд письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, які їх підтверджують.

Проте, заявлені позивачем вимоги виникли 31.12.2005 вже після припинення провадження по справі № 20-9/096 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя про визнання банкрутом Державного підприємства “Чорноморський науково дослідницький інститут технології суднобудування” (ухвала про припинення провадження по справі від 12.08.2005 на підставі 6 статті 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” затвердження господарським судом мирової угоди.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості здійснених невідокремлених поліпшень орендованого майна в розмірі 11664,24 грн., суд вважає такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.3 договору оренди нерухомого майна від 01.03.2002 та ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 06.05.2008 провадження по справі було зупинено до закінчення проведення судової будівельно-технічної експертизи.

06.08.2009 на адресу суду від Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. проф. Н.С. Бокаріуса надійшли матеріали справи № 20-5/158, а також висновки технічної експертизи № 407 від 20.07.2009.

Висновком судової технічної експертизи № 407 від 20.07.2009 встановлено наступне.

Згідно з п. 2 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891: “Невід'ємні поліпшення орендованого майна - здійснені орендарем заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких приведе до зменшення його ринкової вартості”.

Невіддільні поліпшення орендованого майна - фізичні наслідки заходів, направлених на заміну технічного стану орендованого майна або його споживчих якостей, відділення яких зумовить знецінення об'єкту оренди на суму, що перевищує вартість відтворення цього поліпшення, за вирахуванням їх фізичного стану.

Вартість поліпшень - сума невіддільних поліпшень орендованого майна, визначених на дату оцінки відповідно до “Методики оцінки майна” та “Порядку компенсації вартості поліпшень орендованого майна при його приватизації, як приріст ринкової вартості орендованого майна на дату оцінки”.

Здійснені на замовлення СПД ОСОБА_1 поліпшення стенду морського літ. Р у вигляді ремонту орендованого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, із встановленням покриття, не можуть бути відокремлені від вказаного об'єкту оренди без спричинення йому шкоди.

Вартість невідокремлених поліпшень у виді ремонту залізобетонного покриття , які узгоджені з орендодавцем, здійснених СПД ОСОБА_1 на об'єкті оренди за адресою: АДРЕСА_2 на орендованому причалі № 2, складає 11664,24 гри. (одинадцять тисяч шістсот шістдесят чотири грн. 24 коп.).

Таким чином, вимоги позивача суд вважає обґрунтованими, які підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 219,77 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства Центральне конструкторське бюро „Чорноморець” (99011 м. Севастополь, вул. В. Морська, 1, код ЄДРПОУ 14308457, відомостей про наявність поточних рахунків немає) на користь субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомостей про наявність поточних рахунків немає) заборгованість в сумі 21977,25 грн., з яких: 10313,01 грн. грошові кошти з орендної плати, 11664,24 грн. вартість здійснених невідокремлених поліпшень орендованого майна., витрати по сплаті державного мита в сумі 219,77 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

18.09.2009

Розсилка:

1.СПД ОСОБА_1 АДРЕСА_1

2.СПД ОСОБА_1 (99000 м. Севастополь, вул. Гоголя, б. 27, кв. 6)

3.Регіональне відділення Фонду державного майна по м. Севастополю (м. Севастополь, м-н Повсталих, 6)

4.ДП ЦКБ „Чорноморець” (99011 м. Севастополь, вул. В. Морська, 1)

5.Справа