Ухвала суду № 54781748, 28.12.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" грудня 2015 р.Справа №16/3163

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: заявника (боржника) ОСОБА_1, ОСОБА_2 за довіреностями, стягувача ОСОБА_3 за довіреністю, відділу ДВС ОСОБА_4 за довіреністю, розглянувши скаргу закритого акціонерного товариства «Підприємство «Культтовари» на дії підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» у м. Черкаси до закритого акціонерного товариства «Підприємство «Культтовари» про звернення стягнення на предмет іпотеки та на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2015 року за вх. № 28100 боржник - закрите акціонерне товариство «Підприємство «Культтовари» в особі свого представника звернувся в господарський суд Черкаської області зі скаргою на дії підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області (далі відділ ДВС), в якій просив визнати дії головного державного виконавця Горбатюк В.П. по складанню акта уцінки від 23.11.2015 року арештованого майна, що належить боржнику праві приватної власності (лот № 97233), незаконним та скасувати його з мотивів суперечності дій державного виконавця нормам прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку», ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» і законодавства про проведення електронних торгів.

В обґрунтування скарги боржник зазначив, що в порушення норм прикінцевих положень і ст. 49 Закону України «Про іпотеку», ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» і законодавства про проведення електронних торгів державний виконавець провів треті торги і уцінку майна з метою виставлення його на торги з перевищенням повноважень.

21.12.2015 року за вх. № 29762 боржник в особі свого представника подав заяву про збільшення заявлених вимог, ухвалою суду (в протоколі судового засідання від 22.12.2015) заява повернута боржнику без розгляду у звязку з порушенням боржником норми ч. 4 ст. 22 ГПК України при її поданні.

Представниками стягувача - публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» у м. Черкаси і відділу ДВС подані, відповідно, заперечення на скаргу від 22.12.2015 за вх. № 29841 і доповнення до них від 24.12.2015 вх. № 30089 та письмовий відзив від 22.12.2015 вх. № 29796, за змістом яких представники заперечували проти скарги з мотивів її необґрунтованості.

В засіданні суду представник скаржника підтримала скаргу і просила суд її задовольнити повністю з підстав, викладених у ній та додаткових поясненнях від 21.12.2015 вх. № 29765 і від 24.12.2015 вх. № 30027, представники стягувача і органу ДВС просили в задоволенні скарги відмовити з підстав, викладених, відповідно, в письмових запереченні і відзиві.

24.09.2015 року за вх. № 22541 представник скаржника подала заяву про зменшення заявлених вимог, в якій остаточно просила суд визнати результати торгів по лоту № 93006, № 93005, що відбулися 07.09.2015 року, щодо реалізації майна боржника недійсними

Відділ ДВС і стягувач - публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» особі своїх представників подали, відповідно, письмовий відзив (вх. № 22544 від 24.09.2015 року) і письмові пояснення (вх. № 22521 від 23.09.2015 року) на скаргу, за змістом яких заперечували проти скарги з мотивів її необґрунтованості і безпідставності.

В засіданні суду представник скаржника скаргу з підстав, викладених у ній і в заяві від 24.09.2015 року, підтримала і просила суд задовольнити повністю, представники органу ДВС і стягувача вимоги скарги не визнала і просили відмовити у її задоволенні з підстав, викладених у письмових відзиві і поясненнях.

Вислухавши пояснення представників заявника (боржника), стягувача та відділу ДВС, дослідивши матеріали скарги, справи № 16/3163 та оцінивши їх у сукупності, суд в задоволенні скарги відмовляє повністю з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05 лютого 2010 року у справі № 16/3163 повністю задоволено позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», стягнуто, на підставі кредитного договору № 7208К16 від 22 серпня 2008 року, з закритого акціонерного товариства «Підприємство «Культтовари» на користь банку, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - приміщення адміністративно-виробничої будівлі з прибудовами та підвалом, які знаходяться за адресою вул. Хоменка, 19 у м. Черкаси та на предмет застави - обладнання згідно переліку, яке знаходиться за цією ж адресою, 2 858 200,00 грн. боргу по кредиту, 367 302,95 грн. боргу по процентах, 4452,00 грн. плати за управління кредитом, 62 346,25 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 20 977,63 грн. пені за прострочення сплати процентів та 366,88 грн. пені за прострочення сплати комісії, 25 500,00 грн. державного мита і 236,00 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.04.2010 року вищевказане рішення господарського суду Черкаської області залишено без змін.

Рішення суду набрало законної сили, на його виконання судом видано наказ № 16/3163 від 31.05.2010 року, який предявлено стягувачем до виконання.

Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 29.07.2010 року відкрито виконавче провадження № 20561143 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області № 16/3163 від 31.05.2010 року.

В обґрунтування скарги представник скаржника зазначила, що згідно даних СЕТАМ, не відбулися із-за відсутності зареєстрованих учасників торгів електронні торги 25.08.2015 року за лотом № 88797 і 07.10.2015 року за лотом № 97233. На електронні торги виставлялось майно приміщення адміністративно-виробничої будівлі з прибудовами та підвалом (літ. А-2) за стартовою ціною станом на 25.08.2015 4329600,00 грн., 07.10.2015 4113120,00 грн.

03.11.2015 року відділ ДВС звернувся з листами № 4021/21-28/5 до стягувача, в якому запропонував останньому залишити за собою нереалізоване майно, а 04.11.2015 за вих. № 4030/21-28/5 до Головного територіального управління юстиції з питань виконавчої служби з проханням зняття з реалізації лоту № 97233, треті торги по якому призначити неможливо відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Листом від 19.11.2015 року № 072-19/1247 стягувач не погодився з пропозицією відділ ДВС залишити за собою нереалізоване майно і просив вжити заходів для проведення третіх прилюдних торгів.

23.11.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_5 складено акт уцінки арештованого майна, яке складає предмет лота № 97233 і належить боржнику на праві приватної власності. Відповідно до цього акта вартість майна складала 4329600,00 грн., після уцінки складає 2164800,00 грн. ОСОБА_4 уцінки затверджений 23.11.2015 року начальником відділу і в той же день направлений стягувану і боржнику.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Законів України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядаються господарськими судами у тих справах, у яких були прийняті відповідні рішення, ухвали, постанови незалежно від наявності зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» із змінами, внесеними згідно із Законами України від 15.12.2005 р. N 3201-IV, від 22.09.2011 р. N 3795-VI, якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 вересня 2011 р. N 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» передбачено, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Оскільки в силу іпотеки право іпотекодержателя одержати задоволення за рахунок заставленого майна виникає не з моменту укладення ним договорів кредиту чи іпотеки, а у разі порушення боржником своїх зобов'язань, то з урахуванням норм ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), ст. 54 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV «Про виконавче провадження» на правовідносини з реалізації заставленого майна з прилюдних торгів, які виникли після 16 жовтня 2011 р., не поширюється норма п. 2 розд. II «Прикінцеві положення» Закону України від 22 вересня 2011 р. N 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», до них застосовуються положення ч. 2 ст. 49 Закону України від 5 червня 2003 р. N 898-IV «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час вчинення відповідних виконавчих дій (постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 23 квітня 2014 р. у справі N 6-26цс14).

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що:

виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (ст. 1);

державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ст. 11 ч.ч. 1, 2 абз. 1);

звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (ст. 52 ч. 1);

звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя; реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом; примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку» (ст. 54 ч. 1, 5, 8);

арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ст. 57 ч. 1);

реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах (ст. 62 ч. 1);

не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна (ч. 5 ст. 62);

рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (ст. 82 ч. 4).

У відповідності до положень п. 12 ст. 11, ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження», для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Згідно положень ст. 58 цього ж Закону, визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158, затверджено Інструкцію про проведення виконавчих дій. Ця Інструкція розроблена на виконання Закону України «Про виконавче провадження», визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 року № 656/5 «Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 року за № 427/25204, затверджено Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів (далі - Порядок). Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з п. 17 розяснень Пленуму Верховного Суду України, викладеними у постанові від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», розглядаючи скарги на дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, суд повинен перевірити їх відповідність як положенням ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» N 606-XIV, так і прийнятим відповідно до цього Закону нормативно-правовим актам. Оскільки дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову, у зв'язку з чим у цій частині скаргу на дії державного виконавця суд ухвалою залишає без розгляду і роз'яснює заявникові можливість вирішення спору в позовному провадженні.

Разом з тим, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Такий правовий висновок викладено судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України у постанові від 26.08.2014 року у справі № 914/2964/13.

За змістом ст. 11128 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

За змістом цих нормативних актів та з урахуванням встановлених обставин справи суд вважає, що оскаржені дії державного виконавця щодо складання акта уцінки майна для проведення третіх прилюдних електронних торгів не суперечить нормам законів України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку» і законодавства про проведення електронних торгів, інші обставини, зазначені скаржником, не є підставами визнання цих дій державного виконавця незаконними та скасування оскарженого акта уцінки від 23.11.2015 року, тому суд надає перевагу запереченням стягувача і органу ДВС, а в задоволенні скарги відмовляє повністю.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги закритого акціонерного товариства «Підприємство «Культтовари» від 02.12.2015 року за вх. № 28100 відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Суддя В.М. Грачов