Ухвала суду № 54775191, 30.12.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1379/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.12.2015 р. Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючої судді Сарай А.І.

при секретарі Шкіря І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_2 та визнання незаконною і скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з скаргою на рішення державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_2 та визнання незаконною і скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

В скарзі зазначає, що 06.10.2014 р. Ужгородським міськрайонним судом було винесено рішення у цивільній справі № 308/2152/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» Ужгородського відділення ПАТ «УкрСиббанк» № 637 про повернення коштів за депозитними договорами, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

24.10.2014 р. на виконання вказаного рішення суду стягувачем було одержано виконавчий лист та предявлено для виконання до Червонозаводського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції.

07.11.2014 р. державним виконавцем Здоровко О.І. Червонозаводського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45375926, у відповідності до поданої заяви стягувача та на підставі виконавчого листа № 308/2152/14-ц від 24.10.2014 р., виданого Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 загальної суми заборгованості в розмірі 1014228.55 грн.

Одночасно п. 2 постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем було надано можливість боржнику ПАТ «УкрСиббанк» на самостійне виконання виконавчого документа в строк до 16 год. 40 хв. 14.11.2014 р., про що належним чином повідомити Червонозаводський відділ ДВС Харківського міського управління юстиції.

Згідно із одержаних його представником відомостей із матеріалів виконавчого провадження ВП № 45375926, йому та його представнику за довіреністю стало відомо наступне, що 14.11.2014 р. до Червонозаводського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції надійшов супровідним листом від представника боржника ПАТ «УкрСиббанк» пакет документів, до якого долучалась заява про закінчення виконавчого провадження у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» по вищевказаному виконавчому провадженні на підставі меморіального ордеру № 1 від 14.11.2014 р., який підтверджує те, що боржником ПАТ «УкрСиббанк» проведено перерахунок коштів в самостійному порядку на загальну суму 1014228.55 грн., однак його увага була зосереджена насамперед на незрозумілий для нього поточний рахунок «Базовий» № 26209056509203, який був відкритий на його імя, не зрозуміло як і не зрозуміло ким, і при цьому всьому в банку ПАТ «УкрСиббанк», а більш точніше в Ужгородському відділенні № 637 ПАТ «УкрСиббанк» (дата відкриття рахунку 18.06.2008 р.), на який і було проведено боржником перерахунок грошових коштів в сумі 1014228.55 грн., згідно з виконавчим документом, виданим на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду.

14.11.2014 р. скаржник/стягувач особисто звернувся як в усній, так і письмовій формі до начальника Ужгородського відділення № 637 ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_3 з метою одержання більш детальної інформації щодо коштів, які були перераховані боржником ПАТ «УкрСиббанк» по виконаному провадженні ВП № 45375926 на дивний поточний рахунок «Базовий» № 26209056509203, який відкритий був на його скаржника/стягувача та на який повинні були поступити кошти на загальну суму 1014228.55 грн. Однак жодної, як письмової, так і усної інформації в цей день скаржник не одержав без жодних на те обґрунтувань та пояснень.

17.11.2014 р. скаржник/стягувач повторно звернувся до начальника Ужгородського відділення № 637 ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_3 із письмовим зверненням, в якому ставив вимогу як стягувач по виконавчому провадженні ВП № 45375926, яке відкрите на підставі виконавчого листа № 308/2152/14-ц від 24.10.2014 р., виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 1014228.55 грн. наступну: надати йому дозвіл одержати кошти в сумі 1014228.55 грн.; повідомити його надавши йому вичерпну інформацію про рух коштів, який здійснювався за весь період часу, а саме з моменту відкриття поточного рахунку 26209056509203 «Базовий» з 18.06.2008 р. по 17.11.2014 р. включно.

Однак начальником Ужгородського відділення № 637 ПАТ «УкрСиббанк» його було проінформовано, що ПАТ «УкрСиббанк» провів власноручно взаємозалік по заборгованості за кредитним договором № 11362230000 від 19.06.2008 р. та одночасно на підтвердження даних слів було надано виписку за особовим рахунком 26209056509203 з (вкл.) 18.06.2008 р. по (вкл.) 14.11.2014 р., з якої випливає, що кошти в сумі 1014228.55 грн., які були акумульовані на даному поточному рахунку 26209056509203 «Базовий» та в подальшому списані згідно заборгованості про надання споживчого кредиту № 11362230000 від 19.06.2008 р. зг. СЗ № 1 від 14.11.2014 р.

Станом на теперішній час у скаржника є всі обєктивні підстави стверджувати, що боржник ПАТ «УкрСиббанк» зловживає своїми правами, обовязки щодо повернення боргу за рішенням суду виконує у спосіб та у порядку, які заздалегідь унеможливлюють отримання коштів стягувачем, що грубо порушує інтереси останнього.

14.11.2014 р. на виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду, в порушення запропонованого державним виконавцем Здоровко О.І. порядку, ПАТ «УкрСиббанк» перерахував 1014228.55 грн. на невідомий поточний рахунок у своєму ж відділенні, стверджуючи, що його відкрито ОСОБА_1 та надаючи на підтвердження копію відповідного договору. Однак, сама копія містить письмову вказівку про те, що оригінал договору «вилучено згідно ухвали суду № 308/4633/14 від 14.10.2014 р.» слідчим СВ Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області. Зміст ухвали полягає в тому, що підпис ОСОБА_1 на договорі банківського рахунку повинний бути підданий експертному дослідженню на предмет належності його саме ОСОБА_1 При цьому скаржник/стягувач відповідально стверджував, що договір банківського рахунку 565092 від 19.06.2008 р. він не підписував та відповідно, поточний рахунок «Базовий» № 26209056509203, на який банком перераховано кошти, не відкривав.

16.01.2015 р. скаржником/стягувачем на імя начальника Червонозаводського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції у відповідності до ст.ст. 11, 12 Закону України «Про виконавче провадження» було надіслано письмову заяву, з метою одержання інформації та відомостей по ВП № 45375926 про вжиті державним виконавцем заходи щодо належного виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду, на підставі якого видано виконавчий лист № 308/2152/14-ц від 24.10.2014 р. Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 загальної суми заборгованості в розмірі 1014228.55 грн.

02.02.2015 р. йому стало відомо, що на його поштову адресу з Червонозаводського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції було надіслано поштовий лист (простою кореспонденцією). В даному поштовому конверті знаходився супровідний лист Червонозаводського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції за № 13-30/57350 від 29.12.2014 р. з додатком постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2014 р. ВП № 45375926, яка винесена у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, тобто державний виконавець фактично по суті не зясовуючи всіх обставин справи, опираючись на суто формальні фінансові «платіжні» документи, які надані боржником, а саме на засвідчені копії меморіального ордеру № 1 від 14.11.2014 р. та копії платіжного доручення № НОМЕР_1 від 14.11.2014 р. прийшов до висновку, що боржником ПАТ «УкрСиббанк» в повному обсязі виконані покладені у відповідності до рішення суду зобовязання по перерахунку грошових коштів в сумі 1014228.55 грн. на фіктивний поточний рахунок стягувача, однак з юридичної точки зору даний висновок, потягнув за собою прийняття державним виконавцем хибного рішення у формі винесення процесуального документа постанови про закінчення виконавчого провадження та фактично призвів до порушення законних прав та інтересів скаржника/стягувача, цим самим поставивши під сумнів належне, повне, своєчасне, всебічне та неупереджене виконання рішення суду.

Станом на день подання цієї скарги слідчими органами розслідуються факти підроблення документів, вчинювані посадовими особами Ужгородського відділення № 637 ПАТ «УкрСиббанк», за якими скаржника/стягувана визнано потерпілим. Крім того, незаконні дії ПАТ «УкрСиббанк» щодо перерахування коштів, належних ОСОБА_1 згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду від 06.10.2014 р. на поточний рахунок, який ОСОБА_1 не відкривався та не використовувався, наразі оскаржені до органів прокуратури та МВС України, а також наведено ряд аргументів та неспростовних, беззаперечних фактів та доказів щодо привласнення грошових коштів у великих розмірах посадовими та службовими особами ПАТ «УкрСиббанк», які належать скаржнику/стягувачу ОСОБА_1, попередня кваліфікація даного злочину підпадає під санкцію ч. 4 ст. 191 КК України.

Також, в грудні 2014 року під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за № 120120070030000428, скаржнику/стягувачу стало відомо, що згідно вилучених у ПАТ «УкрСиббанк» оригіналів документів по договору про надання споживчого кредиту № 11362230000 від 19.06.2008 р., надання банком кредиту в сумі 98556 доларів США відбулося шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок № 26200056509202, відкритий в АКІБ «УкрСиббанк» Ужгородського відділення № 637 на імя ОСОБА_1, на який і були перераховані боржником кошти у відповідності до рішення суду в сумі 1014228.55 грн.

Відповідно до вилучених документів, поточний рахунок № 26200056509202 був відкритий АКІБ «УкрСиббанк» на підставі договору банківського рахунку № 565092 від 19.06.2008 р., що був фіктивно укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи, проведеної у кримінальному провадженні за № 12012070030000428, підписи на кожній сторінці перед надрукованим текстом «ОСОБА_1А.» у договорі банківського рахунку № 565092 від 19.06.2008 р. та у додатку № 1 до даного договору, виконані не ОСОБА_1 Вказані підписи виконані з наслідуванням власних підписів ОСОБА_1 Даний факт встановлений висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України у Львівській області № 6/689 від 01.12.2014 р.

Тобто, посадові та службові особи ПАТ «УкрСиббанк» фактично двічі скоїли злочин, ошукавши скаржника/стягувача, шляхом привласнення грошових коштів у великих розмірах, які належать скаржнику/стягувачу ОСОБА_1, попередня кваліфікація якого підпадає під санкцію ч. 4 ст. 191 КК України.

Станом на 09.02.2015 р. він як стягувач по виконавчому провадженні ВП № 45375926 так і не одержав грошові кошти в сумі 1014228.55 грн., які боржник ПАТ «УкрСиббанк» зобовязаний йому повернути, у відповідності до рішення Ужгородського міськрайонного суду від 06.10.2014 р. у цивільній справі № 308/2152/14-ц.

Таким чином, є обґрунтовані підстави стверджувати, що самовільно обираючи спосіб та порядок виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 06.10.2014 р. у справі № 308/2152/14-ц, боржник ПАТ «УкрСиббанк» фактично призвів до ситуації, яка унеможливить здійснення правосуддя: визнані судом до повернення ОСОБА_1 грошові кошти ним отримані не будуть, в результаті неправомірних махінацій та зловживань банку та ставить під сумнів повноцінне та належне виконання рішення сулу.

Просить суд: визнати неправомірним рішення державного виконавця Здоровко О.І. Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, що передувало собою винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2014 р. ВП № 45375926 при примусовому виконанні виконавчого листа № 308/2152/14-ц від 24.10.2014 р., виданого Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1014228.55 грн.; скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2014 р. ВП № 45375926 при примусовому виконанні виконавчого листа № 308/2152/14-ц від 24.10.2014 р., виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1014228.55 грн.; зобовязати Червонозаводський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відновити виконавче провадження ВП № 45375926 з примусового виконання виконавчого листа № 308/2152/14-ц від 24.10.2014 р., виданого Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1014228.55 грн.; стягнути з Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на його користь сплачену суму судового збору в розмірі 121.8 грн.

В судовому засіданні скаржник та його представники вимоги скарги підтримали посилаючись на викладені в скарзі обставини і просять їх задовольнити.

Державний виконавець Червонозаводського відділу ДВС ОСОБА_2 та представник Червонозаводського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції в судове засідання не зявилися. Представник Червонозаводського відділу ДВС надіслав до суду письмову заяву відповідно до якої просить розглянути справу без участі представника Червонозаводського відділу ДВС.

Представник ПАТ «УкрСиббанк» в судове засідання не зявився, однак подав до суду письмові заперечення на скаргу.

В обґрунтування заперечень проти скарги представник ПАТ «УкрСиббанк» зазначає, що 06.10.2014 р. Ужгородський міськрайонний суд ухвалив рішення по цивільній справі № 308/2152/14-ц про стягнення з ПАТ «УкрСиббанк» грошових коштів у розмірі 1014228.55 грн. на користь стягувача ОСОБА_1 15.10.2014 р. AT «УкрСиббанк» направлено апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 06.10.2014 р. по цивільній справі № 308/2152/14-ц, однак 24.10.2014 р. на підставі зазначеного рішення суду був виданий виконавчий лист № 308/2152/14-ц, який стягувачем був направлений до виконання у Червонозаводський ВДВС Харківського МУЮ. 07.11.2014 р. державний виконавець зазначеного ВДВС ОСОБА_2 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 45375926) про стягнення з AT «УкрСиббанк» на користь стягувача ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа № 308/2152/14-ц, виданого 24.10.2014 р. Ужгородським міськрайонним судом. Постановою про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2014 р. для AT «УкрСиббанк», як боржника за виконавчим листом, був встановлений строк для добровільного виконання виконавчого листа до 16 год. 40 хв. 14.11.2014 р.

14.11.2014 р., тобто в строк, зазначений в постанові про відкриття виконавчого провадження, AT «УкрСиббанк» в добровільному порядку виконав виконавчий документ шляхом перерахування грошових коштів на користь ОСОБА_1 на суму 1014228.55 грн. на поточний рахунок № 26209056509203 ОСОБА_1 в AT «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750. 14.11.2014 р. AT «УкрСиббанк» звернувся із заявою до державного виконавця Червонозаводського ВДВС МУЮ ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження № 45375926, відкритого 07.11.2014 p., до якої було надано належним чином засвідчені копії меморіального ордеру № 1 від 14.11.2014 р. на суму 1014228.55 грн., договору банківського рахунку № 565092 від 19.06.2008 р. про відкриття банківського рахунку № 26209056509203 в AT «УкрСиббанк», меморіального ордеру № НОМЕР_1 від 14.11.2014 р. на суму 3654 грн., оскільки в розумінні положень ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» боржник (AT «УкрСиббанк») самостійно виконав виконавчий документ у встановлений постановою строк. Відповідно до постанови Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ від 29.12.2014 р. ВП № 45375926, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 308/2152/14-ц, виданого 24.10.2014 р. Ужгородським міськрайонним судом закінчено у звязку із повним виконанням вищевказаного рішення суду.

У звязку із надходженням на поточний рахунок № 26209056509203 ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 1014228.55 грн., банком здійснено договірне списання коштів на рахунок № 3739011362230 ОСОБА_1 в АТ «УкрСиббанк», тобто на погашення заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору № 11362230000 від 19.06.2008 р. на суму 1014228.55 грн. задля виконання виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду від 02.04.2013 р. по справі № 2-1461/11, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» суму 882579.65 грн. за кредитом, 1820 грн. судових витрат, донараховані банком проценти за користування кредитними коштами в сумі 129828.9 грн., оскільки зобовязання сторін за даним договором не припинені. Відповідно до п. 7.1.1. кредитного договору № 11362230000 від 19.06.2008 р., укладеного між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, сторони погодили можливість списувати кошти з будь-якого рахунку позичальника в національній та/або іноземній валюті відкритого в АКІБ «УкрСиббанк», зокрема: з поточного рахунку позичальника у національній та/або іноземній валюті № 2620005609202; та з будь-яких інших рахунків, відкритих позичальником в майбутньому. Згідно п. 7.8. кредитного договору № 11362230000 від 19.06.2008 р. строк дії договору встановлюється з дати його укладення до повного повернення банку всієї суми кредиту за договором та повного погашення плати за кредит і неустойки, у разі її нарахування.

АТ «УкрСиббанк» вважає безпідставними та необґрунтованими вимоги скаржника ОСОБА_1 скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2014 р. ВП № 45375926 та зобовязати Червонозаводський ВДВС Харківського МУІО відновити виконавче провадження (ВП № 45375926) з примусового виконання виконавчого листа № 308/2152/14-ц від 24.10.2014 р., виданого Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з АТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1014228.55 грн., оскільки рішення Ужгородського міськрайонного суду від 06.10.2014 р. по цивільній справі № 308/2152/14-ц виконано банком в повному обсязі в добровільному порядку та у випадку задоволення судом скарги скаржника ОСОБА_1 та відновлення виконавчого провадження № 45375926 призведе до незаконного стягнення з АТ «УкрСиббанк» коштів в подвійному розмірі. На підставі наведеного представник банку просить у задоволенні скарги відмовити.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.12.2014 р. державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_2 була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження (ВП № 45375926) з примусового виконання виконавчого листа № 308/2152/14-ц, виданого 24.10.2014 р. Ужгородським міськрайонним судом, про стягнення з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1: заборгованості за договором банківського вкладу на вимогу «Активні гроші» від 11.09.2007 р. № 26201056509201 з яких: 727804.22 грн. сума вкладу, 243501.41 грн. процентів; 29786.52 грн. заборгованості за договором банківського вкладу на вимогу «Активні гроші» за № 26201056509201 від 26.09.2007 р. з яких: 22836.1 грн. вкладу та 6950.42 грн. процентів; 13136.4 грн. заборгованості за договором банківського вкладу на вимогу «Активні гроші» за № 26209153397200 від 16.11.2007 р. з яких: 8010 грн. вкладу, 5126.4 грн. процентів та 3654 грн. судових витрат на користь держави.

Згідно вказаної постанови, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 308/2152/14-ц, виданого 24.10.2014 р. Ужгородським міськрайнним судом, закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», та встановлено, що відповідно до заяви представника боржника від 14.11.2014 р. прохалося закрити виконавче провадження у звязку з повним виконанням рішення суду, до заяви було надано належним чином засвідчену копію меморіального ордеру № 1 від 14.11.2014 р. та копію платіжного доручення № НОМЕР_1 від 14.11.2014 р. на підтвердження виконання рішення суду (а.с. 10, 11).

Згідно з виписки за особовим рахунком 26209056509203 з (вкл.) 18.06.2008 по (вкл.) 14.11.2014 р. відділення № 637 АТ «УкрСиббанк» (а.с. 14), 14.11.2014 р. банком на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду від 06.10.2014 р. та постанови Червнозаводського ВДВС від 07.11.2014 р. здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 1014228.55 грн. на поточний рахунок ОСОБА_1 за № 26209056509203 в АТ «УкрСиббанк». У звязку із надходженням на поточний рахунок ОСОБА_1 за № 26209056509203 коштів в сумі 1014228.55 грн., банком самостійно здійснено договірне списання цих коштів на рахунок ОСОБА_1 за № 3739011362230 в АТ «УкрСиббанк» на погашення його заборгованості про надання споживчого кредиту № 11362230000 від 19.06.2008 р. на суму 1014228.55 грн.

Дані обставини не заперечується представником ПАТ «УкрСиббанк».

Звертаючись до суду із скаргою на дії державного виконавця скаржник зазначив, що на даний час рішення суду згідно з виконавчим листом є не виконаним, оскільки боржником ПАТ «УкрСиббанк» стягувана за виконавчим листом сума в загальному розмірі 1014228.55 грн. перерахована не на рахунок стягувача, тобто кошти на виконання рішення суду останнім не одержані.

Правовідносини, які виникли між учасниками розгляду справи, врегульовані положеннями Закону України «Про виконавче провадження», наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій» від 15 грудня 1999 року № 74/5, ЦПК України.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 384 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно до ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, або у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обовязкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону, державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 17 вказаного Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Як встановлено судом, підставою для винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови стала заява представника боржника від 14.11.2014 р. з проханням закрити виконавче провадження у звязку з повним виконанням рішення суду, до якої було надано належним чином засвідчену копію меморіального ордеру № 1 від 14.11.2014 р. та копію платіжного доручення № НОМЕР_1 від 14.11.2014 р. на підтвердження виконання рішення суду.

Частиною 1 ст. 25 зазначеного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виплати стягнутих грошових сум. Так, грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. За письмовою заявою стягувача - фізичної особи чи його представника (за наявності відповідних повноважень) стягнуті грошові суми можуть бути перераховані державним виконавцем на зазначений ним рахунок у банку або в іншій фінансовій установі чи надіслані на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум. Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 54 цього Закону). Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником у іншому виконавчому провадженні).

Порядок приймання державним виконавцем коштів також визначений у розділі 11 Інструкції про проведення виконавчих дій. Зокрема, згідно з п. 11.2.7. Інструкції, у разі відсутності відомостей, яким чином провадити виплату коштів, державний виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов'язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача). Після цього не пізніше двох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (в тому числі за зведеним виконавчим провадженням) (додаток 42), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні. Копії платіжних доручень про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам. Підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється особою, відповідальною за ведення книги обліку депозитних сум, не пізніше трьох робочих днів з дня отримання розпорядження державного виконавця.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, обмежившись отриманням від представника боржника ПАТ «УкрСиббанк» заяви від 14.11.2014 р. з проханням закрити виконавче провадження з доданими до неї відповідними платіжними документами, державним виконавцем при здійсненні своїх службових обовязків було не в повному обсязі дотримано вимоги ст.ст. 6, 11, 45 Закону України «Про виконавче провадження» при прийняті оскаржуваної постанови і не вжито передбачених Законом заходів для виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 06.10.2014 р. і виданого 24.10.2014 р. виконавчого листа, чим допущено порушення прав та законних інтересів стягувача ОСОБА_1

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, спрямоване на виконання рішення, яким захищено права особи, і одним із принципів виконавчого провадження є, зокрема, своєчасність такого виконання, що повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини.

З урахуванням викладеного, даючи оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку про те, що дії державного виконавця з приводу винесення оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2014 р. є неправомірними та не відповідають вимогам Закону, а тому скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 388 ЦПК України судові витрати, повязані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Тому з Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління на користь скаржника слід стягнути судові витрати в сумі 121.8 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 383-388 ЦПК України, ст.ст. 1, 2, 6, 11, 17, 25, 27, 45, 49 Закону України «Про виконавче провадження» суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірним рішення державного виконавця Здоровко О.І. Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, що передувало собою винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2014 р. ВП № 45375926 при примусовому виконанні виконавчого листа № 308/2152/14-ц від 24.10.2014 р., виданого Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1014228.55 грн.

Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2014 р. ВП № 45375926 при примусовому виконанні виконавчого листа № 308/2152/14-ц від 24.10.2014 р., виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1014228.55 грн.

Зобовязати Червонозаводський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відновити виконавче провадження ВП № 45375926 з примусового виконання виконавчого листа № 308/2152/14-ц від 24.10.2014 р., виданого Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1014228.55 грн.

Стягнути з Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 121.8 грн.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її постановлення, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Сарай А.І.