Ухвала суду № 54754704, 22.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2015 рокусправа № 804/11746/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Добродняк І.Ю Бишевської Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровського міського управління юстиції в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року по справі №804/11746/15 за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління Мироненка Дмитра Олександровича, за участю третьої особи - Державної реєстраційної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в якому просила:

- визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Мироненка Дмитра Олександровича щодо безпідставної формальної відмови ОСОБА_2 у державній реєстрації прав та їх обтяжень на гараж НОМЕР_1 в Гаражному кооперативі "Орель" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке шосе, 16 рішенням за № 23399897 від 04.08.2015 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 23399897 від 04.08.2015 р.;

- зобов'язати Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно гараж НОМЕР_1 в Гаражному кооперативі "Орель" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке шосе, 16.

Позов обґрунтований тим, що позивач є членом гаражного кооперативу "Орель" згідно рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради №56/4 від 19.02.1999р. На своє звернення до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області із заявою про проведення державної реєстрації права приватної власності на гараж НОМЕР_1 в Гаражному кооперативі "Орель" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке шосе, 16, позивач отримала рішення державного реєстратора ОСОБА_4, яким відмовлено у вчиненні вказаних дій. Підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, наведені в рішенні державного реєстратора, позивач вважає необґрунтованими. За твердженнями позивача, невідповідності, про які йдеться в рішенні, не мають відношення до позивача та не перешкоджають держаній реєстрації. Крім цього, як зазначав позивач, наведені в рішенні підстави для відмови в державній реєстрації, не передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 23399897 від 04.08.2015 р.;

зобов'язано Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області повторно розглянути заяву про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно гараж НОМЕР_1 в Гаражному кооперативі "Орель" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке шосе, 16.

Постанова суду, в частині задоволених позовним вимог, мотивована необґрунтованістю рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень з огляду на недоведеність відповідачами тих обставин, які стали підставою для його прийняття.

Не погоджуючись з постановою суду, Дніпропетровське міське управління юстиції в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тими обставинами, які стали підставою для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації права. Крім цього, заявник апеляційної скарги вказує на необґрунтованість рішення суду, в частині зобов'язання повторно розглянути заяву позивача про реєстрацію права, оскільки, за його позицією, законодавством не передбачено можливості повторного розгляду заяви, по якій вже було прийнято рішення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про, те що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо особи, якою подано апеляційну скаргу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, при поданні позову ОСОБА_2 визначила відповідачами Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області та державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління ОСОБА_4. В той же час, згідно постанови КМУ від 21.01.2015р. №17 «Питання оптиматизації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» ліквідовано Державну реєстраційну службу та затверджено Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції. Наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2015р. №115/5 внесено зміни до абзацу третього пункту 1 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, якими виключено положення про те, що у складі управлінь юстиції діють реєстраційні служби, які є структурними підрозділами управлінь юстиції. Цим же Наказом абзац другий пункту 3 Положення викладено у новій редакції та завдання і функції щодо реалізації державної політики з питань державної реєстрації, зокрема, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень покладено на управління юстиції. Таким чином, на час розгляду справи органом, який наділений повноваженнями щодо здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, є Дніпропетровське міське управління юстиції в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції.

Щодо суті спірних правовідносин між сторонами, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_2 є членом кооперативу «Орель», в якому їй належить капітально зведений цегляний гараж НОМЕР_1 загальною площею 24,4кв.м., який відповідає проекту організації та забудови кооперативу, що підтверджено довідкою ГК «Орель» №358 від 27.06.2015р. (а.с.15). На вказаний об'єкт нерухомості виготовлений технічний паспорт (а.с.7).

ОСОБА_2 звернулась до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області із заявою про проведення державної реєстрації права приватної власності на гараж НОМЕР_1 в Гаражному кооперативі "Орель" за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Донецьке шосе, 16.

04.08.2015р. Державним реєстратором Мироненко Дмитром Олександровичем винесено Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 23399897 від 04.08.2015 р. з наступних підстав:

- у п. 12 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 11.06.2015 р. у графі "загальна площа будівлі, кв. метрів" зазначена площа 8 219,5 кв. м., тоді як в описі об'єкта вказано загальну площу тільки будівлі вартової літ А-1, стосовно усіх інших об'єктів - площу основи (забудови);

- відповідно до п. 11-1 декларації документом, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою є договір оренди землі № 76 від 28.04.2014 р., строк дії якого - 1 рік. Таким чином, на момент введення об'єкта в експлуатацію речове право на земельну ділянку відсутнє.

Також, Рішення містить посилання на ст. 8 Закону України "Про кооперацію", п.5.2 Статуту гаражного кооперативу «Орель», якими визначено питання вступу в члени кооперативу та обсяг документів, які для цього подаються.

Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_2 з позовом до суду.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості вказаного рішення Державного реєстратора з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004р. державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до ст. 15 Закону України № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Положеннями ст. 24 Закону України № 1952-IV встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як зазначено вище, при прийнятті рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державний реєстратор посилався на те, що:

- п. 12 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 11.06.2015 р. у графі «загальна площа будівлі, кв. метрів» зазначена площа 8 219,5 кв. м., тоді як в описі об'єкта вказано загальну площу тільки будівлі вартової літ А-1, а стосовно усіх інших об'єктів - площу основи (забудови);

- закінчився строк дії договору оренди землі № 76 від 28.04.2014 р.

Щодо посилань державного реєстратора в спірному рішенні на зазначення в декларації про готовність об'єкта до експлуатації лише площі будівлі вартової, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що встановити площу належного позивачу гаражу можливо з технічного паспорту на гараж НОМЕР_1 в Гаражному кооперативі «Орель», про недоліки або ненадання якого не зазначено в рішенні державного реєстратора. При цьому, наведена в рішенні державного реєстратора невідповідність, з посиланням на декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, стосується площ споруд ГК «Орель», а не площі гаража, відносно якого позивачем порушено питання про реєстрації права. Державним реєстратором не зазначено невідповідності площі гаража НОМЕР_1 право на який просив зареєструвати позивач.

Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги доводи відповідача про закінчення строку дії договору оренди землі, оскільки на час розгляду справи Гаражному кооперативу «Орель» поновлено право користування земельною ділянкою на підставі рішення сесії Дніпропетровської міської ради від 30.09.2015 р. № 297/67. При цьому, державним реєстратором, під час прийняття оскарженого рішення, не досліджувались обставини щодо вчинення ГК «Орель» дій, направлених на продовження договору оренди земельної ділянки.

Правильно суд першої інстанції вказав і на безпідставність посилань державного реєстратора в оскарженому рішенні на ст. 8 Закону України "Про кооперацію", п.5.2 Статуту гаражного кооперативу «Орель». Так, ст..8 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність та повинен містити умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього. Пунктом 5.2 Статуту ГК «Орель» визначено порядок вступу до членів кооперативу та обсяг документів, які для цього надаються. Суд першої інстанції правильно вказав на те, що такі посилання державного реєстратора не мають відношення для вирішення питання щодо державної реєстрації права, оскільки факт членства позивача в кооперативі був належним чином підтверджений наданою довідкою ГК «Орель».

Враховуючи те, що будь-яких інших підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації права спірне рішення не містить, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності рішення Державного реєстратора №23399897 від 04.08.2015 року.

Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду в частині зобов'язання повторно розглянути заяву позивача про реєстрацію права, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, суд першої інстанції, з огляду на заявлені вимоги про зобов'язання Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області зареєструвати право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, обґрунтовано вказав на те, що задовольнивши позов у такий спосіб, суд фактично втрутиться у дискреційні функції відповідачів, які наділені виключними повноваженнями щодо здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

В той же час, встановлені обставини справи свідчать про порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах, які підлягають захисту у судовому порядку.

З цих підстав, суд першої інстанції, врахувавши суть спірних правовідносин між сторонами, врахувавши необґрунтованість підстав для відмови у державні реєстрації права, які наведені у рішенні Державного реєстратора №23399897 від 04.08.2015 року, дійшов правильного висновку про можливість поновлення порушених прав позивача у такий спосіб, як повторний розгляд заяви позивача про реєстрацію права. Таке рішення суду відповідає суті виниклого спору, є достатнім для захисту порушеного права та не підміняє собою рішення органу, який має виключні повноваження у сфері державної реєстрації прав та їх обтяжень.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського міського управління юстиції в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року по справі №804/11746/15 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 24.12.2015р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська