Ухвала суду № 54733947, 17.12.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3694/15-ц Головуючий у І інстанції Проць Т. В.Провадження № 22-ц/780/6285/15 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А.Категорія 26 17.12.2015

УХВАЛА

Іменем України

17 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Волохова Л.А.,

суддів: Журби С.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Дрозд Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2015 року,

встановила:

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволено.

Встановлено факт проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вважає, що рішення суду є незаконним, так як постановлено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу жилого будинку, посвідченого 24 червня 2008 року державним нотаріусом Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 (реєстр № 1-2071), сторони придбали в рівних частках житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_2.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 вищезазначений будинок належить на праві спільної часткової власності ( по ? частині) сторонам по справі.

Відповідно до довідки Великокаратульської сільської ради № 996 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно записів земельно-кадастрової книги рахується земельна ділянка , площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_2.

Рішенням Великокаратульської сільської ради № 154 від 08 серпня 2008 року було передано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку, площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства.

Із заяв відповідача на ім"я начальника Переяслав-Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області від 02 червня 2011 року та 19 липня 2013 року вбачається, що вона звертається із проханням прийняти міри щодо протиправних дій ОСОБА_2, називаючи його „своїм громадянським чоловіком".

Із копії свідоцтва про вінчання № 86 від 15.10.2006 вбачається, що 16 жовтня 2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвінчалися в Храмі Святої Троїці в м.Переяслав-Хмельницькому Київської області.

Відповідно до іпотечного договору № 02-10/2860 від 10 липня 2008 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „УКРСОЦБАНК" та ОСОБА_2, останній передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Поручителем за даним договором є відповідач по справі - ОСОБА_3 (договір поруки №02-10/2861 від 10 липня 2008 року).

Згідно довідки (виписки з домової книги про склад сім"ї та реєстрацію) № 381 від 06 грудня 2013 року відповідач ОСОБА_3 проживає тимчасово з 2008 року без реєстрації по АДРЕСА_2. З 2008 року проживає без реєстрації ОСОБА_2, який зареєстрований був у ньому в 2013 році. 1/2 частина даного будинку належить ОСОБА_3, інша 1/2 частина - ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_7 підтвердила факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як чоловіка і жінки протягом 2008-2009 років. Крім того, зазначила, що протягом цього періоду вони придбали певні речі домашнього вжитку (телевізор, супутникові антени, диван. крісло, кухню) та проводили ремонтні роботи в будинку (робили долівку).

В судовому засіданні в суді першої інстанції відповідач ОСОБА_3 підтвердила факт проживання з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період, який зазначає останній ( з жовтня 2006 року по січень 2010 року ), вказавши, що фактично вони проживали спільно довший період - з 2005 року по жовтень 2011 року. Однак, при цьому, будь-яких зустрічних позовних вимог не заявляла.

Суд обґрунтовано зазначив, що відповідач ОСОБА_3 визнала факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 з жовтня 2006 року по січень 2010 року. Її посилання на те, що спільно з позивачем вони проживали довший період (з 2005 року по жовтень 2011 року) не спростовує факту їхнього спільного проживання в період, зазначений позивачем ОСОБА_2, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він зроблений на підставі ретельного аналізу показів свідка ОСОБА_7 та дослідження письмових доказів, якій містяться в матеріалах справи (додатки до зустрічного позову ОСОБА_3 - т.1 а.с. 52-65), та визнається самими сторонами по справі.

Відповідно до ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім"єю чоловіка та жінки без шлюбу в порядку окремого провадження. Якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, така вимога розглядається в порядку позовного провадження.

Факт існування майна, придбаного під час спільного проживання, крім будинку, підтверджується письмовими матеріалами справи.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, дійшов правильного висновку про задоволення позову, тому колегія суддів, відповідно до ст. 303 ЦПК України, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2015 рокузалишити без зміни.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: