Ухвала суду № 54703383, 17.12.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/5835/15-к

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

17.12.2015 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Животова Є.Г. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участі: секретаря судового засідання Федич Т.О., прокурора Ковтуна І.В., представників потерпілого: директора ТОВ «Віма» ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційне провадження № 11-кп/777/598/15 за апеляційною скаргою директора ТОВ «Віма» ОСОБА_3 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.10.2015.

Зазначеною ухвалою місцевого суду задоволено подане в порядку ст.286 КПК України клопотання прокурора, а підозрюваного за ч.1 ст.388 КК України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України; кримінальне провадження 12013070030002960 щодо ОСОБА_5 закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

У вказаному клопотанні прокурора йдеться про те, що ОСОБА_5 оголошено підозру про вчинення ним передбаченого ч.1 ст.388 КК України кримінального правопорушення (відчуження майна, інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт) за таких обставин.

Так, 02.10.2007 слідчим прокуратури Закарпатської області в межах кримінальної справи № 9706407 (розслідуваної за правилами КПК України 1960 року) накладено арешт на майно, яке визнане речовим доказом та згодом передано директору TOB «Інгрід Плюс» ОСОБА_5 на відповідальне зберігання обладнання для виготовлення взуття загальною фактурною вартістю 73090 євро, еквівалентні на той час 470100,62 грн., всього за переліком 54 позиції.

При цьому, ОСОБА_5 попереджено про кримінальну відповідальність за порушення взятих на себе обовязків щодо зберігання та охорони цього майна (зокрема за ст.388 КК України), що підтверджується його підписами у відповідній розписці від 02.10.2007 та в акті прийому-передачі речових доказів на відповідальне зберігання.

Не зважаючи на це, ОСОБА_5 вчиняв незаконні дії із вказаним майном, а саме в період з 01.01 по 31.03.2008 використовував вказане у переліку обладнання для виготовлення готового взуття.

Після цього, ОСОБА_5 протиправно, без відповідного рішення суду, 02.09.2008 передав на зберігання вказане майно іншому підприємству ЗАТ «Ужгородський механічний завод» згідно відповідного акту прийому-передачі.

На виконання постанови Ужгородського міськрайонного суду від 30.05.2013 слідчим прокуратури Закарпатської області перевірено наявність арештованого майна вказаного вище обладнання для виготовлення взуття та виявлено, що частина переданого ОСОБА_5 майна відсутня, а саме 29 позицій згідно наведеного у клопотанні слідчого переліку; встановлено, що майно частково відчужене (за невстановлених обставин).

Оскільки ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у зазначеному протиправному діянні, яка також стверджується сукупністю здобутих слідством доказів, а на момент розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_5 сплив передбачений ст.49 КК України строк давності (притягнення винного до кримінальної відповідальності) 3 роки, слідчий прокуратури звернувся до суду з наведеним вище клопотанням.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Віма» ОСОБА_3 просить зазначену ухвалу місцевого суду щодо ОСОБА_5 від 22.10.2015 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, посилаючись на істотне порушення місцевим судом під час розгляду вказаного клопотання слідчого вимог кримінального процесуального закону.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_3 зазначає, що її, як директора та представника потерпілого ТОВ «Віма» не викликано на судовий розгляд кримінального провадження за вказаним клопотанням слідчого. Дане підприємство є потерпілим (згідно ст.55 КПК України), оскільки є власником зазначеного майна обладнання для виготовлення взуття, що було передано на відповідальне зберігання директору ТОВ «Інгрід Плюс» ОСОБА_5 та частина якого зникла через протиправне діяння останнього.

Крім того, 12.02.2015 ТОВ «Віма» визнано потерпілим, збитки якому наразі не відшкодовано.

Також заявниця вважає, що оскаржене нею судове рішення є передчасним.

В запереченні захисника ОСОБА_6 на апеляційну скаргу ОСОБА_3 йдеться про те, що остання взагалі не має право на оскарження зазначеного вище рішення суду, оскільки її не визнано потерпілою у кримінальному провадженні № 12013070030002960, в якому цивільний позов не заявлено. Вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано та законно звільнений оскарженою ухвалою місцевого суду від кримінальної відповідальності.

Посилаючись на це та те, що в апеляційній скарзі ОСОБА_7 відсутні вмотивовані доводи, а прохальна частина необґрунтована, захисник просить відмовити в її задоволенні, а оскаржене рішення суду щодо його підзахисного залишити без змін.

В запереченні прокурора Штефанюка І.М. на апеляційну скаргу ОСОБА_3 йдеться про те, що ТОВ «Віма» не є потерпілим у кримінальному провадженні № 12013070030002960, а тому прокурор просить відмовити в її задоволенні, а оскаржене рішення суду щодо ОСОБА_5 залишити без змін з таких підстав.

Так, під час розслідування кримінального провадження № 12013070030002960 не було зібрано достатніх доказів вини ОСОБА_5 у привласненні, розкраданні чужого майна чи в іншому кримінальному правопорушенні (зокрема за ст.191 КК України), а тому із вказаного кримінального провадження матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, про що в ЄРДР внесено відповідні відомості та 21.05.2015 присвоєно № кримінального провадження 42015070000000130. Дані відомості внесено в ЄРДР на підставі заяв ОСОБА_3 директора ТОВ «Віма», яке визнано потерпілим в кримінальному провадженні № 42015070000000130; встановлюються винні у розтраті майна особи та розмір завданих цьому підприємству збитків.

Отже, прокурор вважає, що місцевим судом прийнято законне рішення щодо ОСОБА_5, яке оскаржено ОСОБА_3, оскільки очолюване останньою підприємство не було потерпілим в кримінальному провадженні № 12013070030002960.

Заслухавши доповідь судді, доводи сторін: ОСОБА_3 та її представника адвоката ОСОБА_4, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з наведених у ній підстав, прокурора та сторону захисту, які заперечили проти апеляційної скарги, посилаючись на викладені в своїх запереченнях доводи просили відмовити в її задоволенні, провівши судові дебати, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи сторін, колегія суддів визнає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 288 КПК України передбачений порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Так, розгляд відповідного клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею.

Суд зобовязаний зясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності та своєю ухвалою закриває кримінальне провадження, звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Тобто, участь потерпілого під час вирішення порушеного у клопотанні прокурора питання щодо ОСОБА_5 визнана процесуальним законом як обовязкова.

Вирішуючи питання щодо наявності потерпілого у кримінальному провадженні №12013070030002960, слід виходити з положення ч. 1,2 ст.55 КПК України, згідно якого потерпілим може бути юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а права і обовязки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

З доданого прокурором до свого заперечення проти апеляційної скарги витягу з кримінального провадження № 42015070000000130 від 21.05.2015 вбачається, що таке розслідується на підставі чотирнадцяти заяв директора ТОВ «Віма» ОСОБА_3, яка у кожній з них повідомила, зокрема, про незаконне заволодіння майном ТОВ «Віма» вартістю 73090 євро двома особами: ОСОБА_5 та ОСОБА_8 за сприяння іншої особи. Аналогічні витяги наявні на а.п. 103-112.

Дванадцять із наведених вище заяв ОСОБА_3 датовані 05.12.2014, тобто до моменту виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження № 42015070000000130 від 21.05.2015; крім того, дане провадження виділено саме з кримінального провадження № 12013070030002960 щодо ОСОБА_5, яке розпочато за заявою директора ТОВ «Віма» ОСОБА_3

Тобто, сама обставина подачі ОСОБА_3 правоохоронному органу відповідної заяви свідчить про те, що в силу вимог ч.2 ст.55 КПК України в очолюваного нею підприємства виникли усі права потерпілого, а отже його участь під час вирішення судом зазначеного вище клопотання прокурора в порядку ст.286 КПК України є обовязковою.

Крім того, 05.02.2015 директор ТОВ «Віма» ОСОБА_3 зверталася (у межах кримінального провадження № 12013070030002960 щодо ОСОБА_5П.) із клопотанням про визнання ТОВ «Віма» потерпілим до слідчого прокуратури Закарпатської області ОСОБА_9, який 12.02.2015 вручив їй памятку про права потерпілого, як представнику останнього (а.п. 89, 90-92).

Як зазначалося вище, відповідно до ст.288 КПК України розгляд відповідного клопотання прокурора здійснюється в загальному порядку; згідно ст.ст. 318 ч.2, 325 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обовязковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження. Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності зясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Відповідно доч.1, п. 5 ч.2 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такіпорушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Допущені судом першої інстанції на стадії судового розгляду зазначені вище істотні порушення кримінально-процесуального закону є безумовною підставою для скасування його ухвали щодо ОСОБА_5 від 22.10.2015 згідно вимог п.5 ч.2 ст.412 КПК України, а кримінальне провадження відповідно до ст.ст. 415,416 КПК України призначенню до нового розгляду в суді першої інстанції згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.

Під час нового розгляду провадження в суді першої інстанції слід врахувати наведені в мотивувальній частині даної ухвали недоліки судового розгляду, дотримати вимоги щодо кримінального провадження, обєктивно зясувати всі обставини, які підтверджені доказами, що підлягають дослідженню під час судового розгляду наведеного вище клопотання прокурора, прийнятизаконне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення в порядку ст.288 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404,407,409,412,415,418,419 КПК України, апеляційнийсуд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Віма» ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.10.2015 щодо підозрюваного за ч.1 ст.388 КК України ОСОБА_5 скасувати та призначити новий судовий розгляд в тому ж місцевому суді в іншому складі суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до ч.2 ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: