Ухвала суду № 54699563, 08.04.2015, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/661/14-к

Провадження №1-кп/235/18/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Токарєва А.Г.

суддів - Стоілової Т.М., Корнєєвої І.В.

при секретарі - Ященко А.В.

за участю прокурора Гусейнова Е.Г.

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 115 ч.2 п п..1, 6, 9, 12, 13 289 ч.2, 289 ч.3, 263 ч. 1 КК України та по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст..ст. 289 ч.2, 115 ч. 2 п.п. 1,6,9,12,13, 289 ч. 3, 263 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 115 ч.2 п п..1, 6, 9, 12, 13 289 ч.2, 289 ч.3, 263 ч. 1 КК України та по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст..ст. 289 ч.2, 115 ч. 2 п.п. 1,6,9,12,13, 289 ч. 3, 263 ч. 1 КК України.

Ухвалою від 28.01.2015 року продовжено строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 до 11.04.2015 року включно, відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - до 16.04.2015 року включно.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу 2-х місячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 2-х місяців.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження терміну тримання під вартою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 строком на 60 календарних діб.

Обвинувачений ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, про продовження терміну тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід на заставу, вказує, що розуміє розмір застави яка передбачено діючим КПК та зможе її внести.

Обвинувачений ОСОБА_6 просив також відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження терміну тримання під вартою, оскільки вважає, що тяжкість злочинів, в яких їх звинувачують, не впливають на обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить змінити йому запобіжний захід на заставу, вказує, що розуміє розмір застави яка передбачено діючим КПК та зможе її внести.

Захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 з тримання під вартою на заставу, оскільки його клієнт не має намірів якимось чином впливати на судовий розгляд кримінального провадження, чи не виконувати вказівок суду, оскільки потерпілі та більшість свідків вже допитано, ОСОБА_5 вже дав покази в судовому засіданні.

Захисники ОСОБА_3, просив також змінити запобіжний захід ОСОБА_6 з тримання під вартою на більш мякий запобіжний захід, у звязку з тим, що прокурором не доведено ризиків передбачених ст.. 177 КПК України. та з того приводу що його підзахисний тримається під вартою вже 22 місяці.

Потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_1, в судовому засіданні клопотання прокурора підтримали, просили відмовити у задоволенні клопотання захисників.

Суд заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявлених клопотань зазначає наступне.

Рішення про обрання, продовження, зміну чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою приймається слідчим суддею, судом шляхом постановлення ухвали, про що зазначено, зокрема, в ст. 183, ст. 194, статтях 196199, 201203 КПК. Також за правилами ст. 374 КПК під час ухвалення вироку у його резолютивній частині зазначаються рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили. У п. 75 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» наголошено, що тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленого в п. 1 ст. 5 (див. справу «Соловей і Зозуля проти України» (Solovey and Zozulya v. Ukraine), № 40774/02 та № 4048/03, п. 76, від 27 листопада 2008 р.). За таких обставин Суд вважає, що рішення районного суду (без митовування підстав для його прийняття) не забезпечило заявникові адекватного захисту від свавілля, який є важливим елементом «законності» тримання під вартою в розумінні п. 1 ст. 5 Конвенції. Рішенням Європейського суду з прав людини від 12 лютого 2015 р. по справі «Подвезько проти України » визначено порушення п.1 і 3 ст.5 Конвенції з прав людини з огляду на те, що досудове тримання під вартою не ґрунтувалося на належних і достатніх підставах і суди не аргументували необхідність тримання заявника під вартою. Суд зобовязаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК, загальною підставою для продовження тримання під вартою та не має права покладатися лише на правову кваліфікацію вчиненого, надану стороною обвинувачення, що є недостатнім для прийняття законного судового рішення. Суду при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (зокрема, йдеться про застосування застави), у багатьох випадках навіть не розглядалася. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011). Суд повинен співвідносити доцільність подальшого застосування тримання під вартою з особливістю тих дій, які слід провести для завершення провадження. Таким чином, обґрунтування доцільності продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177 178 КПК, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження. Суд зобовязаний ретельно розглянути клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш мякий та належним чином вмотивовувати прийняте за результатами розгляду такого клопотання процесуальне рішення Суд самостійно обирає альтернативний триманню під вартою запобіжний захід за наявності для цього підстав, тобто покладення на особу обовязків, передбачених ст. 194 КПК, не залежить від бажання обвинуваченого. Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого (ч. 1 ст. 331 КПК). Незалежно від наявності відповідного клопотання суд зобовязаний розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За результатами розгляду питання суд вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу продовженого строку. Під час розгляду клопотань про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальних провадженнях, у яких такий запобіжний захід застосовано протягом тривалого часу (як правило, по обвинуваченню у вчиненні особливо тяжких злочинів), суд має право враховувати обставину фактичного тривалого строку тримання під вартою для прийняття законного рішення. Суд також враховує вимоги ст. 5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку». Також суд вказав, що п. 3 ст. 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями зявитися на судове засідання. Під час судового провадження судом було допитано свідків та потерпілих, а тому ризик можливості незаконно впливати на них в обвинуваченими відсутній. Також судом враховується, що загальний термін перебування обвинувачених під вартою складає 22 місяці. Крім цього, суд врахував положення ст. 178 КПК, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за злочини, в яких ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються (вчинення особливо тяжких злочинів, можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі), суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання сторони захисту та обвинувачення, та відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК одночасно з продовженням строків тримання під вартою вважає необхідним визначити: ОСОБА_5 заставу як альтернативний запобіжний захід, оскільки в разі, коли суд застосовує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у злочинах, перелік яких передбачено ч. 3 ст. 183 КПК, питання про визначення або ж не визначення застави віднесено на розсуд суду. ОСОБА_6 заставу як альтернативний запобіжний захід, оскільки в разі, коли суд застосовує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у злочинах, перелік яких передбачено ч. 3 ст. 183 КПК, питання про визначення або ж не визначення застави віднесено на розсуд суду.

Відповідно до ст. 183 КПК України, з урахуванням обставин справи кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинувачених визначити розмір застави для кожного окремо, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обовязків у розмірі 200 мінімальних заробітних плат, що станом на 01.01.2015 р. складає 243 600 грн. (1218 грн. х 200 = 243 600 грн.).

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 40,131,132,176-179, 184, 193, 194, 196, 198, 199,331 КПК України,колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Клопотання захисників та обвинувачених задовольнити

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Артемівському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Донецькій області на строк 30 днів з 11.04.2015 р. до 10.05.2015 р.

Визначити розмір застави у розмірі 200 мінімальних заробітних плат станом на 01.01.2015 р. , що складає 243 600 грн., які можуть бути внесені на рахунок 37315901012089 в ГУ ДКСУ в м. Києві МФО 820019, КОД ЄДРПОУ 26268059, одержувач ТУ ДСА України в місті Києві.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обовязки :

- прибувати за викликом суду,

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Артемівському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Донецькій області на строк 30 днів з 14.04.2015 р. до 13.05.2015 р.

Визначити розмір застави у розмірі 200 мінімальних заробітних плат станом на 01.01.2015 р. , що складає 243 600 грн., які можуть бути внесені на рахунок 37315901012089 в ГУ ДКСУ в м. Києві МФО 820019, КОД ЄДРПОУ 26268059 ,одержувач ТУ ДСА України в місті Києві.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обовязки:

- прибувати за викликом суду,

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Розяснити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 що у разі невиконання обовязків заставодавцем, а також якщо вони, будучи належним чином повідомлений, не з»явиться за викликом до слідчого ,прокурора , слідчого судді або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки ,застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави у дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченим негайно після її оголошення.

Оголосити перерву в судовому засіданні до 07.05.2015 року до 14.00 години для виклику та

зобовязати прокурора письмових доказів по кримінальному провадженню.

Ухвала оскарженню не підлягає

Головуючий

Судді: