Ухвала суду № 54681972, 21.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2015р. Справа № 876/10886/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): ОСОБА_1,

позивача у справі: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2013р. у справі №813/4767/13-а

за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області

до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія

про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2013р. позивач: управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, просив стягнути з дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія на користь управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 106902,81грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач є страхувальником відповідно до Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Відповідно вимог Закону України Про пенсійне забезпечення, відповідач відшкодовує витрати Пенсійного фонду України на доставку і виплату пенсій, які призначені його працівникам на пільгових умовах за списком №2. Оскільки у відповідача перед Управлінням існує заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період з 01.04.2013р. по 31.05.2013р. за Списком №2 в сумі 106902,81грн., тому позивач звернувся з позовом до суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2013р. у справі №813/4767/13-а позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія на користь управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 106902,81грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач у справі: дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю зясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, як відокремлений підрозділ дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області та сплачує страхові внески, тому боржником по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій повинна бути Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, а не дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія. Крім того, згідно з інструкцією зі складання проектно-кошторисної документації на геологорозвідувальні роботи, не передбачено статтю на виплату та доставку пільгових пенсій, і на підприємстві не створено фонду, з якого могли б проводитись дані виплати. Таким чином, виплата пільгових пенсій повинна проводиться за рахунок прибутку підприємства. Законом України Про загальнообовязкове пенсійне страхування відшкодування виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах, не віднесено до складу внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Відповідно до Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Згідно з вимогами п.16 розділу XV Прикінцевих положень, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України Про пенсійне забезпечення застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугою років. Однак, згідно зі ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, яка передбачала, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій, відповідно до п.б-з цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону: право на пенсію за віком мають: чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років, було виключено відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законів України від 17.02.2000р. за №1461-111. На момент прийняття Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, Закон України Про пенсійне забезпечення не передбачав обовязку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообовязкового платежу. Відтак, відповідно до п.п.1 п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в-ета ж ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону.

В судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 21.12.2015р. зявився представник апелянта (відповідача у справі): ОСОБА_1, який доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав у повному обсязі, зазначив, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, просив апеляційну скаргу задоволити, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення представника апелянта (відповідача у справі), перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України як юридична особа та присвоєно ідентифікаційний код 01432606.

Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, згідно з довідкою ЄДРПОУ, є структурним підрозділом дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія без права юридичної особи, але має поточний рахунок в установі банку, печатку зі своїм найменуванням, баланс експедиції є складовою частиною балансу дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області відповідно до п.6.4 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663), направив Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції ДП Західукргеологія НАК Надра України розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.б-з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, згідно з якими Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція ДП Західукргеологія НАК Надра України повинна щомісячно відшкодовувати управлінню Пенсійного Фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.8, 23).

Згідно з розрахунками сум заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.б-з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення за Списком №2 за період з 01.04.2013р. по 31.05.2013р., заборгованість Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП Західукргеологія НАК Надра України перед управлінням Пенсійного фонду становить 106902,81грн. (а.с.6).

Матеріалами справи підтверджується, що структурний підрозділ відповідача без права юридичної особи Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція ДП Західукргеологія НАК Надра України отримував розрахунки позивача про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій і зазначені вимоги ним не оскаржувались (а.с.9, 23).

Доказів погашення вказаної заборгованості боржник не надав.

Задоволюючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з пенсійним законодавством відповідач зобовязаний відшкодовувати органу Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Крім того, сума заборгованості підтверджена належними доказами, підстав для звільнення відповідача від її оплати чи доказів її сплати суду не надано.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно з п.б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, було врегульовано Законом України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування, відповідно до п.п.1, 2 ст.1 якого відповідач є платником збору на обовязкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно із вимогами абз.4 п.1 ст.2 Закону України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування, для платників збору, визначених п.п.1, 2 ст.1 цього Закону, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.б-з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.

Абзацом 3 п.1 ст.4 Закону України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування передбачено ставку на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від обєкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону.

Відповідно до вимог п.6.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р., відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Приписами п.6.4 вказаної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до вимог п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно із вимогами п.6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Положення ст.ст.14, 15 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування передбачають, що платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п.п.1, 10, 15 ст.11 цього Закону.

Відповідачем не заперечується призначення особам, зазначеним у розрахунках, пільгових пенсій внаслідок роботи з важкими умовами праці на підприємстві відповідача, за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Проаналізувавши наведені вище норми законодавства України та фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і правомірність задоволення таких вимог судом першої інстанції.

Посилання апелянта на ту обставину, що ДП Західукргеологія НАК Надра України не є боржником перед позивачем, оскільки підприємство не зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України у м.Калуші та Калуському районі як платник єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, таким платником зареєстрована Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, до уваги судом апеляційної інстанції не беруться, оскільки такі є безпідставними, з огляду на наступне:

Довідкою серії АА №567742 з ЄДРПОУ підтверджується, що організаційно-правова форма Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія філія (інший відокремлений підрозділ), ідентифікаційний код 01431593, правовий статус субєкта без права юридичної особи (а.с.49).

Відповідно до вимог ч.3 ст.95 Цивільного кодексу України, філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що її створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Частиною 2 ст.80 Цивільного Кодексу України встановлено, що саме юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю і може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно із вимогами ч.1 ст.48 КАС України, здатність мати процесуальні права та обовязки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Відтак, вірними є висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем у даній справі за зобовязанням Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія правомірно зазначено дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2013р. у справі №813/4767/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2013р. у справі №813/4767/13-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24.12.2015р.