Рішення № 5463330, 02.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/20202.07.09 За позовомПодільської районної у місті Києві державної адміністрації

До відповідача Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»

Про стягнення грошових коштів

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

Від позивача Колібаба Т.М. (за дов.)

Бикова М.І. (за дов.)

Від відповідачаГаврищук Н.Є. (за дов.)

Скобельський С.В. (за дов.)

Від прокуратуриХаритонова О.Д. (за дов.)

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом Подільська районна у місті Києві державна адміністрація до відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»про повернення тимчасово вільних коштів в розмірі 15000000 грн. та стягнення пені в сумі 83712,49 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобовязань за договором строкового банківського вкладу № 42 від 25.04.2007 р. щодо повернення коштів, термін повернення яких настав 13.03.2009 р..

Ухвалою суду від 16.03.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/202.

До прийняття рішення по справі (23.04.2009 р.) позивач збільшив розмір позовних вимог та змінив предмет позову, подавши від подіну заяву. Зокрема, позивач збільшив вимоги про повернення вкладу до 34020000 грн., та збільшив розмір пені до 1167878,67 грн. Зміна предмету позову полягає в предявленні вимоги про стягнення 531271,16 грн. збитків, 594710,79 грн. інфляційних та трьох процентів річних, а також починаючи з 23.04.2009 р. до дня повернення основної суми боргу 39146,3 грн. за кожен день прострочення.

Відповідач на виклик суду не зявився, розгляд справи було відкладено на 30.04.2009 р..

Остаточні позовні вимоги позивачем визначені у поданій суду 30.04.2009 р. заяві. Позивач просить стягнути:

34020000 грн. до бюджету Подільського району міста Києва;

1073727,12 грн. процентів за депозит за період з 14.03.2009 по 30.04.2009 р.;

480038,05 грн. інфляційної складової боргу, що складається з 476280 грн. індексації вкладу за період з 13.03.2008 р. по 31.03.2009 р. та 3758,05 грн. індексації заборгованості зі сплати відсотків за період з 13.03.2009 р. по 31.03.2009 р.;

137012,06 грн. трьох відсотків річних за період з 13.03.2009 р. по 30.04.2009 р.;

Також позивач просить починаючи з 01.05.2009 р. до дня повернення основної суми стягнути додатково 47534,79 грн. за кожен день прострочення.

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Зокрема, за твердженням відповідача, позивачем не враховано, що 19.12.2008 р. постійно діючим третейським судом при товарній біржі «Санвест»прийнято рішення по третейській справі № 05/ПТС-08 за позовом відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»до фізичної особи підприємця ОСОБА_7, третя особа Подільська районна у місті Києві державна адміністрація, яким, серед іншого, вирішено:

-вважати строк дії договору банківського строкового вкладу (депозитного договору) № 42 від 25.03.2007 р. зі змінами та доповненнями, укладеного між банком та Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією, чинним до 25.12.2009 р.;

-зобовязано Подільську районну у місті Києві державну адміністрацію укласти додаткову угоду до вказаного договору щодо строку дії договору;

-заборонено відкритому акціонерному банку акціонерний банк «Укргазбанк»вчиняти дії щодо повернення коштів за договором банківського строкового вкладу.

27.01.2009 р. на підставі рішення третейського суду Господарським судом Харківської області видано наказ у справі № 29/24-09.

З викладеного відповідач робить висновок про те, що строк виконання зобовязання не настав, у звязку з чим позовні вимоги предявлено безпідставно.

Позивач подав нормативне обґрунтування позовних вимог з урахуванням мотивів, викладених у відзиві, а також додаткові розрахунки сум, що входять до уточненої ціни позову.

Під час розгляду справи від прокуратури Подільського району міста Києва надійшла заява про вступ у справу з метою захисту інтересів держави.

Відповідачем подано клопотання про здійснення заміни відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»правонаступником, яким є публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк». На підтвердження факту правонаступництва суду подано копію статуту відповідача.

Суд вважає за необхідне здійснити заміну на підставі ст. 25 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і пояснення представників учасників процесу, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

25.04.2007 р. між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», та Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією (вкладником) було укладено договір банківського строкового вкладу № 42 (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1), вкладник розміщує тимчасово вільні грошові кошти в розмірі 15000000 грн. на депозитний рахунок строком розміщення з дати фактичного надходження депозиту по 25.12.2007 р. або по дату, що визначається згідно з п. 6.3 Договору у звязку з настанням обставин, що визначені у даному пункті. За користування депозитом банк сплачує вкладнику проценти з розрахунку 16% річних у валюті депозиту.

У подальшому до Договору сторонами укладались додаткові угоди, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Даними угодами був змінений розмір коштів, що розміщені вкладником, період їх повернення, розмір відсотків.

Зокрема, додатковою угодою № 25 від 17.12.2008 р. до Договору кошти, розміщені на депозитному рахунку, визначені у розмірі 39020000 грн..

Додатковою угодою від 05.02.2009 р. № 26 до Договору строк розміщення депозиту продовжено до 13.03.2009 р..

Крім того, пункт 1.3 Договору викладено наступним чином: «за користування депозитом банк сплачує владнику проценти з розрахунку 24% річних починаючи з 25.12.2008 р.».

Пункт 5.1 Договору змінено наступним чином: «банк повертає депозит шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника суми депозиту в наступному порядку: 5000000 грн. щотижня, починаючи з 05.02.2009 р. по 13.03.2009 р., 14020000 грн. в останній день розміщення депозиту».

Одним з обовязків банку (п. 3.4) є повернення вкладнику вкладу та виплата процентів по вкладу згідно з умовами Договору за умови, що майнові права не знаходяться в заставі та (або) не обтяжені іншими договірними зобовязаннями чи зобовязаннями, які виникають в силу закону.

Депозитний рахунок закривається наступного дня після припинення строку розміщення депозиту та здійснення всіх зазначених виплат вкладнику (п. 9.3 Договору).

У порушення вказаних вище вимог, відповідач не повернув позивачу 34020000 грн. коштів, розміщених останнім на депозитному рахунку.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Отже вимоги, про стягнення суми основного боргу є законними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановленому договором.

Пунктами 4.1, 4.3 Договору покладено на відповідача обовязок нарахування процентів не пізніше останнього банківського дня кожного місяця та в день закінчення строку розміщення депозиту в розмірі процентної ставки, визначено п. 1.3 Договору, за фактичну кількість днів користування грошовими коштами вкладника (враховуючи вихідні та святкові дні) в поточному календарному місяці на суму щоденного залишку на депозитному рахунку. Нарахування процентів по депозиту закінчується в день, який передує поверненню депозиту (або частини депозиту) вкладнику.

За твердженням позивача, стосовно чого не заперечує відповідач, останній проценти за період з 01.03.2009 по 12.03.2009 р. у розмірі 268431,78 грн., термін сплати яких настав 13.03.2009 р., сплатив позивачу 01.04.2009 р..

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приймає як вірний розрахунок боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних, здійснений відповідачем. Зокрема, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції складає 34496280 грн., інфляційна складова за прострочення сплати процентів становить 3758,05 грн., а три проценти річних за прострочення повернення депозиту - 137012,06 грн.

У той де час, правові підстави для стягнення процентів за користування вкладом в сумі 34020000 грн. у розмірі 1073727,12 грн. за період з 14.03.2009 р. по 30.04.2009 р. задоволенню на підлягають виходячи з наступного.

Зокрема, як зазначено вище, правовою підставою нарахування процентів є Договір, строк якого закінчився 13.03.2009 р.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).

Отже, закінчення строку Договору свідчить про відсутність обовязку нарахування процентів у період після закінчення строку Договору, оскільки у даний період правовідносини між сторонами не регулюються його умовами.

Таким чином, вимоги про стягнення 1073727,12 грн. за період з 14.03.2009 р. по 30.04.2009 р. не є обґрунтованими.

Частиною 4 статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що в разі порушення банком умов та строків платежів, передбачених п.п. 1.3, 3.4, 5.2 Договору, банк сплачує вкладнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого вчасно платежу за кожен день прострочення платежу.

Пеня складає 1342024,81 грн. (розрахунок позивача, який прийняти судом як вірний, знаходиться у матеріалах справи).

Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення починаючи з 01.05.2009 р. до дня повернення основної суми додатково 47534,79 грн. (24% пені, 24% процентів, 3% річних) за кожен день прострочення.

Звернення до суду має на меті захист порушених прав позивача. Натомість, вказана вище вимога спрямована на майбутнє, оскільки заяву про зміну предмету позову датовано 30.04.2009 р., а грошові кошти позивач просить нараховувати з 01.05.2009 р..

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заперечення відповідача не беруться судом до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/194 від 02.04.2009 р. «Про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів», факти, встановлені рішенням третейського суду під час розгляду справи, не мають преюдиційного характеру під час вирішення спору господарським судом, у тому числі й такого спору, в якому беруть участь ті самі сторони (частина друга статті 35 ГПК). З наведеним кореспондується припис частини десятої статті 38 Закону України «Про третейські суди»(в редакції Закону від 05.03.2009 № 1076-VI), за яким обставини, встановлені рішенням третейського суду, підлягають обовязковому доказуванню при розгляді цивільних, господарських та інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини.

Обставини, встановлені рішенням третейського суду, підлягають обов'язковому доказуванню при розгляді цивільних, господарських та інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини (ч. 10 ст. 38 Закону України «Про третейські суди»).

Зміна договору за рішенням третейського суду може мати місце виключно у випадку укладення між сторонами за договором третейської угоди про передачу спору про продовження договору на вирішення третейського суду.

У той же час, постійно діючий третейський суд при товарній біржі «Санвест»приймаючи рішення про зобовязання банку та Подільської районної у м. Києві ради продовжити строк дії Договору та встановлюючи факт дії Договору чинною до 25.12.2009 р. здійснив розгляд справи за відсутності третейської угоди між позивачем та відповідачем, без участі самої Подільської районної у м. Києві ради, що є грубим порушенням Закону України «Про третейські суду».

Наведені грубі порушення Закону України «Про третейські суди», допущенні суддею постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Санвест»Санжаревським І.А. є підставою для винесення Господарським судом міста Києва окремої ухвали в порядку ст. 90 ГПК України.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення 34496280 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3758,05 грн. інфляційної складової за прострочення сплати процентів, 137012,06 грн. трьох процентів річних, 1342024,81 грн. пені. В іншій частині позову судом відмовлено.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 24729,3 грн. державного мита та 114,2 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»(01004, м. Київ, вул. В. Васильківська, 39, рахунок 32008186401 в ГУ НБУ по місту Києву і Київській області, МФО 320478, код 23697280) на користь Подільської районної у місті Києві державної адміністрації (04070, м. Київ, Контрактова площа, 2, рахунок 31524905800307 в ГУ ДКУ м. Києва, МФО 820019, код 26063593) 34496280 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3758,05 грн. інфляційної складової за прострочення сплати процентів, 137012,06 грн. трьох процентів річних, 1342024,81 грн. пені, 24729,3 грн. державного мита та 114,2 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 08.07.2009 р.