Рішення № 5463324, 25.06.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.09 Справа № 16/75 Позивач: ТзОВ "Прикарпатський торговий дім".

вул. Ребета,3, м.Івано-Франківськ,76000

Відповідач: 1: Підприємець ОСОБА_1.

АДРЕСА_2

відповідач - 2: Підприємець ОСОБА_2.

АДРЕСА_1,76000

.

.

Представники:

Від позивача: Костюк В.Б. - представник, (довіреність № б/н від 16.02.2009р. )

від відповідача: не з"явився.

До початку розгляду справи, стороні роз"яснено права і обов"язки, передбачені ст. 22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення заборгованості в сумі 33149,27 грн., за договорами поставки №92/20 від 01.08.2007р.та №20 від 02.01.2009 року.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, з"ясувавши її фактичні обставини, суд -

В с т а н о в и в:

Між Позивачем, ТзОВ "Прикарпатський торговий дім" та Відповідачем, підприємець ОСОБА_1., 01.08.2007року, укладено Договір поставки №92/20, за умовами якого, Позивач зобов"язувався передати у власність Відповідачу товар, а Відповідач зобов"язувався прийняти товар та своєчасно здійснювати оплату.

02.01.2009 року, між сторонами у даній справі був укладений Договір поставки №20, за умовами якого, Позивач зобов"язувався поставляти та передавати Відповідачу у власність товар згідно накладних, а Відповідач зобов"язувався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати оплату.

На виконання договірних зобов"язань, Позивач проводив поставку товару в період з 01.12.2007 р. по 23.12.2008р. на загальну суму 83859,63 грн.

Однак, в порушення договірних зобов"язань, Відповідач -1 не проводив оплату за одержаний товар.

З врахуванням вже наявного боргу, який станом на 01.12.2008 року, складав 41557,83грн., заборгованість Відповідача -1 перед Позивачем склала 125417,46 грн.

З метою виконання договірних зобов"язань, Відповідач -1 провів часткову оплату за одержаний товар в період з 05.12.2008р. по 16.02.2009р. в сумі 54000,00 грн.

Таким чином, сума заборгованості за двома договорами поставки станом на 17.01.2009р. склала 71417,46 грн.

Наявну суму заборгованості Відповідач визнав повністю, що підтверджується Актом проведення взаєморозрахунків, за період з 02.03.2008р. по 02.03.2009р.

З метою забезпечення виконання грошового зобов"язання, між Позивачем, ТзОВ "Прикарпатський торговий дім" та підприємцем ОСОБА_2, 02.01.2009 року, був укладений Договір поруки, за умовами якого останній діє як поручитель виконання ОСОБА_1 зобов"язань за договорами поставки №92/20 від 01.08.2007року та №20 від 02.01.2009 року.

Відповідно до п. 3 вказаного договору, Поручитель гарантує, що в разі порушення Боржником строків оплати, Поручитель протягом 3 банківських днів з дати отримання письмової виписки від Кредитора виконує зобов"язання Боржника щодо оплати товару, а також сплачує Кридитору штрафні санкції.

Оскільки, Відповідач не провів оплату за одержаний товар, тому за борги перед Позивачем, Відповідач -1 і 2 повинні нести солідарну відповідальність.

Окрім заборгованості за договорами поставки №92/20 від 01.08.2007року та №20 від 02.01.2009 року, за прострочення виконання грошового зобов"язання, Відповідачу, на підставі положень ст. 625 ЦК України, нараховано 2742,43 грн. інфляційних збитків та 498,95 грн.- 3% річних від простроченої суми.

Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подачі позовної заяви до господарського суду, складає 74658,84 грн., що і є ціною позову.

Однак, в процесі розгляду господарським судом спору у даній справі, Позивачем подана заява в порядку ст. 22 ГПК України, в якій просить суд задоволити позовні вимоги частково, оскільки, Відповідач здійснив оплату частини боргу в сумі 27000,00 грн.

Таким чином, Позивачем заявлено до стягнення заборгованість в сумі 47658,84 грн., з яких: 44417,46 грн. - сума основного боргу; 2742,43 грн. інфляційні збитки; 498,95 грн. річних від простроченої суми.

Крім цього, Позивач просить суд стягнути з Відповідача судові витрати до яких, крім державного мита і витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу, відніс витрати за послуги адвоката, в сумі 4800,00 грн.

В решта суми позовних вимог, просить суд провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

Оскільки, Відповідач-1 провів часткове погашення боргу, Позивач відмовився від позовних вимог щодо Відповідача-2.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задоволити.

Відповідач-1 відзив на позов не подав, представник в судове засідання не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не подано суду жодного доказу в обгрунтування своїх заперечень, як і не подано доказів в підтвердження погашення суми боргу.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути спір, приймаючи до уваги докази, долучені Позивачем до матеріалів справи.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представника Позивача, дослідивши обставини у справі і подані ним докази, суд вважає їх належними, а позовні вимоги обгрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

При винесенні рішення суд керувався наступним:

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використан-ням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Між сторонами у справі, були укладені договори поставки товару №92/20 від 01.08.2007року та №20 від 02.01.2009 року, відповідно до яких Позивачем проводилась поставка відповідачу товарів.

Однак, Відповідач не проводив оплату за одержаний товар, а тому станом на 17.02.2009 року, утворилась заборгованість в сумі 71417,46 грн.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем вказана норма закону порушена, оскільки не виконанувались зобов"язання, за договором поставки, в частині проведення оплати за одержаний товар.

З метою забезпечення виконання грошового зобов"язання, 16.06.2009р., між ТзОВ "Прикарпатський торговий дім" та підприємцем ОСОБА_2, був укладений Договір поруки №01, відповідно до якого останній відповідає перед Позивачем за наявними грошовими зобов"язаннями Відповідача-1, які виникли з договорів поставки №92/20 від 01.08.2007року та №20 від 02.01.2009 року.

Таким чином, відповідальність за грошовими зобов"язаннями перед Позивачем, Відповідач 1 і 2 повинні нести солідарно.

Статтею 625 ЦК України, визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або Законом.

На підставі наведеної норми Закону, за порушення грошового зобов"язання, Відповідачу нараховано 2742,43 грн. інфляційних витрат та 498,95 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Однак, Позивачем подана господарському суду заява про зменшення суми позовних вимог, оскільки, Відповідач -1 провів часткове погашення боргу в сумі 27000,00 грн.

В зв"язку з цим, Позивач просить суд в цій частині позовних вимог провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору, а в решті суми позовних вимог позов задоволити .

Крім цього, Позивач відмовився від позовних вимог щодо Відповідача-2.

Розглянувши відмову від позову стосовно Відповідача-2, суд вважає за необхідне її прийняти.

З врахуванням викладених обставин та наведених норм закону, суд прийшов до висоновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на Відповідача, стягнувши їх на користь Позивача.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 526, 625, 712 ЦК України, керуючись ст.33, 49, 75, п.1.1,4 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Відповідача-1, підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , інд. код НОМЕР_1 ) на користь Позивача, ТзОВ "Прикарпатський торговий дім" ( вул. вул. Ребета,3,Івано-Франківськ,76000; код 23801375) - заборгованість, що виникла з договорів поставки в сумі 47658,84 грн., з яких : 44417,46 грн. - сума основного боргу; 2742,43 грн. інфляційні витрати ; 498,95 грн. - 3% річних від простроченої суми, а також 746,59 грн. державного мита і 312,50 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу, та 4800,00 грн. витрати за послуги адвоката.

В решті суми позовних вимог провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.

Припинити провадження у справі стосовно Відповідача-2, підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 760000) за відмовою Позивача, ТзОВ "Прикарпатський торговий дім"(вул. Ребета,3, м.Івано-Франківськ,76000) від позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

рішення підписане 15.07.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Гурик І. П.