Рішення № 54620760, 29.10.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1437/14-ц

Провадження № 2/522/4193/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Антонецькому С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси звернувся Позивач ОСОБА_1, в якому просив визнати недійсним договір кредиту та договір іпотеки.

Свої позовні вимоги він обґрунтовував тим, що в договорі кредиту відсутні істотні умову, що вказують на порушення закону України «Про захист прав споживачів», що як наслідок вказує на недійсність укладеного договору іпотеки.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату та час розгляду справи сповіщався належним чином.

Вивчивши матеріали цивільної справи та докази, які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

22 лютого 2006 року між Позивачем ОСОБА_2 та АКІБ «Укрсиббанк» - Відповідачем, назву якого у подальшому було змінено на ПАТ «Укрсиббанк» було укладеного кредитний договір №1293-08 ПОУ Н (далі за текстом Кредитний договір).

Відповідно до розділу п. 1.1 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 59 600 дол. США.

ОСОБА_3 п.1.3.1 Кредитного договору, Кредитна ставка встановлювалося в розмірі 12,5% річних.

В забезпечення виконання вказаного кредитного договору був 22 лютого 2006 року був укладений іпотечний договір, яким передано в іпотеку нерухоме майно, а саме квартира під №8, у будинку №2/4, по вулиці Кінна (вул. Артема) у м. Одесі.

ОСОБА_3 з положеннями Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківська діяльність в Україні проводиться банками на підставі отриманих у Національного банку України банківських ліцензій та у відповідності до отриманих письмових дозволів НБУ з додатками, котрі містять перелік дозволених операцій.

ОСОБА_3 п. 8.12 «Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», затверджених Постановою Правління НБУ №200 від 30.05.2007р. і зареєстрованих Міністерством юстиції 18 червня 2007 р. за № 656/13923:

8.12. Фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, і національний оператор поштового зв'язку можуть використовувати готівкову іноземну валюту для проведення валютних операцій відповідно до отриманих генеральних ліцензій Національного банку на здійснення валютних операцій

На підставі Банківської ліцензії на здійснення валютних операцій та письмового Дозволу НБУ банк має право видавати кредит готівковою іноземною валютою тільки з поточного рахунку клієнта (балансові рахунки 26…, «кошти клієнтів банку», згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.06.2004р. №280, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.07.2004р. за №918/9517), тобто з банківського поточного рахунку, відкритого клієнту в банку відповідно до положень глави 72 ЦК України.

ОСОБА_3 НБУ «Про перелік банків, які мають банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій, у тому числі з валютними цінностями» ПАТ «Укрсиббанк» мав право відкривати і вести поточні рахунки клієнтам та надавати валютні кредити.

ОСОБА_3 листа 03.10.2007 N 41-211/1814-10108 Національного Банку України АКІБ «Укрсиббанк» Відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них.

Глава 72 ЦК України, Банківська ліцензія та письмовий Дозвіл НБУ на здійснення валютних операцій, як генеральна ліцензія на право здійснення валютних операцій, строго регламентують механізми операції банку з валютними цінностями.

Іншими словами, враховуючи вичерпний перелік дозволених операцій у Додатку до наявного у банку письмового Дозволу НБУ на право здійснення валютних операцій, єдиним можливим і законним шляхом видачі фізичній особі-резиденту готівкового кредиту в готівковій іноземній валюті є:

1.Відкриття клієнту поточного рахунку в банку, що надає кредит (рахунок 2620, «рахунки клієнта», згідно «Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України», Постанов Правління НБУ №280) ;

2.Перерахування на поточний рахунок клієнта (рахунок 2620, згідно «Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України») суми безготівкового кредиту у валюті кредиту (у даному випадку в доларах США) з рахунку Банку;

3.Видача готівки в доларах США клієнту на руки способом, передбаченим «Інструкцією про касові операції в банках України»,затвердженою Постановою Правління НБУ №337, тобто - за Заявою про видачу готівки з поточного рахунку клієнта в рамках касового обслуговування поточного рахунку, відкритого клієнту у банку на підставі Договору банківського рахунку, як це передбачено главою 72 ЦК України.

Погашення ж кредиту в іноземній валюті можливе шляхом внесення готівки іноземної валюти в касу банку для зарахування на поточний рахунок клієнта 2620, та наступне перерахування цих платежів на аналітичні рахунки 2233, 2238 в залежності від виду погашення (тіло, відсотки, прострочені відсотки) шляхом подання власником рахунку платіжного доручення або шляхом договірного списання банком коштів з рахунку клієнта, якщо таке договірне списання передбачено у кредитному договорі чи договорі банківського поточного рахунку:

ОСОБА_3 пункту 3 глави 2 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003р., та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003р.за № 768/8089: 3. Приймання готівки іноземної валюти від клієнтів здійснюється за такими прибутковими касовими документами:за заявою на переказ готівки: від юридичних осіб-резидентів та представництв-нерезидентів - для зарахування на власні поточні рахунки; від уповноваженого представника нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності - для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту - суб'єкту підприємницької діяльності; від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказу без відкриття рахунку; за прибутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів уповноваженого банку за внутрішньобанківськими операціями;( Абзац третій пункту 3 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 2 від 11.01.2007 )

за документами, установленими відповідною платіжною системою: від фізичних осіб - на відправлення переказу, який приймається в готівковій формі.

Тобто, за Заявою на переказ готівки фізична особа може внести готівку іноземної валюти до каси банку виключно для зарахування на її поточний рахунок. Іншого способу внесення готівки іноземної валюти за таким касовим документом не існує.

Відповідно, згідно пункту 2.2 розділу 2 «Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України», затвердженої Постановою Правління НБУ №495 від 20.10.2004р., та зареєстрованої Міністерством юстиції України 8 листопада 2004р. за №1425/10024:

2.2. Операції з приймання готівки в національній та іноземній валютах від клієнтів через каси банків України відображаються в бухгалтерському обліку на підставі відповідних прибуткових касових документів, визначених Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України 14.08.2003 N 337 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 за N 768/8089 (із змінами) (далі - Інструкція про касові операції), такими бухгалтерськими проводками: приймання готівки від фізичних осіб для зарахування на поточні, вкладні (депозитні) рахунки: Дебет - 1001, 1002; Кредит - 2620, 2625, 2630, 2635;

Таким чином, з врахуванням положень Генеральної ліцензії (письмового Дозволу НБУ з Додатком на право здійснення операцій з іноземною валютою) та положень правил ведення касових операцій і, відповідно, правил відображення таких операцій в бухгалтерському обліку в банках України, встановленому законом, погашення кредиту в іноземній валюті можливо виключно з використанням поточного рахунку клієнта, відкритого йому в установі банку на підставі договору банківського рахунку відповідно до положень глави 72 ЦК України.

Поточними рахунками клієнта, згідно Плану рахунків в банках України, затвердженому Постановою правління НБУ №280 від 17.06.2004р. та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004р. за № 919/9518 є рахунки 2620, що призначені для обліку коштів клієнта.

Разом з тим, пунктом 1.2.2. Кредитного договору передбачено, що повернення суми кредиту Позичальник зобовязаний проводити шляхом перерахування на рахунок №22338013452900, відкритий в АКІБ «Укрсиббанк», назва якого у подальшому була змінена на ПАТ «Укрсиббанк»

ОСОБА_3 Плану рахунків в банках України, затвердженого Постановою правління НБУ №280 від 17.06.2004р. та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004р. за № 919/9518 рахунок №2233…….. - є аналітичним рахунком банку, призначеним для обліку наданих кредитів:

223 Іпотечні кредити, що надані фізичним особам

2232 Короткострокові іпотечні кредити, що надані фізичним особам

2233 Довгострокові іпотечні кредити, що надані фізичним особам

ОСОБА_3 п1.8. «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої Постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003р., та зареєстрованої Міністерством юстиції 17.12.2003р. за № 1172/8493:

1.8. Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Договору на обслуговування рахунку №22338013452900 між банком та Позичальником не укладалося, вказаний рахунок не є рахунком клієнта.

Оскільки, як зазначалося вище, субєктна дієздатність банку була обмежена наявною в момент укладення правочину Генеральною ліцензією банку і в частині операцій з готівковою іноземною валютою банку було надано право лише на ведення рахунків клієнтів, відтак банк не мав права на приймання від фізичних осіб готівки іноземної валюти на рахунок, відмінний від поточного, оскільки це є грубим порушенням Генеральної ліцензії банку, Інструкції про касові операції в банках України та Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України.

Операції, при яких готівка іноземної валюти реально приймається до каси банку, проте не зараховується на поточний банківський рахунок фізособи чи юридичної особи, а обліковується на аналітичному рахунку, - є операціями з готівковою іноземною валютою в касі банку.

Право на проведення операцій з готівковою іноземною валютою ПАТ «Укрсиббанк» отримав лише у 2011 році, - разом з Генеральною ліцензією НБУ на здійснення валютних операцій.

Відповідно, у наявному на час укладення Кредитного договору Додатку до письмового Дозволу НБУ на право здійснення валютних операцій, АКІБ «Укрсиббанк», назва якого у подальшому було змінено на ПАТ «Укрсиббанк» не мав права на здійснення валютних операцій з готівковою іноземною валютою в касі банку.

ОСОБА_3 ст.227 ЦК України, правочин, вчинений юридичною особою без відповідного дозволу (ліцензії) може бути визнаний недійсним.

Таким чином встановлено, що пункт 5.1 Кредитного договору суперечить встановленому чинним законодавством порядку повернення отриманих кредитів, порядку здійснення касових операцій з готівковою іноземною валютою, порядку відображення операцій з готівковою іноземною валютою в бухгалтерському обліку банку, положенням Генеральної ліцензії банку, що дозволяла йому проведення операцій з іноземною валютою, Декрету КМУ «Про валютне регулювання та валютний контроль», ст.162 КпАП і є недійсним, оскільки не відповідає вимогам ст.203 ЦК України.

Статтею 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і порядку, встановлених законом.

Оскільки Генеральна ліцензія (письмовий Дозвіл НБУ), як основний дозвільний документ, на підставі якого банк мав право проводити операції з іноземною валютою, не давала йому права на проведення визначеної в договорі операції, відтак в такому випадку для проведення такої операції необхідно було отримати індивідуальну ліцензію НБУ, як вказано в ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993р., проте ні банк, ні позичальник такої індивідуальної ліцензії не отримували.

Слід зазначити, що отримання індивідуальної ліцензії НБУ сторонами кредитного договору в іноземній валюті не потрібно лише в тому випадку, якщо кредит правомірно надано у строгій відповідності до умов отриманої банком Генеральної ліцензії.

ОСОБА_3 п.11 Постанови №5 Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», у разі виникнення спору щодо отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави (підпункт «г» пункту 4 статті 5 Декрету про валютне регулювання) суд має виходити з того, що Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України «Про Національний банк України» в межах своїх повноважень прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року № 1429/10028).

ОСОБА_3 з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).

У звязку з наведеним суди повинні виходити з того, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

Тобто, Пленумом ВССУ встановлено, що не потребують отримання індивідуальної ліцензії лише ті операції з валютними цінностями уповноваженого банку, котрі є в переліку наявної у банку Генеральної ліцензії (або ж письмового Дозволу НБУ на здійснення валютних операцій).

За приписами ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодксу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Стаття 227 ЦК України встановлює. Що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

ОСОБА_3 частини другої вказаної статті, якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин юридичної особи, вчинений без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі ст.227 ЦК України, - є оспорюваним.

Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Порядок погашення кредиту є істотною умовою договору, оскільки істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

АКІБ «Укрсиббанк», назву якого у подальшому було змінено на ПАТ «Укрсиббанк» є юридичною особою, господарським товариством, відтак його діяльність регламентується положеннями Господарського кодексу України.

У відповідності до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих договорів.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України).

В ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч.2 статті 345 ГК України істотними умовами договору є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

ОСОБА_3 ст.203 ЦК України та Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК ( 435-15 ) підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

У відповідності до п.8 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»:

ОСОБА_3 зі статтею 217 ЦК ( 435-15 ) правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі відповідно до статті 217 ЦК суд може визнати недійсною частину правочину, зясувавши думку сторін правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією зі сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним.

Недійсність пункту щодо погашення кредиту за кредитним договором тягне за собою недійсність кредитного договору в цілому, оскільки без шляхів погашення кредиту кредитний договір неможливо виконувати.

Судом встановлено неукладеність кредитного договору, а відтак він не може бути визнаний недійсним.

Перед підписанням кредитного договору банк не повідомив належним чином Позичальника про особу кредитодавця, як того вимагає пп.1 п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»: ні в кредитному договорі, ні окремим документом Позичальнику не було надано інформацію про субєктну дієздатність банку, як кредитодавця, тобто Позичальнику не було надано для ознайомлення примірників письмового дозволу НБУ з переліком операцій, право на проведення яких було отримано АКІБ «Укрсиббанк», назву якого було змінено на ПАТ «Укрсиббанк» на момент укладення кредитного договору. Таким чином, Позичальника було введено в оману щодо права банку на проведення операцій з готівковою іноземною валютою на умовах, вказаних в договорі.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-26/2011 від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 надано офіційне тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України „Про захист прав споживачів у взаємозвязку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг). Вказаним Рішенням Конституційний Суд України постановив, що в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023XII з наступними змінами у взаємозвязку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

В звязку з тим, що договір кредиту є неукладеним він не підлягає забезпеченню а відтак Договором іпотеки який є похідним від нього і укладається з метою його забезпечення, може забезпечувати лише дійсне зобовязання.

Керуючись ст. ст., 8, 10, 11, 27, 57-59, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 3, 4, 13, 192, 203, 215, 217, 227, 236, 524, 638, 1212 ЦК України, ст.ст.179,180, 345 ГК України, Постановою пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009р., п.11 Постанови Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012р., Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання та валютний контроль», Постановами Правління НБУ № 200, 280, 377, 483, 492, 495,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним з моменту укладення Договір іпотеки укладений 22 лютого 2006р між АКІБ «Укрсиббанк» назву якого у подальшому було змінено на ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, щодо передачі в іпотеку квартири АДРЕСА_1 (Артема) у м. Одесі.

Державній реєстраційній службі речових прав Одеського міського управління юстиції Одеської області вилучити запис з Єдиного реєстру іпотек запис за реєстраційним номером 2903780, обєкт обтяження квартира двохкімнатна, загальною площею 54,7 кв. м. житлова площа 38,6 кв. м., адреса: Одеська область, Одеса, АДРЕСА_2, номер РПВН: 13774021;

Державній реєстраційній службі речових прав Одеського міського управління юстиції Одеської області вилучити запис з Єдиного реєстру іпотек запис за реєстраційним номером 7851524, обєкт обтяження квартира двохкімнатна, загальною площею 54,7 кв. м. житлова площа 38,6 кв. м., адреса: Одеська область, Одеса, АДРЕСА_2, номер РПВН: 13774021;

Державній реєстраційній службі речових прав Одеського міського управління юстиції Одеської області вилучити запис з Єдиного реєстру іпотек запис за реєстраційним номером 7851553, обєкт обтяження квартира двохкімнатна, загальною площею 54,7 кв. м. житлова площа 38,6 кв. м., адреса: Одеська область, Одеса, АДРЕСА_2, номер РПВН: 13774021;

Державній реєстраційній службі речових прав Одеського міського управління юстиції Одеської області вилучити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна за реєстраційним номером 6842783, обєкт обтяження квартира двохкімнатна, загальною площею 54,7 кв. м. житлова площа 38,6 кв. м., адреса: Одеська область, Одеса, АДРЕСА_2, номер РПВН: 13774021, яка внесена заявником ОСОБА_5, прив нот. ОМНО;

Державній реєстраційній службі речових прав Одеського міського управління юстиції Одеської області вилучити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна за реєстраційним номером 5998424, обєкт обтяження квартира двохкімнатна, загальною площею 54,7 кв. м. житлова площа 38,6 кв. м., адреса: Одеська область, Одеса, АДРЕСА_2, номер РПВН: 13774021, яка внесена заявником ОСОБА_5, прив нот. ОМНО;

Державній реєстраційній службі речових прав Одеського міського управління юстиції Одеської області вилучити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна за реєстраційним номером 6842783, обєкт обтяження квартира двохкімнатна, загальною площею 54,7 кв. м. житлова площа 38,6 кв. м., адреса: Одеська область, Одеса, АДРЕСА_2, номер РПВН: 13774021, яка внесена заявником ОСОБА_5, прив нот. ОМНО;

Державній реєстраційній службі речових прав Одеського міського управління юстиції Одеської області вилучити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна за реєстраційним номером 290332, обєкт обтяження квартира двохкімнатна, загальною площею 54,7 кв. м. житлова площа 38,6 кв. м., адреса: Одеська область, Одеса, АДРЕСА_2, номер РПВН: 13774021, яка внесена заявником ОСОБА_4

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: 29.10.2015