Ухвала суду № 54582809, 11.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №752/8867/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/11266/2015 /2014Головуючий у суді першої інстанції: Ладиченко С.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І. 11 грудня 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.

суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся з позовом, в якому просив визнати припиненим договір поруки №04/ІП-209 від 02.06.2008 року, укладений між ним та ПАТ «Укрсоцбанк». Позивач посилається на те, що 02.06.2008 року між ним та ПАТ «Укрсоцбанк» укладено договір поруки в забезпечення зобов'язань ОСОБА_4 за договором кредиту № 380/1479/08-Пі від 02.06.2008 року. Зазначає, що рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28.01.2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заборгованість по договору кредиту в сумі 2 976 088,42 грн. та третейський збір у розмірі 25 500 грн.. ОСОБА_3 посилається на те, що із вказаного рішення третейського суду він дізнався, що ОСОБА_4 припинив виконання зобов'язань за кредитним договором у травні 2009 року, а тому, на його думку договір поруки припинився. Зазначає, що враховуючи п.6.6 договору поруки, строк дії договору не встановлено чітко; відповідно до п.3.3.1 договору поруки Банк зобов'язаний протягом п'яти робочих днів від дати порушення будь-якого обов'язку з забезпечених порукою зобов'язань повідомити про це поручителя з наданням інформації щодо належних до сплати сум грошових коштів.; згідно п.4.4 кредитного договору, у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених п.п.3.3.7,3.3.8 цього договору, протягом більше, ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані санкції (штраф, пеню). Зауважує, що з рішення третейського суду вбачається, що позичальником було погашено заборгованість за договором кредиту лише по травень 2009 року, а тому згідно п.4.4 договору кредиту, строк користування кредитом в повному обсязі сплив ще в серпні 2009 року, а отже строк пред'явлення вимоги до поручителя та строк пред'явлення позову про виконання зобов'язань забезпечених порукою сплив щонайменше 26 лютого 2010 року. ОСОБА_3 зазначає, що жодних вимог з боку Банку чи повідомлень про порушення позичальником зобов'язань за договором кредиту він не отримував ні в зазначений в п.3.3.1. договору поруки строк (тобто в червні 2009 року), ні в шестимісячний строк з моменту закінчення строку користування кредитом в повному обсязі.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, неналежне дослідження наявних у справі доказів. Зазначає, що судом не вжито заходів та не встановлено моменту, коли і на підставі чого у Банку виникло право вимагати від позичальника та поручителя виконання зобов'язань з повернення всієї суми кредиту, від якої і мав би підліковуватися строк на пред'явлення банком вимоги до поручителя. Посилається також на те, що судом не прийнято до уваги положення Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, які виникають із кредитних правовідносин», відповідно до якої, у спорах щодо стягнення заборгованості з поручителів чи спорах з визнання договору поруки припиненим, судам слід враховувати, що у разі, якщо Договором поруки не встановлено строку дії поруки, з чітким визначенням дати закінчення такого строку та чітким визначенням терміну дії договору (у відповідності до вимог ст.252 ЦК України), порука припиняється через шість місяців з моменту настання строку виконання зобов'язання з повернення кредиту в повному обсязі; а також сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПАТ «Укрсоцбанк» - СтародубІ.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно ст.553,554 ЦК України, за договоромпоруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що 02 червня 2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_4 укладено договір кредиту, за умовами якого Банк надав позичальнику грошові кошти в розмірі 147 000 дол. США, зі сплатою 14% річних, строком до 01 червня 2018 року (а.с.11-17).

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, 02 червня 2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк», ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3 зобов'язався перед Банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_4 обов'язків, що випливають з укладеного договору кредиту (а.с.8-10).

Відповідно до п. 6.6 договору поруки, цей договір набирає чинності, а також всі права та обов'язки сторін за цим договором виникають з моменту укладення договору та припиняються повним виконанням забезпечених порукою зобов'язань.

ОСОБА_3 посилається на те, що порука має бути припинена, якщо строк основного зобов'язання по достроковому поверненню кредитних коштів встановлений моментом пред'явлення вимоги - п.4.4 договору кредиту.

Згідно п.4.4. договору кредиту, у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених п.п. 3.3.7., 3.3.8 цього договору протягом більше, ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

Строк повернення кредиту чітко визначено п.1.1.1 кредитного договору, а саме 01 червня 2018 року.

Згідно п.3.3.1 Договору поруки, про виникнення порушення будь - якого обов'язку із забезпечених порукою зобов'язань, у тому числі заборгованості позичальника, Банк повідомляє поручителя; недотримання Банком строків повідомлення не є підставою звільнення поручителя від виконання своїх обов'язків за договором.

Встановлено, що рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28 січня 2015 року частково задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь банку заборгованість по договорах кредиту в сумі 2976088,42 грн..

Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Встановлено, що на даний час зобов'язання, забезпечене договором поруки, не виконане в повному обсязі.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, враховуючи положення ст.559 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-

Судді-