Рішення № 54537434, 17.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/9960/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гайворонський С. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2015 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського С.П.

суддів Сегеди С.М.

ОСОБА_2

при секретарі Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до департаменту міського господарства Одеської міської ради, КП ОМБТІ та РОН, Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним розпорядження та свідоцтва про право власності на домоволодіння, визнання недійсним рішення Одеської міської ради та скасування державних актів на земельну ділянку, зобовязання КП ОМБТІ та РОН скасувати реєстрацію та здійснити реєстрацію, визнання права власності, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсної угоди про землекористування, визначення землекористування та виділення в натурі частини житлового будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_3, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, виконавчий комітет Одеської міської ради, департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання недійсним розпорядження та зобовязання знести збудовані приміщення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2014 року,

встановила:

У квітні 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, в якому просила виділити в натурі свою частку майна у будинку, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції,5в, з урахуванням того, що кімнати: 3-1 кухня, площею 9,9 кв.м; 3-2 житлова кімната, площею 9,1 кв.м (літ.«а-1»); 3-4 веранда, площею 6,6 кв.м (літ. «а- 4»), є її особистою приватною власністю; визначати порядок користування земельною ділянкою з урахування того, що в її особистій приватній власності є спірні кімнати, а також 1/6 частина у домоволодінні; стягнути на її користь солідарно з інших співвласників різницю у площі у спільному майні.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона є співвласником домоволодіння, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції,5в, на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 5 квітня 2006 року. Вказувала, що право власності на 1/6 частину вказаного домоволодіння у неї виникло внаслідок прийняття спадщини (спадкової трансмісії) після батька, який помер у 1981 році. Зазначала, що прибудовані у спірному будинку кімнати, а саме: 3-1 кухня, площею 9,9 кв.м.; 3-2 житлова кімната, площею 9,1 кв.м.; 3-4 веранда, площею 6,6 кв.м., вона збудувала спільно з батьком та чоловіком у 1984-1985 роках. На її думку, внаслідок цього будівництва саме вона має право власності на вказані прибудови, а тому для захисту її права на особисту приватну власності у вигляді спірних кімнат необхідно скасувати правоустановчі документи відносно зазначених кімнат, в частині власника, та визнати право власності за нею.

У грудні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4, в якому просив знести кімнати, а саме: 3-1 - кухня, площею 9,9 кв.м; 3-2 - житлова кімната, площею 9,1 кв.м; 3-4 - веранда, площею 6,6 кв.м, які знаходяться у будинку за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції, 5в. Посилався на те, що вказані прибудови негативно впливають не несучі конструкції всього будинку.

У квітні 2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просили припинити право часткової власності ОСОБА_3 на 1/6 частину домоволодіння, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції, 5в, та стягнути з них на її користь вартість вказаної частини спірного- домоволодіння; визнати за ними право власності по 1/12 частині домоволодіння за кожним; виселити ОСОБА_3 разом з членами її родини з приміщень літ.: 3-3, 3-2, 3-1, А-4 у будинку № 5в по вул. Жовтневої революції у м. Одесі; стягнути на їх користь з ОСОБА_3 судові витрати.

Свої вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мотивували тим, що вони визнають те, що ОСОБА_3 є співвласником 1/6 частини будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції, 5в. Однак, вони не визнають обставини виникнення у останньої особистої приватної власності на кімнати: 3-1 - кухня, площею 9,9 кв.м; 3-2 - житлова кімната, площею 9,1 кв.м; 3-4 - веранда, площею 6,6 кв.м. Зазначали, що необхідно визначити порядок користування частиною будинку та земельної ділянки виключно пропорційно долі ОСОБА_3 у співвласності, а саме у розмірі 1/6 частини. Вони, як співвласники, не визнають збільшення долі ОСОБА_3 у спільному майні за рахунок визнання особистої приватної власності на спірні приміщення.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, позов ОСОБА_5 та ОСОБА_4 задоволено.

Скасовано частково, у розмірі 1/6 частини, свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_3 14 лютого 2002 року.

Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на приміщення, які складаються з: 3-1 - кухня 9,9 кв.м, 3-2 - житлової кімнати 9,1 кв.м («а-1»), 3-4 - веранди 6,6 кв.м. («а-4») у розмірі 1/6 частини, що складає 4,27 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції, 5в.

Скасовано в частині запис у реєстрі права власності на земельну ділянку від 14 липня 2004 року, здійснений на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 17 березня 2004 року площею 0,0831 га та державний акт на право власності на земельну ділянку від 14 липня 2004 року площею 0,0831 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції, 5в, який виданий на ім'я ОСОБА_4 на підставі рішення Одеської міської ради від 17 грудня 2002 року, у розмірі 112,71 кв.м, в межах: - від границі огороджу вального забору, розташованого з боку тупикового проїзду (від точки 2) по прямій лінії на відстані 6,13 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 5); - з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,29 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 6); - з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 10,36 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем до перетинання з кордоном огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 7); - з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 5,40 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 8); - з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 3,80 м (до точки 9 ); - далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 6,46 м по внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», розташованої між приміщеннями 1-6 житлова і 3-2 житлова, 3-1 кухня (до точки 10); - далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 10,37 м, внутрішній стіні житлового будинку літ. «А» , розташованої між приміщеннями 3-3 житло та 3-1 кухня до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. «А» : далі в тому ж напрямку по прямій лінії (до точки 11); - з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,9 м до перетину з кордоном огороджувального забору, розташованого з боку тупикового проїзду до початкової точки відліку (до точки 2), відповідно висновку судове будівельно-технічної експертизи №013/2014 від 17 березня 2014 року.

Визнано недійсним в частині рішення Одеської міської ради від 16 березня 2002 року про надання дозволу на передачу в приватну власність шляхом безоплатної приватизації земельної ділянки, зазначеної у Державному акті на право власності на землю на імя ОСОБА_4, в межах: - від границі огороджувального забору, розташованого з боку тупикового проїзду (від точки 2) по прямій лінії на відстані 6,13 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 5); - з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,29 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 6); - з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 10,36 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем до перетину з кордоном огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 7); - з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 5,40 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 8); - з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 3,80 м (до точки 9 ); - далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 6,46 м по внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», розташованої між приміщеннями 1-6 житлова і 3-2 житлова, 3-1 кухня (до точки 10); - далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 10,37 м внутрішній стіні житлового будинку літ. «А» , розташованої між приміщеннями 3-3 житлова та 3-1 кухня до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. «А» і далі в тому ж напрямку по прямій лінії (до точки 11); - з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,9 м до перетину з кордоном огороджувального забору, розташованого з боку тупикового проїзду до початкової точки відліку (до точки 2), відповідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17 березня 2014 року.

Встановлено порядок користування для ОСОБА_3 частиною домоволодіння, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції, 5в, а саме: 3-1 кухня, площею 9,9 кв.м; 3-2 житлова кімната, площею 9,1 кв.м («а-1»); 3-4 веранда, площею 6,6 кв.м («а-4»).

Встановлено порядок користування для ОСОБА_3 частиною земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції, 5в, а саме:- від границі огороджувального забору, розташованого з боку тупикового проїзду (від точки 2) по прямій лінії на відстані 6,13 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 5); - з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,29 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 6); - з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 10,36 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем до перетину з кордоном огороджувального забору з суміжним землекористувачем (доки 7); - з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 5,40 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 8); - з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 3,80 м (до точки 9 ); - далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 6,46 м по внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», розташованої між в; приміщеннями 1-6 житлова і 3-2 житлова, 3-1 кухня (до точки 10); - далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 10,37 м внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», розташованої між приміщеннями 3-3 житлова Б та 3-1 кухня до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. «А» Далі в тому ж напрямку по прямій лінії (до точки 11);

- з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,9 м до перетину з кордоном огроджувального забору, розташованого з боку тупикового проїзду до початкової точки відліку (до точки 2), відповідно висновку судової

- з будівельно-технічної експертизи від 17 березня 2014 року.

Визнано недійсною угоду про порядок користування земельною ділянкою від 4 листопада 2002 року, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, стосовно земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції, 5 в.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму компенсації вартості надлишкової площі земельної ділянки, розташованої за адресою:м. Одеса, вул. Жовтневої революції, 5в у розмірі 134 228 грн.

У решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

У зустрічному позові ОСОБА_5 про знесення самовільно збудованих приміщень відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23 лютого 2015 року, вищевказане рішення суду першої інстанції було залишене без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2015 року, касаційна скарга ОСОБА_3 задоволена частково, ухвала апеляційного суду Одеської області від 23 лютого 2015 року скасована, справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив із того, що з видачею державного акту ОСОБА_4 було порушено право ОСОБА_3 на користування 1/6 частиною спірної земельної ділянки, що належить останній.

Крім того, позов ОСОБА_3 про виділення її частки в натурі задоволенню не підлягає, оскільки це неможливо технічно виділити в натурі ОСОБА_3 її долю.

Однак, погодитись з таким висновком районного суду в частинах відмови ОСОБА_3 у задоволенні її позовних вимог щодо виділення ОСОБА_3 ідеальної частки із домоволодіння, стягнення суми компесації вартості надлишкової площі земельної ділянки - не можна, оскільки суд в цих частинах неповно зясував обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального права.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи в вищевказаних частинах, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п. 1-4 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції в зазначинах вище частинах скасовує, ухвалює в цих нове рішення із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 15 грудня 1959 року було прийнято в експлуатацію домоволодіння, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції, 5в, загальною площею 119 кв.м. Домоволодіння прийнято в експлуатацію на ім'я ОСОБА_6 на підставі договору на право забудови від 27 грудня 1955 року.

Відповідно договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального будинку на праві особистої власності від 27 грудня 1955 року ОСОБА_6 надано під будівництво земельну ділянку площею 1 400 кв.м., за адресою: сел. Чубаївка, вул. Сельсоветська, 8.

У подальшому сел. Чубаївка було приєднано до м. Одеса та змінено назву та нумерацію на: м. Одеса, вул. Жовтневої революції, 5в.

Також судом встановлено, що за життя ОСОБА_6 за вищевказаною адресою до будинку прибудовані приміщення: 3-1 кухня, площею 9,9 кв.м.; 3-2 житлова кімната, площею 9,1 кв.м.; 3-4 веранда, площею 6,6 кв.м., що підтверджено технічним паспортом на будинок від 1980 року.

ОСОБА_7 помер 4 жовтня 1985 року.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01 липня 1988 року ОСОБА_4 прийняла спадщину у вигляді житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції, 5в, який складається із будинку житловою площею 62,9 кв.м. та надвірних споруд: "Б" вбиральня, І мощення, 1-3 огорожа, розташованих на земельної ділянки площею 1 363 кв.м, яка належала ОСОБА_7 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального будинку на праві особистої власності, затвердженої Першою Одеською нотаріальною конторою 27 грудня 1955 року по реєстру № 2- 11799, зареєстрованого в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації в книзі №5.

Крім того, у свідоцтві про прийняття спадщини за заповітом зазначено, що на земельній ділянці наявні самовільно збудовані прибудови: літ. "а2" веранда, літ. "а4" прибудова, "В" сарай, "Г" літня кухня, "Д" душ, які не прийняті до складу спадщини як самовільно побудовані.

Розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 1 жовтня 2001 року прийнято в експлуатацію самовільні прибудови: літ. "а4", площею - 14,4 кв.м., житлова кімната 3-2, площею - 9,1 кв.м, кухня 3-1, площею - 9,9 кв.м, гараж літ. "В", сарай літ. "Е" на ім'я ОСОБА_4

Стосовно будівель під літ. "В", сарай літ. "Е" позовні вимоги не заявлено.

14 лютого 2002 року на ім'я ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції, 5в.

Між ОСОБА_4 та її сином ОСОБА_5 З квітня 2002 року укладений договір дарування 3/4 частин домоволодіння за вищезазначеною адресою.

30 жовтня 2003 року ОСОБА_5 отримав держаний акт права власності на земельну ділянку площею 0,0530 га. за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції,5в.

14 липня 2004 року ОСОБА_4 отримала держаний акт права власності на земельну ділянку площею 0,0831 га. за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції,5в.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 5 квітня 2006 року визнано частково недійсним заповіт ОСОБА_6, посвідченого 10 квітня 1985 року нотаріусом Першої Одеської нотаріальної контори за № 5-550, в частині розпорядження 1/6 частиною домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції,5в. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадкування за заповітом, посвідчене 1 червня 1988 року за №4- 3314 нотаріусом Третьої Одеської нотаріальної контори, про право ОСОБА_4 на спадщину у вигляді домоволодіння 5-В, відносно 1/6 частини вищеназваного домоволодіння, після смерті ОСОБА_6

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції, 5в.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 листопада 2010 року ЧП "ОНДЦЕД ім. Скибинського С.С." експертом встановлено, що 1/6 частина домоволодіння, яка належить ОСОБА_3, без урахування прибудованих кімнат, складає 18,32 кв.м.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 5 квітня 2006 року встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 перебували у шлюбі з 1931 року по день смерті дружини у 1984 році. Від шлюбу у них було троє дітей: перша дитина, ІНФОРМАЦІЯ_1 рано померла; син - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер у 1981 році, та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Спірне домоволодіння належало ОСОБА_6 та ОСОБА_8 як спільна власність, і належало кожному з подружжя по 1/2 частині належить останній. Частина спірної земельної ділянки, що належить ОСОБА_5, не порушує прав ОСОБА_3 на користування частиною земельної ділянки та домоволодіння, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, позов ОСОБА_3 про виділення її частки в натур: задоволенню не підлягає, оскільки висновком експертизи від 30 листопада 2010 року встановлено неможливість технічно виділити в натурі без проведення реконструкції та переобладнання приміщення: 3-3 житлова - 15,4 кв.м, 3-2 житлова- 9,1, 3-3 кухня - 9,9 кв.м та прибудова «а-4», які розташовані у будинку за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції, 5в.

Однак, погодитись з таким висновком районного суду в частинах відмови у виділенні ОСОБА_3 ідеальної частки із домоволодіння, стягнення суми компесації вартості надлишкової площі земельної ділянки не можна, оскільки суд в цих частинах неповно зясував обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального права.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи в вищевказаних частинах, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п. 1-4 ст. домоволодіння. Після смерті ОСОБА_8 спадкоємцями на її частина домоволодіння був ОСОБА_6, ОСОБА_4, та онука - ОСОБА_3 донька померлого ОСОБА_9, яка набула право на 1/6 частин домоволодіння.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником 1/6 частини спірного домоволодіння на підставі судового рішення від 5 квітня 2006 року та має право ставити питання про виділення цієї частки в натурі.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 17 березня 2014 року № 013/2014 ЧП "ОНДЦЕД ім. Скибинського С.С." визначено, що 1/6 частина від кімнат: 3-1 кухня площею 9,9 кв.м; 3-2 житлова кімната площею 9,1 кв.м; 3-4 веранда площею 6,6 кв.м., складає - 4,27 кв.м.

Зазначеним висновком експерта встановлено можливий один варіант порядку користування для ОСОБА_3 домоволодінням з урахуванням прибудованих кімнат за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції, 5в, відповідно її ідеальної частки у співвласності, а саме: Літера а-1: 3-1 кухня площею 9,9 кв.м, 3-2 житлова кімната площею 9,1 кв.м; Літера а-4: 3-4 веранда площею 6,6 кв.м.

Експертом також визначено, що запропонований варіант користування домоволодінням з урахуванням прибудов є більшим, ніж ідеальна частина ОСОБА_3

Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 17 березня 2014 року розмір грошової компенсації, яка належить ОСОБА_3 за різницю у площі земельної ділянки, складає 221 643 грн.

Суд, відмовляючи у задоволенні позову щодо виділу ОСОБА_3 частки із домоволодіння, не звернули уваги на висновок судової будівельно- технічної експертизи від 1 липня 2001 року, в якому зазначено про технічну можливість виділу частини обєкту нерухомості, що належить ОСОБА_3 в окремий обєкт, та дійшов помилкового висновку, визначивши порядок користування спірним житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2014 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до департаменту міського господарства Одеської міської ради, КП ОМБТІ та РОН, Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним розпорядження та свідоцтва про право власності на домоволодіння, визнання недійсним рішення Одеської міської ради та скасування державних актів на земельну ділянку, зобовязання КП ОМБТІ та РОН скасувати реєстрацію та здійснити реєстрацію, визнання права власності, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсної угоди про землекористування, визначення землекористування та виділення в натурі частини житлового будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_3, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, виконавчий комітет Одеської міської ради, департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання недійсним розпорядження та зобовязання знести збудовані приміщенняв частинах відмови у виділенні ОСОБА_3 ідеальної частки із домоволодіння, стягнення суми компесації вартості надлишкової площі земельної ділянки - скасувати.

Ухвалити в цих частинах нове рішення.

Виділити в натурі ОСОБА_10 частку майна відповідно її ідеальної частини в розмірі 1/6 частину від кімнат: 3-1 кухня площею 9,9 кв.м.; 3-2 житлова кімната площею 9,1 кв.м.; веранда 3-4 веранда площею 6,6 кв.м., що складає 4,27 кв.м. домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Жовтневої революції, 5-В.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 розмір грошової компенсації, яка належить ОСОБА_3 за різницю у площі земельної ділянки в сумі 221643 грн.

В іншій частині рішенняКиївського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2014 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до департаменту міського господарства Одеської міської ради, КП ОМБТІ та РОН, Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним розпорядження та свідоцтва про право власності на домоволодіння, визнання недійсним рішення Одеської міської ради та скасування державних актів на земельну ділянку, зобовязання КП ОМБТІ та РОН скасувати реєстрацію та здійснити реєстрацію, визнання права власності, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсної угоди про землекористування, визначення землекористування та виділення в натурі частини житлового будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_3, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, виконавчий комітет Одеської міської ради, департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання недійсним розпорядження та зобовязання знести збудовані приміщення - залишити без змін.

Судді

ОСОБА_12

ОСОБА_13

ОСОБА_2