Ухвала суду № 54519798, 23.12.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11/775/31/2015(м)

0519/9460/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого: Шаліної Т.О.

суддів: Куракової В.В., Свіягіної І.М.

при секретарі:ОСОБА_1

за участю прокурора: Дойнова М.С.

захисника:ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Донецької області ( м. Маріуполь пр. Леніна.1-а) кримінальну справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_3, та засудженого ОСОБА_3 на вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 квітня 2015 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, неодружений, має середню спеціальну освіту, не працює, раніше судимий: 05.07.1990р. Приморським районним судом м.Маріуполя за ч.2 ст.140 КК УРСР до двох років позбавлення волі із застосуванням ст.25-1 КК УРСР; 25.06.1992р. Іллічівським районним судом м.Маріуполя за ч.4 ст.213 КК УРСР до двох років та одного місяця позбавлення волі; 15.03.1996р. Жовтневим районним судом м.Маріуполя за ч.2 ст.229-6 КК УРСР до трьох років позбавлення волі; 21.06.1999р. Жовтневим районним судом м.Маріуполя за ч.2 ст.229-6 КК УРСР до трьох років позбавлення волі з випробувальним терміном на один рік зі штрафом у розмірі 400грн; 24.09.2002р. Жовтневим районним судом м.Маріуполя за ч.3 ст.186 КК України до чотирьох років та шести місяців позбавлення волі; 22.12.2006р. Жовтневим районним судом м.Маріуполя за ч.3 ст.185 КК України до чотирьох років сьоми місяців позбавлення волі; 27.05.2010р. Жовтневим районним судом м.Маріуполя за ч.1 ст.396 КК України до двох років одинадцяти місяців позбавлення волі; проживає адресою: м.Маріуполь, вул.Грабовського буд.120,

визнаний винним за ч.2 ст.310 КК України та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

В С Т А Н О В И Л А :

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за вчинення кримінального правопорушення при наступних обставинах.

Засуджений ОСОБА_3, приблизно в другій половині березня 2012 року, перебуваючи за місцем свого проживання, на присадибній ділянці будинку 120 по вул. Грабовського в Жовтневому районі міста Маріуполя, умисно, переслідуючи мету незаконного посіву та вирощування наркотичного засобу, незаконно посіяв і проростив насіння рослини конопель, які були в нього, а потім став вирощувати, пророслі з насіння, 160 кущів рослини коноплі, без відповідного на те дозволу. У період з другої половини березня 2012 року до 08.06.2012 року, ОСОБА_3 здійснював догляд за зроставшими рослинами конопель, що виразився в їх підгортанні і поливі з метою їх доведення до стадії дозрівання,

08.06.2012 року, приблизно о 16 годині 50 хвилин, співробітниками міліції, в присутності понятих, у вищевказаному дворі, були виявлені і вилучені вищевказані кущі рослини в кількості 160 штук, масою 2 кг 900 грам, які є рослинами роду коноплі (канабіс) та ставляться до наркотиковмісних рослин роду коноплі (канабіс), містять у своєму складі наркотично активний компонент, тетрагідроканнабінол і супутні йому канабіноїди.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати повністю, а справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд. Вказує, що висновки, зазначені в вироку суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, порушені норми кримінально-процесуального законодавства, також не вірно застосовані норми кримінального закону, а призначене покарання не відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості скоєного злочину. Так, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки недопустимими доказами, які отримані при суттєвому порушені прав та свобод людини, а саме огляд домоволодіння та земельної ділянки був проведений без дозволу суду, оскільки суд відмовив у проведені цієї слідчої дії. Також, суду не були надані докази того, що під час огляду, проведеного з порушенням закону, були виявлені та вилучені рослини коноплі у кількості 160 штук. У судовому засіданні було встановлено, що при огляді мішків, в яких ніби то були рослини коноплі, вказана кількість не підтвердилась. Більш того в мішках взагалі були відсутні рослини коноплі, замість рослин у мішках було сміття з сухих фрагментів невідомого походження, але суд першої інстанції у вироку, як на доказ послався за висновки криміналістичної експертизи наркотичних засобів та протокол огляду речових доказів. Крім того, суд першої інстанції у порушення вимог ст.375 КПК України призначив більш тяжке покарання, ніж було призначене попереднім вироком, який був скасований не у звязку із мякістю призначеного покарання.

Засуджений ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі також просить вирок скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. Посилається на те, що як під час розгляду справи, так і після винесення вироку, йому було відмовлено у ознайомлені з матеріалами справи та протоколом судового засіданні, а також не ознайомили його з аудіозаписом судового засідання, а тільки надали диски, з якими він в умовах СІЗО не мав можливості ознайомитись. Крім того, судом не повністю була проведена перевірка вимагання з нього співробітниками міліції хабара, не були допитані свідки, яких він заявляв.

Заслухавши суддю-доповідача; засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2, які підтримали доводи своїх апеляційних скарг; прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину є обґрунтованими.

Викладені у апеляціях доводи про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на доказах, які є недопустимими у наслідок порушення прав та свобод людини є безпідставними.

Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи, досудове слідство і судовий розгляд у ній проведені з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на всебічне, повне і обєктивне дослідження обставин справи. Викладені у вироку висновки про доведеність винності ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому злочину, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні і детально викладеними у вироку доказами А зокрема, його винність підтверджується показаннями як свідків, а також його поясненнями, як під час досудового слідства. Так і при попередньому слухання справи у суді першої інстанції, даними протоколів слідчих дій.

Суд ретельно перевіряв у судовому засіданні доводи засудженого ОСОБА_3, аналогічні тим, що викладені у апеляції про те, що кущі рослин, які були виявлені у нього в огороді ростуть там самостійно кожен рік.

Викладені у вироку мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів розцінює аргументованими, такими, що відповідають матеріалам справи.

Суд обґрунтовано, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину, послався на показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як в стадії досудового слідства, так ї в суді де вони давала детальні пояснення про обставини виявлення на подвірї будинку, де мешкав ОСОБА_3, кущів коноплі. Зокрема, свідок ОСОБА_6 пояснював, що в середині літа 2012 року коли він був у районі Центрального ринку, робітники міліції запросили його у якості понятого при перевірці заяви про вирощування рослин коноплі. Вони прийшли до будинку, місце знаходження якого він памятає візуально. Перед тим, як зайти у двір робітники міліції надали хазяйці якійсь документ, вона розписалась і дозволила увійти. Коли вони увійшли у двір, то побачили, що у огороді ростуть кущі коноплі. Робітники міліції стали їх викопувати. Всього було два мішка цих рослин, які опечатали. Він і інший понятий розписалися. При цьому був присутній ОСОБА_3

Аналогічні пояснення давав і свідок ОСОБА_5

Обєктивність цих показань свідків підтверджується дослідженими у судовому засіданні поясненнями і засудженого ОСОБА_3, як на досудовому слідстві, так і у суді при попередньому слуханні справи, де він визнавав себе винним повністю і пояснював, що у березні 2012 року він у себе у огороді в м. Маріуполі вул. Грабовського буд.120 висадив насіння коноплі, які у подальшому поливав, окучував до повного їх зростання. Це він робив з метою зробити з цих рослин наркотичний засіб для власного вживання. Але у червні 2012 року до нього прийшли робітники міліції, яки виявили та вилучили ці рослини. В подальшому ОСОБА_3 змінив свої поясненняґ мотивуючи тим, що до нього були застосовані недозволені методи ведення слідства, а також і тому, що він сподівався, що йому буде призначене покарання не повязане з позбавленням волі.

Суд першої інстанції перевіривши доводи засудженого про застосування до нього недозволених методів ведення досудового слідства, обєктивно прийшов до висновку про надуманість цих доводів з метою ухилитися від кримінальної відповідальності. Так, засуджений ОСОБА_3 весь час на досудовому слідстві і при розгляді справи в суді не перебував під вартою, а тому мав можливість звернутися з заявою про застосування до нього недозволених методів ведення слідства. Під варту він був взятий за вчинення іншого злочину. Також він не заявляв про застосування до нього недозволених методів досудового слідства і під час розгляду справи судом, де він також визнавав себе винним і добровільно давав пояснення

Крім того, показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходяться у повній відповідності з іншими доказами, які суд дослідив у судовому засіданні. Вони підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколами огляду та виявлення за місцем проживання засудженого рослин коноплі (а.с. 10-30 т.1) висновками судово криміналістичної та судово - хімічної експертиз ( а.с.72-74, 93-95 т.1).

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги у той частині, що оскільки огляд будинку і подвіря, де проживав засуджений ОСОБА_3 були проведені без дозволу суду, є безпідставним, оскільки в матеріалах справи маються заяви як засудженого ОСОБА_3 так і його матері ОСОБА_10 про дозвіл огляду як будинку, так у подвіря за адресою м. Маріуполь вул. Грабовського, 120 (а.с.7,8 т.1).

Також не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги у той частині, що в матеріалах справи відсутні докази, того, що були вилучені саме 160 кущів коноплі, оскільки при огляді у суді у мішках було сміття з сухих фрагментів невідомого походження. Факт виявлення і вилучення у засудженого саме 160 кущів коноплі підтверджується протоколом огляду місця події і фотознімками до нього (а.с.10-30 т.1(), протоколами огляду речових доказів (а.с.76-77. 97-98т.1), висновками судово- криміналістичної та судово-хімічної експертиз (а.с. 72-74,93-95т.1), які проводились у липні ті серпні 2012 року, тобто відразу після вилучення. Огляд же цих речових доказів у суді мав місце 4 листопада 2014 року, тобто через 2 роки і 4 місяця, у наслідок чого рослини висохли.

Таким чином, у справі зібрано достатньо доказів, які прямо викривають ОСОБА_3В у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Виходячи з доказів, які були перевірені у судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії засудженого ОСОБА_3 за ч.2ст.310 КК України.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції в достатній мірі врахував обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що помякшують та обтяжують їх покарання.

Доводи апеляційної скарги захисника в той частині, що суд першої інстанції у порушення вимог ст.375 КПК України призначив більш тяжке покарання, ніж було призначене попереднім вироком, який був скасований не у звязку із мякістю призначеного покарання, також є безпідставним, оскільки при попередньому розгляді справи засудженому ОСОБА_3 було призначене покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, таке ж саме покарання йому призначене і за даним вироком. А що стосується застосування ст.75 КК України, то вона стосується ні призначення покарання, а порядку його відбуття.

Тому, колегія судів вважає, що призначене засудженому покарання за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для його виправлення, а також попередження нових злочинів.

Керуючись ст.366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 22 квітня 2015 року відносно ОСОБА_11 залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: