11/775/31/2015(м)
0519/9460/2012
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2015 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого: Шаліної Т.О.
суддів: Куракової В.В., Свіягіної І.М.
при секретарі:ОСОБА_1
за участю прокурора: Дойнова М.С.
захисника:ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Донецької області ( м. Маріуполь пр. Леніна.1-а) кримінальну справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_3, та засудженого ОСОБА_3 на вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 квітня 2015 року, яким:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, неодружений, має середню спеціальну освіту, не працює, раніше судимий: 05.07.1990р. Приморським районним судом м.Маріуполя за ч.2 ст.140 КК УРСР до двох років позбавлення волі із застосуванням ст.25-1 КК УРСР; 25.06.1992р. Іллічівським районним судом м.Маріуполя за ч.4 ст.213 КК УРСР до двох років та одного місяця позбавлення волі; 15.03.1996р. Жовтневим районним судом м.Маріуполя за ч.2 ст.229-6 КК УРСР до трьох років позбавлення волі; 21.06.1999р. Жовтневим районним судом м.Маріуполя за ч.2 ст.229-6 КК УРСР до трьох років позбавлення волі з випробувальним терміном на один рік зі штрафом у розмірі 400грн; 24.09.2002р. Жовтневим районним судом м.Маріуполя за ч.3 ст.186 КК України до чотирьох років та шести місяців позбавлення волі; 22.12.2006р. Жовтневим районним судом м.Маріуполя за ч.3 ст.185 КК України до чотирьох років сьоми місяців позбавлення волі; 27.05.2010р. Жовтневим районним судом м.Маріуполя за ч.1 ст.396 КК України до двох років одинадцяти місяців позбавлення волі; проживає адресою: м.Маріуполь, вул.Грабовського буд.120,
визнаний винним за ч.2 ст.310 КК України та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
В С Т А Н О В И Л А :
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за вчинення кримінального правопорушення при наступних обставинах.
Засуджений ОСОБА_3, приблизно в другій половині березня 2012 року, перебуваючи за місцем свого проживання, на присадибній ділянці будинку 120 по вул. Грабовського в Жовтневому районі міста Маріуполя, умисно, переслідуючи мету незаконного посіву та вирощування наркотичного засобу, незаконно посіяв і проростив насіння рослини конопель, які були в нього, а потім став вирощувати, пророслі з насіння, 160 кущів рослини коноплі, без відповідного на те дозволу. У період з другої половини березня 2012 року до 08.06.2012 року, ОСОБА_3 здійснював догляд за зроставшими рослинами конопель, що виразився в їх підгортанні і поливі з метою їх доведення до стадії дозрівання,
08.06.2012 року, приблизно о 16 годині 50 хвилин, співробітниками міліції, в присутності понятих, у вищевказаному дворі, були виявлені і вилучені вищевказані кущі рослини в кількості 160 штук, масою 2 кг 900 грам, які є рослинами роду коноплі (канабіс) та ставляться до наркотиковмісних рослин роду коноплі (канабіс), містять у своєму складі наркотично активний компонент, тетрагідроканнабінол і супутні йому канабіноїди.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати повністю, а справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд. Вказує, що висновки, зазначені в вироку суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, порушені норми кримінально-процесуального законодавства, також не вірно застосовані норми кримінального закону, а призначене покарання не відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості скоєного злочину. Так, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки недопустимими доказами, які отримані при суттєвому порушені прав та свобод людини, а саме огляд домоволодіння та земельної ділянки був проведений без дозволу суду, оскільки суд відмовив у проведені цієї слідчої дії. Також, суду не були надані докази того, що під час огляду, проведеного з порушенням закону, були виявлені та вилучені рослини коноплі у кількості 160 штук. У судовому засіданні було встановлено, що при огляді мішків, в яких ніби то були рослини коноплі, вказана кількість не підтвердилась. Більш того в мішках взагалі були відсутні рослини коноплі, замість рослин у мішках було сміття з сухих фрагментів невідомого походження, але суд першої інстанції у вироку, як на доказ послався за висновки криміналістичної експертизи наркотичних засобів та протокол огляду речових доказів. Крім того, суд першої інстанції у порушення вимог ст.375 КПК України призначив більш тяжке покарання, ніж було призначене попереднім вироком, який був скасований не у звязку із мякістю призначеного покарання.
Засуджений ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі також просить вирок скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. Посилається на те, що як під час розгляду справи, так і після винесення вироку, йому було відмовлено у ознайомлені з матеріалами справи та протоколом судового засіданні, а також не ознайомили його з аудіозаписом судового засідання, а тільки надали диски, з якими він в умовах СІЗО не мав можливості ознайомитись. Крім того, судом не повністю була проведена перевірка вимагання з нього співробітниками міліції хабара, не були допитані свідки, яких він заявляв.
Заслухавши суддю-доповідача; засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2, які підтримали доводи своїх апеляційних скарг; прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину є обґрунтованими.
Викладені у апеляціях доводи про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на доказах, які є недопустимими у наслідок порушення прав та свобод людини є безпідставними.
Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи, досудове слідство і судовий розгляд у ній проведені з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на всебічне, повне і обєктивне дослідження обставин справи. Викладені у вироку висновки про доведеність винності ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому злочину, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні і детально викладеними у вироку доказами А зокрема, його винність підтверджується показаннями як свідків, а також його поясненнями, як під час досудового слідства. Так і при попередньому слухання справи у суді першої інстанції, даними протоколів слідчих дій.
Суд ретельно перевіряв у судовому засіданні доводи засудженого ОСОБА_3, аналогічні тим, що викладені у апеляції про те, що кущі рослин, які були виявлені у нього в огороді ростуть там самостійно кожен рік.
Викладені у вироку мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів розцінює аргументованими, такими, що відповідають матеріалам справи.
Суд обґрунтовано, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину, послався на показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як в стадії досудового слідства, так ї в суді де вони давала детальні пояснення про обставини виявлення на подвірї будинку, де мешкав ОСОБА_3, кущів коноплі. Зокрема, свідок ОСОБА_6 пояснював, що в середині літа 2012 року коли він був у районі Центрального ринку, робітники міліції запросили його у якості понятого при перевірці заяви про вирощування рослин коноплі. Вони прийшли до будинку, місце знаходження якого він памятає візуально. Перед тим, як зайти у двір робітники міліції надали хазяйці якійсь документ, вона розписалась і дозволила увійти. Коли вони увійшли у двір, то побачили, що у огороді ростуть кущі коноплі. Робітники міліції стали їх викопувати. Всього було два мішка цих рослин, які опечатали. Він і інший понятий розписалися. При цьому був присутній ОСОБА_3
Аналогічні пояснення давав і свідок ОСОБА_5
Обєктивність цих показань свідків підтверджується дослідженими у судовому засіданні поясненнями і засудженого ОСОБА_3, як на досудовому слідстві, так і у суді при попередньому слуханні справи, де він визнавав себе винним повністю і пояснював, що у березні 2012 року він у себе у огороді в м. Маріуполі вул. Грабовського буд.120 висадив насіння коноплі, які у подальшому поливав, окучував до повного їх зростання. Це він робив з метою зробити з цих рослин наркотичний засіб для власного вживання. Але у червні 2012 року до нього прийшли робітники міліції, яки виявили та вилучили ці рослини. В подальшому ОСОБА_3 змінив свої поясненняґ мотивуючи тим, що до нього були застосовані недозволені методи ведення слідства, а також і тому, що він сподівався, що йому буде призначене покарання не повязане з позбавленням волі.
Суд першої інстанції перевіривши доводи засудженого про застосування до нього недозволених методів ведення досудового слідства, обєктивно прийшов до висновку про надуманість цих доводів з метою ухилитися від кримінальної відповідальності. Так, засуджений ОСОБА_3 весь час на досудовому слідстві і при розгляді справи в суді не перебував під вартою, а тому мав можливість звернутися з заявою про застосування до нього недозволених методів ведення слідства. Під варту він був взятий за вчинення іншого злочину. Також він не заявляв про застосування до нього недозволених методів досудового слідства і під час розгляду справи судом, де він також визнавав себе винним і добровільно давав пояснення
Крім того, показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходяться у повній відповідності з іншими доказами, які суд дослідив у судовому засіданні. Вони підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколами огляду та виявлення за місцем проживання засудженого рослин коноплі (а.с. 10-30 т.1) висновками судово криміналістичної та судово - хімічної експертиз ( а.с.72-74, 93-95 т.1).
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги у той частині, що оскільки огляд будинку і подвіря, де проживав засуджений ОСОБА_3 були проведені без дозволу суду, є безпідставним, оскільки в матеріалах справи маються заяви як засудженого ОСОБА_3 так і його матері ОСОБА_10 про дозвіл огляду як будинку, так у подвіря за адресою м. Маріуполь вул. Грабовського, 120 (а.с.7,8 т.1).
Також не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги у той частині, що в матеріалах справи відсутні докази, того, що були вилучені саме 160 кущів коноплі, оскільки при огляді у суді у мішках було сміття з сухих фрагментів невідомого походження. Факт виявлення і вилучення у засудженого саме 160 кущів коноплі підтверджується протоколом огляду місця події і фотознімками до нього (а.с.10-30 т.1(), протоколами огляду речових доказів (а.с.76-77. 97-98т.1), висновками судово- криміналістичної та судово-хімічної експертиз (а.с. 72-74,93-95т.1), які проводились у липні ті серпні 2012 року, тобто відразу після вилучення. Огляд же цих речових доказів у суді мав місце 4 листопада 2014 року, тобто через 2 роки і 4 місяця, у наслідок чого рослини висохли.
Таким чином, у справі зібрано достатньо доказів, які прямо викривають ОСОБА_3В у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Виходячи з доказів, які були перевірені у судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії засудженого ОСОБА_3 за ч.2ст.310 КК України.
Призначаючи покарання, суд першої інстанції в достатній мірі врахував обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що помякшують та обтяжують їх покарання.
Доводи апеляційної скарги захисника в той частині, що суд першої інстанції у порушення вимог ст.375 КПК України призначив більш тяжке покарання, ніж було призначене попереднім вироком, який був скасований не у звязку із мякістю призначеного покарання, також є безпідставним, оскільки при попередньому розгляді справи засудженому ОСОБА_3 було призначене покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, таке ж саме покарання йому призначене і за даним вироком. А що стосується застосування ст.75 КК України, то вона стосується ні призначення покарання, а порядку його відбуття.
Тому, колегія судів вважає, що призначене засудженому покарання за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для його виправлення, а також попередження нових злочинів.
Керуючись ст.366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 22 квітня 2015 року відносно ОСОБА_11 залишити без зміни.
Головуючий:
Судді:
The court decision No. 54519798, Donetsk Oblast Court of Appeal (Mariupol City) was adopted on 23.12.2015. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 0519/9460/2012. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: