Ухвала суду № 54512530, 16.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 року м. Київ К/800/13131/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод «Металіст», третя особа: Чернігівський національний технологічний університет про стягнення сум,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод «Металіст» про стягнення невідшкодованих відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01 червня 2014 року по 25 вересня 2014 року в розмірі 14929,29 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, позов задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01 червня 2014 року по 25 вересня 2014 року в сумі 10 302,72 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позову та ухвалою апеляційного суду про залишення його без змін, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування таких рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач надав заперечення проти касаційної скарги, в яких просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи в установлених статтею 220 КАС України межах, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як установлено судами, Публічне акціонерне товариство «Чернігівський завод «Металіст» як платник страхових внесків перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Чернігові.

Відповідно до пункту 1.3 Статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол від 3 березня 2011 року № 16), Відкрите акціонерне товариство «Чернігівський завод «Металіст» перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Чернігівський завод «Металіст».

У Публічному акціонерному товаристві «Чернігівський завод «Металіст» працювали гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_6, яким призначено пільгову пенсію на підставі частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові на адресу відповідача надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на 2014 рік з перерахунком за 2013 рік.

У добровільному порядку підприємство суму заборгованості за період з 01 червня 2014 року по 25 вересня 2014 року не сплатило, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про її стягнення.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам, які працюють на підприємстві - ПАТ «Чернігівський завод «Металіст» (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.) на суму 10 302,72 грн. При цьому суди зазначили, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_4 (досягає пенсійного віку 22 січня 2014 року) мають відшкодовувати підприємства - правонаступники відповідача за трудовими відносинами із зазначеними громадянами, тобто Чернігівський національний технологічний університет та ПАТ «Метиз», відповідно.

Колегія суддів погоджується з висновками судів з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В той же час, відповідно до пункту 6.3 зазначеної Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Вирішуючи питання щодо осіб, які повинні відшкодовувати понесені органом Пенсійного фонду України витрати, суди встановили наступне.

На виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 8 серпня 1990 року № 790 «Про заходи по створенню і розвитку малих підприємств» із Чернігівського заводу «Металіст» виділені малі підприємства.

Згідно із наказом по виробничому об'єднанню «Зубр» від 15 жовтня 1990 року № 73, якому підпорядковувався відповідач, створено мале госпрозрахункове підприємство по виробництву пластмасових виробів «Чернігівплатмас» на базі цеху пластмасових виробів «Металіст» шляхом виділення його із заводу.

Наказом Міністерства освіти України від 5 липня 1993 року № 233 «Про реорганізацію малого підприємства «Чернігівпластмас» Чернігівське мале госпрозрахункове підприємство «Чернігівпластмас» реорганізоване шляхом його приєднання до Чернігівського технологічного інституту як структурного підрозділу.

У зв'язку із реорганізацією цеху пластмасових виробів наказом по Чернігівському заводу «Металіст» від 26 жовтня 1990 року № 139-к звільнені по переводу згідно пункту 5 статті 36 КЗпП до малого госпрозрахункового підприємства «Чернігівпластмас» працівники ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ОСОБА_6

У подальшому мале госпрозрахункове підприємство «Чернігівпластмас» передано до Чернігівського технологічного інституту, правонаступником якого в даний час є Чернігівський національний технологічний університет.

З огляду на викладені вище положення та обставини справи, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 повинно відшкодовувати позивачу підприємство - правонаступник відповідача за трудовими відносинами із зазначеними громадянами, тобто третя особа у справі - Чернігівський національний технологічний університет.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: